Постанова 4803 № 216/4892/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2971/21 Справа № 216/4892/17 Суддя у 1-й інстанції - Бутенко М. В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 березня 2021 року м.Кривий Ріг Справа № 216/4892/17 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Зубакової В.П. суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М. секретар судового засідання - Євтодій К.С. сторони: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа», розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 листопада 2020 року, яке ухвалено суддею Бутенко М.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 09 листопада 2020 року, - В С Т А Н О В И В: У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (надалі КПТМ «Криворіжтепломережа»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є співвласником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Послуги з централізованого опалення зазначеного житлового будинку надаються відповідачем по справі КПТМ «Криворіжтепломережа». Отже, ОСОБА_1 є споживачем послуг, які надаються КПТМ «Криворіжтепломережа», та у неї відсутня будь-яка заборгованість перед відповідачем за надані послуги з опалення, а всі поточні платежі сплачуються вчасно та навіть наявна переплата. За минулий опалювальний період з 2016 року по квітень 2017 року за зазначеною адресою була призначена та отримувалась субсидія, контроль за цільовим використанням якої здійснювався структурним підрозділом з питань соціального захисту населення, тобто Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради. Звернувшись до Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради для продовження дії субсидії на наступний опалювальний сезон, ОСОБА_1 отримала відмову у її призначенні з посиланням на те, що у відомостях, які були отримані УПСЗН від КПТМ «Криворіжтепломережа» вона є боржником з несплатою наданих послуг більш ніж за 2 місяці упродовж дії попередньої субсидії. Порядок призначення субсидій громадянам врегульовано Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року за №848. Відповідно до останніх внесених змін до Положення, після закінчення строку отримання субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок субсидії на наступний період для домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому періоді. Для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому пунктом 13 цього Положення, без звернення громадян і протягом десяти днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про призначення (непризначення) субсидії та інформують про прийняте рішення громадян. У разі отримання інформації про прострочену понад два місяці заборгованість з оплати послуг, загальна сума якої перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, субсидія на наступний строк не призначається, про що структурний підрозділ з питань соціального захисту населення інформує особу. Якщо протягом двох місяців з дати інформування про непризначення субсидії на наступний строк громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, субсидія призначається з дати закінчення дії попередньої субсидії, в іншому випадку - з місяця, в якому громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору. ОСОБА_1 звернулась до КПТМ «Криворіжтепломережа» із заявою з проханням надати їй та до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради достовірні відомості, які визначені у системі ОСОБА_2 , відносно відсутності у неї заборгованості або простроченої оплати понад два місяці, так як у неї є переплата за надані послуги. Також, просила зазначити конкретний період (місяць та рік) виникнення заборгованості, яка обліковується за її особовим рахунком. На зазначене звернення ОСОБА_1 , КПТМ «Криворіжтепломережа» було надано відповідь, згідно якої підприємство посилається на переплату та на існування заборгованості по особовому рахунку квартири через наявні три судові накази про стягнення з ОСОБА_1 коштів. Період виникнення заборгованості не зазначений, однак, на переконання позивачки, заборгованість виставлена у будь-якому разі з пропуском строку позовної давності. Переплата та заборгованість за одним особовим рахунком є взаємовиключними поняттями. Дії відповідча розцінюються ОСОБА_1 як перешкоджання їй у призначенні субсидії, що порушує її права та законні інтереси, оскільки відповідач навіть не намагався, ні в межах строку позовної давності, ні поза його межами, реалізувати своє право на звернення до суду з позовом для захисту порушеного права, хоча наявність заборгованості ОСОБА_1 заперечується. Враховуючи, що відповідач не надав доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 не сплачувала вартість фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії і в неї виникла заборгованість по цих платежах понад два місяці, вона вважає неправомірним подання відповідачем до Управління праці та соціального захисту населення інформації про ОСОБА_1 як боржника, у якого існує заборгованість понад два місяці у розумінні п.п. 14, 20 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848, з останніми змінами. Крім того зазначає, що, з моменту подачі позову, відповідачем були здійснені маніпуляції з особовим рахунком споживачки, здійснено перерахунок суми, яка обліковується на особовому рахунку, за результатами чого у позивачки з переплати з`явився борг, а борг за скасованими судовими наказами був підприємством погашений навіть з перевищенням суми, що обліковується. Уточнивши позовні вимоги, просила суд: зобов`язати КПТМ «Криворіжтепломережа» протягом 5 (п`яти) днів з дня набрання рішенням суду законної сили подати Управлінню праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради (м. Кривий Ріг) відносно отримувача субсидії ОСОБА_1 інформацію про відсутність простроченої понад два місяці заборгованості з оплати послуг централізованого опалення (теплопостачання) та централізованого постачання гарячої води по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Відновити становище, яке існувало до порушення, а саме зобов`язати відповідача Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» протягом 5 (п`яти) днів з дня набрання рішенням суду законної сили здійснити перерахунок по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , та зазначити дані по особовому рахунку, станом на 03.10.2017 року, з урахуванням пізніше сплачених сум. 10 липня 2018 року КПТМ «Криворіжтепломережа» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії. Зустрічна позовна заява мотивована тим, що КПТМ «Криворіжтепломережа», засновником та власником якого є орган місцевого самоврядування, в особі Криворізької міської ради, створене з метою отримання прибутку в результаті діяльності з виробництва, транспортування, постачання та реалізації теплової енергії споживачам м. Кривого Рогу для потреби опалення та гарячого водопостачання. На виконання своєї статутної мети, КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснює постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_2 . Оскільки, будинок АДРЕСА_3 , є багатоповерховим, опалення до квартири АДРЕСА_4 здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку і є невід`ємною частиною системи опалення вказаного будинку, це свідчить про те, що ОСОБА_1 отримує теплову енергію. Доказами подачі теплової енергії до будинку є Акти про подачу теплоносія та про його відключення. ОСОБА_1 оплату за отримані послуги не здійснювала, у зв`язку з чим КПТМ «Криворіжтепломережа» зверталося до суду з заявами про видачу судового наказу, але на підставі ст. 105-1 ЦПК України (в старій редакції), за заявою боржниці: судовий наказ №2-н-2492/08 від 28.08.2008 року, виданий Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення заборгованості в сумі 5026,03 грн. на користь КПТМ «Криворіжтепломережа» було скасовано 15.08.2017 року; судовий наказ №2-н-737/10 від 25.02.2010 року, виданий Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення заборгованості в сумі 4140,59 грн. на користь КПТМ «Криворіжтепломережа» було скасовано 15.08.2017 року; судовий наказ №216/6667/12-ц від 02.10.2012 року, виданий Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення заборгованості в сумі 3165,89 грн. на користь КПТМ «Криворіжтепломережа» було скасовано 19.12.2016 року. КПТМ «Криворіжтепломережа» отримало ухвалу про скасування судового наказу лише 01.08.2017 року. За таких обставин, заборгованість ОСОБА_1 за постачання теплової енергії, за період з 01.03.2005 року по 01.08.2012 року, складає 11031,49 грн., яку КПТМ «Криворіжтепломережа» просить стягнути на свою користь та вирішити питання про розподіл судових витрат. ОСОБА_1 заявлено про застосування позовної давності до зустрічних позовних вимог. Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 листопада 2020 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до КПТМ «Криворіжтепломережа», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено. Зустрічний позов КПТМ «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КПТМ «Криворіжтепломережа» суму боргу в розмірі 11031,49 грн. та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1762,00 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних та відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог КПТМ «Криворіжтепломережа», посилаючись на пропуск КПТМ «Криворіжтепломережа» позовної давності та неврахування судом першої інстанції, що у неї за весь час призначення субсидії була наявна переплата. За таких обставин, подання КПТМ «Криворіжтепломережа» до Управління праці та соціального захисту населення інформації про ОСОБА_1 , як боржника, у якого існує заборгованість понад два місяці у розумінні п.п. 14, 20 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 з останніми змінами, є неправомірним та порушує її права на подальше призначення субсидії. Також. ОСОБА_1 зазначає, що вона є лише співвласником нерухомого майна, а тому незрозуміло чому позов про стягнення заборгованості подано лише до неї, а не до всіх чотирьох співвласників. У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, представник відповідача КПТМ «Криворіжтепломережа» зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивачка ОСОБА_1 , будучи завчасно (13.03.2021року) належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи за її апеляційною скаргою (про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення їй судової повістки про виклик в судове засідання на 30.03.2021 року - а.с. 202), в судове засідання не з`явилася і про причини своєї неявки суд не повідомила, що (у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи. Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача КПТМ «Криворіжтепломережа» - Домбровську Є.В., представників третьої особи Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради - Похолок Л.С. та Богдан Ю.І., які, кожна окремо, заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що КПТМ «Криворіжтепломережа», відповідно до «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, надає населенню м. Кривого Рогу, а також підприємствам, установам і організаціям теплову енергію для потреб опалення, у тому числі й за місцем проживання відповідача. ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , користується послугами КПТМ «Криворіжтепломережа» і є споживачем теплової енергії. Витягом з особового рахунку підтверджений факт наявності у ОСОБА_1 заборгованості за послуги теплопостачання у розмірі 11031,49 грн. Задовольняючи позовні вимоги КПТМ «Криворіжтепломережа», суд першої інстанції керувався ст. 162 ЖК України, Законом України «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, та виходив з того, що відповідачка, як власник квартири АДРЕСА_5 повинна нести витрати на її утримання, у тому числі й на оплату житлово-комунальних послуг. Колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачка має зобов`язання перед позивачем по оплаті комунальних платежів з централізованого опалення, з огляду на наступні обставини. Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачем комунальних послуг є фізична особа, яка отримує житлово-комунальну послугу. Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Отже, відповідно до зазначеної норми та за змістом Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зареєстровані у квартирі споживачі комунальних послуг зобов`язані вносити плату за їх використання. Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а пунктом 5 частини 3 тієї ж статі Закону передбачений обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Обов`язок споживача оплатити надані послуги встановлено ст. 19 Закону України Про теплопостачання. Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (із змінами), передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку. Як вбачається з матеріалів справи, КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснюється постачання теплової енергії до будинку АДРЕСА_3 , власницею квартири АДРЕСА_4 в якому є ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що вона є лише співвласником нерухомого майна, колегією суддів не приймаються, як такі, що не підтверджені жодним належним та допустимим доказом. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що між сторонами виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по центральному опаленню, які врегульовано Законом України „Про житлово-комунальні послуги, Законом України „Про теплопостачання, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені Постановою КМУ України №630 від 21.07.2005 року, і доводи апеляційної скарги відповідачки в цій частині зводяться до довільного, на власну користь, тлумачення правових норм та незгодою з висновками суду першої інстанції по їх застосуванню. Правильність нарахування суми боргу підтверджується особовим рахунком відповідачки, яким підтверджено розмір боргу та факт не внесення за спірний період оплати за централізоване опалення. Так, згідно виписки з особового рахунку ОСОБА_1 , остання оплату за надані послуги у повному обсязі не здійснювала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка за період часу з 01.03.2005 року по 01.08.2012 року, становить 11 031,49 грн. Правильність нарахування суми боргу підтверджується особовим рахунком, яким підтверджено розмір боргу та факт не внесення за вказаний період оплати за опалення, у зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 у визначеному КПТМ «Криворіжтепломережа» розмірі. Разом з тим, в суді першої інстанції ОСОБА_1 було заявлено про застосування позовної давності до позовних вимог КПТМ «Криворіжтепломережа» щодо стягнення заборгованості, що не було враховано судом першої інстанції, й доводи апеляційної скарги в цій частині заслуговують на увагу. Так, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України). Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті). Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників. Відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, та частини першої статті 160 ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, судовий наказ є особливою формою судового рішення за певними вимогами, зокрема, і про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, пункт 3 частини першої статті 161 ЦПК України у редакції, чинній з тієї дати). При вирішенні цього спору суд першої інстанції не звернув уваги, що подання заяви про видачу судового наказу заявник (стягувач) не може використовувати згідно з частиною другою статті 264 ЦК України з метою переривання позовної давності за відповідною вимогою чи її частиною. На підставі припису частини другої статті 264 ЦК України переривання позовної давності відбувається у разі подання до суду саме позову до належного відповідача з дотриманням вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної та суб`єктної юрисдикції й інших вимог, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 38 постанови від 07 липня 2020 року (справа № 712/8916/17, провадження № 14-448цс19). За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що звернення КПТМ «Криворіжтепломережа» до суду із заявами про видачу судових наказів про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за комунальні послуги перериває строк позовної давності, не відповідає вимогам закону. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України). Оскільки заборгованість за житлово-комунальні послуги нараховувалась позивачем щомісяця, то перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу. КПТМ «Криворіжтепломережа» звернулося до суду з позовом 10 липня 2018 року, тобто після спливу позовної давності щодо щомісячних платежів по 10 липня 2015 року включно. Оскільки, предметом позовних вимог КПТМ «Криворіжтепломережа» є стягнення заборгованості із щомісячних платежів за надані житлово-комунальні послуги за період часу з 01.03.2005 року по 01.08.2012 року, у розмірі 11 031,49 грн., колегія суддів прийшла до висновку про відмову у задоволенні цих позовних вимог, у зв`язку зі спливом позовної давності, оскільки позивач звернувся до суду із позовом про захист свого порушеного права поза межами строку позовної давності. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КПТМ «Криворіжтепломережа» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності та необгрунтованості. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом першої інстанції. Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права. Відповідно до частини першої та другої статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Аналіз частини другої статті 14 ЦК України свідчить, що критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності), пов`язується з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта. У частині першій статті 267 ЦК України закріплено, що особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Тлумачення частини першої статті 267 ЦК України дозволяє зробити висновок, що оскільки сплив позовної давності не призводить до припинення суб`єктивного права або інтересу, не припиняється і кореспондуючий обов`язок особи. Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Аналіз глави 50 ЦК України «Припинення зобов`язання» дозволяє стверджувати, що сплив позовної давності не передбачено як підставу припинення зобов`язання. Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом, у визначених законом випадках. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, при розгляді справи суд повинен з`ясувати, чи було порушення цивільного права позивача або встановити факт оспорювання такого права з боку інших осіб, та чи може бути поновлене порушене право або припинені дії, які порушують таке право, у спосіб, обраним особою. Як слідує із позовної заяви, то обґрунтовуючою обставиною предмету спору, наслідком якої позивач, як власник житла та одночасно споживач в ньому комунальних послуг, вважає порушеним своє право, являється проведення КПТМ «Криворіжтепломереж», як постачальником комунальних послуг, розрахунків спожитої теплової енергії та вказівка, шляхом надання інформації, на наявність заборгованості за надані послуги теплопостачання. Відповідно до положень, установлених п.п. 3 п. 31 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України №630 від 21.07.2005 року, виконавець послуг з теплопостачання зобов`язаний надавати споживачеві в установленому законодавством порядку інформацію про перелік послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифів, нормативи (норми) споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості, якісні показники надання послуг, граничні строки усунення аварій або інших порушень порядку надання послуг, а також інформацію про ці Правила (зазначається у договорі, а також розміщується на дошці оголошень у приміщенні виконавця). Згідно п. 20 цих Правил плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. У платіжному документі передбачаються графи для зазначення поточних і попередніх показань засобів обліку води, теплової енергії, різниці цих показань або затверджених нормативів (норм) споживання, тарифу на даний вид послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу. У розумінні п.14 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 зі змінами згідно постанов КМУ від 26.04.2017 року №300, від 18 серпня 2017 р. № 609, простроченою понад два місяці заборгованістю є заборгованість споживача за спожиті послуги, що становить суму неоплачених нарахувань за два розрахункових місяці за відповідну житлово комунальну послугу. При цьому, відповідно до п.15 Положення громадяни, яким призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово - комунальних послуг, зобов`язані щомісяця сплачувати вартість фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії. Пунктом 20 Положення передбачено, що надання раніше призначеної субсидії припиняється за поданням житлово експлуатаційних організацій, житлово - будівельних (житлових) кооперативів, об`єднань співвласників багатоквартирного будинку та організацій, що надають житлово - комунальні послуги, якщо громадянин, якому призначено субсидію, не сплачує вартість фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії, за винятком випадків, пов`язаних із затримкою виплати заробітної плати, пенсії тощо. Подання надається зазначеними організаціями структурним підрозділам з питань соціального захисту населення до 10 числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникли такі обставини. Таким чином, заявлені ОСОБА_1 у позові до КПТМ «Криворжтепломережа» вимоги щодо зобов`язати КПТМ «Криворіжтепломережа» подати Управлінню праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради (м. Кривий Ріг) відносно отримувача субсидії ОСОБА_1 інформацію про відсутність простроченої понад два місяці заборгованості з оплати послуг централізованого опалення (теплопостачання) та централізованого постачання гарячої води по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , та відновити становище, яке існувало до порушення, а саме зобов`язати КПТМ «Криворіжтепломережа» протягом 5 (п`яти) днів з дня набрання рішенням суду законної сили здійснити перерахунок по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , та зазначити дані по особовому рахунку, станом на 03.10.2017 року, з урахуванням пізніше сплачених сум, є безпідставні, оскільки нарахування щомісячних платежів за особовим рахунком і повідомлення про це споживача та є не тільки правом, а й згідно нормативних приписів обов`язком підприємства, як виконавця послуг з централізованого теплопостачання, який витікає з виконання останнім покладених на нього функціональних обов`язків. Правильність та відповідність проведеного нарахування вимогам закону вже встановлено судом при розгляді позовних вимог КПТМ «Криворіжтепломеража» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, й доводи апеляційної скарги є безпідставними. При цьому, сама по собі незгода ОСОБА_1 з відмовою в призначенні житлової субсидії у зв`язку з наявністю простроченої понад два місяці заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, чим остання обґрунтовує свої позовні вимоги, не являється підставою для задоволення даних позовних вимог у тому виді, в якому вони заявлені. При цьому, позивачка на захист свого права, яке вважає порушеним, не заявляє та не оспорює в рамках публічно-правових відносин конкретне рішення індивідуальної дії цієї третьої особи, прийняте як органом владних повноважень, а звертається з позовом до відповідача КПТМ «Криворіжтепломеража». Цивільно-правові відносини між позивачкою ОСОБА_1 , як споживачем комунальних послуг у власному помешканні з одного боку та КПТМ «Криворіжтепломеража» з іншого утворюються та витікають з договірних відносин із надання та споживання комунальних послуг, а саме з послуг надання теплової енергії централізованого опалення, за яким КПТМ «Криворіжтепломеража», як постачальник, несе обов`язки з належного та своєчасного надання таких послуг, обліку, розрахунку та право на отримання своєчасної оплати за них, а позивачка ОСОБА_1 , як споживач цих послуг, має право на отримання послуг належної якості та обов`язок добросовісно використовувати та своєчасно вносити плату. Таким чином, суд не вправі своїм рішенням втручатись та спонукати сторони в договорі за їх вільним вибором та волевиявленням до взаємного виконнаня на свій розсуд узятих на себе прав і обов`язків у договорі. Проведення розрахунків, звіряння, надання та отримання інформації не є спірними відносинами між сторонами у відносинах з надання та отримання комунальних послуг. Спір виникає після виконання чи у разі не виконання покладених обов`язків у договірних відносинах, коли заявляються вимоги через несплату заборгованості, з приводу не надання чи надання теплопостачання неналежної якості та інше. Надання інформації відносно нарахованих платежів, накопиченої заборгованості за надані послуги теплопостачання може виступати лише різновидом претензії, слугувати підставою для врегулювання відносин до виникнення спору, який ще не настав і щодо якого вимоги ще не заявлені. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи по суті позовні вимоги ОСОБА_1 , в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду, на підставі п.1, п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, скасуванню в частині задоволення позовних вимог КПТМ «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. ОСОБА_1 ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 лютого 2021 року звільнена від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 листопада 2020 року, а тому розподіл судових витрат здійснюється у порядку ч. 6 ст. 141 ЦПК України. За таких обставин, колегія суддів стягує з КПТМ «Криворіжтепломережа» на користь держави судовий збір, що підлягав сплаті за подання апеляційної скарги в частині оскарження судового рішення щодо зустрічних позовних вимог КПТМ «Криворіжтепломережа», у розмірі 2 643,00 грн., тобто пропорційно до задоволених вимог апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 367, ч. 1 ст. 369, ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 листопада 2020 року в частині задоволення зустрічних позовних вимог Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії - скасувати та ухвалити нове рішення. В задоволенні позовних вимог Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії - відмовити. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» на користь держави судові витрати у розмірі 2 643 (дві тисячі шістсот сорок три) гривні 00 (нуль) копійок. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повне судове рішення складено 05 квітня 2021 року. Головуючий: Судді: