Постанова 4818 № 953/9574/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 27 липня 2021 року м.Харків справа №953/9574/21 провадження №22-ц/818/4612/21 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю., за участю секретаря: Сізонової О.О. учасники справи: заявник ОСОБА_1 , апелянт Акціонерне товариство «Альфа-Банк», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 24 травня 2021 року, постановлену під головуванням судді Божко В.В., в с т а н о в и в : У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви. Просив заборонити АТ «Альфа-Банк» вчиняти будь які реєстраційні дії, що можуть вплинути на правове та фактичне становище квартири за АДРЕСА_1 , в тому числі купівлю-продаж, передачу в оренду, переобладнання або зміни статусу, фактичного зайняття та використання та вселення осіб до вказаних квартир. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 24 травня 2021 року заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Заборонено АТ «Альфа-Банк» вчиняти будь які дії щодо відчуження майна, а саме квартир за АДРЕСА_1 , в тому числі передачу в оренду, переобладнання або зміни статусу, фактичного зайняття, використання, вселення/ виселення осіб до зазначених квартир. В апеляційній скарзі Акціонерне товариство «Альфа-Банк» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що в заяві про забезпечення позову, як і в ухвалі суду першої інстанції не наведено жодних підстав для забезпечення позову, не обґрунтовано необхідність застосування саме такого виду забезпечення позову, що зазначено у заяві, не вказано яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказаний захід забезпечення позову, не приведено обставин та не надано документів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того, оскаржувана ухвала суду першої інстанції порушує права Банку, як власника нерухомого майна, якому фактично заборонено не тільки користуватися своїм майном, а і вчиняти будь - які дії щодо проникнення до квартири, яка належить апелянту на праві власності. Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного. Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову у заявлений позивачем спосіб може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Проте такий висновок суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи. Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України). За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову. Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Отже, вжиття заходів забезпечення позову має бути співмірними з заявленими позовними вимогами. Судом встановлено, що предметом спірних правовідносин є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та визнання реєстрації права власності на квартири за АДРЕСА_1 зареєстрованих за АТ «Альфа-Банк» недійсним. Як на підставу вимог щодо вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 посилався на те, що реєстрація права власності за відповідачем відбулась з порушенням вимог законодавства, у зв`язку із чим він був змушений звернутися до суду, оскільки вказана квартира є предметом іпотеки за кредитним договором від 05.10.2005 року. Рішенням Московського районного суду м. Харкова у справі № 643/13821/15-ц від 27.07.2017 року, за позовом ПАТ КБ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 05.10.2005 року, у задоволені позовних вимог було відмовлено в повному обсязі, вказане рішення набрало законої сили. Реєстрація права власності на квартири за адресою: АДРЕСА_2 за АТ «Альфа-Банк» дозволяє останньому у будь-який момент продати квартири, що у разі задоволення позову призведе до істотного ускладнення виконання або неможливості виконання у майбутньому рішення суду, а також зареєструвати та вселити у спірну квартиру сторонніх осіб, що порушить законні права та інтереси заявника, а також членів його сім`ї. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого судового рішення відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Враховуючи предмет спору, а також те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, - колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для забезпечення позову шляхом заборони відчуження спірного майна. Разом з тим колегія суддів вважає, що застосування інших вимог заяви про забезпечення позову в даному випадку є недоцільним, оскільки вони не є співмірними заявленим позовним вимогам. Матеріали справи не містять доказів, що незабезпечення позову у інший спосіб, про який просить заявник, унеможливить виконання рішення суду. Заборона відчуження спірного майна є достатнім заходом забезпечення даного позову. Заборона АТ «Альфа-Банк» вчиняти дії, направлені на відчуження квартир АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті унеможливить зміну власника спірного майна до моменту закінчення розгляду справи, що, у свою чергу, відповідає меті забезпечення позову. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що співмірним, необхідним і достатнім заходом забезпечення позову у спірних правовідносинах є вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони АТ «Альфа-Банк» вчиняти дії, направлені на відчуження квартир АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті. Підстав для заборони представникам АТ «Альфа-Банк» вчиняти будь-які дії щодо передачі в оренду, переобладнання або зміни статусу, фактичного зайняття, використання, вселення/ виселення осіб до зазначених квартир колегія суддів не вбачає. За таких обставин ухвала суду першої інстанції в зазначеній частині підлягає скасуванню. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» - задовольнити частково. Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 24 травня 2021 року в частині заборони Акціонерного товариства «Альфа-Банк» вчиняти будь-які дії щодо передачі в оренду, переобладнання або зміни статусу, фактичного зайняття, використання, вселення/ виселення осіб до квартир за адресою: АДРЕСА_2 - скасувати та в задоволенні вимог заяви в цій частині відмовити. В іншій частині - ухвалу суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий: О.В. Маміна Судді: Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова Повний текст судового рішення виготовлено 28.07.2021 року.