Постанова 4801 № 127/28924/20

Справа № 127/28924/20 Провадження № 33/801/280/2021 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Дернова В. В. Доповідач: Копаничук С. Г. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 квітня 2021 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Копаничук С.Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 19 лютого 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в : Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №031475 від 13 грудня 2020 року о 00.55 год. на автодорозі М-21 (310 км) водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки (моделі) «Toyota Avensis», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку в медичному закладі КП ВОНД «Соціотерапія», результат - позитивний, 1,48 проміле, 1,63 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 19 лютого 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн в дохід держави, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік. Вирішено питання про судовий збір. При винесенні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції виходив з доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Вказав, що судом першої інстанції порушено його право на захист, оскільки розгляд справи судом здійснено у його відсутність, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості надати в судовому засіданні свої пояснення та користуватися іншими правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Крім цього, в основу доведеності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення судом покладено лише дані, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, за відсутності інших доказів його протиправної поведінки. Місцевим судом не вжито заходів щодо встановлення фактичних обставин справи та не допитано свідків. Також вказав, огляд проведено всупереч вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року. Одночасно з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 , подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. Відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Згідно зі ст. 289 КУпАП, у разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин, його може бути поновлено за заявою особи. Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судове засідання 19 лютого 2021 року відбулось за відсутності ОСОБА_1 , а копію оскаржуваної постанови суду отримав 12 березня 2021 року, що підтверджується розпискою (а.с. 17). Оскільки ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову суду 16 березня 2021 року, тобто протягом десяти днів з дня отримання її копії, суд дійшов висновку, що клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а строк - поновленню. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. У результаті дослідження матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено такі обставини. Судом установлено, що 13 грудня 2020 року о 00.55 год. на автодорозі М-21 (310 км) водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки (моделі) «Toyota Avensis», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився лікарем-наркологом в КП «ВОНД «Соціотерапія» в м. Вінниці. Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 2815, складеним 13 грудня 2020 року о 01:30 год. лікарем КП ВОНД «Соціотерапія» Черниш О. Ю., ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Результат огляду І - 1, 48 проміле та ІІ - 1, 63 проміле. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). Відповідно до ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. У пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно пункту 2.9. «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП. Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п. 6 розділу І Інструкції). З огляду на викладене, огляд працівниками поліції проведений у відповідності до Інструкції та ст. 266 КУпАП. Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння. Щодо посилань заявника на те, що суд першої інстанції не з`ясував обставини справи, а саме не допитав в судовому засіданні свідків, то указані доводи не заслуговують на увагу, оскільки суд першої інстанції належним чином дослідив обставини справи, допитав свідків та працівника поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення, а їх пояснення по суті узгоджуються з обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення. Крім цього клопотання про допит свідків в суді першої інстанції не заявлялось. Доводи апеляційної скарги про те, що результати огляду на стан сп`яніння за допомогою прилад «Drager Alcotest» 6820 не можуть бути належим доказом у справі, не заслуговують на увагу оскільки «Drager Alcotest» 6820 зареєстрований та внесений до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення згідно з переліком, затвердженим наказом державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року N 1529, зазначене свідчить про правомірність використання приладу «Drager Alcotest» 6820 при проходженні огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 . Посилання в апеляційній скарги на те, що у матеріалах справи відсутні документи: про комплектацію вимірювального засобу, про допуск вимірювального засобу для використання в Україні та повірку даного засобу то указані аргументи не можуть бути безумовною підставою для скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 погодився пройти таке освідування та погодився з його результатами, про що свідчить його підпис у протоколі про адміністративне правопорушення та висновку КП ВП «Соціотерапія». Також, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, оскільки не спростовують факт керування останнім транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння і не є підставою для скасування законної постанови суду. Посилання в апеляційній скарзі на те, що сам по собі протокол не може слугувати єдиним доказом винуватості особи у вичинені адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу, оскілки суд належним чином дослідив матеріали справи та дійшов обґрунтованого висновку, що наявні у справі докази у своїй сукупності підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Інші обставини, на які посилається заявник, зводяться до незгоди з постановленим судовим рішенням, свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи не знайшли та висновків суду першої інстанції не спростовують. Таким чином, суд першої інстанції, відповідно до ст. 245 КУпАП, у повній мірі дослідив та проаналізував наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази і надав їм належну правову оцінку, а відтак дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за вчинення якого застосував до нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що з урахуванням характеру вчиненого правопорушення є правильним та достатнім і відповідає вимогам ст. 33 КУпАП. Апеляційний суд, погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки ці висновки ґрунтуються на вимогах закону, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та закриття провадження у справі відсутні. Керуючись ст. ст. 280, 283, 294, 295 КУпАП, п о с т а н о в и в : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 19 лютого 2021 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 19 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя С. Г. Копаничук