Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/1585/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 квітня 2021 р. Справа № 440/1585/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 (суддя Супрун Є.Б.; м. Полтава) по справі № 440/1585/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ у Полтавській області), в якому просила суд: - визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 05.03.2020 №50 про відмову у перерахунку їй пенсії за вислугу років у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок з 13.12.2018 та виплату їй пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 90% розміру загальної суми складових місячної (чинної) заробітної плати, яка визначена у довідці прокуратури Полтавської області від 26.02.2020 №18-225/вих.20, без обмеження її максимального розміру. Обставини порушення своїх прав позивач пов`язує з фактом неправомірної, як на її думку, відмови відповідача у перерахунку пенсії, на яку позивач має право відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 05.03.2020 №

50. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) здійснити перерахунок і виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 13.12.2019 відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII у розмірі 90% загальної суми складових заробітної плати (грошового забезпечення) на підставі довідки Прокуратури Полтавської області від 26.02.2020 №18-225 вих.20. В решті позову відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) частину витрат, що пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927). Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його прийняття з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2020, а позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на пропуск позивачем встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України строку звернення до адміністративного суду з вимогою щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 13.12.2018. Також скаржник зазначає, що аналіз документів, наданих до заяви щодо проведення перерахунку пенсії за вислугу років в зв`язку з підвищенням посадових окладів працівникам прокуратури на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. № 657 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури, свідчить про відсутність права у заявника на зазначений перерахунок пенсії. Позивач надав довідку, видану Прокуратурою Полтавської області від 26.02.2020 № 18-225 вих. 20 про складові заробітної плати за відповідною прирівняною посадою прокурора прокуратури за нормами, що були чинні на 06.09.2017. Крім того, на час звернення позивача за перерахунком пенсії, зміни до закону України Про прокуратуру щодо перерахунку на підставі Рішення №7-р(ІІ)2019 не внесені, додаткового нормативного акту, яким визначено умови та порядок проведення перерахунку пенсій працівникам прокуратури, Верховною Радою України на даний час не прийнято. Вважає, що Управлінням прийнято вмотивоване рішення про відмову ОСОБА_1 у проведені перерахунку пенсії згідно заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з відсутністю у чинному пенсійному законодавстві правових норм щодо проведення перерахунку пенсій працівникам прокуратури у зв`язку із Рішенням № 7-р(ІІ)2019, а позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що не підлягають задоволенню. Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась. Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними в справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів прокуратури, якій з 03.03.2009 призначена пенсія за вислугу років згідно зі статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 86 % від місячного заробітку. На виконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 11.07.2016 у справі №554/3164/16-а (а.с. 75-81) з 01.11.2015 пенсію позивачу обчислено у розмірі 90% із суми заробітку в розмірі 8 611,58 грн згідно з довідкою Прокуратури Полтавської області від 07.04.2015 №18-176/вих16 (а.с. 65), внаслідок чого розмір пенсії склав 7 750,42 грн. З 01.01.2016 - у розмірі 90% із суми заробітку в розмірі 8 992,85 грн згідно з довідкою Прокуратури Полтавської області від 31.03.2016 №18-172/вих16 (а.с. 68), внаслідок чого розмір пенсії склав 8 093,57 грн. 26.02.2020 Прокуратурою Полтавської області на ім`я ОСОБА_1 видано нову довідку №18-225/вих20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії за посадою прокурор відділу (а.с. 90). 04.03.2020 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про здійснення перерахунку призначеної пенсії за вислугою років на підставі нової довідки (а.с. 88). Рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області від 05.03.2020 № 50 позивачу відмовлено у перерахунку її пенсії з посиланням на відсутність в чинному пенсійному законодавстві правових норм щодо необхідності здійснення перерахунку пенсій працівникам прокуратури (а.с. 87). Не погодившись з таким рішенням пенсійного органу, позивач звернулася до суду з цим позовом. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 13 грудня 2019 року № № 7-р(II)/2019 позивач набула право на перерахунок пенсії відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII у розмірі 90% загальної суми складових заробітної плати (грошового забезпечення) на підставі довідки Прокуратури Полтавської області від 26.02.2020 № 18-225вих20. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого. Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. За приписом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. На час призначення позивачеві пенсії (03.03.2009) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури визначалися статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ (до 15 липня 2015 року). Відповідно до частини першої цієї статті Закону № 1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Згідно із частиною дванадцятою вказаної статті Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ). До статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ вносилися зміни Законом України від 8 липня 2011 року № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону 1789-ХІІ з 1 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним. Крім того, 15.07.2015 набрав чинності новий Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (надалі - Закон № 1697-VII). У первинній редакції частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VІІ мала такий текст: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки". Отже, первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ та частина сімнадцята (з 1 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури. Розділ XII "Прикінцеві положення" Закону № 1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у тому числі й стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15 липня 2015 року втратив чинність Закон № 1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів). 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (діяла до 15 липня 2015 року) та частину двадцяту статті 86 Закону № 1697-VІІ (набрала чинності 15 липня 2015 року) викладено у новій редакції, відповідно до якої умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Прийняття зазначеного Закону, як убачається із пояснювальної записки до його законопроекту, було обумовлено необхідністю реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів та приведення до фінансових можливостей держави дії положень окремих законів України, створення умов для стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики. Таким чином, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру". Законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 1 січня 2015 року делегував Кабінету Міністрів України. Як установлено судом та вбачається з матеріалів справи, Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури. 13 грудня 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №7-р(ІІ)/2019 за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII ухвалив Рішення № 7-р(II)/2019, яким: - визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; - положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. До того ж Конституційний Суд України установив такий порядок виконання цього Рішення: - частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки". Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Таким чином, частина 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII з 13 грудня 2019 року не підлягає застосуванню в редакції, за якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Тобто, підставою для проведення такого перерахунку з 13.12.2019 є підвищення заробітної плати відповідної категорії працівників, як то передбачено частиною двадцятою статті 86 Закону №1697-VII. Судом враховано, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників. Отже, зазначена постанова, що набрала чинності 06 вересня 2017 року, є підставою для проведення перерахунку пенсії позивачу. Доводи пенсійного органу про те, що після набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019, тобто після 13 грудня 2019 року, нормативно-правового акта про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не ухвалено, а тому немає підстав для перерахунку пенсії, є помилковими та не доводять правомірності його дій, оскільки чинна з 13 грудня 2019 року норма частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Адже грошове забезпечення працівників прокуратури істотно збільшилося ще в жовтні 2017 року. Протягом усього періоду дії норми статті 86 Закону № 1697-VІІ, яка встановлювала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, позивач мала право на перерахунок пенсії, проте була позбавлена можливості таке право реалізувати з огляду на бездіяльність Кабінету Міністрів України. Така бездіяльність уряду була предметом розгляду в судах. Верховний Суд в постанові від 24 квітня 2019 року (справа № 826/8546/18) звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом № 1697-VІІ покладено саме на уряд. Суди у зазначеній справі визнали протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено частиною двадцятою статті 86 Закону № 1697-VІІ, та зобов`язали Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та ухвалити рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Однак рішення суду Кабінетом Міністрів України виконано не було. Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами ПФУ перерахунку зазначених пенсій, у тому числі й пенсії позивача. Реалізація його права була забезпечена саме Рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019. Твердження відповідача про те, що для реалізації пенсіонерам права на перерахунок пенсії, визначеного статтею 86 Закону № 1697-VІІ (у редакції, чинній з 13 грудня 2019 року), обов`язковою умовою є прийняття урядом нової постанови про підвищення заробітної плати працівникам прокуратури, є хибним з огляду на те, що на момент прийняття Конституційним Судом України зазначеного Рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці чинних працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів. Така нерівність має усуватись ПФУ шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13 грудня 2019 року. Крім того, слід звернути увагу на тому, що постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №657, на яку містяться посилання у виданій позивачеві довідці від 26.02.2020 №18-225вих20, є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про "підвищення заробітної плати працівників прокуратури". З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 05.03.2020 №50, а також підстав щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 13.12.2019 (а не з 13.12.2018 як цього просить позивач) відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII на підставі довідки Прокуратури Полтавської області від 26.02.2020 №18-225вих20. Аналогічні висновки викладені у рішенні Верховного Суду від 14 вересня 2020 року, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи № 560/2120/20, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021. З огляду на склад учасників спірних правовідносин, а також предмет спору, колегія суддів зазначає, що адміністративна справа №120/5069/20-а є типовою справою, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 560/2120/20. При ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи (частина 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України). Відтак, наведені вище аргументи свідчать про те, що ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону №1697-VII на підставі довідки, що видана прокуратурою Полтавської області від 26.02.2020 № 18-225вих20. Доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом колегія суддів вважає хибними та необґрунтованими, оскільки з моменту виникнення спірних правовідносин - 05.03.2020 (дата ухвалення відповідачем оскарженого рішення) і до моменту звернення позивача до суду з цим позовом - 24.03.2020, встановлений цим Кодексом строк звернення до суду не сплинув. З приводу позовних вимог в частині, що стосується зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача в розмірі 90 % суми відносно заробітної плати без обмеження її граничного розміру, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. "Ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі. Колегія суддів зазначає, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657. Тому, питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок. Як убачається з матеріалів справи, відповідач у відповідь на заяву позивачки про перерахунок пенсії відмовив у такому перерахунку з мотивів відсутності нормативно-правового акту, яким визначено умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині вимог щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром. Разом з цим, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% загальної суми складових заробітної плати (грошового забезпечення). Відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо відсотку заробітної плати, з якого відбувається перерахунок пенсії, задоволенню не підлягають як передчасні (заявлені на майбутнє), що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у рішенні від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у розмірі 90% загальної суми складових заробітної плати (грошового забезпечення) підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині постанови про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - задовольнити частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 по справі № 440/1585/20 - скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок і виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 90% загальної суми складових заробітної плати (грошового забезпечення). Прийняти в цій частині постанову, якою в задоволенні зазначених позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити. В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 по справі № 440/1585/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді Т.С. Перцова В.Б. Русанова