Постанова 4818 № 645/4287/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ України 14 лютого 2020 року м. Харків Справа № 645/4287/19 Провадження № 22-ц/818/562/20 Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Хорошевського О.М. суддів Кіся П.В., Яцини В.Б. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 07 жовтня 2019 року, постановлене суддею Шарком О.П., за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, УСТАНОВИВ: У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому вона просила збільшити розмір стягуваних аліментів з ОСОБА_2 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 4000 гривень щомісячно. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що вона з відповідачем з 07.07.2012 року перебувала у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішення суду 20.09.2016 року, від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_4 . Судовим наказом від 15.02.2019 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь позивача аліменти на утримання малолітньої доньки у розмірі 1/4 частини від всіх видів доходів. Відповідач зазначає, що його місячна нарахована заробітна плата складає 4173 грн. 00 коп., що не відповідає, на думку позивача, дійсності, оскільки він утримує в належному стані автомобіль та проживає у трикімнатній квартирі, не маючи при цьому пільг та субсидій з оплати комунальних послуг. Відповідно до інформації, яка міститься в інформаційних джерелах, зайнятих у сфері продажу та закупівель, до яких відносить відповідач, коливається від 13586 грн до 18519 грн. 00 коп. на місяць, тобто є значно більшою за рівень мінімальної заробітної платні та в змозі сплачувати аліменти у розмірі 4000 гривень щомісяця на утримання спільної дитини. Останнім часом відповідач епізодично та вкрай нерегулярно намагався цікавитися життям доньки, та декілька разів спільно проводив з нею час в процесі дитячих заходів, що підтверджується спільними фото та появою в суспільно доступних місцях, що, на думку позивача, свідчить про наявність додаткових коштів у відповідача. Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 07 жовтня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове яким позовні вимоги задовольнити к повному обсязі. Скарга містить посилання на те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідач має крім офіційної заробітної плати також і неофіційний дохід, оскільки утримує в належному стані та регулярно експлуатує авто та проживає в трикімнатній квартирі, площею більше 60 м , не маючи при цьому пільг, та субсидій з оплати комунальних витрат. Не надано оцінки твердженням відповідача. Зазначає, що позов подано у зв`язку зі зміною її майнового становища, що судом не прийнято до уваги. Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК Україниапеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За правилами до ч. 13 статті 7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем суду не надано належних і допустимих доказів зміни матеріального стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів, що є підставою для збільшення розміру аліментів. Судова колегія з таким висновком суду першої інстанції погоджується виходячи з наступного. Обгрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначає, що нею були акумульовані кошти в процесі провадження нею підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 в період з 27.05.2010 р. по 19.12.2016 р. Згодом нею було припинено підприємницьку діяльність та з часом кошти витратились. Інших заробітків не має, так як вона не працевлаштована. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. За умовами частин першої та другої статті 155 СК Україниздійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Згідно із статтею 180 СК Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до частини третьої статті 181 СК Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. За положеннями статті 182 СК Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відомостей про заборгованість відповідача по сплаті аліментів матеріали справи не містять. Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Отже, за змістом ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Разом з тим, стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів лише за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Як вбачається зі змісту судового наказу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2019 року при вирішенні питання про розмір аліментів, позивач ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки у розмірі ј частини доходу платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку на дитину, вважаючи такий розмір аліментів достатнім. ЇЇ заяву задоволено в повному обсязі. Наказ набрав законної сили та не оскаржувався сторонами. Належних і допустимих доказів зміни матеріального стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів, що є підставою для збільшення розміру аліментів, позивачем суду не надано. Не можна взяти до уваги твердження про закінчення акумульованих грошей, оскільки такі відомості нічим не підтверджені, як їх наявність так і їх відсутність. Припинення підприємницької діяльності та відсутність працевлаштування позивача, ніяким чином не впливає на права та обов`язки ОСОБА_2 , оскільки обов`язок по утриманню неповнолітніх дітей покладено на обох з батьків. Посилання на експлуатацію автомобіля відповідачем та наявність такого майна матеріали справи не містять. З інформаційної довідки територіальної громади, відповідач зареєстрований та проживає разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 . Відомостей хто саме із зазначених осіб утримує квартиру не надано. Крім того, відповідно до свідоцтва про народження від 28 вересня 2006 року відповідач має малолітнього сина ОСОБА_7 , перед яким ОСОБА_2 також має обов`язок по утриманню. Тому висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову про збільшення розміру аліментів відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не впливають на правильність ухваленого судом першої інстанції рішення і не можуть бути визнані підставою для скасування оскаржуваного рішення, тому колегія суддів їх відхиляє. Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ч. 1 ст. 375, 382, 384 ЦПК України суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 07 жовтня 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Головуючий О.М. Хорошевський Судді: П.В. Кісь В.Б. Яцина Повне текст постанови складено 14 лютого 2020 року.