Постанова 4803 № 173/1937/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3537/21 Справа № 173/1937/20 Суддя у 1-й інстанції - Петрюк Т. М. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 квітня 2021 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Деркач Н.М., суддів: Макарова М.О., Ткаченка І.Ю., за участю секретаря Піменової М.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у м. Дніпро апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2021 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В: У листопаді 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, написала заяву № б/н від 27.12.2011 року, згідно якої їй було встановлено кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом в заяві. У подальшому кредитний ліміт збільшився до 15 000 грн. У зв*язку з невиконанням обов*язків по поверненню кредиту у відповідачки перед банком утворилася заборгованість, яка станом на 16.09.2020 року складається з наступного: 20.00 грн. заборгованість за поточним тілом кредиту; 26003.41 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту, яку банк просив стягнути з ОСОБА_1 . Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором № б/н від 27 грудня 2011 року, яка виникла станом на 16 вересня 2020 року, у сумі 20 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2102 грн. покладено на позивача. Не погодившись з даним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Судом не взято до уваги, що відповідач був ознайомлений з умовами кредитного договору та погодився з ними, що засвідчив своїм підписом у анкеті-заяві. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованості за простроченим тілом кредиту. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного. Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що 21.05.2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» змінило свою назву на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», при цьому відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про акціонерні товариства», зміна типу товариства, з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу. що містяться в Єдиному державному реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, пов`язаних із зміною назви. Тому в подальшому назва позивача вказується АТ КБ «ПриватБанк». Відповідач ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг та підписала заяву № б/н від 27.12.2011 року, згідно якої їй встановлений кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а саме 800.00 грн. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за простроченим тілом кредиту, суд першої інстанції виходив з того, що у підписаних відповідачем документах відсутня регламентація складових частин поняття «прострочене тіло кредиту», позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що прострочене тіло кредиту є складовою частиною саме фактично отриманих відповідачем кредитних коштів, а тому заборгованість за простроченим тілом кредиту до стягнення не підлягає. В частині задоволення позовних вимог рішення суду першої інстанції сторонами у справі не оскаржено, тому апеляційним судом не перевіряється. Колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за простроченим тілом кредиту, виходячи з наступного. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Так, в анкеті-заяві від 27.12.2011 року сума кредитного ліміту не зазначена. Однак, відповідно до довідки банку протягом всього періоду користування відповідачкою кредитною карткою кредитний ліміт по ній змінювався від 800 грн. до 15 000 грн. (а.с.17) Матеріалами справи, зокрема, довідкою про перевипуск кредитних карт відповідачки встановлено, що картка перевипускалася декілька разів. (а.с.16) Виписками про рух коштів по карті ОСОБА_1 встановлено, що вона користувалася кредитною карткою до березня 2019 року, тобто погодилася зі зміною кредитного ліміту по картці. (а.с.54) Відповідно до розрахунку банку, сума заборгованості відповідача за простроченим тілом кредиту становить 26003,41 грн. З указаного розрахунку видно, що банком окремо нараховано заборгованість за простроченим тілом кредиту без урахування заборгованості за простроченими відсотками. Крім того, заборгованість за простроченим тілом кредиту підтверджується випискою про рух коштів по картці відповідачки. Тобто висновок суду першої інстанції про те, що за своєю суттю прострочене тіло кредиту, на яке вказує позивач у своїй позовній заяві, є завуальованими відсотками за користування кредитними коштами, адже до нього входить плата за користування кредитом, а не, власне, надані позивальнику в користування, є помилковим та спростовується матеріалами справи та наявним у них розрахунком заборгованості. (а.с.9) Свого розрахунку відповідач не надала. Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК Україниза змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, колегія суддів дійшла висновку, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги банку та стягнення з відповідачки на користь банку заборгованості за простроченим тілом кредиту у сумі 26003,41 грн. На підставі ст.141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь банку підлягають стягненню судові витрати у сумі 3153 грн. Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково. Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2021 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту у сумі 26003,41 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих позовних вимог. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за простроченим тілом кредиту у сумі 26003,41 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у сумі 3153 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Судді: Н.М. Деркач М.О. Макарова І.Ю. Ткаченко