Постанова 4824 № 760/1425/21

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 квітня 2021 року місто Київ Єдиний унікальний номер справи 760/1425/21 Номер провадження 33/824/1839/2021 Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Вербова І. М., за участі: секретаря судового засідання Яворської А. А. представника скаржника - Короля Л. І. представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Хлопузян Р. Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 22 січня 2021 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в с т а н о в и в : Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 22 січня 2021 року (а.с. 45-47) ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) визнано винним у порушенні митних правил, відповідальність за які передбачена статтею 471 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1 700 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн. Вилучені відповідно до протоколу про порушення митних правил № 1936/10000/20 від 19 грудня 2020 року грошові кошти в сумі 18900 євро повернуто ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ). Не погоджуючись з вищевказаною постановою суду, 29 січня 2021 року Київська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу у якій, просила постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 22 січня 2021 року в частині повернення ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 18 900 євро скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення відповідно до санкції за ст. 471 МК України, а саме накладення штрафу у розмірі 1 700 грн. з конфіскацією обмежених товарів - 18 900 євро. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 маючи при собі заповнений бланк митної декларації транспортного переміщення фізичними особами валютних цінностей, з приводу декларування валютних цінностей до інспекторів митниці не звертався та самостійно обрав форму проходження митного кордону - проходження через «зелений коридор». Вказаними діями, ОСОБА_1 порушив встановлений МК України порядок проходження, перемістивши товари на які законодавством України встановлені обмеження. Враховуючи вказані обставини, на думку скаржника, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності у діях ОСОБА_1 вини у вчиненні порушення митних правил передбаченого ст. 471 МК країни, проте безпідставно не застосував конфіскацію. Скаржник зазначає, що оскільки законодавством України встановлено обмеження на переміщення через митний кордон України валютних цінностей в сумі, яка перевищує 10 000 євро, до правопорушника у відповідності до санкції ст. 471 МК України повинно бути застосовано штраф, як основний вид стягнення та конфіскація безпосереднього предмету правопорушення, як обов`язків додатковий вид стягнення. Вислухавши доводи та заперечення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови, без змін, виходячи з наступного. Так, частиною 1 ст. 458 МК України встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Положеннями Митного кодексу в Україні запроваджена двоканальна система митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України («зелений» та «червоний» коридори). Відповідно до п. 4, п. 5 ст. 366 Митного кодексу України громадянин самостійно обирає «зелений коридор» або «червоний коридор» для проходження митного контролю. Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, та свідчить про факти, що мають юридичне значення. Частиною 3 ст. 197 МК України та Постановою Правління Національного банку України №148 від 27 травня 2008 року, якою затверджено «Інструкцію про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» встановлено порядок переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню. Розділом 2 «Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України», затвердженої Постановою правління Національного банку України №148 від 27 травня 2008 року встановлено, що фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу, а готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі. Статтею 471 МК України передбачена відповідальність за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України. За вказане правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти. Разом з тим, при вирішенні питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв`язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника. У рішенні від 11 липня 2019 року Європейським судом з прав людини Садоха проти України зазначено, що конфіскація законно придбаних коштів заявника має індивідуальний та надмірний тягар і є непропорційною вчиненому правопорушенню мірою, а отже, порушенням статтю 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 перетинаючи митний кордон України, маючи при собі грошові кошти у сумі 18 900 євро та заповнений бланк митної декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей, не звернувся до інспекторів митниці з приводу декларування валютних цінностей. Згідно пояснень представника ОСОБА_1 - адвоката Хлопузяна Р. Д., вказані грошові кошти являються заробітною платою заробленою ОСОБА_1 у Польщі, а також коштами які були отримані останнім у роботодавця у якості позики, що підтверджується договором позики від 14 грудня 2020 року (а.с. 39-40). З вказаного вбачається, що переміщувані ОСОБА_1 кошти було отримано останнім легальним шляхом. Доказів того, що ОСОБА_1 навмисно прагнув обійти митні правила, матеріали справи не містять. Крім того, жодних негативних наслідків для держави у виді майнової шкоди чи збитків у вигляді несплати митних платежів тощо, в даному випадку, не настало. Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, щодо наявності підстав для застосувати до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді накладення штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без конфіскації безпосереднього предмету порушення митних правил, а також щодо стягнення в дохід держави судового збору у розмірі 454 грн. Посилання скаржника на те, що відповідно до санкції ст. 471 МК України до ОСОБА_1 повинно бути застосовано конфіскацію безпосереднього предмету правопорушення, як обов`язків додатковий вид стягнення, не є підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки стягнення у виді конфіскації готівкових коштів за наведених обставин, з огляду на критерії Європейського суду з прав людини щодо оцінки відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірності втручання, матиме своїм наслідком порушення права особи на мирне володіння своїм майном, що не відповідатиме принципу правомірності. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що підстави для скасування постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 22 січня 2021 року, відсутні. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення. Постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 22 січня 2021 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя І.М. Вербова