Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/1503/21-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2021 року справа №200/1503/21-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Гаврищук Т.Г. суддів: Блохіна А.А. Сіваченка І.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя І інстанції Стойка В.В.) від 19 лютого 2021 року у справі № 200/1503/21-а, повний текст виготовлено 19 лютого 2021 року за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про вжиття заходів щодо зняття арешту з коштів, які знаходяться на рахунку АТ «Перший Український міжнародний банк» НОМЕР_1 , оскільки цей рахунок має статус зі спеціальним режимом використання, як такий, на який здійснюється нарахування сум її заробітної плати. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року в задоволені позову відмовлено. Не погодившись з таким рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу подало апеляційну скаргу в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що відповідно до ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Натомість, відповідачем не було вжито заходів, щодо зняття арешту з відповідного рахунку, незважаючи на надані відомості, які підтверджують надходження на рахунок заробітної плати та її розмір. Позивачкою надіслано заяву в якій остання просила розгляд справи проводити за її відсутністю. Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича від 24.04.2020р. ВП №61913708 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №4307, виданого 25.03.2020 року Приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимиром Вікторовичем, про стягнення з боржника, яким є: ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованість в розмірі 26913,66 грн.. В межах цього виконавчого провадження постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича від 24.04.2020р. ВП № 61913708 накладено арешт на кошти боржника, що містяться на відкритих рахунках: ПАТ "ОТП БАНК", ПАТ "Державний ощадний банк України"; ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"; АТ КБ "ПриватБанк"; ПАТ "УКРГАЗБАНК"; ПАТ "УНІВЕРСАЛ БАНК"; АТ "ПУМБ". У постанові також зазначено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику. Позивачка звернулась до відповідача із заявою від 16.12.2020р. про зняття арешту з грошових коштів в розмірі 29 925,01 грн., які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ», у зв`язку з тим, що вказані кошти є заробітною платою, перерахованою ТДВ «Шахта «Білозерська» на її ім`я. На підтвердження вказаної обставини надано довідку ТДВ «Шахта «Білозерська» про перерахування на вказаний рахунок заробітної плати з зазначенням розміру та періоду перерахування та звіту АТ «ПУМБ» по транзакціям з використанням/без використання БПК, що були випущені до рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.01.2020 року по 16.11.2020 року. На наведене звернення відповідач листом від 15.01.2021 року № 4023 повідомив позивачку, що арешт з рахунку№ НОМЕР_1 буде знятий у разі надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення. Наведені обставини сторонами не оспорюються. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII). Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей. Статтею 56 Закону №1404-VIII передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Відповідно до частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. З вищевикладених положень слідує, що приватний виконавець зобов`язаний вживати заходів щодо примусового виконання виконавчих документів у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, у тому числі, одночасно з відкриттям провадження у справі накладати арешт на кошти боржника, які перебувають на рахунках. При цьому, стаття 48 Закону № 1404-VIII встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, оскільки законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено. Отже, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, на які заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону№ 1404-VIII. Також, у відповідності до вимог частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19, Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року у справі №755/14912/19. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач звертався до відповідача із заявою від 16.12.2020р. про зняття арешту з грошових коштів в розмірі 29 925,01 грн., які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ», у зв`язку з тим, що вказані кошти є заробітною платою, перерахованою ТДВ «Шахта «Білозерська» на її ім`я. На підтвердження вказаної обставини надано довідку ТДВ «Шахта «Білозерська» про перерахування на вказаний рахунок заробітної плати з зазначенням розміру та періоду перерахування та звіту АТ «ПУМБ» по транзакціям з використанням/без використання БПК, що були випущені до рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.01.2020 року по 16.11.2020 року. З довідки ТДВ «Шахта «Білозерська» від №458 від 15.12.2020 року вбачається, що позивачка працює у Товаристві з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська», перерахування заробітної плати відбувається на р/р № НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ». Згідно наданого АТ «Перший Українській міжнародний банк» звіту по транзакціях з використанням/без використання БПК, були випущені до рахунку НОМЕР_1 в валюті UAH, обслуговується в Бранч для подзагрузки ПУМБ-онлайн, власник рахунку ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 року по 16.11.2020 року, наведений рахунок використовуються для зарахування заробітної плати. Статтею 68 Закону № 1404-VIII встановлено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Згідно з частиною першою статті 70 Закону № 1404-VIII розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відповідно до абзаців першого-третього частини другої статті 70 Закону № 1404-VIII із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Проте, накладення арешту на кошти, розміщені на рахунку № НОМЕР_1 відкритого позивачем в АТ «Перший Український міжнародний банк», та на який здійснюється зарахування заробітної плати позивача, призводить до 100 відсоткового утримання заробітної плати позивача, тобто до перевищення граничного розміру можливих відрахувань з заробітної плати боржника та порушення положень частини другої статті 70 Закону № 1404-VIII, що є неприпустимим. Приписами частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01 липня 1949 року № 95, ратифікованої Україною 04 серпня 1961 року, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї. Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю України, статтях 15, 22, 24 Закону України «Про працю». Зазначене свідчить про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідач, отримавши заяву позивача про зняття арешту з рахунку № НОМЕР_1 разом з доказами, що підтверджують використання цього рахунку для зарахування заробітної плати, керуючись положеннями абзацу другого частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII, мав зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження відповідного клопотання, чого відповідачем зроблено не було, тим самим допущено бездіяльність, яка є протиправною. Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Оскільки частиною другою статті 59 Закону № 1404-VIII визначено, що арешт з рахунків знімається за відповідною постановою виконавця, суд вважає, що ефективним способом захисту порушених прав є зобов`язання приватного виконавця прийняти відповідну постанову. На підставі вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення та прийняття нового рішення. Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року у справі № 200/1503/21-а задовольнити. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року у справі №200/1503/21-а скасувати. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про вжиття заходів щодо зняття арешту з коштів, які знаходяться на рахунку АТ «Перший Український міжнародний банк» НОМЕР_1 задовольнити. Визнати протиправною бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича щодо невинесення у виконавчому провадженні №61913708 постанови про зняття арешту з розрахункового рахунку № НОМЕР_3 . Зобов`язати Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича винести у виконавчому провадженні № 61913708 постанову про зняття арешту з розрахункового рахунку № НОМЕР_3 . Постанова у повному обсязі складена та підписана 15 квітня 2021 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 15 квітня 2021 року та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: Т.Г. Гаврищук А.А. Блохін І.В. Сіваченко