Постанова Одеський апеляційний суд № 522/17536/19

Номер провадження: 22-ц/813/2088/20 Номер справи місцевого суду: 522/17536/19 Головуючий у першій інстанції Чернявська Л. М. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19.03.2020 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 522/17536/19 Одеській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: - головуючого судді - Заїкіна А.П. (судді-доповідача), - суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М., за участю секретаря судового засідання - Віцько А.І., учасники справи: - позивач - ОСОБА_1 , - відповідач - Акціонерне товариство «Альфа Банк», - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державний реєстратор Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюта Сергій Васильович, розглянувши у відкритому судовому засіданні виділені матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державний реєстратор Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюта Сергій Васильович,про скасування рішення державного реєстратора, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Альфа Банк», поданою представником - адвокатом Борщенко Костянтином Юрійовичем, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси, постановлену у складі судді Чернявської Л.М. 18 жовтня 2019 року, про забезпечення позову, встановив: У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить: 1) скасувати рішення державного реєстратора, індексний номер 48959629 від 02.10.2019 року 08:39:36; 2) скасувати запис № 33481376 від 30.09.2019 року про державну реєстрацію права власності АТ «Альфа-Банк» на квартиру АДРЕСА_1 . В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка вказує на незаконність звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на вищенаведене нерухоме майно, що має наслідком незаконність зазначених вище реєстраційних дій державного реєстратора Манюти С.В. (а. с. 3 - 7). Одночасно з позовом ОСОБА_1 надала до суду заяву про забезпечення позову в якій просить суд: 1) заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 ; 2) заборонити АТ «Альфа-Банк» вчиняти будь-які дії, спрямовані на виселення ОСОБА_1 та членів її родини, зняття їх з реєстраційного обліку, вселення, постанову на реєстраційний облік будь-яких інших осіб за адресою спірної квартири, здачу її в оренду, лізинг та інше до набрання законної сили рішення у цій справі по суті. Наведена заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що 30.09.2019 року державним реєстратором КП «Агенція реєстраційних послуг» Манютою С.В. було прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 48959629 від 02.10.2019 року, 08:39:36. На підставі зазначеного рішення, державним реєстратором Манютою С.В. було зареєстровано право власності на квартиру за відповідачем - АТ «Альфа-Банк», про що свідчить інформаційна довідка з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Враховуючи той факт, що станом на теперішній час АТ «Альфа-Банк» є законним власником спірної квартири, а розгляд справи у всіх інстанціях займе значний проміжок часу, Банк має право та реальну можливість вчиняти дії, направлені на володіння, користування та розпорядження квартирою, зокрема, вчиняти будь-які дії, спрямовані на виселення, зняття з реєстраційного обліку позивача та членів її родини, вселення, постанову на реєстраційний облік будь-яких інших осіб за адресою спірної квартири АДРЕСА_1 , здачу в оренду, лізинг та інше до набрання законної сили рішення у цій справі по суті. За таких обставин, як на думку позивачки, найбільш ефективним заходом забезпечення позову в частині недопущення відчуження відповідачем - АТ «Альфа-Банк» за час розгляду справи спірної квартири є заборона вчинення реєстраційних дій зі спірною квартирою, а в частині недопущення можливих наступних спроб відповідача - АТ «Альфа-Банк» захоплення спірної квартири - заборона вчиняти будь-які дії, спрямовані на виселення, зняття з реєстраційного обліку позивачку та членів її родини, вселення, постанову на реєстраційний облік будь-яких інших осіб за адресою спірної квартири, здачу її в оренду, лізинг та інше до набрання законної сили рішення у цій справі по суті. Позивачка вказує на те, що внаслідок вжиття вищевказаного способу забезпечення позову у відповідача та інших осіб не можуть виникнути жодних збитків, оскільки протягом всього часу розгляду справи спірна квартира залишиться у володінні та користуванні позивачки та продовжить виступати засобом забезпечення виконання зобов`язань останньої перед відповідачем - АТ «Альфа-Банк» за кредитним договором. За таких обставин, на думку позивачки, відсутні правові підстави для застосування зустрічного забезпечення (а. с. 18 - 20). Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2019 року вказану заяву про забезпечення позову задоволено. Заборонено АТ «Альфа-Банк» вчиняти будь-які дії, спрямовані на виселення ОСОБА_1 та членів її родини, зняття їх з реєстраційного обліку, вселення, постанову на реєстраційний облік будь-яких інших осіб за адресою спірної квартири, здачу її в оренду, лізинг та інше за адресою: АДРЕСА_2 . Заборонено будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 32 - 33). В апеляційній скарзі АТ «Альфа-Банк» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції. Ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні вимог вказаної заяви про забезпечення позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувану ухвалу постановлено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права та процесуального права. Апелянт посилається на те, що заходи забезпечення позову не є співмірними з позовними вимогами, не пов`язані з предметом спору і не являються необхідними для захисту прав позивача. Вказує на відсутність доказів щодо наміру відповідача відчужити спірне майно. Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Причини неявки не повідомили. Заяв, клопотань не надали. Згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1, на всій території України установлено карантин. Рада суддів України рекомендувала у період з 16 березня до 3 квітня 2020 року встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами (Лист Ради суддів України від 16.03.2020 р, адресований Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам). Між тим заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому вирішені питання щодо забезпечення позову, освідомленість її учасників про розгляд справи, відсутність заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності її інших учасників. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення заяви позивача про забезпечення позову (а. с. 32 - 33). Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність забезпечення вищевказаного позову шляхом заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Між тим апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність вжиття заходів забезпечення вказаного вище позову шляхом заборони АТ «Альфа-Банк» вчиняти будь-які дії, спрямовані на виселення ОСОБА_1 та членів її родини, зняття їх з реєстраційного обліку, вселення, постановку на реєстраційний облік будь-яких інших осіб за адресою спірної квартири, здачу її в оренду, лізинг та інше за адресою: АДРЕСА_2 , з огляду на наступне. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 149 ЦПК України, згідно приписів якої забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать відповідачеві або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Відповідно до роз`яснень, які містяться в пунктах 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі; розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову, в частині заборони АТ «Альфа-Банк» вчиняти будь-які дії, спрямовані на виселення ОСОБА_1 та членів її родини, зняття їх з реєстраційного обліку, вселення, постанову на реєстраційний облік будь-яких інших осіб за адресою спірної квартири, здачу її в оренду, лізинг та інше за адресою: АДРЕСА_2 , не відповідає зазначеним вимогам. Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Отже обов`язком позивача є доведення правових підстав його заяви про забезпечення позову, доведення настання негативних наслідків у разі не забезпечення позову, доведення обставини не здійснення відповідних дій з метою зловживання процесуальними правами. Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести належність засобу забезпечення позову фактичним обставинам правового відношення сторін. Як вказано вище, вимогами вищевказаного забезпечуваного позову є: 1) скасувати рішення державного реєстратора, індексний номер 48959629 від 02.10.2019 року 08:39:36; 2) скасувати запис № 33481376 від 30.09.2019 року про державну реєстрацію права власності АТ «Альфа-Банк» на квартиру АДРЕСА_1 . З аналізу вказаних вище вимог норм права, позовних вимог не вбачається співмірність виду забезпечення позову, а саме забезпечення позову шляхом заборони АТ «Альфа-Банк» вчиняти будь-які дії, спрямовані на виселення ОСОБА_1 та членів її родини, зняття їх з реєстраційного обліку, вселення, постанову на реєстраційний облік будь-яких інших осіб за адресою спірної квартири, здачу її в оренду, лізинг та інше, із заявленими позивачкою вимогами. Отже, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про недоцільність та безпідставність вказаного у попередньому абзаці виду забезпечення позову з огляду на не співмірність такого виду забезпечення позову з вимогами позову. Між тим апеляційний суд не погоджується з доводами апеляційної скарги про безпідставність вимоги позивачки щодо застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 , адже АТ «Альфа-Банк» є законним власником спірної квартири, тому відповідач має право та реальну можливість вчиняти дії щодо подальшої перереєстрації спірної квартири зокрема на користь третіх осіб. Запропонований позивачкою вказаний у попередньому абзаці вид забезпечення позову є співмірним із заявленими вищенаведеними вимогами позову. Колегія суддів також приймає до уваги, що зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається посилання позивачки на можливе ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у разі вчинення подальших дій щодо реєстрації права власності на спірне майно за третіми особами. З урахуванням вищенаведеного вказана апеляційна скарга є частково обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права. Оскільки висновки суду першої інстанції, в частині в частині застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони АТ «Альфа-Банк» вчиняти будь-які дії, спрямовані на виселення ОСОБА_1 та членів її родини, зняття їх з реєстраційного обліку, вселення, постанову на реєстраційний облік будь-яких інших осіб за адресою спірної квартири, здачу її в оренду, лізинг та інше за адресою: АДРЕСА_2 , не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо забезпечення позову в цій частині, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню в цій частині з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову саме вказаним у даному абзаці шляхом, за вищевказаного обґрунтування. В іншій частині оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, а отже не підлягає скасуванню. Керуючись ст. ст. 368, 371, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, постановив: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа Банк», подану представником - адвокатом Борщенко Костянтином Юрійовичем, - задовольнити частково. УхвалуПриморського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2019 року про забезпечення позову в частині забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Альфа-Банк» вчиняти будь-які дії, спрямовані на виселення ОСОБА_1 та членів її родини, зняття їх з реєстраційного обліку, вселення, постановлення на реєстраційний облік будь-яких інших осіб за адресою спірної квартири, здачу її в оренду, лізинг та інше за адресою: АДРЕСА_2 - скасувати. Ухвалити в цій частині нове судове рішення. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Альфа-Банк» вчиняти будь-які дії, спрямовані на виселення ОСОБА_1 та членів її родини, зняття їх з реєстраційного обліку, вселення, постановлення на реєстраційний облік будь-яких інших осіб за адресою спірної квартири, здачу її в оренду, лізинг та інше за адресою: АДРЕСА_2 - відмовити. В решті ухвалу - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 30 березня 2020 року. Головуючий суддя: А. П. Заїкін Судді: С. О. Погорєлова О. М. Таварткіладзе