Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/1651/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2021 р.Справа № 440/1651/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Григорова А.М., Суддів: Бартош Н.С. , Чалого І.С. , за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, м. Полтава, повний текст складено 27.04.20 року по справі № 440/1651/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив суд першої інстанції: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з підстав вказаних у рішенні від 04.03.2020 №36, згідно довідки прокуратури Полтавської області від 26.02.202 №18-165вих.20; - зобов`язати відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, здійснити йому ОСОБА_1 , перерахунок пенсії станом на 31.12.2019, в порядку та на умовах, визначених ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012, №657 від 30.08.2017 та рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(11)2019, на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 26.02.2020 №18-165вих.20,у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати без обмеження її максимального розміру, якими визначено умови і порядок проведення перерахунку пенсії працівникам прокуратури, та здійснити перерахунок різниці за минулий час між сумами перерахованої та фактично отриманої пенсії. В обґрунтування вимог позову зазначив, що з 2001 року отримує пенсію за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру". Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", яка набрала чинності 06.09.2017, внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" та відбулись зміни в оплаті праці працівників прокуратури, а саме збільшено розміри посадових окладів та надбавки до посадових окладів за класні чини, внаслідок чого, як вважає позивач, виникли підстави для перерахунку його пенсії, що зумовило його звернення до відповідача з відповідною заявою щодо перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018(2413/18, 2807/19). Проте, за результатами розгляду вказаного звернення, відповідачем перерахунок його пенсії проведено не було, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з позовом. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 04 березня 2020 року №36 про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ ( в редакції, що діяла на момент призначення мені пенсії), виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми заробітної плати згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 26.02.2020 №18-165 вих.20, без обмеження граничного розміру пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило ухвалити нове рішення, яким скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 року, а позовні вимоги ОСОБА_2 залишити без задоволення. В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року, яким частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 полягає в порушеннях та неповному дослідженні судом при розгляді справи норм матеріального і процесуального права, які регулюють дані правовідносини. Зазначає, що аналіз документів, наданих до заяви щодо проведення перерахунку пенсії за вислугу років в зв`язку з підвищенням посадових окладів працівникам прокуратури на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", свідчить про відсутність права у заявника на зазначений перерахунок пенсії. Вказує, що позивач надав довідку, видану Прокуратурою Полтавської області від 26.02.2020 № 18-165 вих 20 про складові заробітної плати за відповідною прирівняною посадою прокурора прокуратури за нормами, що були чинні на 06.09.2017. Крім того, зазначає, що на час звернення позивача за перерахунком пенсії, зміни до Закону України "Про прокуратуру" щодо перерахунку на підставі Рішення №7-р(ІІ)2019 не були внесені, додаткового нормативного акту, яким визначено умови та порядок проведення перерахунку пенсій працівникам прокуратури, Верховною Радою України на даний час не прийнято. Посилається, що Головним управлінням прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 у проведені перерахунку пенсії згідно заяви про перерахунок пенсії у зв`язку із відсутністю у чинному пенсійному законодавстві правових норм щодо проведення перерахунку пенсій працівникам прокуратури у зв`язку із Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)2019. Вважає, що рішення про відмову є правомірним та таким, що базується на нормах чинного законодавства. Вказує, що на час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно - правовий акт прийнято не було. Зазначає, що починаючи з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених законом, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються. Посилається на правові позиції Вищого адміністративного суду України, Полтавського окружного адміністративного суду, Харківського апеляційного адміністративного суду. Вказує, що право на перерахунок пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку, з урахуванням часу звернення до відповідного органу, а тому, зважаючи, що на час звернення позивача за перерахунком розміру пенсії такої підстави для перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій як збільшення розміру заробітної плати на законодавчому рівні не встановлено, а Урядом будь-яких умов для перерахунку не визначено, в Головному управлінні відсутні будь-які правові підстави для здійснення такого перерахунку. Вважає, що приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічна позиція щодо відсутності підстав для здійснення перерахунку пенсії викладена у постанові Верховного суду від 15 березня 2018 року по справі № 554/845/17 (адміністративне провадження №К/9901/24311/18). Посилається на необґрунтованість вимог позивача про зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії за вислугою та здійснювати всі виплати, без обмеження граничного розміру, посилаючись на норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення" №1774 від 06.12.2016. Вважає, що розмір пенсії на 2017 рік не може бути більшим ніж 10740 гривень, починаючи з 2018 року максимальний розмір пенсії складає десять мінімальних пенсій, тобто не більше ніж 14350 гривень, станом на 01 грудня 2019 року максимальний розмір пенсії складає десять мінімальних пенсій, тобто не більше ніж 16380 гривень, з 2020року не більше ніж 16380 гривень. 22.01.2021 року, позивач, подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому посилався на те, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у перерахунку його пенсії від 04.03.2020 року №36 є необґрунтованою і неправомірною, що змусило його звертатися з відповідним позовом до суду першої інстанції. Зазначає, що суд першої інстанції прийшов ґрунтовного висновку про протиправність наведеного вище рішення відповідача. Вказує на суттєві помилки, неточності і неуважність при підготовці апеляції, а також простому копіюванні мотивів і підстав апеляційного оскарження з іншої адміністративної справи, яка не має відношення до його справи №440/1651/20. Вважає, що обґрунтування апеляційної скарги не має відношення до справи №440/1651/20, а було "прив`язано" до рішення пенсійного фонду саме до відмови №111 від 09.02.2018 року і стосується іншої адміністративної справи. Просив суд апеляційної інстанції залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача. Учасники справи про дату час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Позивач в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив її відхилити. Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 26.12.2001 р. призначено пенсію за вислугою років на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ. 27.02.2020 р. позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії за вислугу років, призначеної згідно Закону України "Про прокуратуру", у зв`язку з підвищенням посадових окладів працівників прокуратури на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури". 04.03.2020 р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області було прийнято рішення №36, яким відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на те, що на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії Верховною Радою не був визначений порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури на підставі рішення № 7-р(ІІ)/2019. Позивач, вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з підстав вказаних у рішенні від 04.03.2020 р. №36, згідно довідки прокуратури Полтавської області від 26.02.2020 №18-165вих.20, звернувся до суду з позовом. Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ ( в редакції, що діяла на момент призначення мені пенсії), виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми заробітної плати згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 26.02.2020 №18-165 вих.20, без обмеження граничного розміру пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із положеннями статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15.07. 2015 року визначалися Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ (далі по тексту - Закон №1789-ХІІ). Згідно із ч.1, 2 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі. Частиною 12 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ було визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Згідно з ч.17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Тобто, станом на час призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у ч.12 та ч.17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ. Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VІ від 08.07.2011 р. до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ було внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку. Однак, приписи ст.50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ від 08.07.2011 року не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави. Так, згідно з ч.13 та ч.18 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції Закону №3668-VІ від 08 липня 2011 р.) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсій. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий період може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Надалі, Законом України «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. №76-VІІІ (далі по тексту - Закон №76-VІІІ) до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ було внесено зміни, зокрема, ч.18 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ викладено у наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». 14.10.2014 р. було прийнято Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (далі по тексту - Закон №1697-VІІ), який набрав чинності з 15.07.2015 року. Колегія суддів звертає увагу, що ч.20 ст.86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) була наступного змісту "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки". Розділ XII "Прикінцеві положення" Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності неодноразово змінювався, переважна більшість статей (зокрема стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15.07.2015 р. Водночас з 15.07.2015 р. втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів). При цьому, з 01.01.2015 р. набрав чинності Закон України від 28.12.2014 р. №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі по тексту - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, внесено такі зміни: - частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України"; - частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року "Про прокуратуру" №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: "20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України". Колегія суддів звертає увагу, що з 01.01.2015 р. жодним законом не визначалося ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру", а законодавством було делеговано повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України. 13.12.2019 року Конституційний Суд України прийняв рішення у справі № 7-р(ІІ)2019 за конституційними скаргами осіб щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 2-3, ст. 12) зі змінами. Так, вказаним рішенням Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Колегія суддів зауважує, що Конституційний Суд України в наведеному вище рішенні також установив наступний порядок виконання свого Рішення: - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Тобто, вказаним рішенням Конституційного Суду України було повернуто працівникам прокуратури право на перерахунок пенсій за Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ, у зв`язку з чим у позивача виникло право на перерахунок пенсії. Колегія суддів звертає увагу, що позивач звернувшись 27.02.2020 р. до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про перерахунок його пенсії, додав довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 26.02.2020 року №18-165вих.20, зі змісту якої вбачається, що вона була видана відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури". Отже, з огляду на рішення Конституційного Суду України по справі № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 року, а також на приписи ч.20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (яка підлягає застосуванню в первісній редакції.), відповідно до якої перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, колегія суддів вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.01.2020 року. Водночас, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача саме відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ ( в редакції, що діяла на момент призначення мені пенсії), оскільки в даному випадку у спірних правовідносинах слід керуватися саме діючим законодавством, а саме ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, яка підлягає застосуванню в первісній редакції. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що на час звернення позивача за перерахунком пенсії, зміни до Закону України "Про прокуратуру" щодо перерахунку на підставі Рішення Конституційного Суду України №7-р(ІІ)2019 не внесені, додаткового нормативного акту, яким визначено умови та порядок проведення перерахунку пенсій працівникам прокуратури, Верховною Радою України на даний час не прийнято, у зв`язку з чим приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, то колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки чинна з 13.12.2019 року норма ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (яка підлягає застосуванню в первісній редакції) визначає умовою для перерахунку призначених працівника прокуратури пенсії підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Крім того, Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", якою вносилися зміни, зокрема до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 р. №505, на даний час є чинною, а тому у пенсійного органу відсутні підстави для її незастосування, оскільки вказана Постанова фактично є рішенням Кабінету Міністрів України про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Стосовно посилання скаржника на відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача, з огляду на правову позицію Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 15.03.2018 року по справі №554/845/17, то колегія суддів зазначає, що вказане рішення суду касаційної інстанції не підлягає застосуванню в межах даної справи, оскільки обставини по даній справі не є аналогічними тим, що були в справі, яка розглядалася Верховним Судом, зокрема станом на час розгляду справи останнім Конституційним Судом України не було ще прийнято рішення від 13.12.2019 року № 7-р(II)/2019. Також, щодо посилання скаржника на правові позиції Вищого адміністративного суду України, Полтавського окружного адміністративного суду, Харківського апеляційного адміністративного суду, то колегія суддів зауважує, що з огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України, рішення вказаних судів не є обов`язковими для врахування при розгляді даної справи. Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії станом на 31.12.2019, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки з огляду на наведені вище висновки суду апеляційної інстанції, позивач має право на перерахунок пенсії з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.01.2020 року в порядку та умовах, визначених ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" та Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)2019 на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 26.02.2020 року №18-165вих.20. Крім того, щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати без обмеження її максимального розміру та здійснити перерахунок різниці за минулий час між сумами перерахованої та фактично отриманої пенсії, то колегія суддів вважає такі вимоги передчасними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Так, фактично спірним питанням по даній справі є право позивача на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури, а питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок. Крім того, передчасне задоволення вимог про здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати без обмеження її максимального розміру фактично суперечить основним засадам адміністративного судочинства, оскільки судове рішення не може ставитись в залежність від настання або ненастання обставин, що можуть виникнути в майбутньому. Також, у разі незгоди позивача з подальшими діями відповідача щодо розміру пенсії та у разі невиплати позивачу різниці між перерахованим розміром пенсії та раніше визначеною сумою пенсії, останній не позбавлений права звернутися з захистом порушених прав з відповідним позовом до суду. Стосовно вимог позивача щодо зобов`язання відповідача про негайне виконання постанови суду, то колегія суддів зауважує, що з урахуванням приписів ст.325 КАС України дане рішення (постанова) апеляційного суду набирає законної сили з дати його прийняття та відповідно з цієї дати, з огляду на ст.370 КАС України, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а тому вказана вимога не підлягає задоволення. Крім того, щодо вимог позивача про встановлення контролю за виконанням відповідачем судового рішення в цій адміністративній справі, то колегія суддів вважає такі вимоги необґрунтованими, оскільки по - перше позивачем не було наведено обґрунтованих доводів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів, а по - друге на даний час не вбачається, що відповідач буде ухилятися від виконання даного рішення (постанови) суду апеляційної інстанції або неналежним чином буде його виконувати. Колегія суддів зауважує, що доводи позивача, викладені ним в позовній заяві та в запереченні на апеляційну скаргу, що стосуються вимог в задоволенні яких за наслідками апеляційного перегляду належить відмовити, не приймаються до уваги судом апеляційної інстанції, з огляду на їх передчасність та необґрунтованість. При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча суд першої інстанції і правомірно, вийшовши за межі позовних вимог, визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 04 березня 2020 року №36 про відмову у проведенні перерахунку пенсії, проте з інших мотивів, з застосуванням помилкової норми матеріального права (ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії), а тому суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в повному обсязі з прийняттям нового рішення. Таким чином, з урахуванням апеляційного перегляду даної справи, колегія суддів вважає за можливе, з метою належного захисту прав позивача, задовольнити вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 04 березня 2020 року №36 про відмову у проведенні перерахунку пенсії і зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2020 року в порядку та умовах, визначених ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" та Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)2019 на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 26.02.2020 року №18-165вих.20. В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 належить відмовити. При цьому, колегія суддів вважає, що зазначення судом апеляційної інстанції в резолютивній частині цього рішення (постанови) Постанов Кабінету Міністрів України на підставі яких в т.ч. має здійснюватися перерахунок пенсії позивача є зайвим, з урахуванням наведених вище висновків про те, що такий перерахунок має здійснюватися в порядку та умовах, визначених ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" та Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)2019 на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 26.02.2020 року №18-165вих.20. При цьому, спір щодо розміру складових наведеної вище довідки на даний час відсутній. Щодо посилання позивача у відзиві на апеляційну скаргу на те, що обґрунтування апеляційної скарги не має відношення до справи №440/1651/20, а було "прив`язано" до рішення пенсійного фонду саме до відмови №111 від 09.02.2018 року і стосується іншої адміністративної справи, то колегія суддів відхиляє їх оскільки з матеріалів справи вбачається, що рішенням, яким пенсійним органом було відмовлено позивачу у проведенні перерахунку пенсії є рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 04 березня 2020 року №36, а певні технічні помилки та неузгодженості в тексті апеляційної скарги фактично не впливають на той факт, що відповідачем оскаржується рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 року по справі №440/1651/20. Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною 1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Відповідно до ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з ч.2 ст.317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. На підставі викладеного вище, судова колегія вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до вимог ст.317 КАС України є підставою для скасування судового рішення. Оскільки, відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, і дана справа відноситься до справ незначної складності, а також враховуючи те, що дана справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно вказане рішення (постанова) суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу задовольнити частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 року по справі №440/1651/20 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 04 березня 2020 року №36 про відмову у проведенні перерахунку пенсії. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2020 року в порядку та умовах, визначених ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" та Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)2019 на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 26.02.2020 року №18-165вих.20. В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош І.С. Чалий Повний текст постанови складено 01.02.2021 року