Постанова 4803 № 205/2195/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2984/21 Справа № 205/2195/19 Суддя у 1-й інстанції - Басова Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 квітня 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М. за участю секретаря судового засідання Бондаренка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства « Дніпровський металургійний завод» про визнання обставин такими, що не відповідають дійсності, визнання акту проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку незаконним, визнання акту про нещасний випадок незаконним, - В С Т А Н О В И Л А: У березні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» про визнання обставин такими, що не відповідають дійсності, визнання акту проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку незаконним , визнання акту про нещасний випадок незаконним. В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1 з червня 2014 року працює міксеровим міксерного та конверторного відділення киснево-конверторного цеху ПрАТ «Дніпровський металургійний завод». 08.04.2018 року десь о 20 год. 30 хв. з позивачем стався нещасний випадок на виробництві, у результаті якого він отримав виробничу травму, а саме: термічний опік слизової, рогівки II ступеню, множинні сторонні тіла слизової правого ока, гіперметропия слабкого ступеню обох очей. Після отримання виробничої травми позивач був госпіталізований до офтальмологічного відділення КЗ «Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 8» ДОР», де проходив стаціонарне лікування з 08.04.2018р. по 26.04.2018р. З 27.04.2018р. по 28.05.2018р. знаходився на амбулаторному лікуванні у КЗ «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 12». З 29.05.2018р. по 18.06.2018р. позивач знаходився на стаціонарному лікуванні у КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня», а з 19.06.2018р. по 18.07.2018р. знаходився на амбулаторному лікуванні у заводській поліклініці Медико-санітарна частина ПрАТ «ДМЗ». За результатами обстеження офтальмологічна МСЕК КЗ «Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 8» ДОР» встановила ступінь втрати працездатності 10 % з 16.07.2018р. безстроково. Нещасний випадок 08.04.2018 року о 20 год. 30 хв. стався за таких обставин. Під час пропалювання отвору, в районі зливного носка ковша з чавуном, киснева трубка занурилась в рідкий чавун, внаслідок чого стався викид продуктів плавки, і бризки гарячого чавуну, вдарившись об захисне скло синього кольору, що на козирку каски, та захисні окуляри, потрапили позивачу в праве око. Під час виконання робіт позивач був одягнутий в спеціальне взуття, спеціальний захисний костюм, каску з захисним синім склом та захисні окуляри. Комісією ПрАТ «ЄВРАЗ ДМЗ» проведено з 10.04.2018р. по 12.04.2018р. розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем на робочому місці. За результатами розслідування комісією складено акти за формою Н-1 та Н-5 від 13.04.2018р. Комісія у своїх висновках зробила, у тому числі, позивача винуватим у порушенні вимог п. 3.1.3. «Инструкции по охране труда № ИОТП 1-477 для миксерової кислородно-конверторного цеха», оскільки при пропалюванні отвору позивач не використовував захисний лицевий щиток. Однак, комісія не розслідувала належним чином причини, з яких позивач не був одягнутий в цей захисний лицевий щиток. Також, комісія не взяла до уваги пояснення позивача щодо обставин нещасного випадку, які він надавав у лікарні членам комісії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Пояснюючи обставини події нещасного випадку, позивач звернув увагу членів комісії на те, що адміністрація ПрАТ «ЄВРАЗ ДМЗ» ніколи не забезпечувала міксерових таким засобом захисту як захисний лицевий щиток, не вимагала від працівників (міксерових) використання цього щитку, не інформувала про необхідність його використання у роботі під час інструктажу з техніки безпеки та під час отримання змінного завдання. Як позивачу пізніше стало відомо від працівників ПрАТ «ЄВРАЗ ДМЗ», після нещасного випадку, що стався з ним, адміністрація почала видавати захисний лицевий щиток міксеровим для використання у роботі. З висновками комісії позивач не погодився та звернувся до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області з заявою від 27.07.2018 року про незгоду з результатами висновку комісії про обставини і причини нещасного випадку. Після цього звернення, з 04.09.2018 року по 07.09.2018 року комісією ПрАТ «ДМЗ» було проведено повторне (додаткове) розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 08.04.2018 року о 20 год. 30 хв. на ПрАТ «ДМЗ». За результатами повторного (додаткового) розслідування комісією 07.09.2018 року складено акти за формою Н-1, Н-5. Комісія з розслідування нещасного випадку ІІрАТ «ДМЗ» провела повторне (додаткове) розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 08.04.2018 року з порушенням його прав, з упередженим ставленням до нього, не надала позивачу можливість надати пояснення у письмовому вигляді про обставини нещасного випадку, замість цього він був допитаний членами комісії після виробничої зміни в стані фізичної стомленості. Комісією не приймала усні пояснення. Замість цього комісія вирішила, що для з`ясування причин та обставин нещасного випадку комісією достатньо буде задати позивачу декілька питань на розсуд комісії, а він повинен був на них відповісти. Під час опитування позивач декілька разів намагався донести до відома комісії, що захисним лицевим щитком як захисним засобом, про який було зазначено раніше попередньою комісією у первинному акті розслідування нещасного випадку від 13.04.2018 року за формою Н-5, міксерові ніколи не забезпечувалися адміністрацією ПрАТ «ДМЗ», адміністрація заводу ніколи не вимагала від працівників (міксерових) використання цього щитку, не інформувала про необхідність його використання у роботі під час інструктажу з техніки безпеки та під час отримання змінного завдання. Також, позивач звернув увагу комісії, що по території заводу на усіх робочих місцях, у тому числі на робочому майданчику міксера, встановлені камери відеоспостереження, і на оперативно-зустрічних нарадах працівникам неодноразово нагадували представники адміністрації заводу про те, що у разі фіксування камерами відеоспостереження порушення працівниками вимог охорони праці під час виконання виробничих завдань, зазначені працівники будуть притягнуті до дисциплінарної відповідальності. Позивач повідомив комісії, що з червня 2014 року жодного міксерового не було притягнуто до відповідальності за відсутність у них захисного лицевого щитку під час виконання змінних завдань, оскільки таким засобом захисту міксерових не було забезпечено та використання його не вимагалось. Комісія з розслідування нещасного випадку ПрАТ «ДМЗ» провела повторне (додаткове) розслідування у період з 04.09.2018 року по 07.09.2018 року з упередженим ставленням до позивача та з явно обвинувальним нахилом по відношенню до позивача, основною метою комісії було приховати порушення вимог правил безпеки адміністрацією заводу, яка не забезпечила міксерових таким засобом захисту як захисний лицевий щиток, не вимагала від працівників (міксерових) використання лицевого щитку, не інформувала про необхідність його використання у роботі під час інструктажу з техніки безпеки та під час отримання змінною завдання. Однак ці обставини комісія встановлювати не збиралася, необхідних свідків для цього не опитувала, а якщо опитувала, то результати опитування не відобразила в актах, оскільки ці свідчення не повністю спростовують наявність вини позивача у настанні нещасного випадку. Так, в акті проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 07.09.2018 року (Акт Н-5 від 07.09.2018р.), а саме: у абзаці третьому розділі 3. (Обставини, за яких стався нещасний випадок) перелічені спеціальний одяг, взуття, інші засоби індивідуального захисту, який повинен отримувати міксеровий. В абзаці четвертому цього ж розділу комісією зазначено, що спецодяг, спецвзуття, захисну каску ОСОБА_1 отримав на центральному складі 313 підприємства відповідно вимоги на спецодяг. Далі зазначено, що в коморі киснево-конверторного цеху ОСОБА_4 під підпис у особовій картці отримав засоби захисту очей (окуляри різних видів), засоби захисту рук (вачеги, рукавиці), засоби органу дихання (респіратор). Всі вищезазначені засоби індивідуального захисту, спецодяг, спецвзуття позивач отримав під особистий підпис і це відповідає дійсності. Останнє речення абзацу четвертого про те, що нібито чергові засоби індивідуального захисту, в тому числі, захисний лицевий щиток, знаходяться в приміщенні пульта керування міксером киснево-конверторного цеху не відповідає дійсності та є відвертою брехнею. Тобто комісія навмисно, безпідставно, спотворюючи дійсні обставини, дописала останнє речення в абзац 4 розділу 3 Акту Н-5 від 07.09.2018р. з неправдивою інформацією, чим порушила права позивача на справедливе розслідування нещасного випадку, що стався з ним. Позивач зазначає, що на дату ознайомлення його з Інструкцією, жодних вимог у п. 3.1.3. інструкції про використання міксеровими у роботі на міксері захисних лицевих щитків або яких-небудь інших щитків не було. Ця норма з`явилась в інструкції після нещасного випадку, що стався з позивачем. До нещасного випадку 08.04.2018р. позивач жодного разу під час проходження інструктажу з охорони праці, під час отримання змінного завдання, на оперативно-зустрічних нарадах не чув про необхідність та обов`язковість використання під час роботи на міксері захисного лицевого щитку. Позивач вважає, що він виконав всі вимоги законодавства про охорону праці для забезпечення особистої безпеки, а навпаки керівництво ПрАТ «ДМЗ» не виконало вимоги законодавства про охорону праці, не створило, не забезпечило позивача здоровими та безпечними умовами праці, у тому числі захисним лицевим щитком, чим порушила конституційні права позивача на належні, безпечні і здорові умови праці. Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд визнати: - обставини, за яких стався нещасний випадок та причини настання нещасного випадку, в частині невиконання міксеровим міксерного та конверторного відділення киснево-конверторного цеху ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вимог інструкції з охорони праці, які викладені в акті проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, що стався 08.04.2018р. о 20 год. 30 хв. на ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» за формою Н-5 від 07.09.2018 року та в акті ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» № 13 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1 № 13 від 07.09.2018 року, такими, що не відповідають дійсності; - визнати акт проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, що стався 08.04.2018р. о 20 год. 30 хв. на ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» за формою Н-5 від 07.09.2018 року, в частині, визнання міксерового міксерного та конверторного відділення киснево-конверторного цеху ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особою, дії або бездіяльність якої призвели до настання нещасного випадку, незаконним; - визнати акт ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» № 13 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1 № 13 від 07.09.2018 року, в частині, визнання міксерового міксерного та конверторного відділення киснево-конверторного цеху ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особою, яка допустила порушення вимог законодавства про охорону праці, незаконним (а.с.1-7, т.1). Рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 листопада 2020 року в задоволенні позовних вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства « Дніпровський металургійний завод» про визнання обставин такими, що не відповідають дійсності, визнання акту проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку незаконним, визнання акту про нещасний випадок незаконним - відмовлено (а.с.23-28, т.2). Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з червня 2014 року працює міксеровим міксерного та конверторного відділення киснево-конверторного цеху Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» (а.с. 88-89, т.1). 08 квітня 2018 року о 20 год. 30 хв. на ПрАТ «ДМЗ» стався нещасний випадок, а саме: отвір був пропалений та залишок кисневої трубки занурився в рідкий чавун, внаслідок чого стався викид рідких продуктів плавки, бризка чавуну потрапила під захисні окуляри в праве око ОСОБА_1 . У результаті нещасного випадку ОСОБА_1 отримав виробничу травму, а саме: термічний опік слизової, рогівки II ступеню, множинні сторонні тіла слизової правого ока, гіперметропия слабкого ступеню обох очей (а.с. 13, 15, 24-27 том 1). Згідно довідки офтальмологічної МСЕК КЗ «Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 8» ДОР» серії 12ААА № 052289, ступінь втрати працездатності ОСОБА_1 становить 10 % з 16.07.2018р. безстроково (а.с. 17, том 1). Комісією ПрАТ «ЄВРАЗ ДМЗ» проведено з 10.04.2018р. по 12.04.2018р. розслідування нещасного випадку, що стався 08.04.2018р., за результатами якого складено акти за формою Н-1 та Н-5 від 13.04.2018р. У висновках комісії, зокрема, вказано, що ОСОБА_1 міксеровий міксерного та конверторного відділення киснево-конверторного цеху ПрАТ «ЄВРАЗ ДМЗ» не дбав про особисту безпеку, чим порушив: п. 3.1.3 «Инструкции по охране труда № ИОТП-447 для миксерного кислородно-конвертого цеха», затвердженої наказом генерального директора ПрАТ «ЄВРАЗ ДМЗ» від 31.01.2017 р. № 64, а саме: «Все работы на миксере (залива чугуна, слив чугуна, взятие проб, замер температур, очистка миксера от скрапа и др.) должны выполнятся в щитках, защитных очках, специальных защитных очках синего цвета и исправным инструментом» (а.с. 18-23, т. 1). З висновками комісії позивач не погодився та звернувся до Головною управління Держпраці у Дніпропетровській області з заявою від 27.07.2018 року про незгоду з результатами висновку комісії про обставини і причини нещасного випадку (а.с. 28-30, т. 1). З 04.09.2018 року по 07.09.2018 року комісією ПрАТ «ДМЗ» було проведено повторне (додаткове) розслідування нещасного випадку, що стався 08.04.2018 року о 20 год. 30 хв. на ПрАТ «ДМЗ». За результатами повторного (додаткового) розслідування комісією 07.09.2018 року складено акти за формою Н-1, Н-5. Висновком комісії встановлено, що нещасний випадок з міксеровим міксерного та конверторного відділення киснево-конверторного цеху ОСОБА_1 визнано таким, що пов`язаний з виробництвом. Зазначено, що ОСОБА_5 майстер конверторів киснево-конверторного цеху ПрАТ «ДМЗ» порушив вимоги п. 2.46 «Должностной инструкции № ДИ 05.0/5 мастера конверторов кислородно-конверторного цеха (ККЦ)», затвердженої наказом генерального директора ПрАТ «ЄВРАЗ ДМЗ» від 31.05.2016р. № 639, а саме: «Обеспечивает правильную организацию работ, применение работниками средств индивидуальной защиты, содержаржание робочих мест, производственных площадей и территории в надлежащем состоянии путём своевременной уборки и удаления отходов производства». ОСОБА_1 міксеровий міксерного та конверторного відділення киснево-конверторного цеху ПрАТ «ДМЗ» не дбав про особисту безпеку, чим порушив: п. 3.1.3 «Инструкции по охране труда № ИОТП-447 для миксерного кислородно-конвертого цеха», затвердженої наказом генерального директора ПрАТ «ЄВРАЗ ДМЗ» від 31.01.2017 р. № 64, а саме: «Все работы на миксере (залива чугуна, слив чугуна, взятие проб, замер температур, очистка миксера от скрапа и др.) должны выполнятся в щитках, защитных очках, специальных защитных очках синего цвета и исправным инструментом» (а.с. 31-42, том 1). Трудовий розпорядок в ПрАТ «ДМЗ» регламентується Правилами внутрішнього трудового розпорядку ПрАТ «ДМЗ», затвердженими на конференції трудового колективу 05.04.2011 року (а.с. 68-71, т.1). Згідно п. п. д) п. 6.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку працівники зобов`язані знати та виконувати вимоги з охорони праці, промислової безпеки та пожежної безпеки, виробничої санітарії та гігієни праці на робочих місцях, передбачені діючими відповідними нормативними актами та законодавчими вимогами, працювати в виданому спеціальному одязі, спецвзутті та використовувати необхідні засоби індивідуального захисту. ОСОБА_1 був ознайомлений з Правилами внутрішнього трудового розпорядку ПрАТ «ДМЗ» особисто, що підтверджується його особистим підписом в наказі № 471 від 12.06.2014 року про переведення на іншу роботу про ознайомлення з Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників ПрАТ «ДМЗ» від 05.04.2011 року (а.с. 88-89, т. 1). Після переведення на іншу роботу 14.06.2014 року ОСОБА_1 пройшов первинний інструктаж з питань охорони праці в ККЦ, що підтверджується записом в Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці (а.с. 92, т. 1). Наказом по підприємству № 64 від 31.01.2017 року затверджено та введено в дію Інструкцію з охорони праці № ИОТП-447 для міксерового киснево-конверторнорго цеху, з якою позивач був ознайомлений 02.02.2017 року під підпис (а.с. 129, том 1). Відповідно до п. 3.1.3. Інструкції всі види робіт на міксері (залив чавуну, злив чавуну, взяття проб, замір температур, очистка міксера від скрапу та ін.) повинні виконуватись в щитках, захисних окулярах, спеціальних захисних окулярах синього кольору та справним інструментом. У п. 3.3.4. Інструкції зазначено, не приступати до роботи при несправності приточно-витяжної вентиляції, технологічного обладнання, інструмента, оснащення, відсутності та несправності індивідуальних захисних засобів. Згідно п. 3.7.3. Інструкції міксеровий повинен перевіряти наявність засобів індивідуального захисту, наявність та справність огорож, засобів захисту та вантажозахватних механізмів. Відповідно до п. 3.8. Інструкції міксеровому забороняється перебування в зоні можливого попадання бризків при заливанні та зливі чавуну з міксера. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав. Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Згідно ст. 163 КЗпП України на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов`язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, працівникам видаються безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний організувати комплектування та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативних актів про охорону праці. Відповідно до ст. 159 КЗпП України працівник зобов`язаний знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; додержувати зобов`язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації; проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди; співробітничати з власником або уповноваженим ним органом у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров`ю або людей, які його оточують, і навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або посадову особу. Статтею 14 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що працівник зобов`язаний дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Згідно ст. 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку. Таким чином, обов`язок провести розслідування нещасного випадку та оформити відповідні документи покладено на роботодавця, а разі його відмови таке питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці. Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності врегульована Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 30 листопада 2011 року, та Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві». затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №

337. Згідно з пунктом 47 Порядку № 1232 за результатами спеціального розслідування складаються акти форми Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом). Положеннями пункту 48 Порядку № 337 передбачено, що у разі повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), що вже проводилось на підставі нормативно-правового акта, який на момент проведення повторного розслідування втратив чинність, для визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаним чи не пов`язаним з виробництвом застосовується нормативно-правовий акт, під час дії якого вони сталися, а оформлення матеріалів розслідування здійснюється відповідно до вимог цього Порядку. Відповідно до пунктів 10 та 11 Порядку № 1232 роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов`язаний негайно наказом утворити комісію з розслідування нещасного випадку у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування. До складу комісії включаються керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова комісії), керівник структурного підрозділу підприємства, на якому стався нещасний випадок, представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства (за згодою), представник первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, інші особи. Згідно із Порядком № 1232, в акті (форми Н-5) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталась), зазначаються відомості про потерпілого (потерпілих), характеристика об`єкта, дільниці та місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія), обставини, за яких стався (сталася) нещасний випадок (аварія), причини нещасного випадку (аварії), заходи щодо усунення причин виникнення нещасного випадку (аварії), висновок комісії. В акті про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом (форма Н-1), вказуються дані і відомості про дату і час настання нещасного випадку, найменування підприємства, працівником якого є потерпілий, про потерпілого, проведення навчання та інструктажу з охорони праці, проходження медичного огляду, обставини, за яких стався нещасний випадок, причини нещасного випадку, діагноз потерпілого, осіб, що допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, свідків нещасного випадку, заходів щодо усунення причин нещасного випадку. Спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 39 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі спеціальна комісія), утвореною територіальним органом Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (події) за погодженням з органами, представники яких входять до її складу (пункт 38 Порядку № 1232). Відповідно до пункту 14 Порядку № 1232 комісія зобов`язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення: обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з`ясувати обставини і причини настання нещасного випадку; вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); визначити, пов`язаний чи не пов`язаний нещасний випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти у п`яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (далі - акт за формою Н-5) згідно з додатком 3 та акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) згідно з додатком 4 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження; скласти у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов`язаного з виробництвом, крім актів за формою Н-5 і Н -1, у шістьох примірниках картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі - картка за формою П-5) згідно з додатком

5. Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою та всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою Н-5 як його невід`ємну частину. У разі отримання письмового погодження роботодавець приймає рішення про продовження строку проведення розслідування. У разі коли нещасний випадок визнаний комісією таким, що не пов`язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-5. Згідно з пунктом 15 Порядку № 1232 обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є зокрема: виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконанням потерпілим трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу. Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У частині першій статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно з частиною другою статті 80 ЦПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Однак, в супереч зазначених вимог, позивачем не надано суду жодного доказу в підтвердження того, що оспорюванні ним акти були складені з порушеннями закону або, що фактичні обставини які підтверджуються оспорюваними актами не відповідають дійсності. Висновки комісії ПрАТ «ДМЗ» щодо розслідування нещасного випадку, що стався 08.04.2018р. о 20 год. 30 хв. на ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» є повними, об`єктивними та такими, що відповідають положенням нормативно-правових актів. Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, повно, всебічно і об`єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку. Рішення суду першої інстанції винесено з додержання вимог матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 листопада 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства. Судді: