Постанова 4851 № 215/5778/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 квітня 2021 р.Справа № 215/5778/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Рєзнікової С.С., Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2020, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 28.12.20 року по справі № 215/5778/20 за позовом ОСОБА_1 до Першого заступника директора Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації Бабенко Тетяни Борисівни про визнання протиправною бездіяльності, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Першого заступника директора Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації Бабенко Тетяни Борисівни, в якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність першого заступника директора департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації Бабенко Тетяни Борисівни, яка виявилася у: неналежному застосуванні управлінської функції, у порушенні правового режиму форми розгляду його скарги від 19.08.20 і не підкоренню ст. 3, 43 46, 92 Конституції України; не винесенні за результатами розгляду скарги від 19.08.20 рішення, постанови, тобто правового акту та у порушенні управлінської функції відповідно п. 18, 19 ч. 1 ст. 4 КАС України і ст. 3, 19, 43 Конституції України; не наданні штатного розкладу департаменту соціального захисту населення, у невжитті заходів для забезпечення права на отримання інформації, права на отримання належно завірених двох копій скарги 19.08.20, запрошення для нього, з повідомленням про повноваження осіб з приводу розгляду його скарги до правової позиції ст. 3, 22, ч. 3 ст. 32, ст. 34, 34, 59 Конституції України; порушенні права на свободу від шкоди, спричиненої неналежним функціонуванням системи органу державної влади, недбалістю і помилками його у не вжитті заходів до усунення причин, що породжують подання скарги від 19.08.20р. та зазначити закон, вимоги якого порушено ним згідно ст. 249 КАС України. Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.10.2020 справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Першого заступника директора департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації Бабенко Тетяни Борисівни про визнання протиправною бездіяльності передано за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Першого заступника директора департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації Бабенко Тетяни Борисівни про визнання протиправною бездіяльності повернуто позивачу. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржувану ухвалу суду, посилаючись на порушення норм процесуального права. Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Як свідчать матеріали справи, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано позивачу термін - п`ять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: - належним чином завіреної копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача; - доданих до позовної заяви матеріалів для відповідача; - обґрунтованого клопотання про звільнення або відстрочення сплати позивачем судового збору із наданням належних та достатніх доказів на підтвердження відповідних доводів доказів (довідка податкового органу про суми виплачених доходів та утриманих податків, також інші докази на підтвердження скрутного матеріального стану: довідка про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги тощо) або документу про сплату судового збору за подання адміністративного позову із позовними вимогами немайнового характеру у розмірі 840,80 грн. або в іншому розмірі у випадку зміни розміру позовних вимог у відповідності до положень Закону України "Про судовий збір". Вказана ухвала суду отримана позивачем 18.12.2020. 24.12.2020 позивачем на виконання вимог ухвали суду від 11.11.2020 подано заяву, відповідно до якої позивач просив суд звільнити його від сплати судового збору. Однак, до вказаної заяви, позивач на підтвердження свого тяжкого матеріального стану надав довідку №6900 від 11.11.2020 про отримання ним щомісячної компенсаційної виплати по догляду за інвалідом 1 групи - ОСОБА_2 , за період з листопад 2018 по жовтень 2020 всього на суму 805,58 грн. Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2020. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Так, відповідно до п. 3, 5, 6 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Стосовно вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 про надання позивачем до суду належним чином завіреної копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з 5 КАС України, зокрема, гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами). Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Натомість, в матеріалах позовної заяви поданої від імені ОСОБА_1 відсутня копія паспорта громадянина України як документ, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної дієздатності. Зі змісту поданої на виконання вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 заяви встановлено, що позивач заперечує проти вимоги суду стосовно надання належним чином завіреної копії власного паспорта, тобто, вказаною заявою підтверджується факт не виконання ОСОБА_1 вимог ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху. Стосовно невиконання вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 в частині надання до суду доданих до позовної заяви матеріалів для відповідача, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з п.п. 5, 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи. Натомість, як свідчать матеріали справи, позивачем до позову не додано копій всіх документів, які додаються до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи. Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 не усунено вказаних встановлених ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 недоліків, що підтверджується змістом поданої на виконання вимог ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху заяви від 24.12.2020. Стосовно невиконання вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 в частині надання до суду обґрунтованого клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору із наданням належних та достатніх доказів на підтвердження відповідних доказів або документу про сплату судового збору за подання адміністративного позову із позовними вимогами немайнового характеру у розмірі 840,80 грн. або в іншому розмірі у випадку зміни розміру позовних вимог у відповідності до положень Закону України "Про судовий збір", колегія суддів зазначає наступне. Так, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Як свідчать матеріали справи, з адміністративним позовом одночасно ОСОБА_1 подано до суду першої інстанції заяву про звільнення від сплати судового збору, відповідно до якої, заявник посилаючись на те, що його місячний дохід становить лише 30,57 грн., що підтверджується довідкою Тернівського Управління праці та соціального захисту населення м. Кривий Ріг №5837 від 01.10.2020, зазначає, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача. Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно з ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Тобто, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Необхідність підтвердження неможливості сплатити судовий збір підтверджується правовими позиціями, викладеними у судових рішеннях Верховного Суду. Зі змісту ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху від 10.10.2019 по справі №215/3329/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 , встановлено, що скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав, проте просить суд звільнити від сплати судового збору з огляду на відсутність коштів для його сплати. Зокрема, посилається на те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу. На підтвердження заявленого клопотання скаржник долучив довідку Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради від 01 жовтня 2019р. Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 01 листопада 2011р. суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Разом з тим, надані скаржником докази на підтвердження скрутного матеріального стану повністю не відображають розмір доходів скаржника за попередній календарний рік. Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №215/5288/18 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження та вказав, що суд наділено повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов`язком суду, а повноваженням за певних обставин. При цьому в частині сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря несення цих судових витрат. Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставини, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами. Суд, що вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги), встановивши за результатом розгляду відповідного клопотання наявність установленої законом підстави для зменшення тягаря несення судових витрат та дійшовши висновку про необхідність реалізації такого свого права, самостійно, зважаючи на наявні обставини, визначає спосіб зменшення цього тягаря. Визначення способу зменшення тягаря несення судових витрат є прерогативою відповідного суду, а не його обов`язком. При цьому постановлення судом ухвали про звільнення від сплати судового збору в певному судовому провадженні не створює пільг щодо його сплати на інших стадіях судового провадження чи в інших судових провадженнях. Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №215/1025/19 повернуто ОСОБА_1 касаційну скаргу та вказано, що 10.10.2019 на адресу Верховного Суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків до якої долучена довідка Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради від 01 жовтня 2019 року та відомість Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про доходи скаржника з 1 кварталу 2017 року по 4 квартал 2017 року. Відповідно до частини другої статті 8 Закону України від 01 листопада 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Разом з тим, надані скаржником докази на підтвердження скрутного матеріального стану повністю не відображають розмір доходів скаржника за попередній 2018 календарний рік. Тому, є всі підстави вважати, що встановлений судом строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчено, проте виявлені недоліки скаржником не усунуто. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. На виконання вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 позивачем в заяві від 24.12.2020 заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підтвердження доводів якого повторно надано до суду довідку Тернівського Управління праці та соціального захисту населення №6900 від 11.11.2020, яка вже була визнана судом такою, що не може бути єдиним належним доказом на підтвердження розміру річного доходу позивача - фізичної особи за весь попередній календарний рік. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. З урахуванням вказаного вище, колегія суддів звертає увагу, що під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, суддя повинен встановити відповідність позовної заяви вимогам 160, 161, 171 КАС України у їх сукупності, з урахуванням категорії справи, її складності та порядку її розгляду. Зважаючи на те, що позивачем не виконано вимоги суду та не надано в установлений строк визначені ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 документи, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви. Колегія суддів зазначає, що вказані вище обставини не позбавляють права позивача на повторне звернення з тими ж вимогами до суду, з наданням належним чином оформленого позову з доданими до нього документами, в тому числі з урахуванням та виправленням недоліків, які були зазначені судом в оскаржуваній позивачем ухвалі. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 по справі №215/5778/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя С.С. Рєзнікова Судді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 09.04.2021 року