Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/7202/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 01 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 160/7202/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 року (суддя Неклеса О.М., м. Дніпро, повний текст ухвали виготовлено 13.01.2021 року) у адміністративній справі №160/7202/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, визнання протиправною бездіяльність щодо здійснення виплати щомісячного грошового утримання, визнання протиправною бездіяльність щодо здійснення виплати щомісячного довічного грошового утримання без належно проведеного перерахунку, суд, - в с т а н о в и в: Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року у справі №160/7202/20 визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.04.2020 року №36.1/03-8/18 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із заявою від 27.02.2020 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області від 26.02.2020 року №Б-с-417, з урахуванням фактично виплачених сум за період з 18.02.2020 року по 29.02.2020 року. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року у справі №160/7202/20 набрало законної сили. 11.01.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою у порядку ст., ст.383, 249 КАС України, в якій просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, проведеного не за рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/7202/20 від 28.09.2020 року, яким зобов`язано здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного утримання судді у відставці за довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області №Б-с-417 від 26.02.2020 року; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо здійснення виплати йому, судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року у справі №160/7202/20 за довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області №Б-с-417 від 26.02.2020 без належно проведеного перерахунку з урахуванням фактично виплаченої йому суми за період з 18.02.2020 року по 29.02.2020 року; винести окрему увалу та направити до Пенсійного фонду України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 року заяву ОСОБА_1 повернуто без розгляду; роз`яснено заявнику, шо повернення заяви не позбавляє повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. З ухвалою суду першої інстанції не погодився заявник ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу та направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції. Свої вимоги обґрунтував тим, що ухвала прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зазначав, що ч.2 ст.383 КАС України не передбачає обов`язку заявника направляти копії заяви іншим учасникам справи, однак, суд першої інстанції у разі необхідності при наявності копії такої заяви мав реальну можливість надіслати таку копію Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Апелянт зазначав, що Законом України «Про судовий збір» не передбачено оплату судового збору за подачу заяви до суду в порядку ст.383 КАС України. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Повертаючи заяву, подану заявником ОСОБА_1 в порядку ст., ст.383, 249 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що до поданої заяви не додано документу про сплату судового збору, а заявник ОСОБА_1 не є особою, яка звільнена від сплати судового збору. Суд зазначав, що відповідно до ч.3 ст.383 КАС України до заяви не додано докази про направлення її копії іншим учасникам справи. Суд посилався на те, що відповідно до ч.5 ст.383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» не передбачено сплату судового збору за подачу до суду заяви у порядку ст.383 КАС України, а тому вимога суду першої інстанції про сплачу судового збору за подачу такої заяви є необґрунтованою. Матеріалами справи встановлено, що до поданої 11.01.2021 року ОСОБА_1 заяви у порядку ст., ст.383, 249 КАС України не було додано доказу надсилання заяви Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що не заперечує сам ОСОБА_1 . Відповідно до частин 3, 5 ст.383 КАС України до заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику, отже суд першої інстанції діяв в межах норм процесуального законодавства. У зв`язку з цим, суд апеляційної інстанції сприймає критично твердження заявника про те, що суд мав можливість самостійно направити копію заяви, яка була додана, Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області . Суд апеляційної інстанції зазначає, що не відбулося обмеження доступу до правосуддя, оскільки заявнику роз`яснено його право повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленого законом. Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись ст.,ст.249, 315, 316, 321, 322, 383 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 року у справі №160/7202/20 залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до статей 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова