Постанова Дніпровський апеляційний суд № 216/5432/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3260/21 Справа № 216/5432/17 Суддя у 1-й інстанції - Кузнецов Р. О. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 квітня 2021 року м.Кривий Ріг справа № 216/5432/17 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Барильської А.П., суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П., секретар судового засідання: Кислиця І.В. сторони: позивач: ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , відповідач: Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Центрально - міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 листопада 2020 року, яке ухвалено суддею Кузнецовим Р.О. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повний текст рішення складено 19 листопада 2020 року, - ВСТАНОВИВ: В жовтні 2017 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально - Міської районної у місті ради про зобов`язання подати інформацію про відсутність простроченої заборгованості. В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до відповіді Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, ОСОБА_2 перебуває на обліку, як одержувач субсидії, для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з 2013 року. На звернення позивача до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради з питання відмови призначення субсидії, вона отримала відповідь про наявність простроченої понад два місяці заборгованості в розмірі 5732,59 грн за послуги, надані КПТМ «Криворіжтепломережа», у зв`язку з чим субсидія не призначена з 01.05.2017 року. Відповідно до наданого відповідачем акту звірки по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 за період з січня 2017 року по січень 2018 року, станом на 01.05.2017 року існує заборгованість у розмірі 5732,59 грн. Згідно відповіді на звернення позивача до КПТМ «Криворіжтепломережа» з питання надання довідки про відсутність простроченої заборгованості з оплати послуг з опалення та надання інформації про те, з чого складається заборгованість у розмірі 5732,59 грн., їй було повідомлено, що заборгованість, станом на 01.05.2017 року становить 5732,59 грн., з яких, переплата по субсидії в розмірі 4889,19 грн, вода на підігрів в сумі 63,40 грн., підігрів води 77,40 грн., виконавчий лист №2-н-755 на суму 8147,03 грн. та виконавчий лист №2-н-6913 на суму 2333,91 грн. Позивач вважає, що станом на 01.10.2017 року нараховано заборгованість в розмірі 5732,59 грн за відсутності боргу за вартість фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії. Крім того, станом на 01.10.2017 року, заборгованість становить суму в розмірі 8446,38 грн. за відсутності боргу за вартість фактично спожитої послуги. Зауважує на тому, що судові накази, якими було стягнуто заборгованість на користь відповідача, були скасовані ухвалами суду. Разом з цим, при призначенні первісної субсидії заборгованість по комунальним платежам не враховується. Наявність боргів, які виникли до первісного призначення субсидії жодним чином не можуть вплинути на її подальше призначення, у разі якщо у особи на період її призначення не виникло заборгованості по комунальним послугам (поточної заборгованості). На підставі наведеного вище, уточнивши позовні вимоги, в останній їх редакції, позивач просила суд визнати неправомірними нарахування комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа» заборгованості ОСОБА_2 за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 9150,19 грн. за період з 01.01.2002 року по 01.03.2009 року та в сумі 2333,91 грн. за період з 01.03.2009 року по 01.09.2012 року; зобов`язати відповідача подати до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради відносно утримувача субсидії ОСОБА_2 по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , інформацію, станом на 01.05.2017 року, про наявність/відсутність простроченої заборгованості із зазначенням періоду її виникнення, в разі наявності заборгованості; зобов`язати відповідача у разі подання до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, інших органів виконавчої влади відносно отримувача субсидії ОСОБА_2 інформації про наявність простроченої заборгованості, вказати період її виникнення. Рішенням Центрально - міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 листопада 2020 року в задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі представник позивача ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення по справі про задоволення позовних вимог посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи. Судом першої інстанції при ухвалені рішення не враховано, що наявність боргів, які виникли до первісного призначення субсидії жодним чином не можуть вплинути на її подальше призначення, у разі якщо у особи на період її призначення не виникло заборгованості по комунальним послугам (поточної заборгованості). Зауважує на тому, що рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 15 жовтня 2020 року комунальному підприємству теплових мереж «Криворіжтепломережа» відмовлено в задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за центральне опалення та гаряче водопостачання за період з 01.01.2002 року по 01.09.2012 року, що свідчить про відсутність такої заборгованості. Апелянт зауважує, що позивачем правильно обрано спосіб захисту порушеного права, оскільки протиправними діями відповідача щодо нарахування заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги, позивача було позбавлено гарантованого права на субсидію, при цьому судом першої інстанції не захищено Конституційні права позивача. Крім того апелянт зауважує, що факт порушення відповідачем вимог Конституції України, в сукупності з іншими встановленими обставинами, свідчить про упередженість, недобросовісність та дискримінаційний підхід з боку відповідача у спірних правовідносинах до позивача, який є інвалідом другої групи. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просить рішення суду першої залишити без змін, як законне та обґрунтоване, на його думку, апеляційну скаргу залишити без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1 , яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, представника Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» - Богдан Ю.І., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне. Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, відповідно до рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.02.2013 року ОСОБА_2 визнано недієздатним та визначено його опікуном ОСОБА_1 (а.с.15). ОСОБА_2 перебуває на обліку Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, як отримувач житлової субсидії за адресою: АДРЕСА_1 , з 2013 року та отримував її по 30.04.2017 року. Після закінчення строку отримання субсидії, Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, здійснюючи розрахунок субсидії на наступний термін, встановлено наявність заборгованості отримувача житлової субсидії за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема, за послуги, надані КПТМ «Криворіжтепломережа» в сумі 5732,59 грн, у зв`язку з чим, у призначенні субсидії було відмовлено. Звертаючись до суду з даним позовом позивач посилалась на те, що нарахування комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа» заборгованості ОСОБА_2 за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 9150,19 грн. за період з 01.01.2002 року по 01.03.2009 року та в сумі 2333,91 грн. за період з 01.03.2009 року по 01.09.2012 року, є неправомірним. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що обставини порушення оплати за спожиту теплову енергію ОСОБА_2 є доведеними повністю, внаслідок чого, підстави вважати нарахування комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа» заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 9150,19 грн. за період з 01.01.2002 року по 01.03.2009 року та в сумі 2333,91 грн. за період з 01.03.2009 року по 01.09.2012 року - неправомірними, в даному випадку, відсутні, а тому вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача подати до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради інформації, станом на 01.05.2017 року, про наявність/відсутність простроченої заборгованості із зазначенням періоду її виникнення, в разі наявності заборгованості, відповідно є необґрунтованими та безпідставними. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що виконавцем є суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення, житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Відповідно до ст. 1, ч.2 ст. 3, ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, суб`єктами цього Закону, є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд. Згідно частини 1 статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, плата за послуги нараховується щомісячно. Згідно статті 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Відповідно до положень статті 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку. Згідно пункту 21 Правил, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим. Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Пунктом 13 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач це - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Пунктами 2, 5 частини другої статті 7 вказаного Закону встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Тому споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг між позивачем та відповідем не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг, оскільки укладення договору є обов`язком споживача. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 зареєстрований та проживає в квартирі АДРЕСА_2 , отже є особою, який фактично користувався наданими відповідачем послугами з опалення та підігріву води. Відповідач звертався до суду з заявами про видачу судових наказів, у зв`язку з чим 02.04.2009 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу був виданий судовий наказ № 2-н-755 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заборгованості за послуги теплопостачання в розмірі 9150,19 грн. за період з 01.01.2002 року по 01.03.2009 року та 30.10.2012 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу був виданий судовий наказ № 444/6912/13 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за послуги теплопостачання в розмірі 2333,91 грн. за період з 01.03.2009 року по 01.09.2012 року. Ухвалою Центрально Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 березня 2018 року судовий наказ Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 квітня 2009 року про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» заборгованості за постачання теплової енергії в розмірі 9150,19 грн. скасовано. Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 жовтня 2017 року судовий наказ Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 жовтня 2012 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» заборгованості за постачання теплової енергії в розмірі 2 333,91 грн. скасовано. Рішенням Центрально - міського суду районного суду м. Кривого Рога Дніпропетровської області від 15 жовтня 2020 року, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2021 року, в задоволені позових вимог Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_2 , в інтересах якого дії законний представник ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за централізоване опалення за період з 01 січня 2002 року по 01 вересня 2012 року в розмірі 2 420,91 грн., та заборгованості за гаряче водопостачання за період з 01 січня 2002 року по 01 вересня 2012 року 5 556,07 грн., відмовлено з тих підстав, що оскільки позивачу було відомо про заборгованість відповідача станом на 2009 рік та 2012 рік, однак КПТМ «Криворіжтепломережа» звернулись з позовом 27 лютого 2020 року, позивачем пропущений строк звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості за централізоване опалення та гаряче водопостачання. При цьому подання позивачем у 2009 році та 2012 році заяв про видачу судового наказу не перервало загальної позовної давності. Таким чином, рішенням Центрально - міського суду районного суду м. Кривого Рога Дніпропетровської області від 15 жовтня 2020 року, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2021 року, встановлено обставини порушення оплати за спожиту теплову енергію ОСОБА_2 , внаслідок чого, відсутні підстави вважати неправомірним нарахування комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа» заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01 січня 2002 року по 01 вересня 2012 року, тому колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, в даному випадку вимоги позивача визнання неправомірними нарахування комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа» заборгованості ОСОБА_2 за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 9150,19 грн. за період з 01.01.2002 року по 01.03.2009 року та в сумі 2333,91 грн. за період з 01.03.2009 року по 01.09.2012 року та вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача подати до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради інформації станом на 01.05.2017 року про наявність/відсутність простроченої заборгованості із зазначенням періоду її виникнення в разі наявності заборгованості, відповідно є необґрунтованими та безпідставними, тому відсутні правові підстави для задоволення вказаних позовних вимог. Колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції при ухвалені рішення не враховано, що наявність боргів, які виникли до первісного призначення субсидії жодним чином не можуть вплинути на її подальше призначення, у разі якщо у особи на період її призначення не виникло заборгованості по комунальним послугам (поточної заборгованості), оскільки позивач не оскаржував рішення Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради в судовому порядку та оскарження такого рішення не є предметом даного спору. Посилання апелянта на те, що рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 15 жовтня 2020 року комунальному підприємству теплових мереж «Криворіжтепломережа» відмовлено в задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за центральне опалення та гаряче водопостачання за період з 01.01.2002 року по 01.09.2012 року, що свідчить про відсутність такої заборгованості є помилковим, з огляду на те, що в задоволені позових вимог Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_2 , в інтересах якого дії законний представник ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за централізоване опалення за період з 01 січня 2002 року по 01 вересня 2012 року в розмірі 2 420,91 грн., та заборгованості за гаряче водопостачання за період з 01 січня 2002 року по 01 вересня 2012 року 5 556,07 грн., відмовлено з тих підстав, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості за централізоване опалення та гаряче водопостачання. При цьому, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Вказані правові висновки викладені в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (пункт 134), та Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (пункт 51). Отже, рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 15 жовтня 2020 року, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2021 року, встановлено наявність у ОСОБА_5 перед КПТМ «Криворіжтепломережа» заборгованості за централізоване опалення за період з 01 січня 2002 року по 01 вересня 2012 року в розмірі 2 420,91 грн., та заборгованості за гаряче водопостачання за період з 01 січня 2002 року по 01 вересня 2012 року 5 556,07 грн., однак в задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що позовна давність спливла, а не з підставі необґрунтованості заялених КПТМ «Криворіжтепломережа» позовних вимог. Колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що позивачем правильно обрано спосіб захисту порушеного права, оскільки протиправними діями відповідача щодо нарахування заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги, позивача було позбавлено гарантованого права на субсидію, при цьому судом першої інстанції не захищено Конституційні права позивача, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, спір фактично виник з приводу призначення субсидії, позивач не оскаржував рішення Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради в судовому порядку, проте намагається безпідставно зобов`язати КПТМ «Криворіжтепломережа» подати довідку з приводу відсутності заборгованості, що, на думку колегії судів, є неефективним способом захисту прав та інтересів ОСОБА_2 . Наведеним вище спростовуються посилання апелянта на те, що факт порушення відповідачем вимог Конституції України, в сукупності з іншими встановленими обставинами, свідчить про упередженість, недобросовісність та дискримінаційний підхід з боку відповідача у спірних правовідносинах до позивача, який є інвалідом другої групи, оскільки матеріалами справи не встановлено факту порушення відповідачем по справі вимог Конституції України та не встановлено упередженості, недобросовісності та дискримінаційного підходу з боку відповідача у спірних правовідносинах до позивача. Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду, а доводи апеляційної скарги не спростовують зроблених в оскаржуваному рішенні висновків, тому колегія суддів вважає, що підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, в той час як доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, ст.ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , залишити без задоволення. Рішення Центрально - міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 08 квітня 2021 року. Головуючий: Судді: