Постанова Київський апеляційний суд № 760/24118/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/824/642/2021 Головуючий в 1-й інстанції: Калініченко О.Б. № 760/24118/20 Категорія: ст. 472 МК України Доповідач: Жук О.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Жук О.В., розглянувши 15 березня 2021 року апеляційну скаргу представника Київської митниці Держмитслужби Куликова М.М. на постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06 листопада 2020 року щодо ОСОБА_1 , У С Т А Н О В И В: Постановою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06 листопада 2020 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ст. 472 Митного кодексу України /далі - МК України/, закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Відповідно до протоколу про порушення митних правил, 11.06.2020, в пункті пропуску «Виступовичі» м/п «Овруч» Київської митниці Держмитслужби, о 23 год. 50 хв. був здійснений митний контроль вантажного автомобіля марки «MAN 193124 FLLC» д.н.з. НОМЕР_1 з причіпом марки «TROUILLET» д.н.з. НОМЕР_2 , який слідував з Республіки Білорусь в Молдову з вантажем: «Плити теплоізоляційні з мінеральної вати» Лайт Екстра - 39,84м. куб, Фасад 12 - 48,36 м. куб, в кількості 444 пачки, де відправником є ВАТ «Гомельстройматериали», Республіка Білорусь, а одержувачем - «Tincomert-Grup SRL», Moldova, згідно товаросупровідних документів: рахунок - фактура 2246 від 10.06.2020 року, CMR №2246/20 від 10.06.2020 року, митна декларація ТР 80 АА №UA100570/2020/220796, під керуванням водія - експедитора ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ). В результаті проведеного митного огляду багажних відділень транспортного засобу з причіпом було виявлено розбіжності в кількості товару, а саме - плити теплоізоляційні з мінеральної вати «Фасад 12» на 34 (тридцять чотири) пачки, загальною вартістю 6905,10 грн., більше, ніж задекларовано та зазначено у товаросупровідних документах. Митним органом складено протокол про адміністративне правопорушення відносно водія - експедитора ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ), якому інкримінується порушення митних правил, передбачене ст. 472 МК України. Закриваючи провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , суд зазначив, що матеріали справи про порушення митних правил не містять будь-яких відомостей та жодних доказів того, що ОСОБА_1 вчиняв будь-які умисні дії, спрямовані на недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України. В апеляційній скарзі представник Київської митниці Держмитслужби Куликов М.М. просить скасувати постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06.11.2020. Прийняти нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України, застосувавши стягнення в межах санкції вказаної статті. Свої вимоги представник митного органу обґрунтовує тим, що саме ОСОБА_1 є декларантом і на нього покладається обов`язок достовірного декларування товарів, які ним ввозяться на митну територію України. При цьому апелянт зазначає, що митним органом надано достатньо доказів, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України. Однак на вказані докази суд належної уваги не звернув та прийняв незаконне рішення. Заслухавши пояснення представника Київської митниці Держмитслужби Юрківа В.В., який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані. Згідно зі ст. 472 МК України, відповідальність настає за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. Відповідно до ч. 1 ст. 265 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені ст. 335 МК України. Згідно положень ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. За змістом ст. 265 МК України декларантами мають право виступати: 1) при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, - резидент, яким або від імені якого укладено цей договір; 2) в інших випадках - особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення юридично значущі дії від свого імені. Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені. Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 266 МК України у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант. З митної декларації ТР 80 АА №UA100570/2020/220796 вбачається, що відправником товару є ВАТ «Гомельстройматериали», одержувачем - Tincomert-Grup SRL, декларантом - СП «PST України». Тобтодекларування товару, під час митного оформлення, здійснювалось представником СП «PST України» - ОСОБА_3, а не водієм перевізника ТОВ «Томсантранс» - ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ). Тому судом обґрунтовано закрито провадження щодо ОСОБА_1 , оскільки він не є суб`єктом інкримінованого йому правопорушення. На підставі викладеного, постанова судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06.11.2020, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга представника митного органу, - без задоволення. Керуючись ч. 1 ст. 460 Митного кодексу України та ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника Київської митниці Держмитслужби Куликова М.М. - залишити без задоволення, а постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06 листопада 2020 року, якою провадження по справі про порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України, щодо ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, - без зміни. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду О.В.Жук