Постанова 4851 № 579/1815/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 квітня 2021 р.Справа № 579/1815/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. , за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С представник відповідача Шелест С.Ю. представник позивача Демчук Є.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 17.02.2021, головуючий суддя І інстанції: Моргун О.В., м. Кролевець, Сумська область, повний текст складено 23.02.21 року по справі № 579/1815/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про скасування постанови про закриття справи, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Кролевецького районного суду Сумської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, в якому просив суд: скасувати постанову про закриття справи №698-ДК/226По/08/01/-20 від 12.10.2020 року. Рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 17.02.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано рішення суб`єкта владних повноважень - постанову №698-ДК/226По/08/01/-20 від 12.10.2020 року головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Городнянському, Козелецькому, Куликівському, Менському, Ріпкінському, Чернігівському районах та м. Чернігові управління контролю за використанням та охороною земель Куциба Юрія Миколайовича про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та справу надіслано на новий розгляд. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що оскаржувана постанова відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України. Вважає, що скасування постанови про закриття справи не є доцільним. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що у зв`язку із наказом Головного управління Дергеокадастру у Чернігівській області від 24.10.2020 року за № 698-ДК державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Чернігівської області, головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Городнянському, Козелецькому, Куликівському, Менському, Ріпкінському, Чернігівському районах та м. Чернігові управління контролю за використанням та охороною земель Куцибою Ю.М. було проведено обстеження земельних ділянок на території Чернігівської області, Новгород-Сіверського район, Печенюгівська сільська рада, за результатами якого складено: Акт обстеження земельної ділянки № 698-ДК/273/АО/10/01/-20 від 02.10.2020 року (далі - Акт № 273); Акт обстеження земельної ділянки № 698-ДК/274/АО/10/01/-20 від 02.10.2020 року (далі - Акт № 274); Акт обстеження земельної ділянки № 698-ДК/275/АО/10/01/-20 від 02.10.2020 року (далі - Акт № 275); На підставі даних Актів № 273, № 274 та № 275 листом № 698-ДК/0081/04/01/-20 від 06.10.2020 року було викликано керівника ТОВ «Гетьманське» до ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області об 09:00 год. 12.10.2020 року для надання пояснень за встановленими в ході перевірки фактами. 12 жовтня 2020 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Чернігівської області, головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Городнянському, Козелецькому, Куликівському, Менському, Ріпкінському, Чернігівському районах та м. Чернігові управління контролю за використанням та охороною земель Куцибою Ю.М. складено протокол про адміністративне правопорушення № 698-ДК/0299П/07/01/-20 відносно директора ТОВ «Гетьманське» ОСОБА_1 за ст. 53-1 КУпАП за фактом самовільного зайняття земельних ділянок комунальної та державної власності, кадастрові номери 7423688100:07:000:0583, 7423688100:07:000:0581, 7423688100:07:000:0580 на загальній площі 74,5954 га. 12 жовтня 2020 року головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Городнянському, Козелецькому, Куликівському, Менському, Ріпкінському, Чернігівському районах та м. Чернігові управління контролю за використанням та охороною земель Куцибою Ю.М. було розглянуто зазначений протокол та враховуючи, що під час розгляду справи були встановлені обставини, що підпадають під дію статті 247 КУпАП (при розгляді справи зроблено висновок, що в порушенні є ознаки злочину, відповідальність за який передбачено статтею 197-1 Кримінального кодексу України), було винесено постанову про закриття справи № 698-ДК/226По/08/01/-20 від 12.10.2020 року, якою справу про адміністративне правопорушення, яке вчинив громадянин ОСОБА_1 закрито. Непогодившись із зазначеною постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що суб`єктом владних повноважень не доведено належними і допустимими доказами правомірності прийнятої ним постанови, в судове засідання не надано доказів вчинення позивачем дій, які становлять об`єктивну сторону правопорушення. Таким чином, суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно зі ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП ) ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до ст.ст. 251, 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів, це офіційний документ відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП. Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Колегія суддів звертає увагу на те, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення №698-ДК/0299П/07/01/-20 від 12.10.2020р. не відповідає зазначеним вище вимогам, передбаченим ст. 256 КУпАП, з огляду на наступне. Так, зазначений протокол складено відносно ОСОБА_1 , посада - директора ТОВ "Гетьманське". Судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом № 33-к від 1 вересня 2017 року прийнятий на роботу начальником відділу земельних ресурсів ТОВ «Гетьманське», при цьому позивач ніколи не обіймав посаду директора. Крім того, у протоколі не зазначено місце та час вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення с своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП). Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів. Крім того, у відповідності до ст. 278 КУпАП при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа), який розглядатиме справу, вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення: чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Таким чином, приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Як свідчать матеріали справи позивачем були подані заперечення до протоколу про адміністративне правопорушення із копіями документів, однак відповідачем дані пояснення при розгляді справи про адміністративне правопорушення враховані не були. Колегія суддів звертає увагу на те, що за змістом протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначений як директор ТОВ «Гетьманське», тобто посадова особа. При цьому, за змістом оскаржуваної постанови вбачається, що справу про адміністративне правопорушення закрито відносно громадянина ОСОБА_1 . За змістом ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків. Проте, в оскаржуваній постанові не зазначено, які установлені правила у сфері охорони порядку управління, чи інші правила, забезпечення виконання яких входить до службових обов`язків ОСОБА_1 , останній повинен був дотримуватися, однак порушив. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними. Статтею 53-1 КУпАП передбачена відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки у виді накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Об`єктивна сторона правопорушення полягає у здійсненні дій, які згідно Законом визначаються як самовільне зайняття земельної ділянки. Це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої земельної ділянки. Зі змісту оскаржуваної постанови не можливо зробити висновок, які дії вчинив ОСОБА_1 , які входять до його кола службових обов`язків, по самовільному зайняттю земельної ділянки. Також, в оскаржуваній постанові не зазначено, які дії вчинив ОСОБА_1 як громадянин, враховуючи зміст резолютивної частини постанови, по самовільному зайняттю земельної ділянки. Оскаржувана постанова не містить доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою об`єктивної сторони правопорушення та мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник. Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника про те, що надсилання всіх документів з матеріалів справи про адміністративне правопорушення не передбачено чинним законодавством і що позивач мав змогу ознайомитись із ними під час розгляду справи 12.10.2020р., а отже його права, які закріплені у ст. 268 КУпАП не порушено, з огляду на наступне. В судовому засіданні представник позивача пояснив, що під час розгляду справи позивач ознайомився із наявними матеріалами справи та надав свої заперечення, однак оскільки ні розрахунку розміру завданої шкоди, ні Акту перевірки в матеріалах справи не було, то заперечення подавались виключно до Актів обстежень земельних ділянок. В свою чергу, представник відповідача не довів перед судом, що ним виконано вимоги ст. 268 КУпАП в частині забезпечення права позивача на ознайомлення з усіма матеріалами справи. Таким чином, відповідачем було допущено порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, внаслідок чого позивач був позбавлений права на ефективний захист, об`єктивне та повне з`ясування усіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення, надання відповідних доказів. В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що під час обстеження земельних ділянок 02.10.2020р. були відібрані пояснення Печенюгівського сільського голови М.А. Черепа, який стверджував про обробку ТОВ "Гетьманське" спірних земельних ділянок. Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що під час розгляду справи М.А. Череп допитаний не був, показань свідка щодо вчиненого правопорушення ним не надано. Ухвалою суду від 24.11.2020 року було зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, в строк до 18 грудня 2020 року надати до суду матеріали про закриття справи № 698- ДК/226По/08/01/-20 від 12.10.2020 року, проте, як зазначив суд в оскаржуваному рішенні, відповідач вимоги ухвали суду не виконав. Такі докази не були надані і до суду апеляційної інстанції. Колегія суддів звертає увагу на те, що суб`єктом праворушення є громадяни та посадові особи, однак протокол про адміністративне правопорушення у даній справі складений відносно посадової особи, а постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена відносно громадянина. За змістом ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу. Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі. Однак, судова колегія зазначає, що оскаржувана постанова не містить жодної обставини, передбаченої статтею 247 цього Кодексу, з посиланням на пункт ст.247 КУпАП. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідач всупереч вимогам наведених вище норм закону при розгляді справи відносно ОСОБА_1 не обґрунтував своє рішення доказами, за змістом ст. 251 КУпАП. Наведене вище свідчить, що головним спеціалістом Кацибою Ю.М. не було повно, всебічно та об`єктивно досліджено усіх обставин справи, а отже не виконано вимог, встановлених статтею 280 КУпАП вимог. Відповідно до вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не надано доказів вчинення громадянином ОСОБА_1 дій, спрямованих на самовільне зайняття земельної ділянки. Також не надано доказів, якими суб`єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення. Згідно ст. 293 КУпАП орган посадова особа при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає в тому числі одне з рішень - скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд. Враховуючи, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено належними і допустимими доказами правомірності прийнятої ним постанови, в судове засідання не надано доказів вчинення дій, які становлять об`єктивну сторону правопорушення, не виконано ухвалу суду від 24.11.2020 року, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про те, що що оскаржуана постанова підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд. Суд всі сумніви з цього приводу тлумачить на користь особи, яка притягається до відповідальності, що узгоджується із ч.3 ст.62 Конституції України. Суд вважає, що у випадку коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративне правопорушення, не мають права самостійно редагувати її. Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За таких обставин, аналізуючи докази в їх сукупності та даючи їм оцінку, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог позивача, скасувавши постанову №698-ДК/226По/08/01/-20 від 12.10.2020 року головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Городнянському, Козелецькому, Куликівському, Менському, Ріпкінському, Чернігівському районах та м. Чернігові управління контролю за використанням та охороною земель Куциби Ю.М. про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та направлення справи на новий розгляд. Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Керуючись принципом верховенства права, гарантованим статтею 8 Конституції України та статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд на підставі статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 17.02.2020 року по справі № 579/1815/20 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області залишити без задоволення. Рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 17.02.2021 по справі № 579/1815/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва