Постанова 4851 № 440/15485/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2023 р. Справа № 440/15485/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мінаєвої О.М., Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2021, головуючий суддя І інстанції: К.І. Клочко, м. Полтава, повний текст складено 29.12.21 у справі №440/15485/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просила суд першої інстанції: - визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 4 серпня 2021 року №916260136620, на підставі якого ОСОБА_1 здійснено перерахунок (зменшення) відсоткового розміру пенсії за вислугу років з 90 % до 60 % від місячної заробітної плати за відповідною посадою працівника органу прокуратури та обмежено її максимальним розміром (десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність); - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням вимог законодавства, яке діяло на момент оформлення пенсії, тобто станом на 21 грудня 2001 року, а саме у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати на посаді помічника прокурора районного рівня (прокурора окружної прокуратури), без обмеження максимальним розміром та виплати недоотриману пенсію з 1 квітня 2021 року. В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що вона з 21.12.2001 отримувала пенсію за вислугою років згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати на посаді помічника прокурора районного рівня. Вказує, що вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про здійснення перерахунку призначеної пенсії за вислугою років на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №916260136620 від 04.08.2021 їй проведено перерахунок пенсії, виходячи з розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати та з обмеженням розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність. Вважає зазначене рішення відповідача протиправним, вважаючи, що має право на перерахунок пенсії у розмірі 90% від місячного заробітку. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/15485/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 916260136620 від 04.08.2021. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.04.2021 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 16.03.2021 №21-157вих.21, з урахуванням раніше проведених виплат. В решті позовних вимог відмовлено. Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 та прийняти нове рішення, відмовивши позивачу в задоволенні позову. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є необґрунтованим і незаконним, винесеним з порушенням норм матеріального права, а тому є таким, що підлягає скасуванню. Зазначає, що відповідно до частини 20 статті 86 Закону №1697 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Згідно пункту 3 розділу XII Прикінцевих положень Закону №1697 попередній Закон України "Про прокуратуру" із змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону. Вказує, що оскільки на даний час змінено нормативно-правове врегулювання питання здійснення перерахунку пенсії працівникам прокуратури, то немає підстав для обчислення такого перерахунку у більшому розмірі, ніж передбачено нормою закону. Зазначає, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача, безпідставно не врахував висновки Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладені в постанові від 21,12.2021 у справі №580/5962/20 щодо визначення розміру відсотку, який підлягає застосуванню при перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про прокуратуру". Вважає, що на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону №1697, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) у розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати. Позивач не скористалася правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.304 КАС України. На підставі положень п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, оскаржуване рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено ОСОБА_1 з 21.12.2001 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру», у розмірі 90 % від заробітку. 02.08.2021 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про перерахунок пенсії. До заяви нею додано довідку Полтавської обласної прокуратури від 16.03.2021 № 21-157вих21 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій. 04.08.2021 рішенням пенсійного органу № 916260136620 здійснено розрахунок перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі зазначеної довідки у розмірі 60% від заробітної плати та визначено з 01.04.2021 по 30.06.2021 основний розмір пенсії 31360,00 грн., який, враховуючи максимальний розмір пенсії, встановлено у розмірі 17 690 грн., з 01.07.2021 по 30.11.2021 - 18540,00 грн., з 01.12.2021 - 19340,00 грн. ОСОБА_1 , не погодившись із рішенням №916260136620 від 04.08.2021 про перерахунок пенсії, звернулася до суду із позовом. Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення № 916260136620 від 04.08.2021 про перерахунок пенсії за вислугою років, згідно з яким з 01.04.2021 здійснено перерахунок пенсії позивача, виходячи із 60% заробітної плати, є необґрунтованим, прийнятим без урахування усіх обставин, які мали значення для його прийняття, а відтак підлягає визнанню протиправним та скасуванню, з задоволенням вимог зобов`язального характеру щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.04.2021 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 16.03.2021 №21-157вих.21, з урахуванням раніше проведених виплат. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. З матеріалів справи вбачається, що позивач з 21.12.2001 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ (далі по тексту - Закон України №1789-ХІІ), у розмірі 90 % від заробітку. Рішенням пенсійного органу №916260136620 здійснено розрахунок перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі відповідної довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій (а.с.8) у розмірі 60% від заробітної плати (а.с.9). Колегія суддів зазначає, що фактично в цій справі право позивача на перерахунок пенсії сторонами не заперечується. Спірним питанням у даній справі є питання щодо розміру відсотку, який підлягає застосуванню при перерахунку пенсії, призначеної позивачу, як колишньому працівнику прокуратури відповідно до Закону України №1789-ХІІ, який був чинний на момент призначення пенсії позивачу, а саме 90 чи 60 такого відсотку. Згідно з ч.1 ст.50-1 Закону України №1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI у статтю 50-1 Закону №1789-ХІІ внесено зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-VII у статті 50-1 Закону №1789-ХІІ у частинах другій і п`ятій цифри "80" замінено цифрами "70". Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII у статті 50-1 Закону №1789-ХІІ у частинах другій та п`ятій цифри "70" замінено цифрами "60". За правилами частини вісімнадцятої цієї статті (у редакції, чинній до 1 січня 2015 року) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. З 1 січня 2015 року умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України. Водночас, 15 липня 2015 року набрав чинності Закон №1697-VII, відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон № 1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15 грудня 2015 року. З набранням чинності Законом №1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Згідно з частиною двадцятою статті 86 Закону №1697-VII призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. За загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали. Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Отже, колегія суддів вважає, що до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон №1697-VII не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону №1789-XII, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами. Наведений правовий висновок узгоджується з покладеним в основу Закону №1697-VII принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом №1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону №1789-XII, фактично ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону №1697-VII. Гарантією належного пенсійного забезпечення працівників прокуратури є право на безумовний перерахунок розміру пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Таке право за своєю суттю направлене на збільшення розміру виплачуваної працівнику прокуратури пенсії, а гарантія дотримання конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо недопущення зменшення такого розміру у випадку перерахунку пенсії, має бути забезпечена виплатою пенсії в раніше встановленому розмірі. Таким чином, колегія суддів вважає, що до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Наведені вище висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду щодо застосування статті 50-1 Закону №1789-ХІІ та статті 86 Закону №1697-VII у аналогічних правовідносинах, висловленою у постанові від 21 грудня 2021 року у справі №580/5962/20, яка прийнята у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду. Так, відповідно до висновків Верховного Суду у вказаній справі дійшов таких правових висновків: «….розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом № 1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону № 1789-XII, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону № 1697-VII.». «…колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного, зокрема у постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі №580/5238/20 у подібних правовідносинах, та сформувати правовий висновок, відповідно до якого до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.». Колегія суддів зазначає, що правовідносини у даній справі цілком тотожні справі №580/5962/20. Правовий висновок Верховного Суду, висловлений у справі №580/5962/20, є актуальним, та широко застосовується касаційним судом у ряді інших справ, зокрема, № 500/5077/21 (постанова від 29.06.2022), №380/7330/21 (постанова від 14.09.2022), №580/5239/20 (постанова від 30.03.2023), №240/16449/20 (постанова від 06.04.2023), № 380/1163/21 (постанова від 17.05.2023). З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону №1697-VII, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати. Наведене вище узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.06.2023 року у справі №580/1950/21, від 31.05.2022 по справі №500/3097/21. Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З урахуванням наведеного вище, доводи суду першої інстанції щодо того, що оскільки позивачу пенсія призначена відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ із розрахунку 90% складових заробітної плати до набрання чинності Законом №1697-VІІ, застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам частини першої статті 58 Конституції України, є необґрунтованими. Доводи позивача та висновки суду першої інстанції про те, що рішення пенсійного органу №916260136620 про перерахунок пенсії за вислугою років, згідно з яким з 01.04.2021 здійснено перерахунок пенсії позивача, виходячи із 60 % заробітної плати, є необґрунтованим, прийнятим без урахування усіх обставин, які мали значення для його прийняття, а відтак підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню, суперечать висновкам суду апеляційної інстанції у даній справі. Таким чином, враховуючи наведене вище, висновки суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 916260136620 від 04.08.2021 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.04.2021 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 16.03.2021 №21-157вих.21, з урахуванням раніше проведених виплат, є необґрунтованими, а відтак наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Згідно зі ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до приписів ч.ч.1,2 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції скасуванню, з прийняття постанови про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325, 327, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - задовольнити. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 у справі №440/15485/21 - скасувати. Прийняти постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко