Постанова 4807 № 323/3334/19

Дата документу 05.04.2021 Справа № 323/3334/19 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 323/3334/19 Головуючий у 1 інстанції № провадження 22-ц/807/1005/21 Плечищева О.В. Доповідач: Бєлка В.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 квітня 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого:Бєлки В.Ю. Суддів:Кухаря С.В. Полякова О.З. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 14 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про заборону розміщувати на суміжних стінах фасаду будинку будь-яких приладів, які б спричиняли матеріальну, моральну шкоду, шуми та стягнення моральної шкоди, В С Т А Н О В И В: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про приведення фасадної стіни будинку до попереднього стану шляхом демонтажу самочинно встановленого кондиціонеру та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що вона мешкає в квартирі АДРЕСА_1 , яка належить їй, її чоловіку та доньці на праві приватної сумісної власності, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно. Зазначає, що будинок, в якому вони мешкають буд збудований в 1956 році та є триповерховим. Квартира, в якій вони мешкають знаходиться на другому поверсі. Вказує, що в 2017 році в сусідню із нею квартиру АДРЕСА_2 , з якою її квартира має суміжну стіну, заселилась відповідач ОСОБА_2 , яка з часу свого заселення протягом цілого року робила ремонт в квартирі, перебудувала її та знесла частково міжкімнатну та міжбалконну стіни. Акцентує, що не погодивши свої дії з нею, як сусідкою по квартирі, восени 2018 року відповідач розмістила кондиціонер на зовнішній стіні будинку, вийшовши за межі стіни своєї квартири, тобто частково розмістивши кондиціонер на її стіні. Також внутрішню частину кондиціонеру розмістила в кімнаті на суміжній стіні з квартирою позивачки, біля якої знаходиться її ліжко. Вказує, що кондиціонер (обидві його частини) знаходяться на стінах її квартири. До того ж зовнішня частина кондиціонера розміщена в 30 см від її єдиного вікна в цій кімнаті, яке відчиняється, що унеможливлює провітрювання кімнати оскільки кондиціонер гучно гуде, а вібрація від нього відчувається по суміжній стіні біля якої розташоване ліжко позивачки. Зазначає, що в цій кімнаті мешкає вона зі своїм чоловіком, вони літні люди, які хворіють на підвищений тиск. Після встановлення кондиціонера на стіні будинку біля їхнього вікна в них почастішали гіпертонічні напади, в результаті чого вона неодноразово була ушпиталена до лікарні з гіпертонічним кризом. Вона є інвалідом і багато часу за станом здоров`я вимушена проводити в ліжку. Однак робота кондиціонера стала погіршувати стан її здоров`я та загрожувати її життю. До такого критичного стану її здоров`я призвела байдужість відповідачки, у зв`язку тим, що з її вини вона позбавлена зони відпочинку та спокійного життя в своїй квартирі. Вона не може ночувати вдома через постійний шум та вібрації, вдень вимушена сидіти на вулиці на лавочках, шукаючи тихого місця для відпочинку, тобто відповідачка позбавила її фактично нормального життя та створила такі умови для неї, що вона практично повинна відмовитись від мешкання в своїй квартирі. Вважає, що такими незаконними діями відповідача, їй спричинено моральну шкоду в розмірі 100 000 грн. В добровільному порядку мирно вирішити питання шляхом домовленості про перенесення кондиціонеру в інше місце, неможливо. Посилаючись на зазначені обставини просила суд зобов`язати відповідача привести фасадну стіну будинку АДРЕСА_3 між квартирами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 до попереднього стану шляхом демонтажу самочинно встановленої механічної системи кондиціонеру та демонтувати внутрішню частину кондиціонеру, яка знаходиться між стінами цих квартир; заборонити відповідачу в подальшому розміщувати на суміжних стінах фасаду № НОМЕР_1 між квартирами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 (суміжних внутрішніх стінах) зазначеного будинку будь-яких приладів (механізмів, установок та іншого обладнання), які б спричиняли матеріальну, моральну шкоду та шуми (вібрацію) для неї, а також членам її родини та стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 100 000 грн. 18 грудня 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про приведення фасадної стіни будинку до попереднього стану шляхом монтажу самочинного встановленого кондиціонеру. Ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 18 грудня 2019 року провадження у справі в частині вимог про приведення фасадної стіни будинку до попереднього стану шляхом демонтажу самочинно встановленої механічної системи кондиціонеру закрито. Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 14 грудня 2020 року в задоволені позовних вимог відмовлено. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом не в повній мірі дослідженні обставини справи, суд прийшов до хибного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, висновки суду є незаконними та необґрунтованими. Судом не враховані докази сторони позивача, які надавались та досліджувались в ході судового розгляду справи. Просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу поданою ОСОБА_3 рішення суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам та вимогам закону. Також зазначає, що жодним нормативним актом не визначено обов`язковості у погодженні розміщення такого побутового приладу, як кондиціонер не зовнішніх фасадах, стінках житлових будинків із іншими співвласниками або органами місцевого самоврядування. Згідно з технічним паспортом на кондиціонер «SENSEL» та сертифікату рівень шуму останнього знаходиться в межах допустимого. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. ОСОБА_1 подала заперечення на відзив до апеляційної скарги у якому зазначає, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства. У позові вона посилалась на те,що кондиціонер був встановлений без погодження з співвласником квартири та про порушення відповідачем діючих державно-будівельних норм України. Відповідач посилаючись на технічний паспорт кондиціонеру не надала жодного висновку спеціаліста, щодо рівня шуму встановленого нею кондиціонеру. Всі її звернення відповідач ігнорувала, що призвело до послідуючих наслідків. неодноразові звернення нею до правоохоронних органів та суду за захистом порушеного права. Просить задовольнити її апеляційну скаргу. Вислухавши доповідь судді, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 , її чоловіку ОСОБА_4 та доньці ОСОБА_5 на праві приватної спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_2 мешкає в квартирі АДРЕСА_5 . Не погодивши свої дії з позивачкою, як сусідкою, восени 2018 року відповідач розмістила кондиціонер на зовнішній стіні будинку, вийшовши за межі стіни своєї квартири, тобто частково розмістивши кондиціонер на стіні позивачки. Також внутрішню частину кондиціонеру відповідачка розмістила в кімнаті на суміжній стіні з квартирою позивачки, біля якої знаходиться ліжко останньої. ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи, має ряд хронічних хвороб. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вважав їх недоведеними, необґрунтованими та безпідставними. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно з ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Колегія вважає, що ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами факту завдання їй будь-якої шкоди з боку відповідачки, внаслідок роботи кондиціонера. Так, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такого способу як захист ще не порушених прав, ані положеннями ч. 2 ст. 16 ЦК України, ані іншою нормою цивільного законодавства, не передбачено. У зв`язку з чим суд першої інстанції правильно вирішив, що позовна вимога про заборону відповідачці в подальшому розміщувати на суміжних стінах фасаду будинку, де мешкають сторони, та між їхніми квартирами (суміжних внутрішніх стінах) зазначеного будинку будь-яких приладів (механізмів, установок та іншого обладнання), які б спричиняли матеріальну, моральну шкоду та шуми (вібрацію) позивачці ОСОБА_1 , а також членам її родини задоволенню не підлягає. Окрім того, колегія суддів вважає необґрунтованим довід апеляційної скарги щодо неправомірності закриття судом першої інстанції провадження в частині позовних вимог про приведення фасадної стіну будинку до попереднього стану шляхом демонтажу самочинно встановленої механічної системи кондиціонеру та демонтування внутрішньої частини кондиціонеру, яка знаходиться між стінами квартир сторін, оскільки в матеріалах справи наявні докази про те, що відповідач сама демонтувала спірний кондиціонер, у зв`язку з чим висновок суду першої інстанції про відсутність предмету позову в цій частині є законним та обґрунтованим. Ухвалу Оріхівського районного суду Запорізької області від 18 грудня 2019 року, якою було закрито провадження у вказаній частині ОСОБА_1 не оскаржувала. Посилання позивачки на той факт, що вона не отримувала копію даної ухвали колегія суддів до уваги не бере, оскільки як вбачається з матеріалів справи заява ОСОБА_2 розглядалась в судовому засіданні 18 грудня 2019 року, в якому була присутня позивачка та її представник. Проти задоволення вказаної заяви ОСОБА_1 не заперечувала, зазначивши, що спір щодо демонтажу відсутній. Ухвала про закриття провадження була проголошена в зазначеному судовому засіданні. Позовні вимоги про стягнення з відповідачки моральної шкоди є похідними від інших позовних вимог, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для їх задоволення. Так, як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. В пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зі змінами та доповненнями вказано, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: -коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; -у випадках, передбачених статтями 7, 440-1 Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК) та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди (наприклад, ст. 49 Закону «Про інформацію», ст. 44 Закону «Про авторське право і суміжні права»); -при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Таким чином, законним та обґрунтованим є висновок суду про те, що позивачем не надано належних доказів спричинення їй немайнової (моральної) шкоди та не зазначено із яких міркувань вона виходила визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується зв`язок між погіршенням здоров`я та діями відповідача зі встановлення кондиціонеру та його роботи. Посилання в апеляційній скарзі на численні виписки з карти амбулаторного хворого та інші медичні документи, колегія суддів не бере до уваги, оскільки з даних доказів неможливо дійти висновку про існування будь-якого причинно-наслідкового зв`язку між роботою кондиціонера, встановленого в квартирі ОСОБА_2 з хронічними, загостреними та респіраторними захворюваннями позивачки, з приводу яких вона зверталась за медичною допомогою. Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, а тому не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 14 грудня 2020 року в цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справ, зазначений строк обчисляються з дня складання повного тексту постанови. Повна постанова складена 05 квітня 2021 року. Головуючий:В.Ю. Бєлка Судді:С.В. Кухар О.З. Поляков