Постанова 4824 № 760/21350/20
від 25.05.2021 ·П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 травня 2021 року місто Київ Єдиний унікальний номер справи 760/21350/20 Номер провадження 33/824/2564/2021 Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Вербова І. М., за участі: представника скаржника - Короля Л. І. особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 02 квітня 2021 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в с т а н о в и в : Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 02 квітня 2021 року (а.с. 34-36) визнано ОСОБА_1 винним у порушенні митних правил, відповідальність за які передбачена ст.. 471 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1 700 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. Вилучені відповідно до протоколу про порушення митних правил № 1459/10000/20 від 02 вересня 2020 року грошові кошти у сумі 738 доларів США, повернуто ОСОБА_1 . Не погоджуючись з вищевказаною постановою суду, 08 квітня 2021 року Київська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу у якій, просила постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 02 квітня 2021 року скасувати та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил за ст.. 471 Митного кодексу України та застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн. з конфіскацією предмета правопорушення - грошових коштів у сумі 738 доларів США. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 02 вересня 2020 року о 09 год. 30 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», ОСОБА_1 обрав «зелений коридор» чим заявив, що переміщувані ним через митний кордон України товари, не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України. На запитання щодо наявності у ОСОБА_1 готівкових коштів, останній відповів, що має приблизно 5 000 доларів США та 700 000 Єн після чого, йому було запропоновано пред`явити наявні в нього готівкові кошти. В службовому приміщенні митниці пасажиром було пред`явлено готівкові кошти у сумі 5 450 доларів США та 770 000 Японських Єн , що знаходилися у його гаманці та валізі з яких, йому було пропущено 4 712 доларів США та 770 000 Єн. Кошти в сумі 738 доларів США були вилучені у пасажира та складено протокол про порушення митних правил № 1459/10000/20. На думку скаржника, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності у діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 471 МК України, проте висновки суду про відсутність підстав для застосування до нього додаткового стягнення у виді конфіскації вилученої валюти, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України. Вислухавши доводи та заперечення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови, без змін, виходячи з наступного. Так, частиною 1 ст. 458 МК України встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Статтею 471 МК України передбачена відповідальність за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України. Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Положеннями Митного кодексу в Україні запроваджена двоканальна система митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України («зелений» та «червоний» коридори). Відповідно до положень ч.2 ст. 366 МК України канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Відповідно до п.п. 4, 5 ст. 366 Митного кодексу України громадянин самостійно обирає «зелений коридор» або «червоний коридор» для проходження митного контролю. Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, та свідчить про факти, що мають юридичне значення. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 02 вересня 2020 року ОСОБА_1 , під час проходження митного контролю, обрав канал позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», чим заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України. На підставі положень п. 4 ст. 336 та ст.342 МК України, в якості використання однієї з форм митного контролю, співробітниками митниці було проведено усне опитування ОСОБА_1 де останнім було повідомлено, про переміщення ним через митний кордон України готівкових коштів у сумі 5 450 доларів США та 770 000 Японських Єн . Готівка переміщувалась пасажиром без ознак приховування. Положеннями Постанови Правління НБУ № 3 від 02 січня 2019 року «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей» встановлено, що фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу. Фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі. На підставі вищевказаного положення, з виявленої суми готівкових коштів ОСОБА_1 було пропущено 4 712 доларів США та 770 000 Єн., а кошти у сумі 738 доларів США, були вилучені співробітниками митної служби та складено протокол про порушення митних правил № 1459/10000/20. З вказаного вбачається, що своїми діями ОСОБА_1 порушено порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, відповідальність за яке передбачено статтею 471 МК України. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 вини щодо переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор», готівкових коштів у обсягах, що підлягають обов`язковому письмовому декларуванню. У рішенні від 11 липня 2019 року Європейським судом з прав людини Садоха проти України зазначено, що конфіскація законно придбаних коштів заявника має індивідуальний та надмірний тягар і є непропорційною вчиненому правопорушенню мірою, а отже, порушенням статтю 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Судом апеляційної інстанції встановлено, що кошти у сумі 5 450 доларів США та 770 000 Японських Єн , є приватною власністю ОСОБА_1 , які набуті ним законним шляхом. Так, враховуючи характер правопорушення, особу правопорушника, законність походження коштів, а також те, що дії ОСОБА_1 не заподіюють матеріальної шкоди державі, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, щодо наявності підстав для стягнення із ОСОБА_1 штрафу у зазначеному судом розмірі. Вказане стягнення, на думку суду апеляційної інстанції, відповідає меті виховання правопорушника та запобіганню вчиненню нових правопорушень, а відтак, підстави для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти, яка є власністю ОСОБА_1 та набута ним законним шляхом, відсутні. Посилання скаржника на те, що відповідно до санкції ст. 471 МК України до ОСОБА_1 повинно бути застосовано конфіскацію безпосереднього предмету правопорушення, як обов`язків додатковий вид стягнення, не є підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки стягнення у виді конфіскації готівкових коштів за наведених обставин, з огляду на критерії Європейського суду з прав людини щодо оцінки відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірності втручання, матиме своїм наслідком порушення права особи на мирне володіння своїм майном, що не відповідатиме принципу правомірності. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що підстави для скасування постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 02 квітня 2021 року, відсутні. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення. Постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 02 квітня 2021 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І.М. Вербова