Постанова Житомирський апеляційний суд № 295/19100/24

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/19100/24 Головуючий у 1-й інст. Довгалюк Л. В. Номер провадження №33/4805/450/25 Категорія ч.1 ст.483 МКУ Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 серпня 2025 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Радченко Олени Юріївни, представників Житомирської митниці - Кондратюка Андрія Володимировича, Димитращука Олега Петровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Кравчука Андрія Васильовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 27 лютого 2025 року, якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України, в с т а н о в и в: Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 27 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 50 % вартості товару, що становить 52424 (п`ятдесят дві тисячі чотириста двадцять чотири) грн 78 коп із конфіскацією предметів порушення митних правил - транспортного засобу марки "RENAULT" модель "GRAND SCENIC", номер кузова НОМЕР_1 , 2012 року виготовлення. У разі неможливості конфіскації транспортного засобу Renault Grand Scenic, номер кузова НОМЕР_1 , 2012 року виготовлення, постановлено стягнути з ОСОБА_1 його вартість у розмірі 104 849 (сто чотири тисячі вісімсот сорок дев`ять) грн 55 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України судовий збір у розмірі 605,60 грн. З постанови суду вбачається, що 11.05.2023 об 11 год 39 хв громадянин України ОСОБА_1 через пункт пропуску «Устилуг-Зосин» митного поста «Устилуг» Волинської митниці, згідно з документом контролю доставки від 10.05.2023 № 23UА101020016402U8 ввіз на митну територію України легковий автомобіль Renault Grand Scenic, номер кузова НОМЕР_1 на транспортному засобі, за реєстраційними номерними знаками НОМЕР_2 / НОМЕР_3 . Підставою для переміщення транспортного засобу через митний кордон України ОСОБА_1 подав до митних органів України документи, у тому числі свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Королівства Данія від 25.07.2013 № 11320043, договір купівлі-продажу від 28.04.2023 б/н, згідно з заповненими графами якого продавецем є МВ Ехроrt АрS (Industriveg 5, 5492 Vissenbjerg, DK), покупецем є ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ). Вартість товару (транспортного засобу), відповідно до договору купівлі-продажу від 28.04.2023 б/н становить 2 000 євро. 12.05.2023 до митного поста «Житомир-центральний» Житомирської митниці подано електронну митну декларацією типу ІМ40ДЕ від 12.05.2023 № 23UА101020016402U8, відповідно до якої проведено митне оформлення товару: «легковий автомобіль: марка Renault; модель - Grand Scenic; номер шасі - НОМЕР_1 ; тип двигуна - дизель; робочий об`єм циліндрів двигуна - 1461 см3; кількість місць - 7; тип кузова - універсал; календарний рік виготовлення - 2012; модельний рік виготовлення - 2012; дата першої реєстрації - 17.07.2012; вага брутто/нетто - 1655 кг; країна відправлення/- експорту - Королівство Данія (БК)», який відповідно до договору купівлі-продажу б/н від 28.04.2023 та поданої митної декларації слідував на адресу покупця - громадянина України ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_4 , виданий 07.06.2021 органом 1836, вул. Романа Шухевича 296, м. Житомир) за ціною 2 000 євро, що з урахуванням курсу НБУ на дату переміщення 11.05.2023 цього товару (транспортного засобу) через митний кордон України у національній валюті становило 80 088, 80 гривень). 26.07.2024 Житомирською митницею за вхідним № 7063/4-20 отримано лист Департаменту Міжнародної взаємодії Державної митної служби України від 26.07.2024 № 26/26-04/7/1777, яким надіслано відповідь митних органів Королівства Данія від 12.07.2024 за вихідним № 24-0929277 (вхідний Держмитслужби України від 12.07.2024 № 18999/11/26) на запит стосовно надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при ввезенні на митну територію України легкового автомобіля марки «Renault», модель «Grand Scenic», номер кузова НОМЕР_1 . За результатом опрацювання інформації, наданої митними органами Королівства Данія, зокрема, рахунку-фактури від 28.04.2023 № 17802 та MRN 23DК005604293Е5АF5 встановлено, що відправником/експортером товару - легкового автомобіля марки Renault Grand Scenic, номер кузова НОМЕР_1 , є HN Auto Aps, Borumvej, 39, 8381 Tilst, DK, одержувачем (покупцем) - ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ), АДРЕСА_2 . Код товару згідно УКТ ЗЕД: 87033290, країна відправлення/експорту - Королівство Данія, країна призначення - Україна, митний офіс виходу - PL 303040 (ZISIN ОС), в якому здійснено вивезення товару згідно з зазначеною MRN. Вартість товару (легкового автомобіля) у відповідності до рахунку-фактури від 28.04.2023 № 17802 та MRN 23DК005604293Е5АF5 становить 19 500 данських крон (DКК). Згідно з інформацією про оплату по цьому товару, яка здійснена на підставі рахунку-фактури від 28.04.2023 № 17802, зазначено, що покупець Valerii Dzhyhyrei. 3 АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_5 ) сплатив продавцю - данській компанії HN Auto Aps, (Borumvej, 39, 8381 Tilst, DK) кошти у готівковій формі у розмірі 19 500 данських крон (з урахуванням курсу НБУ на дату переміщення 11.05.2023 товару (транспортного засобу) через митний кордон України у національній валюті становить 104 849, 55 гривень. Таким чином, під час ввезення автомобіля на митну територію України ОСОБА_1 до митного органу надано договір купівлі-продажу від 28.04.2023 б/н, відповідно до якого продавець МВ Ехроrt АрS (Industriveg 5, 5492 Vissenbjerg, DK), продав легковий автомобіль Renault Grand Scenic, номер кузова НОМЕР_1 ОСОБА_2 ( ОСОБА_5 ) ( АДРЕСА_4 ) за ціною 2 000 євро, що не відповідає дійсності, оскільки цей товар (транспортний засіб), згідно з документами, наданими митними органами Королівства Данія, реалізований (проданий) ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ), АДРЕСА_4 компанією АДРЕСА_5 ) із вартістю товару у розмірі 19 500 данських крон та поміщений у режим експорту за MRN 23DК005604293Е5АF5. Для з`ясування обставин щодо переміщення і митного оформлення даного автомобіля ОСОБА_3 , як особі, відповідальній за фінансове регулювання, ОСОБА_1 , як особі, яка безпосередньо переміщувала зазначений транспортний засіб через митний кордон, а також декларанту, тобто керівнику ФОП ОСОБА_6 в особі ОСОБА_6 направлені листи виклики. 19.08.2024 Житомирською митницею отримано пояснення від ФОП ОСОБА_6 , в якому зазначено, що усі документи для оформлення цього товару за митною декларацією від 12.05.2023 № 23UА101020016402U8 надано замовником в електронній формі та нею все опрацьовано. Інші громадяни станом на 02.09.2024 до митниці не з`явилися та не надали свої письмові пояснення. Вирішуючи справу, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив дії спрямовані на переміщення товару, а саме: легкового автомобіля, Renault Grand Scenic, номер кузова НОМЕР_1 , вартістю 19 500 данських крон (або еквівалент 104 849,55 гривень за курсом НБУ на час переміщення транспортного засобу через митний кордон України) через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості стосовно відправника/експортера та його вартості (та надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості), його дії кваліфіковано правильно, вина особи доведена повністю. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Кравчук А.В., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зокрема, захисник вказав, що з поданих суду митним органом документів не встановлено даних про те, що ОСОБА_1 вчиняв будь-яку із дій, передбачених ч.1 ст.483 МК України, чи сприяв їх вчиненню. Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 виступав декларантом транспортного засобу, декларантом виступала ФОП ОСОБА_6 , а власником ОСОБА_3 . Тому, на думку захисника, факт перевезення ОСОБА_1 товару через митний контроль не дає підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України. При цьому обставин на підтвердження того, що ОСОБА_1 , як перевізнику (водію), могло бути відомо про документи, які ймовірно містять неправдиві дані, та наявність в нього прямого умислу, митним органом не наведено та матеріали справи не містять. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Відповідно до вимог ч.1 ст.318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені ст. 335 МК України. Згідно положень ч.8 ст.264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Так, відповідно до ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення. Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності. Згідно з ч.1 ст.483 МК України переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (Закон України від 21.11.2023 № 3475-IX). Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи. Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані. Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України. Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 постанови Пленуму Верховного суду від 3 червня 2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»). При цьому, що стосується використання документів, то судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Тобто ті, що подаються митному органу на кордоні та є підставою для пропуску товару на митну територію України. Як вбачається з протоколу про порушення митних правил №0256/10100/24 від 02.09.2024, митний орган зазначає, що транспортний засіб: Renault Grand Scenic, номер кузова НОМЕР_1 , вартістю 19 500 данських крон (або еквівалент 104 849,55 гривень за курсом НБУ на час переміщення транспортного засобу через митний кордон України) був переміщений ОСОБА_1 через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підставу для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості стосовно відправника/експортера та його вартості. Такими документами, на думку митного органу, є договір купівлі-продажу від 28.04.2023 б/н, відповідно до якого продавець МВ Ехроrt АрS (Industriveg 5, 5492 Vissenbjerg, DK), продав легковий автомобіль Renault Grand Scenic, номер кузова НОМЕР_1 ОСОБА_2 ( ОСОБА_5 ) ( АДРЕСА_4 ) за ціною 2 000 євро, що не відповідають дійсності щодо відправника, та його вартості, так як зазначений товар, згідно рахунку-фактури №17802 від 28.04.2023 наданого країною відправлення, Королівство Данія, був реалізований (проданий) ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ), АДРЕСА_4 компанією АДРЕСА_5 ) із вартістю товару у розмірі 19 500 данських крон та поміщений у режим експорту за MRN 23DК005604293Е5АF5. Тому, митний орган дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки порушення митних правил, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.483 Митного кодексу України, з чим погодився суд першої інстанції, ухваливши оскаржену постанову. Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки. Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», із послідуючими змінами від 30 травня 2008 року №8, для притягнення до відповідальності за ст.483 МК України (стаття 352 Митного кодексу України у попередній редакції до 2012 року) необхідна наявність умислу в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Таким чином, не можна розглядати, як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України. Положення статті 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. При цьому, статтею 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Системний аналіз статей 50, 483 Митного кодексу України, статей 9 та 10 КУпАП дає підстави дійти висновку, що об`єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_1 порушення мала б передбачати дії з переміщення товарів з приховуванням товарів від митного контролю, шляхом подання для митного оформлення документів, що містять неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості товару. При цьому такі дії повинні мати на меті настання шкідливих наслідки - в даному випадку виражених у вигляді зменшення митних платежів, оскільки останні сплачуються в залежності від митної вартості. Саме такі дії посягатимуть на встановлений законом порядок митного оформлення та створюватимуть подію адміністративного правопорушення, відповідальність за що передбачена статтею 483 Митного кодексу України. Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності. Відповідно до положень статті 495 Митного кодексу України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Зазначені вище позиції Конституційного Суду України щодо застосування презумпції невинуватості особи відповідають і правовим позиціям Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого при розгляді справ судами в обов`язковому порядку використовується як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Так, в рішенні від 21 липня 2011 року у справі "Коробов проти України" ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто, таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення "поза розумним сумнівом". Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням. При цьому слушно також відзначити, що відповідно до ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. В контексті визначення доказів, обов`язку їх збирання та виконання стандарту доведення поза розумним сумнівом у даній справі, перш за все варто звернути увагу, що єдиним доказом, який на думку митного органу підтверджує винуватість ОСОБА_1 та яким митний орган обґрунтовує наявність в його діях складу інкримінованого правопорушення, є рахунок-фактура №17802 від 28.04.2023 наданий країною відправлення, ОСОБА_7 , згідно якого транспортний засіб був реалізований (проданий) ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ), АДРЕСА_4 компанією АДРЕСА_5 ) із вартістю товару у розмірі 19 500 данських крон (а.с.37-40). Тобто, розглядаючи дану справу, суду фактично належить досить детально дослідити такі докази з точки зору їх належності допустимості та достовірності, а також виконання стандарту доведення вини ОСОБА_1 поза розумним сумнівом на підставі такого доказу. Здійснюючи оцінку такого доказу, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що ОСОБА_1 не здійснював дій на переміщення товарів через митний кордон з приховуванням від митного контролю, не вчиняв з автомобілем дії на його придбання-відчуження, не підписував відповідних документів. Всі документи, пов`язані з декларуванням транспортного засобу здійснювала ФОП ОСОБА_6 , а відповідальним за фінансове врегулювання був ОСОБА_3 . Також, матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 достовірно знав про відомості щодо продавця товару, а так само вартості товару. Зазначене вище свідчить про недоведення митним органом обов`язкової ознаки складу правопорушення в діях ОСОБА_1 суб`єктивної сторони. Як зазначалося вище, для притягнення особи до відповідальності за ст. 483 МК України необхідною умовою є наявність умислу в її діях. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій, які свідчили б про намір приховати товар від митного контролю та які утворювали б об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України. Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що обставини, які викладені в протоколі про порушення митних правил адміністративне правопорушення, всупереч вимогам статей 494, 495 МК України, не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України. При цьому суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення. Ураховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим відповідні доводи апеляційної скарги є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Керуючись ст. 294 КУпАП, ст.528 МК України, суд постановив: Апеляційну скаргу адвоката Кравчука Андрія Васильовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити. Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 27 лютого 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного Кодексу України, скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 Митного Кодексу України закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Галацевич