Постанова 4805 № 279/2875/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №279/2875/20 Головуючий у 1-й інст. Моголівець І. А. Категорія 36 Доповідач Трояновська Г. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Трояновської Г.С. суддів: Павицької Т.М., Миніч Т.І. з участю секретаря судового засідання Трикиші Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 279/2875/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖитомиргазЗбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17 вересня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Моголівця І.А. у м. Коростені, в с т а н о в и в: У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖитомиргазЗбут» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з відповідача 5 086, 60 грн заборгованості за спожитий природний газ та судовий збір у сумі 2102, 00грн. Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 та здійснювала фактичне споживання природного газу для плити газової, ВПГ. ТОВ «ЖитомиргазЗбут» зазначило, що з ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг шляхом приєднання до умов публічного договору постачання природного газу побутовим споживачам та на ім`я останньої відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Однак, всупереч п. 14 ч. 3 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, споживач в період із 01.05.2017 по 30.04.2020 несвоєчасно здійснювала оплату спожитого газу, у зв`язку з чим утворилась заборгованість перед ТОВ «Житомиргаз Збут» в сумі 5086,60грн. Позивач посилався на те, що зазначена заборгованість утворилась під час застосування тарифів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 №187 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальнодоступних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» та з 01.04.2017 по 31.10.2018 діяла гранична роздрібна ціна на природний газ для побутових споживачів у розмірі 6,9579 грн за 1 куб.метр. З 01.11.2018 по 30.04.2019 (включно) діяла гранична роздрібна ціна на природний газ для побутових споживачів у розмірі 8,5489 гривні за 1 м3, ціна в травні 2019 року 8, 3182 гривень за 1 м3, в червні 2019 року - 7,7818 гривень за 1 м3, ціна в липні 2019 року - 6,9845 гривень за 1 м3, у серпні 2019 року 6,6744 гривень за 1 м3, у вересні 2019 року 6,4777 гривень за 1 м3, в жовтні 2019 року 6,2060 за 1 м3, в листопаді 2019 року 6,9763 за 1 м3, в грудні 2019 року 6,2108 гривень за 1 м3. Виходячи із наведеного, ТОВ «ЖитомиргазЗбут» просило задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17 вересня 2020 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз Збут" 5086 гривень 60 копійок боргу за спожитий природній газ та 2102 гривні понесених судових витрат. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позовних вимог. Зокрема зазначає, що позивачем нараховано борг за послуги за споживання природного газу для газової плити та обігріву води, які фактично не надавалися, так як з 21.01.2008 опломбована газова колонка, яка знаходиться в розібраному стані, а користується вона лише однією конфоркою газової плити, оскільки інші три неробочі. Вказує, що в квартирі фактично проживає одна, дочка із внуком , які зареєстровані у квартирі фактично не проживають із 2003 року. Оскільки лічильника у квартирі немає, тому ТОВ «ЖитомиргазЗбут» проводить нарахування за трьох осіб і ще й з урахуванням непрацюючої колонки. Вказала, що зверталася до Товариства із заявою про здійснення перерахунку за спожитий газ, виходячи із наведених обставин, проте отримала відмову. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ЖитомиргазЗбут» просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що в процесі обліку природного газу приймає участь виключно Оператор ГРМ та Побутовий споживач і при цьому даний процес носить виключно інформаційний характер для Постачальника (ТОВ «ЖитомиргазЗбут»), який жодним чином не може впливати на їх результати, а саме правильність здійснення та їх відповідність фактичному обсягу спожитого газу. А відтак, Постачальник вимушений здійснювати розрахунок вартості обсягів спожитого природного газу та формувати відповідні рахунки побутовим споживачам використовуючи виключно дані, які надав Оператор ГРМ, оскільки саме Оператор ГРМ наділений повноваженнями здійснювати обчислення обсягів спожитого природного газу. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримала доводи наведені в апеляційній скарзі та надала аналогічні пояснення викладеному в ній. Представники відповідача Козир В.К. та ОСОБА_2 проти доводів апеляційної скарги заперечили, надали пояснення аналогічні викладеному у відзиві на апеляційну скаргу. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи ОСОБА_1 є споживачем послуг з газопостачання, які надаються ТОВ «Житомиргаз Збут» за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно розрахунку споживання природного газу ТОВ «Житомиргаз Збут» споживачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 заборгованість у зв`язку із неповною оплатою наданих послуг із газопостачання вказаної квартири становить 5 086, 60 грн за період з 01.05.2017 по 30.04.2020 (а.с. 8- 10). Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач покладені на нього Законом зобов`язання щодо своєчасного внесення плати за послуги не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість перед позивачем. Невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань є неправомірним. Нараховану позивачем суму заборгованості відповідач не оспорив та не спростував. Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується з огляду на таке. Відносини між газопостачальними організаціями та громадянами-споживачами газу регламентуються Типовим договором на розподіл природного газу, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30.09.2015, Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 2496 (Правила) та Кодексом газорозподільних систем (Кодекс ГРМ), затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494. За змістом п.3 Розділу І Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827 постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГРМ у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Відповідно до п. 5 Правил постачальником природного газу є суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу. Оператор газорозподільної системи (Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою, до якої підключений об`єкт споживача. Згідно п.п. 1-3 розділу ІІІ «Порядок постачання природного газу побутовим споживачам» Правил, - підставами для постачання природного газу побутовому споживачу є: наявність у побутового споживача договору розподілу природного газу, укладеного з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого підключений об`єкт споживача, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у побутового споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу побутовим споживачам та дотримання його умов; включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді; відсутність простроченої заборгованості побутового споживача перед діючим постачальником за поставлений природний газ (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки розрахунків. Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам є договором публічним та договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору. Відповідно до п. 2.1 Типового договору постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для Споживача об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором. Згідно ч.1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Позивачем було вчинено дії на користь відповідача - надано послуги, тому договір про надання послуг, письмова форма якого законодавством не вимагається, вважається укладеним з моменту отримання відповідачем таких послуг. У даних правовідносинах відповідачем не заперечується факт того, що останній споживає природний газ, який надається ТОВ «Житомиргаз Збут» та частково сплачує плату за його користування. Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Судом безспірно встановлено, що позивачем надаються послуги з газопостачання відповідачу. На час звернення до суду з позовом, відповідач має заборгованість перед позивачем, що підтверджується наданим суду розрахунком. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що вона не згодна із нарахованими сумами за спожитий газ, оскільки такі послуги не надавалися у зв`язку із опломбуванням колонки. Крім того, вказує, що зверталася до позивача із заявою про здійснення перерахунку заборгованості за період із 01.05.2017 по 30.04.2020 із розрахунку на 1 особу, а не на 3 зареєстрованих осіб та у зв`язку із опломбуванням колонки, проте отримала відмову. Із розрахунку позивача (а.с.10) видно, що всі внесені позивачем суми коштів відображені у розрахунку позивача, а нарахування за спожитий газ за адресою у АДРЕСА_1 , здійснювалося за загальними тарифами із розрахунку на 3 зареєстрованих осіб за фактичне споживання газу для газової плити і ВПГ (а.с. 8-10). Із поданих ОСОБА_1 документів вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 крім неї, зареєстровані її дочка ОСОБА_3 та онук ОСОБА_4 , які з 2003 року проживають у м. Житомирі (а.с. 72), а газова колонка з 21.01.2008 опломбована (а.с. 70). Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 неодноразово зверталася до Коростенського відділення ПАТ «Житомиргаз» із заявами про здійснення перерахунку та встановлення газового лічильника, на які отримувала відповіді, що перерахунок буде здійснено тільки після встановлення газового лічильника, про що додатково їй буде повідомлено (а.с. 71-83). На вказані заяви, їй також надавались роз`яснення щодо порядку нарахування оплати за спожиті послуги з урахуванням відсутності зареєстрованих осіб та спосіб вирішення вказаного питання (а.с. 75). На звернення ОСОБА_1 . 01.06.2020 Коростенське відділення АТ «Житомиргаз» надало відповідь, що газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 було припинено механічним шляхом згідно Акту №1126 від 02.10.2018 (а.с.82). Отже, доданими до апеляційної скарги ОСОБА_1 додатками підтверджується, що вона зверталась до Коростенського відділення ПАТ (АТ) «Житомиргаз» по питанню порядку та обсягів постачання газу до квартири за місцем її проживання з урахуванням факту опломбування лічильника та наявності реєстрації у квартирі осіб, які фактично не проживають та отримувала відповіді на свої звернення саме від зазначеного підприємства (а.с.70-82). Будь-яких претензій до позивача ТОВ «ЖитомиргазЗбут» ОСОБА_1 не виставляла і матеріали справи такого не містять. ТОВ «ЖитомиргазЗбут» здійснює постачання природного газу населенню на підставі даних, про об`єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ (АТ «Житомиргаз») за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та між опалювальний періоди (п.13 Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 за №2496). Згідно з п. 22 Правил побутовий споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договору. Нараховані кошти за спожитий газ вносились ОСОБА_1 у спірний період не в повному обсязі, а тому утворилась заборгованість. Разом з тим, з розрахунку споживання природного газу ОСОБА_1 станом на 01.05.2020 вбачається, що станом на 02.10.2018 газопостачання припинено у зв`язку з заборгованістю та з того періоду не проводиться нарахування оплати за спожитий газ (а.с. 8-11). А тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що розрахунок заборгованості складено без урахування обставин опломбування газової колонки, суд не бере до уваги з вищезазначених мотивів. Колегія суддів зазначає, що питання правомірності дій ТОВ «Житомиргаз Збут» щодо відмови у здійсненні перерахунку нарахованого боргу за спожитий природний газ, виходячи із наведених вище обставин та доводів апеляційної скарги, не може бути предметом дослідження та розгляду судом в межах цієї справи, а тому такі доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не можуть бути враховані. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. В контексті належності та допустимості доказів (ст.77,78 ЦПК України) відповідачем не спростовані розрахунки позивача, зроблені відповідно до тарифів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 № 187 та Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що вона звільнена від сплати судового збору як постраждала І категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи не заслуговують на увагу, оскільки згідно положень п. 10 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вказана категорія осіб звільняється від сплати судових витрат у разі їх звернення до суду із позовом, а ОСОБА_1 є відповідачем у даній справі. Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене із дотриманням норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні, відтак суд залишає його без змін згідно положень ст. 375 ЦПК України.. У зв`язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Керуючись ст. ст. 367, 368, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 09.04.2021. Головуючий Судді