LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Херсонський апеляційний суд665/1770/20

від 02.04.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 665/1770/20 Головуючий в 1-й інстанції: Березніков О.В. Номер провадження № 33/819/160/21 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 квітня 2021 року Суддя Херсонського апеляційного суду Гемма Ю.М., за участю ОСОБА_1 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності, розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Херсоні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Чаплинського районного суду Херсонської області від 06 січня 2021 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо нього в с т а н о в и в: Цією постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. 01.03.2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Чаплинського районного суду Херсонської області від 06.01.2021 року, у якій зазначає, що пропустив строк апеляційного оскарження з поважних причин, оскільки справу було розглянуто за його відсутності, його не було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи в суді, копію постанови суду отримав лише 18.02.2021 року. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав своє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, перевіривши матеріали справи та розглянувши клопотання,апеляційний суд дійшов такого висновку. Відповідно до положень ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Із викладеного випливає, що законодавець визначив процесуальний механізм, яким встановив обчислення строку на апеляційне оскарження постанови судді з дня її винесення, а не отримання самої копії постанови, особою щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності. Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений строк. Згідно із матеріалами справи, 06.01.2021 року суд першої інстанції розглянув справу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 за його відсутності, оскільки в судове засідання він не з`явився, його було належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Судові повістки було надіслано на адресу ОСОБА_2 , яку вказано ним під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. (а.с.1) В матеріалах справи відсутні інші відомості щодо місця проживання ОСОБА_1 , а тому судом було вжито всіх передбачених законом заходів для виклику особи до суду, а саме направлення повісток на поштову адресу, вказану особисто ОСОБА_1 та публікації оголошення на офіційному сайті суду першої інстанції. (а.с. 7-9) Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення в присутності ОСОБА_1 , його було повідомлено про те, що справа про адміністративне правопорушення буде розглядатися в Чаплинському районному суді Херсонської області. Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 було достовірно відомо про те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення перебувають на розгляді в суді. Особисто ОСОБА_1 до суду не подавалось жодних клопотань про відкладення розгляду справи та неможливість його безпосередньої участі в судовому засіданні. Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. В рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. У рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008р. зазначено, «що від судів вимагається вказувати підстави для поновлення права на оскарження судового рішення, однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі, проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки вказується на те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження». У справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Тобто ЄСПЛ наголосив на необхідності дотримання особою належної процесуальної поведінки, спрямованої на отримання інформації щодо ходу розгляду справи відносно неї. Проте ОСОБА_1 не було вжито заходів для отримання інформації щодо стадії розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього. При цьому ОСОБА_1 особисто надав недостовірні відомості про своє фактичне місце проживання під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо себе, а інформацію про фактичне місце свого проживання надав лише під час звернення з апеляційною скаргою, що свідчить про його неналежну процесуальну поведінку та умисне створення умов для розгляду судом першої інстанції справи у його відсутності. 01.03.2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову Чаплинського районного суду Херсонської області від 06.01.2021 рокупісля закінчення строку апеляційного оскарження, який сплив 18.01.2021 року. Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що копію постанови він отримав лише 18.02.2021 року, як на поважну причину пропуску ним строку, не ґрунтуються на законі, оскільки він мав право на оскарження постанови суду протягом 10 днів із дня винесення постанови, а не із дня отримання її копії. При цьому ОСОБА_1 не був позбавлений можливості на своєчасне отримання інформації щодо результату розгляду справи щодо нього, що свідчить про його неналежну процесуальну поведінку, яка не була спрямована на участь у розгляді справи судом першої інстанції та своєчасне оскарження судового рішення в апеляційному порядку. Апеляційним судом не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 на акт про встановлення факту тимчасового проживання від 01.03.2021 року №21, згідно із яким ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживає в АДРЕСА_2 з вересня 2020 року по теперішній час, оскільки він особисто надав працівникам поліції інформацію про своє проживання за місцем реєстрації та не вказав адресу свого фактичного місця проживання під час оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Тобто, ОСОБА_1 умисно приховав цю інформацію від працівників поліції, що свідчить про його неналежну процесуальну поведінку та умисне створення ним умов для розгляду справи за його відсутності та подальшого оскарження судового рішення з цих підстав. У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 не навів жодних доводів про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду від 06.01.2021 року щодо нього. Починаючи з 07.01.2021 року по 18.01.2021 року включно, що був робочим днем, ОСОБА_1 мав право та можливість своєчасно подати апеляційну скаргу про перегляд постанови суду першої інстанції в апеляційному порядку. Однак протягом зазначеного часу, він не скористався своїм процесуальним правом, і будь-яких доказів про те, що він не мав можливості своєчасно подати апеляційну скаргу про перегляд постанови суду першої інстанції в апеляційному порядку - не надав, і тим самим пропустив строк без поважної причини. Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, як про це ставиться питання ОСОБА_1 , не має, тому апеляційну скаргу належить поверненню апелянту. Керуючись ст.294 КУпАП України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Чаплинського районного суду Херсонської області від 06 січня 2021 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо нього залишити без задоволення в зв`язку із пропуском строку апеляційного оскарження без поважних причин, а апеляційну скаргу повернути апелянту. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Херсонського апеляційного суду (підпис) Ю.М. Гемма

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»