LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС484/3556/16

від 11.03.2021 · Цивільна
Резолютивна:Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.

У х в а л а 11 березня 2021 року м. Київ справа № 484/3556/16 провадження № 61-2968ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на постанову Миколаївського апеляційного суду від 11 січня 2018 року у справі за позовом опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2016 року орган опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 січня 2017 року позов органу опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області задоволено. Ухвалено відібрати дітей - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - від матері ОСОБА_3 та батька ОСОБА_4 без позбавлення їх батьківських прав, передавши дітей органу опіки та піклування для подальшого влаштування. Попереджено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про необхідність змінити ставлення до виховання дітей, виконуючи у подальшому обов`язки щодо виховання та утримання дітей, передбачені сімейним законодавством. Стягнуто із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь установи або фізичної особи, де будуть перебувати діти, аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку до повноліття дітей, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі належним чином не піклуються про своїх малолітніх дітей, що створювало загрозу для їх життя і здоров`я, а отже, наявні підстави для відібрання дітей без позбавлення відповідачів батьківських прав, передавши дітей органу опіки та піклування для подальшого влаштування, а також для стягнення з відповідачів на користь установи або фізичної особи, де будуть перебувати діти, аліментів. Справа перебувала на розгляді судів різних інстанцій неодноразово. Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 11 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення суду першої інстанції в частині відібрання малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від їх батька ОСОБА_4 без позбавлення батьківських прав з передачею дітей органу опіки та піклування для подальшого влаштування, стягнення із ОСОБА_4 аліментів на дітей у розмірі 1/3 частки його заробітку, стягнення з ОСОБА_4 судового збору у розмірі 640 грн скасовано й ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову органу опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області до ОСОБА_4 про відібрання дітей та стягнення аліментів відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відібрання малолітніх дітей від їх батька ОСОБА_4 без позбавлення його батьківських прав з передачею дітей органу опіки та піклування для подальшого влаштування й стягнення з ОСОБА_4 аліментів та відмовляючи у задоволенні цих вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що факт свідомого ухилення ОСОБА_4 від виконання батьківських обов`язків, внаслідок чого виникла реальна небезпека для їх життя, здоров`я та морального виховання, і що втручання у права відповідача, як винятковий випадок, є єдино можливим способом захисту інтересів дітей, є недоведеним, тому дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для відібрання дітей від батька ОСОБА_4 , що передбачені статтею 170 СК України, з урахуванням вимог статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини. 22 лютого 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - подала до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, що надійшла 25 лютого 2021 року, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати й передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Касаційна скарга містить клопотання заявника про поновлення строку разом із належними доказами щодо причин пропуску строку на касаційне оскарження, яке мотивовано тим, що заявник є опікуном малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , але участі у справі не брала, як вбачається зі змісту оскаржуваного судового рішення, повний текст якого нею отримано 22 січня 2021 року. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Частинами першою та другою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження судового рішення заявником пропущено з поважних причин, вважаємо за можливе його поновити. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Згідно із частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає порушення судом норм процесуального права, а саме суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 8 частини першої статті 411 ЦПК України). Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України. З урахуванням вище наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити. Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити. Поновити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження постанови Миколаївського апеляційного суду від 11 січня 2018 року. Відкрити касаційне провадження у справі за позовом опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на постанову Миколаївського апеляційного суду від 11 січня 2018 року. Витребувати з Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області вищезазначену цивільну справу № 484/3556/16. Надіслати іншим учасникам справи копію касаційної скарги разом з доданими до неї документами, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою та змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у місячний строк. До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Судді: О. М. Осіян О. В. Білоконь Н. Ю. Сакара

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»