LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Івано-Франківський апеляційний суд344/2407/16-ц

від 13.04.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу представника КП "Теплий дім" Івано-Франківської міської ради Жиляка Михайла Дмитровича залишити без задоволення. Рішення Івано-Франківського міського суду від 25 січня 2021 року залишити без змін.

Справа № 344/2407/16-ц Провадження № 22-ц/4808/540/21 Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А. Суддя-доповідач Фединяк ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 квітня 2021 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів: головуючого Фединяка В.Д. (суддя-доповідач) суддів: Бойчука І.В., Девляшевського В.А. секретаря Пацаган В.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ "Станіславська теплоенергетична компанія", КП "Теплий дім" Івано-Франківської міської ради, третя особа на стороні відповідача Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, за апеляційною скаргою представника КП "Теплий дім" Івано-Франківської міської ради Жиляка Михайла Дмитровича на рішення Івано-Франківського міського суду від 25 січня 2021 року, ухвалене у складі судді Пастернак І. А. в м.Івано-Франківську, ВСТАНОВИВ: У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТзОВ "Станіславська теплоенергетична компанія", КП "Теплий дім" Івано-Франківської міської ради про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири. Позовна заява мотивована тим, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 03 лютого 2001 року, посвідченого Басай Л.І. приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі №0788. 17 вересня 2015 року відбулося затоплення вказаної квартири. Згідно акта № 03-13/09 від 17.09.2015 року внаслідок затоплення квартири пошкоджено його майно, а саме: в житловій кімнаті осипається штукатурка зі стелі, виявлено явні мокрі плями на стінах, стелі і підлозі, намокли меблі (два дивани, шафа, комп`ютерний стіл), побутова техніка (телевізор, комп`ютерна техніка) також виявлено намокання електропроводки на кухні залито стелю, стіни, підлогове покриття (парке) електропроводка, зі стелі осипається штукатурне покриття, виявлено намокання кухонних меблів та кухонної техніки (газова плитка, газова колонка, мікрохвильова піч, холодильник) в коридорі виявлено намокання стелі, стін і підлоги, також виявлено намокання електропроводки. Найбільш ймовірною причиною залиття житлового приміщення є прорив горищного розгалуження мережі централізованого опалення під час випробування внутрішніх будинкових мереж на щільність та герметичність (гідравлічне випробування). Згідно висновку експертного дослідження №1-Б від 31 грудня 2015 року Івано-Франківського науково-дослідного екпертного-криміналістичного центру МВС України вартість відновлювальних робіт за фактом затоплення квартири становить 49 140 грн без врахування заміни чи ремонту електрообладнення і електроприладів. Просив стягнути з ТзОВ "Станіславська теплоенергетична компанія", КП "Теплий дім" Івано-Франківської міської ради на його користь матеріальну шкоду у розмірі 49140,00 грн, тобто витрат на ремонт квартири та 675,36 грн - за проведення експертизи. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 07 травня 2018 року залучено до участі в справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ "Станіславська теплоенергетична компанія", КП "Теплий дім" Івано-Франківської міської ради про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири в якості третьої особи на стороні відповідача Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго". Рішенням Івано-Франківського міського суду від 25 січня 2021 року позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплий Дім» Івано-Франківської міської ради, ТОВ «Станіславська теплоенергетична компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державне міське підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго» про стягнення 49 140,00 грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, 675,36 грн. витрат по оплаті експертизи та 551,20 грн. виплат по оплаті судового збору задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства «Теплий Дім» Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_1 49 140 (сорок дев`ять тисяч сто сорок) грн 00 коп. матеріальної шкоди, 675 ( шістсот сімдесят п`ять) грн 36 коп. витрат на проведення експертизи та 551, 21 грн судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду представник КП "Теплий дім" Івано-Франківської міської ради Жиляк М. Д. подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, залиття квартири ОСОБА_1 17 вересня 2015 року відбулось внаслідок прориву горищного розгалуження мережі центрального опалення під час випробування внутрішньо - будинкових мереж внаслідок гідравлічного удару, тобто із-зі неналежних дій посадових осіб ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго». Даний обов`язок утримувати внутрішньо - будинкові мережі передбачено договором № 12.6/73, укладеного між КП «Теплий дім» та ДМП «Івано-Франківськтеплокомунерго». Крім того, актом №03-13/09 від 17 вересня 2015 року встановлено вину ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» у завданні шкоди ОСОБА_1 . Таким чином, стягнення коштів із КП «Теплий дім» за завдану шкоду внаслідок залиття квартири є неправомірними. Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. За змістом пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вказане, розгляд справи здійснюється без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження. Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав. Згідно вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що балансоутримувач Комунальне підприємство «Теплий Дім» несе відповідальність за експлуатацію квартири АДРЕСА_1 згідно з законом, а тому суд вважає, що покладати обов`язок по відшкодуванню шкоди на відповідачів ТОВ «Станіславська теплоенергетична компанія» та ДМП ІФТКЕ правових підстав не має. Відповідачами не оспорюється вартість необхідних ремонтно-відновлювальних робіт, підстав сумніватися у правильності висновку будівельно-технічного дослідження суд не має, оскільки, зазначені у звіті найменування об`єктів, що потребують ремонту, відповідають зазначеним в акті пошкодженням у квартирі позивача. Тому суд вважає, що розмір заподіяної в результаті залиття матеріальної шкоди, що зазначений у висновку, є дійсним і сума, вказана у даному висновку, а саме: 49 140,00 грн. підлягає стягненню з відповідача Комунального підприємства «Теплий Дім» на користь позивача. З матеріалів справи вбачається, що позивачем ОСОБА_1 сплачено витрати за послуги експерта в розмірі 675,36 грн, що підтверджується копією квитанції № 165 від 22.12.2015 року, а тому з відповідача Комунального підприємства «Теплий Дім» слід стягнути 674 грн 36 коп. витрат понесених по визначенню вартості збитків. Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає вимогам закону і матеріалам справи. Відповідно до статті 22 ЦП України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Згідно з частинами першою, другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка задала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Судом установлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 03 лютого 2001 року, посвідченого Басай Л.І. приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі №0788 та не заперечується сторнами (т. 1 а.с.8-9). Згідно акту № 03-13/09 від 17.09.2015 року складеного комісією про залиття, що трапилось на системі центрального опалення, встановлено: при візуальному огляді виявлено, що залита 1 житлова кімната: осипається штукатурка зі стелі (провалився гіпсокартон зі стелі), мокрі плями виявлено на стінах, стелі і підлозі, намокли меблі (два дивани, шафа, комп`ютерний стіл), виявлено намокання килиму та паркету на підлозі. Також намокла побутова техніка (телевізор, комп`ютерна техніка). Виявлено намокання електропроводки. На кухні виявлено мокрі плями на стелі, стінах, зі стелі осипається штукатурке покриття. Виявлено намокання кухонних меблів та кухонної техніки (газова плитка, газова колонка, мікрохвильова піч, холодильник) В кухні намокла електропроводка та підлогове покриття (паркет). В коридорі виявлено намокання стелі, стін і підлоги. Зі стелі капала вода. Виявлено намокання електропроводки. При візуальному огляді горища встановлено, що система теплопостачання в одному місці пошкодила внаслідок гідроудару. Причиною залиття, що трапилось є прорив горищного розгалуження мережі централізованого опалення під час випробування внутрішніх будинкових мереж на щільність та герметичність (гідравлічне випробування) ( т.1 а.с.10-11). Відповідно експертного висновку №1-В від 31.12.2015 року про проведення експертної оцінки пошкодженого майна встановлено, що вартість відновлювальних робіт за фактом затоплення квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 складає 49 140,00 грн з ПДВ, без врахування заміни чи ремонту електрообладнання і електроприладів. Найбільш ймовірною причиною залиття житлового приміщення є порив горищного розгалуження мережі централізованого опалення під час випробування внутрішніх будинкових мереж на щільність та герметичність (гідравлічне випробування (т.1 а.с.20-37) На підставі акту від 01.09.2008 року між ДМП «ІФТКЕ» та ЖЕО-6 розмежовано границі обслуговування, ЖЕО-6 обслуговує і несе відповідальність за технічний стан і правильну експлуатацію дільниці тепломережі від теплової котельні ТК 111 до житлового будинку по АДРЕСА_3 , а також внутрішньобудинкової системи ( Т.1 а.с.97). На підставі договору №12.6/73 від 01.11.2014 року про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем центрального будинку по АДРЕСА_3 , укладеного між КП «Єдиний розрахунковий центр» та Державним міським підприємством «Івано-Франківськтеплокомуненерго» встановлено порядок обслуговування внутрішньобудинкових систем центрального опалення будинку по АДРЕСА_3 ( т. 1 а.с.95-96). Відповідно до п.2.1.9, п.2.1.10 Договору замовник (КП «Єдиний розрахунковий центр») зобов`язується утримувати внутрішньобудинкову систему опалення, а також підвали, техпідпілля, горища, місця загального користування, приміщення елеваторних вузлів у відповідності з Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджені наказом міністерства палива та енергетики України №71 від 14.02.2007 року, та своєчасно виконувати всі роботи по ліквідації порушень; здійснювати перевірку та підтримання в справному стані і герметизації систем центрального опалення. Рішенням Івано-Франківської міської ради від 25 грудня 2015 року №66-2 перейменовано комунальне підприємство «Єдиний розрахунковий центр» на комунальне підприємство Івано-Франківської міської ради «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» (Т. 1 а.с. 59) Рішенням Івано-Франківської міської ради від 27 грудня 2019 року №413-35 перейменовано комунальне підприємство Івано-Франківської міської ради «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» на комунальне підприємство «Теплий дім» Івано-Франківської міської ради (т. 1 а.с.252). 17.09.2015 року начальник т-р Пасічна, майстер дільниці та ОСОБА_2 склали акт про те, що 17.09.2015 року о 13.00 тиск в тепломережі по АДРЕСА_4 становив 6,8 кгс/см2, що призвело до пошкодження труби опалення на горищі ж/б Незалежності, 81 і затоплення квартир в даному будинку (а.с.99). Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Встановлено, що згідно акту № 03-13/09 від 17.09.2015 року відбулось залиття квартири ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 . Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК Україниособа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини. Таким чином, законодавцем встановлена презумпція вини заподіювача шкоди та саме він повинен довести, що шкоди завдано не з його вини. Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина. З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір. Установивши, що з вини відповідача - комунального підприємства «Теплий дім» Івано-Франківської міської ради сталось залиття належної на праві власності ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 , позивачу завдано майнової шкоди в сумі 49 140 грн, розмір якої спростовано не було, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про покладення на комунальне підприємство «Теплий дім» відповідача обов`язку з відшкодування цієї шкоди. Доводи апеляційної скарги про те, що залиття квартири відбулось внаслідок неналежних дій посадових осіб ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» спростовується вимогами п.2.1.9, п.2.1.10 договору № 12.6/73 від 01.11.2014 року про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем центрального опалення будинку по АДРЕСА_3 , укладеного між КП «Єдиний розрахунковий центр»(пізніше перейменовано на комунальне підприємство «Теплий дім») та Державним міським підприємством «Івано-Франківськтеплокомуненерго», згідно яких замовник зобов`язується утримувати внутрішньобудинкову систему опалення, а також підвали, техпідпілля, горища, місця загального користування, приміщення елеваторних вузлів та своєчасно виконувати всі роботи по ліквідації порушень; здійснювати перевірку та підтримання в справному стані і герметизації систем центрального опалення Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року). Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскаржуване рішення відповідає вимогам закону, ґрунтується на засадах верховенства права, принципах справедливості, добросовісності та розумності, підстави для його скасування відсутні. Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, то в такому разі розподіл судових витрат не проводиться. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Ціна позову в даній справі становить 49 140 грн., яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2189 грн*100=218 900 грн). Отже зазначена справа є малозначною, тому в силу вимог закону, в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Керуючись ст. 374, 375, 382-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника КП "Теплий дім" Івано-Франківської міської ради Жиляка Михайла Дмитровича залишити без задоволення. Рішення Івано-Франківського міського суду від 25 січня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її підписання і у випадках, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст складено 13 квітня 2021 року. Судді: В.Д.Фединяк І.В.Бойчук В.А.Девляшевський

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»