Постанова 4824 № 369/9465/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №369/9465/20 Головуючий у І інстанції Дубас Т.В. Провадження №22-ц/824/5246/2021 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 квітня 2021року колегія суддів судової палати у цивільних справах Київського апеляційного суду у складі: судді-доповідача Голуб С.А., суддів: Ігнатченко Н.В., Таргоній Д.О., за участі секретаря Сакалоша Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2020 року у справі за скарго ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Ніколаєв Сергій Вікторович, ОСОБА_2 , про визнання дій приватного виконавця протиправними та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИЛА: У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії приватного виконавця, посилаючись на те, що 04 березня 2020 року Києво-Святошинським районним судом Київської області по справі 369/6098/15-ц ухвалено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти в розмірі 543000,00 гривень. 07 липня 2020 року Києво-Святошинським районним судом Київської області видано виконавчий лист №369/6098/15-ц на примусове виконання зазначеного вище рішення суду. 21 липня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Ніколаєвим С. В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62627006 на підставі виконавчого листа №369/6098/15-ц, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області 07 липня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 безпідставно отриманих коштів. Одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, приватним виконавцем Ніколаєвим С. В. винесені постанови про арешт майна (транспортних засобів) боржника від 21 липня 2020 року, про арешт нерухомого майна боржника від 21 липня 2020 року, про розшук майна (транспортних засобів) боржника від 21 липня 2020 року. Оскільки звернення стягнення на майно боржника є системним поняттям, що окрім примусової реалізації майна, включає також арешт майна боржника, то в такому разі звертаючи стягнення на майно боржника ОСОБА_1 , виконавець повинен дотримуватися положень ст. ст. 48, 50 Закону України «Про виконавче провадження» щодо черговості звернення стягнення на майно боржника. Однак, виконавцем було порушено процедуру (черговість) накладення арешту на майно боржника, оскільки постанови про арешт майна боржника були винесені одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, без попереднього отримання виконавцем інформації від банківських, інших фінансових установ та/або самого боржника про відсутність у нього достатніх коштів, інших цінностей для задоволення вимог стягувача, а також за наявності у виконавця достовірних відомостей про перебування у власності боржника рухомого майна - транспортних засобів у кількості 2 одиниці та земельної ділянки, яка знаходиться окремо від будинку боржника, в якому остання зареєстрована та фактично проживає, та на які в першу чергу в порядку черговості звертається стягнення. Протиправність постанови про накладення арешту на майно (транспортні засоби) боржника є підставою для визнання протиправною похідної від неї постанови про розшук майна (транспортного засобу) боржника від 21 липня 2020 року, оскільки наявність у боржника достатніх коштів або інших цінностей, виключають можливість звернення стягнення (накладення арешту) на рухоме майно, в т. ч. транспортні засоби, які належать боржнику. Протиправність постанови про накладення арешту на нерухоме майно боржника від 21 липня 2020 року в частині накладення арешту на земельну ділянку площею 0.0905 га за кадастровим номером 3222481600:02:010:5222 з цільовим призначенням - для ведення індивідуального садівництва, яка розташована окремо від житлового будинку боржника на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області полягає в тому, що приватним виконавцем при накладенні арешту на зазначену земельну ділянку було порушено попередню процедуру звернення стягнення на рухоме майно (транспортні засоби) боржника. Приватний виконавець не перевірив в достатності виявленого у боржника рухомого майна для задоволення вимог стягувача та наклав арешт на все нерухоме майно боржника, в т. ч. на житловий будинок та земельну ділянку та житловий будинок, в якому фактично зареєстрована та проживає боржник, в той час, як звернення стягнення на них здійснюється в останню чергу задля запобігання порушенню конституційних прав громадян на житло. Загальна ринкова вартість рухомого та нерухомого майна скаржника, на яке виконавцем накладено арешт, значно перевищує розмір заборгованості, що підлягає примусовому стягненню, на що виконавець уваги не звернув, та належної оцінки вказаним обставинам не надав. На підставі викладеного у скарзі, ОСОБА_1 просила суд першої інстанції: 1) визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва Сергія Вікторовича про арешт майна боржника від 21 липня 2020 року у виконавчому провадженні №62627006, якою накладено арешт на транспортні засоби боржника; 2) визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва Сергія Вікторовича від 21 липня 2020 року у виконавчому провадженні №62627006, якою накладено арешт на нерухоме майно боржника; 3) визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва Сергія Вікторовича про розшук майна боржника від 21 липня 2020 року у виконавчому провадженні №62627006. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2020 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 наводить ті самі аргументи, якими вона обґрунтовувала свою скаргу, наводить норми матеріального права. Крім того, посилається на безпідставність висновків суду першої інстанції про те, що нею здійснюються заходи, які ускладнюють виконання рішення. З врахуванням того, що виконавче провадження було зупинено, ОСОБА_1 не може вчиняти будь-яких дій направлених на ускладнення примусового виконання рішення суду. Також ОСОБА_1 наголошує на тому, що вона та/або її представник - адвокат Шевчук Г. М. не повідомлялися судом про призначені судові засідання на 24 грудня 2020 року та 31 грудня 2020 року, а тому, у зазначені судові засідання не з`явилися з незалежних від них причин, що позбавило заявника права на здійснення ефективного захисту своїх порушених прав. На підставі викладеного в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги. В порядку визначеному ст. 360 ЦПК України, на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва С.В., в якому зазначено, що оскаржувана ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою. Окрім того, у відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що на виконання виконавчого документа виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 62627006 від 21 липня 2020 року, яка направлена сторонам виконавчого провадження. Також разом з постановою про відкриття виконавчого провадження боржнику направлено, для заповнення та направлення на адресу приватного виконавця, бланк декларації про доходи та майно боржника ОСОБА_1 21 липня 2020 року була сформована довідка № 217144697 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відповідно до якою встановлено, що за боржником дійсно на праві власності зареєстроване вищезазначене нерухоме майно. У зв`язку з цим, у відповідності до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» була винесена постанова про арешт майна боржника, відомості про обтяження внесені до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна. Також 21 липня 2020 року було направлено електронний запит до МВС з метою з`ясування у боржника наявності зареєстрованого рухомого майна. У відповідь на електронний запит, 21 липня 2020 року надійшла інформація про наявність у боржника двох транспортних засобів. Керуючись ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» була винесена постанова № 62627006 від 21 липня 2020 року про арешт транспортних засобів, інформацію про обтяження внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. З метою перевірки інформації щодо наявності у боржника відкритих рахунків у банківських установах, 21 липня 2020 року було направлено вимоги до діючих банківських установ. Згідно відповіді AT КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-200728/4458 від 28 липня 2020 року, яка надійшла 22 вересня 2020 року за вх. № 534, у боржника наявні рахунки, а саме: НОМЕР_1 в AT КБ «Приватбанк»; НОМЕР_2 в AT КБ «Приватбанк»; НОМЕР_3 в AT КБ «Приватбанк». Згідно відповіді AT «БАНК ФОРВАРД» № 12/2-05-2602 від 30 липня 2020 року, яка надійшла 22 вересня 2020 року за вх. № 535, у боржника наявний відкритий рахунок НОМЕР_4 . Згідно відповіді АТ «Альфа-Банк» №18891/БТ-32-б/б від 13 серпня 2020 року, яка надійшла 22 вересня 2020 року за вх. № 533, у боржника наявні рахунки, а саме: НОМЕР_5 в АТ «АЛЬФА-БАНК»; НОМЕР_6 в АТ «АЛЬФА-БАНК». Керуючись ст. 56 Закону приватним виконавцем винесена постанова № 62627006 від 22 вересня 2020 року про арешт вищезазначених рахунків боржника, яка направлена до банківських установ та сторонам виконавчого провадження. 23 вересня 2020 року державним виконавцем виставлені платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків боржника, які направлені до АТ «Альфа-Банк», АТ КБ «Приватбанк», АТ «БАНК ФОРВАРД» для виконання, однак платіжні вимоги повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках боржника. Також, згідно відповіді АТ «КРЕДОБАНК» № 52-5632бт/20 від 04 вересня 2020 року, яка надійшла 28 вересня 2020 року за вх. № 556, у боржника наявний рахунок НОМЕР_7 , який у відповідності до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арештовано за постановою приватного виконавця № 62627006 від 28 вересня 2020 року. 28 вересня 2020 року на вказаний рахунок боржника в АТ «КРЕДОБАНК» виставлено платіжну вимогу на примусове списання коштів з рахунку боржника, однак платіжна вимога повернута без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку боржника. За всіма іншими відповідями банківських установ у боржника ОСОБА_1 відсутні відкриті рахунки. За результатами проведених виконавчих дій спрямованих на виявлення коштів на рахунках, які належать ОСОБА_1 встановлено, що кошти на які можливо звернути стягнення на рахунках боржника відсутні. Щодо твердження скаржника про те, що платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків боржника виставлялись всупереч ухвалі Верховного Суду від 11 вересня 2020 року, то відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Заява боржника ОСОБА_1 про зупинення виконавчого провадження на підставі ухвали Верховного Суду у справі № 369/6098/15-ц від 11 вересня 2020 року з копією цієї ухвали надійшла на адресу приватного виконавця лише 05 жовтня 2020 року за вх. № 565, у зв`язку з чим в той же день була винесена постанова №62627006 від 05 жовтня 2020 року про зупинення виконавчого провадження на підставі ухвали Верховного Суду у справі № 369/6098/15-ц від 11 вересня 2020 року, яка направлена сторонам виконавчого провадження. На підставі викладеного у відзиві, приватний виконавець просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін. В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Шевчук Г.М. підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити. Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Ніколаєв С.В. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги доходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого. Судом першої інстанції встановлено, що 07 липня 2020 року Києво-Святошинським районним судом Київської області видано виконавчий лист №369/6098/15-ц на примусове виконання зазначеного вище рішення суду. 21 липня 2020 року до приватного виконавця виконавчого округу Київської області надійшла заява про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 369/6098/15-ц від 07 липня 2020 року виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 543 000, 00 грн. 21 липня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Ніколаєвим С. В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62627006 на підставі виконавчого листа №369/6098/15-ц, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області 07 липня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 безпідставно отриманих коштів. 21 липня 2020 року приватним виконавцем сформована довідка № 217144697 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відповідно до якою встановлено, що за боржником дійсно на праві власності зареєстроване нерухоме майно, а саме: земельна ділянка площею: 0.1135 га., кадастровий номер: 3222457400:01:003:5420, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1507655032224, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,0905 га., кадастровий номер: 3222481600:02:010:5222, цільове призначення: для індивідуального садівництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 407963132224, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський р., с/рада Гатненська; житловий будинок загальною площею: 85,6 кв.м., житлова площа: 36.9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1437809632224, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , також зазначено про необхідність накладення арешту на нерухоме майно боржника. У зв`язку з цим, 21 липня 2020 року приватним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника, відомості про обтяження внесені до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна. 21 липня 2020 року приватним виконавцем направлено електронний запит до МВС з метою отримання інформації про наявність зареєстрованого рухомого майна за боржником. Згідно електронної відповіді МВС за боржником зареєстровані транспортні засоби, а саме: VOLKSWAGEN GOLF PLUS, легковий, рік випуску 2006, реєстраційний номер НОМЕР_8 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_9 , колір чорний; AUDI А4, легковий, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_10 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_11 , колір сірий. У зв`язку з цим, 21 липня 2020 року приватним виконавцем винесена постанова про арешт рухомого майна боржника, а саме транспортних засобів. З метою перевірки інформації щодо наявності у боржника відкритих рахунків у банківських установах приватним виконавцем 21 липня 2020 року було направлено вимоги до діючих банківських установ. Згідно відповіді AT КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-200728/4458 від 28 липня 2020 року, у боржника наявні рахунки, а саме: НОМЕР_1 в AT КБ «Приватбанк»; НОМЕР_2 в AT КБ «Приватбанк»; НОМЕР_3 в AT КБ «Приватбанк». Згідно відповіді AT «БАНК ФОРВАРД» № 12/2-05-2602 від 30 липня 2020 року, у боржника наявний відкритий рахунок НОМЕР_4 . Згідно відповіді AT «Альфа-Банк» № НОМЕР_12 -б/б від 13 серпня 2020 року, у боржника наявні рахунки, а саме: НОМЕР_5 в AT «АЛЬФА-БАНК»; НОМЕР_6 в AT «АЛЬФА-БАНК». 23 вересня 2020 року приватним виконавцем виставлені платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків боржника, які направлені до AT «Альфа-Банк», AT КБ «Приватбанк», AT «БАНК ФОРВАРД» для виконання, однак платіжні вимоги повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках боржника. Також, згідно відповіді AT «КРЕДОБАНК» № 52-5632бт/20 від 04 вересня 2020 року у боржника наявний рахунок НОМЕР_7 , який арештовано за постановою приватного виконавця № 62627006 від 28 вересня 2020 року. 28 вересня 2020 року приватним виконавцем на вказаний рахунок боржника в AT «КРЕДОБАНК» виставлено платіжну вимогу на примусове списання коштів з рахунку боржника, однак платіжна вимога повернута без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку боржника. За всіма іншими відповідями банківських установ у боржника ОСОБА_1 відсутні відкриті рахунки. 05 жовтня 2020 року до приватного виконавця надійшла заява боржника про зняття арешту з рахунку в AT КБ «Приватбанк» на який надходить заробітна плата боржника, до заяви було додано довідку з місця роботи та довідку з банка, які підтверджували рахування на вказаний рахунок заробітної плати. А також в цій же заяві було зазначено про зупинення виконавчого провадження на підставі ухвали Верховною Суду у справі № 369/6098/15-ц від 11 вересня 2020 року, копію ухвали було додано. 05 жовтня 2020 року приватним виконавцем була винесена постанова № 62627006 про зняття арешту з рахунку боржника на який надходить заробітна плата, яка направлена до банку для виконання. Постановою приватного виконавця № 62627006 від 05 жовтня 2020 року було зупинено виконавче провадження на підставі ухвали Верховного Суду у справі № 369/6098/15-ц від 11 вересня 2020 року, яка направлена сторонам виконавчого провадження. Відмовляючи в задоволенні скарги на дії приватного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що скаржником не доведено обставин, які б свідчили про порушення приватним виконавцем вимог чинного законодавства під час здійснення ним виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення суду. Суд апеляційної інстанції погоджується із такими висновками суду, виходячи з такого. Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені обов`язки та права приватного виконавця. Так статтею передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Також виконавець має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей. Положеннями ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. Викладене дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є одним із заходів виконавчого провадження з метою примусового виконання рішення суду для задоволення законних інтересів стягувача. При цьому за змістом статті 48 Закону звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти, а черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Отже, чинне законодавство не містить заборони накладення державним виконавцем арешту одночасно на грошові кошти на інше майно боржника з метою забезпечення примусового виконання судового рішення. У цьому випадку в першу чергу здійснюється примусове списання грошових коштів, а за їх відсутності у достатньому для виконання рішення обсязі - відбувається вилучення та примусова реалізація виявленого майна боржника. При цьому, враховуючи динамічність руху грошових коштів на рахунках боржника, черговість здійснення таких виконавчих дій визначається державним виконавцем самостійно, з урахуванням конкретних обставин, у тому числі фінансового стану боржника. Аналогічний висновок узгоджується з правовими висновками, які містяться в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі №904/9386/14. Таким чином, накладення у даному випадку арешту на рухоме майно одночасно з накладенням арешту на кошти не суперечить приписам Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили. У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ОСОБА_1 неодноразово стверджувала, що вартість її арештованих активів та арештованого майна значно перевищує суму стягнення на користь стягувача у виконавчому провадженні. Проте, при цьому, боржник не вказує причин, які за наявності такої значної кількості активів (у тому числі грошових коштів) перешкоджають їй здійснити добровільне виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Тобто, у цьому випадку саме дії ОСОБА_1 порушують законні права та інтереси стягувача, який, отримавши відповідне судове рішення про примусове стягнення коштів, протягом тривалого часу позбавлений можливості отримати задоволення своїх законних вимог. Отже, як вбачається з матеріалів справи, приватним виконавцем в межах виконавчого провадження №62627006 здійснювались всі необхідні дії для забезпечення примусового виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 березня 2020 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2020 року. Зокрема, з метою перевірки наявності рухомого та нерухомого майна приватним виконавцем було надіслано запит до органів МВС, а також отримано Інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно,та після чого з метою забезпечення реального виконання рішення суду накладено арешт на рухоме та нерухоме майно боржника, надіслано запити до банків України, з метою з`ясування наявності відкритих рахунків та коштів на них, після чого було накладено арешт на кошти боржника у банках в яких наявні відкриті банківські рахунки на ім`я боржника. Також, суд зауважує, що станом на день розгляду справи, зупинено виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 березня 2020 року на підставі ухвали Верховного Суду від 11 вересня 2020 року, а тому у суду відсутні підстави стверджувати про порушення приватним виконавцем вимог чинного законодавства, спрямованих на примусове виконання рішення суду. Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладені норми права та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні скарги на дії приватного виконавця була постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому не підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції з підстав, що зазначені в апеляційній скарзі, таким чином апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 375, 447 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2020 року у справі за скарго ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Ніколаєв Сергій Вікторович, ОСОБА_2 , про визнання дій приватного виконавця протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 05 квітня 2021 року. Суддя-доповідач Судді: