Ухвала КАС ВС № 807/1280/15

УХВАЛА 06 квітня 2021 року Київ справа №807/1280/15 провадження №К/9901/9927/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Смоковича М. І., суддів: Кашпур О. В., Уханенка С. А., перевіривши касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, в с т а н о в и в : 19 березня 2021 року зазначену касаційну скаргу подано засобами поштового зв`язку. 22 березня 2021 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. За змістом частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. З матеріалів касаційної скарги вбачається, що судове рішення судом апеляційної інстанції ухвалено 20 жовтня 2020 року, повний його текст виготовлено 26 жовтня 2020 року, а оприлюднено 29 жовтня 2020 року. Скаржник зазначає, що копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції отримав 02 грудня 2020 року та звернувся вперше із касаційною скаргою 28 грудня 2020 року, однак, ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2021 року її було повернуто у зв`язку із незазначенням підстав касаційного оскарження. Копія указаної ухвали отримана ним 16 січня 2021 року. Вдруге касаційна скарга подана 17 лютого 2021 року. Ухвалою суду касаційної інстанції від 23 лютого 2021 року останню повернуто, оскільки вона підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку. Ухвалу Верховного Суду від 23 лютого 2021 року отримано скаржником 25 лютого 2021 року. Водночас, з даною касаційною скаргою Державна казначейська служба України звернулася до суду касаційної інстанції лише 19 березня 2021 року. У касаційній скарзі автор заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження зазначає, що ухвала Верховного Суду від 12 січня 2021 року надійшла після спливу встановленого строку на касаційне оскарження, що унеможливило усунення недоліків касаційної скарги та подання її у встановлений законом строк. Разом із цим, скаржник не надає належних доказів на підтвердження дати отримання ним копії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року, як-то конверту із відмітками установи поштового зв`язку. Крім того, скаржник не наводить обґрунтованих підстав пропуску процесуального строку на касаційне оскарження за період з 16 січня 2021 року по 17 лютого 2021 року (з моменту отримання копії ухвали Верховного Суду від 12 січня 2021 року по дату звернення із касаційною скаргою вдруге) та за період з 25 лютого 2021 року по 19 березня 2021 року (з моменту отримання копії ухвали Верховного Суду від 23 лютого 2021 року по дату звернення із цією касаційною скаргою). У зв`язку з цим, зазначені причини пропуску строку не можуть бути визнані поважними, а отже скаржнику необхідно надати належні докази на підтвердження дати отримання ним копії рішення суду апеляційної інстанції (02 грудня 2020 року) та довести наявність об`єктивних перешкод у періоди з 16 січня 2021 року по 17 лютого 2021 року та з 25 лютого 2021 року по 19 березня 2021 року, які не дозволили подати касаційну скаргу. Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Також аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору. Так, частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зі скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що позивач у цій справі є фізичною особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Звернувшись до суду в 2015 році, позивач заявив одну позовну вимогу немайнового та одну позовну вимогу майнового характеру. Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 25 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року, задовольнив, з-поміж іншого, заявлену позивачем вимогу щодо стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, а саме з 13 червня 2015 року по 25 травня 2020 року, із утриманням із цієї суми обов`язкових податків та зборів у розмірі 471324,00 гривень. Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлена на рівні 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, а за подання адміністративного позову майнового характеру - на рівні 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» станом на 1 січня 2015 року розмір мінімальної заробітної плати становив 1218,00 гривень. Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою складає 9890,16 гривень ((1218,00*4)+(0,06 від 1218,00)*200%). Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030102; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом зазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів, а також надання документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі. На підставі викладеного, керуючись статтею 332 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в :

1. Визнати неповажними причини пропуску Державною казначейською службою України строку на касаційне оскарження рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 807/1280/15.

2. Касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року справі № 807/1280/15 залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів, а також усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується. Суддя-доповідач М. І. Смокович Судді О. В. Кашпур О. Р. Радишевська