Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/21209/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 квітня 2021 року м. Рівне Справа № 569/21209/20 Провадження № 22-ц/4815/436/21 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Шимківа С.С., суддів: Боймиструка С.В., Хилевича С.В., секретар судового засідання Ковальчук Л.В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Акціонерне товариство "Альфа Банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ДП "Національні інформаційні системи", розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Нікольченком Борисом Борисовичем на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 19 січня 2021 року (ухвалене у складі судді Гордійчук І.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Альфа Банк", третя особа ДП "Національні інформаційні системи" про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та поновлення відомостей у державних реєстрах речових прав на нерухоме майно про об`єкт нерухомого майна,- в с т а н о в и в : 15 грудня 2020 року адвокат Нікольченко Б.Б., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із заявою про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Альфа Банк", третя особа ДП "Національні інформаційні системи" про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та поновлення відомостей в державних реєстрах речових прав на нерухоме майно про об`єкт нерухомого майна. Заяву обґрунтовує тим, що у разі задоволення пред`явленого позову буде скасоване рішення про державну реєстрацію прав і обтяжень та скасоване право власності відповідача - AT "Укрсоцбанк" на предмет іпотеки двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , а реалізація відповідачем вказаної квартири унеможливить виконання рішення суду. Просить суд постановити ухвалу, якою вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та заборони державним реєстраторам Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради та іншим особам, наділеним функціями державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зазначеної квартири Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 19 січня 2021 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що в заяві про забезпечення позову не наведено жодного доводу стосовно того, як невжиття визначеного позивачем заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду. Сама по собі можливість розпорядження майном, яке перебуває у власності відповідача, не дає підстав вважати, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Оскільки подана заява не є підставною для забезпечення позову та відсутні факти, які б вказували на існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, місцевий суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви. Не погоджуючись із ухвалою місцевого суду, представник ОСОБА_1 адвокат Нікольченко Б.Б. оскаржив її в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що реалізація відповідачем спірної квартири ускладнить або зробить взагалі неможливим виконання рішення суду. Зауважує, що на момент звернення до суду з заявою про забезпечення позову не існує жодних перешкод для реалізації відповідачем квартири. Вважає, що вжиття заходу забезпечення позову у виді заборони здійснювати реалізацію спірної квартири є правомірним. Зазначений вид забезпечення позову є співмірним заявленим позовним вимогам, так як предметом спору є визнання протиправними та скасування рішення про реєстрацію права власності на квартиру, записів про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на нового власника та відновлення попередніх записів про право власності на неї за попереднім власником. Відповідач, як власник спірної квартири може у будь-який час відчужити її, що призведе до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, що ускладнить поновлення порушених прав та інтересів позивача, тому обраний вид забезпечення позову шляхом заборони AT "Альфа Банк" здійснювати реалізацію спірної квартири спрямований на запобігання її відчуження, а заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та не порушуватимуть права та інтереси відповідача. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою заяву про забезпечення позову задовольнити. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного. Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з її невмотивованості та відсутності доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб, як зазначено у заяві. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Під забезпеченням позову належить розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Так, ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії (п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України). Згідно з ч. 2 ст. 150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову. Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Разом з цим, інститут забезпечення позову захищає у рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Згідно з роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Крім того, пунктом 1-4 вказаної постанови Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову з урахуванням адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів. Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, доведеності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду чи утруднення ефективного захисту прав позивача у разі невжиття таких заходів. З матеріалів справи вбачається, що позивач при звернення з заявою не надав відомостей чи доказів того, що відповідач має намір вчинити дії по відчуженню спірної квартири, таким чином відсутнє підтвердження, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Забезпечення позову на майбутнє, у випадку можливого наміру відповідача продати квартиру, діючим законодавством не передбачено. Саме з врахуванням наданих позивачем доказів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви. Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку що, у заяві щодо застосовування заходів забезпечення позову, зазначених заявником, не вказано на реальну небезпеку, за якої невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду. За таких обставин, підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують. Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Нікольченком Борисом Борисовичем залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 19 січня 2021 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Повний текст постанови буде виготовлений 02 квітня 2021 року. Головуючий-суддя Шимків С.С. Судді: Боймиструк С.В. Хилевич С.В.