Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 295/15119/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 295/15119/20 Головуючий у 1-й інстанції: Полонець С.М. Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М. 14 квітня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 09 лютого 2021 року (проголошено в м. Житомир 09.02.21) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання незаконною та скасування постанови в справі про порушення митних правил, В С Т А Н О В И В : Описова частина. Короткий зміст позовних вимог. В грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Богунського районного суду м. Житомир із адміністративним позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №144/10000/20 від 03.12.2020р. заступника начальника Київської митниці Держмитслужби. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. Рішенням Богунського районного суду м. Житомир від 02 лютого 2021 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відзив/заперечення на апеляційну скаргу. У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказав на необґрунтованість її доводів та просив залишити без змін оскаржуване судове рішення. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі за апеляційною скаргою Київської митниці Держмитслужби на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 09 лютого 2021 року. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 03.12.2020 року заступником начальника Київської митниці Держмитслужби Панкявічусом Кастітісом Альгіманто була винесена постанова в справі про порушення митних правил №1445/10000/20, згідно якої громадянку України ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 11608,35 грн. Підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності стало те, що декларантом при розрахунку митних платежів не враховано та не зазначено в митній декларації фактичний календарний рік виготовлення транспортного засобу, що у відповідності до службової записки Управління адміністрування митних платежів, митної вартості та класифікації товарів Київської митниці Держмитслужби від 27.07.2020 № 7.8-15-06/3792, призвело до несплати митних платежів в повному обсязі на загальну суму 3869 грн. 45 коп., а саме: акциз 3224,54 грн. та податку на додану вартість 644,91 грн., та відрізняється на вказану суму від суми зазначених платежів в графі 47 митної декларації №U100530/2020/007537. Вважаючи постанову відповідача протиправною позивач звернувся до суду з адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Мотивувальна частина. Позиція Сьомого апеляційного адміністративного суду. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч.1 ст.318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Відповідно до ч. 2 ст. 318 МК України митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до МК України та інших законів України. Згідно з ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Відподвіно до п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України митний контроль являє собою сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм МК України, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Згідно з матеріалами справи 10 лютого 2020 року до відділу митного оформлення №1 митний пост «Житомир» Київської митниці Держмитслужби митним брокером, ФОП ОСОБА_1 , з метою оформлення в митному режимі "імпорт" товару, легкового автомобіля марки "SKODA", модель "OCTAVIA", номер кузова - НОМЕР_1 було подано в електронному вигляді електронну митну декларацію (ЕМД) за номером UA100530/2020/007537 та товаросупровідні документи. Одержувачем товару є ОСОБА_2 (гр.8 ЕМД), декларацію складено та підписано електронним цифровим підписом ОСОБА_1 (гр.54 ЕМД). Разом з ЕМД, до митного оформлення т.з. ОСОБА_1 подано додаткові товаросуправідні документи, а саме: свідоцтво про реєстрацію т.з. № НОМЕР_2 від 07.01.2020, фактуру № б.н. від 06.02.2020. У гр. 31 ЕМД позивачем заявлено наступні відомості про товар: легковий автомобіль марки «SKODA», модель «OCTAVIA», ідентифікаційний номер НОМЕР_3 (номер кузова/шасі) НОМЕР_1 , тип двигуна - дизель, об`єм двигуна - 1598 см3, номер двигуна - немає даних, тип кузова - універсал, загальна кількість місць - 5, такий, що був у використанні, колір - білий, календарний р.в. 2013, модельний р.в. - НОМЕР_4 , дата першої реєстрації - 08.02.2013. Відповідно до даних ЕМД позивачем здійснено розрахунок платежів: ввізне мито - 10 731,43 грн., акциз - 19 347,24, ПДВ - 27478,59 грн. Розрахунок необхідних до сплати митних платежів здійснено з врахуванням 2013 календарного року випуску. Під час перевірки, відповідачем, на підставі відповіді ТОВ "Ем Ем Сі Україна" втснаоввлено, що вказаний вище автомобіль виготовлено 2012 року. Дана обставина також підтверджується відомостями, внесеними до свідцтва про реєстрацію транспортного засобу №1021638030 від 07.01.2020 Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Відповідно до ч. 8 ст. 257 МК України, декларантом до МД вносяться, в т.ч. відомості щодо опису товару згідно з УКТ ЗЕД, відомості про нарахування митних та інших платежів. Статтею 266 МК України визначено обов`язок декларанта здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого МК України, та сплатити платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи. З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації (ч. 8 ст. 264 МК України). Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 4 МК України, декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування. Отже, з моменту прийняття митної декларації до митного оформлення декларант (особа, уповноважена на декларування товарів), несе юридичну відповідальність за достовірність зазначених у ній відомостей та розміру належних до сплати податків. За наведених обставин, колегія суддів вважає, що позивач вчинила дії спрямовані на зменшення розміру митних платежів в сумі 3 869,45 грн. (мито - 0 грн., акцизний податок - 3 224,54 грн., податок на додану вартість - 644,91 грн.), шляхом заявлення в митній декларації (гр. 31) неправдивих відомостей щодо календарного року виготовлення імпортованого автомобіля, необхідного для розрахунку акцизного податку, неправдивих відомостей щодо суми необхідних для сплати митних платежів (гр. 47), чим вчинила правопорушення передбачене ст. 485 МК України. Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність (ч. 1 ст. 458 МК України). З матеріалів справи вбачається, що позивач обізнаний в методиці визначення року виготовлення ТЗ і констатує, з посиланням на міжнародний стандарт ISO 3779-1983, що «виробники ТЗ зазначають в ідентифікаційному номері або календарний, або модельний рік виготовлення ТЗ, тобто наступний модельний рік починається після 1 липня поточного календарного року». Поряд з цим, у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу зазначена дата його першої реєстрації 08.02.2013, тобто автомобіль вперше зареєстрований на першого власника вже 08.02.2013, що не могло не викликати сумніву про рік його виготовлення. Отже, відомості свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу не підтверджують правомірності дій декларанта щодо визначення календарної дати виготовлення імпортованого автомобіля. Відповідно до ч. 2 ст. 266 МК України, перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів. Крім цього, для участі у здійсненні митного контролю декларант може залучати спеціалістів та експертів (ч. 5 ст. 327 МК України). Позивач, будучи декларантом, в силу своїх обов`язків, передбачених ч. 8 ст. 257, ст. 266 МК України, мав нарахувати і сплатити відповідну суму митних платежів, і, відповідно, передбачати можливість настання шкідливих наслідків у вигляді зменшення розміру таких платежів внаслідок невірного визначення року виготовлення автомобіля, оскільки він використовується при розрахунку акцизного податку, розмір якого вже впливає на розмір ПДВ. Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що відповідальність за порушення митних правил настає і за винні необережні дії чи бездіяльність. Відповідну правова позиція також висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.10.2018 у справі №760/20661/15-а. Згідно ч. 1 ст. 297 МК України, у разі ввезення товарів на митну територію України суми митних платежів, нараховані декларантом (уповноваженою ним особою) або митним органом, підлягають сплаті до Державного бюджету України платником податків до або на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення. Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби задовольнити повністю. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 09 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання незаконною та скасування постанови в справі про порушення митних правил скасувати. Прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.