Постанова 4818 № 645/7803/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 645/7803/20 Головуючий суддя І інстанції Бабкова Т. В. Провадження № 22-ц/818/2519/21 Суддя доповідач Яцина В.Б. Категорія:визначення підсудності ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 квітня 2021 року м. Харків. Харківський апеляційний суд у складі суддів судової колегії судової палати у цивільних справах : судді-доповідача Яцини В.Б. суддів колегії - Бурлака І.В., Хорошевський О.М., розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 грудня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, встановив: У грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, та просив зупинити стягнення у розмірі 40072,91 грн на підставі виконавчого напису №4802 виданого 24.04.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. та заборонити іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, передавати майно чи виконувати щодо цього інші зобов`язання за виконавчим провадженням №62204839 від 29.05.2020 року приватного виконавця виконавчого округу м. Київа Клітченко О.А., відкритого відносно нього щодо стягнення з нього коштів на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» при примусовому виконанні виконавчого напису №4802, виданого 24.04.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. до винесення судом рішення по цивільній справі щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та визнання дій неправомірними. Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 грудня 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви передано на розгляд за підсудністю до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова. Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу та просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити для продовження розгляду. Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції щодо визначення підсудності за місцем проживання ОСОБА_1 є необґрунтованими та прийняті без врахування всіх обставин справи. Вказує, що виконавчі дії вчиняються за місцем його роботи у ТОВ Завод «Укрвентсистеми» , яке розташовано за адресою пр. Московський, 257, м. Харків, 61044, що територіально відноситься до Фрунзенського районного суду м. Харкова. Окрім цього, зазначає, що ним подано 22 січня 2021 року позов у відповідності до ч.4 т.152 ЦПК України, та ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова відкрито провадження у справі. Відзиву на апеляційну скаргу не надано. На підставі ч. 13 ст. 7 та ст. 369 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників процесу про розгляд справи. У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Направляючи справу за підсудністю до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова суд першої інстанції виходив з того, що з довідки про облік внутрішньо переміщеної особі від 08.06.2017 року фактичне місце проживання ОСОБА_1 значиться АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова. Не зважаючи на те, що суд першої інстанції помилково замість проспекту Московському вказав Індустріальний, така формальна помилка не вплинула на законність та обґрунтованість висновку суду про те, що розгляд заяви ОСОБА_1 має відбуватися за місцем реєстрації його тимчасового місця проживання ВПО за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться в Індустріальному (колишньому Орджонікідзевському) районі, внаслідок чого її розгляд підсудний Орджонікідзевському, а не Фрунзенському районному суду м. Харкова. За загальним правилом частини першої статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Згідно з правилом про підсудність справ за вибором позивача, передбаченим у частині дванадцятій статті 28 ЦПК України (правила альтернативної підсудності), позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання. Місце виконання рішення визначене статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження". Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Частиною 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. У відповідності до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справи, визначити неможливо. З матеріалів справи вбачається, що до Фрунзенського районного суду м.Харкова надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позову. Заявник просить зупинити стягнення у розмірі 40072,91 грн на підставі виконавчого напису №4802 виданого 24.04.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. та заборонити іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, передавати майно чи виконувати щодо цього інші зобов`язання за виконавчим провадженням №62204839 від 29.05.2020 року приватного виконавця виконавчого округу м.Київа Клітченко О.А., відкритого відносно нього щодо стягнення з нього коштів на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» при примусовому виконанні виконавчого напису №4802, виданого 24.04.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. до винесення судом рішення по цивільній справі щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та визнання дій неправомірними. Тобто предметом майбутнього спору буде примусове стягнення кредитної заборгованості за виконавчим написом №4802 від 24.04.2020 року приватного нотаріуса КМНО м.Київ Баршацького І.В. При вирішенні питання про територіальну підсудність заяви про забезпечення такого майбутнього позову, суд апеляційної інстанції звертає увагу на правовий висновок, який був сформульований за аналогічних обставин справи у постанові КЦС ВС від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України). Позивач у цій справі з посиланням на належне йому право вибору суду за правилами альтернативної підсудності, звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова, посилаючись у доводах скарги на те, що він мав на увазі місце проведення виконавчих дій - примусового звернення стягнення на його заробітну плату за місцем його роботи у ТОВ «Завод «Укрвентсистеми» за виконавчим провадженням № 62204839 на підставі відповідної постанови від 11 грудня 2020 року приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. у виконавчому провадженні № 62204839. Юридична адреса підприємства «ВЕНТИЛЯТОРНИЙ ЗАВОД УКРВЕНТСИСТЕМИ, ТОВ» - м. Харків, просп. Московський, 257, що територіально знаходиться в межах юрисдикції Фрунзенського районного суду м. Харкова. Однак всупереч процесуальному обов`язку, передбаченому ст. 12 ЦПК України заявник не надав до суду апеляційної інстанції належних і допустимих письмових доказів на підтвердження доводів скарги про те, що він працює на згаданому підприємстві, про наявність вищевказаного примусового виконавчого провадження та що примусове виконання (місце виконання виконавчого напису) здійснюяється за вищевказаним місцем його роботи. З огляду на це суд першої інстанції відповідно до наведених норм ст.ст. 27, 28 ЦПК України обґрунтовано визначив належну територіальну підсудність розгляду заяви про забезпечення позову до його подання Орджонікідзевському районному суду м. Харкова - за адресою реєстрації тимчасово місця проживання заявника ОСОБА_1 . Посилання у доводах скарги на те, що з 13 січня 2021 року у провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова перебуває його позов до Акціонерного товариства «ПУМБ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький І.В., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. - про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (справа № 645/136/21) - вищевказаного висновку суду першої інстанції не спростовує, оскільки ці події відбувалися вже після ухвалення оскарженого судового рішення (ухвали від 29 грудня 2020 року). При цьому позивач ОСОБА_1 не позбавлений права в межах справи № 645/136/21 знову звернутися до Фрунзенського районного суду м. Харкова, який розглядає його позов, із заявою про забезпечення позову. Інші доводи скарги висновків суду також не спростовують. При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що, як неодноразово зазначав Європейський Суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року № 303А, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», (Hirvisaari v. Finland) від 27 вересня 2001 року, № 49684/99). Оскільки суд першої інстанції ухвалив оскаржене судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись статтями 367-369, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 грудня 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку, відповідно до статті 389 ЦПК України, не підлягає. Головуючий В.Б.Яцина. Судді І.В.Бурлака. О.М.Хорошевський.