Постанова 4801 № 127/1020/21

Справа № 127/1020/21 Провадження № 33/801/277/2021 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Жмудь О. О. Доповідач: Стадник І. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 02 квітня 2021 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Стадник І.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені захисником адвокатом Книжником Ярославом Валерійовичем на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 01 березня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КпАП України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , встановив: Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 01 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто в дохід держави судовий збір у розмірі 454 грн. Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 через свого захисника -адвоката Книжника Я.В. подав апеляційну скаргу, у якій просив постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити. Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що факти згідно яких настає адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КпАП України в матеріалах справи відсутні. Вважає, що зупинка співробітником поліції транспортного засобу повинна мати правові підстави, й так само це стосується направлення водія на медичний огляд, якого в матеріалах справи немає. На думку апелянта проведення огляду на визначення стану сп`яніння відповідно до ст. 266 КпАП України не відбулось, оскільки водієві не запропоновано на місці зупинки пройти тест на визначення стану сп`яніння. Крім того, зазначає, що після оформлення протоколу про адміністративне правопорушення працівники поліції не вилучили у нього посвідчення водія й фактично дозволили йому керувати транспортним засобом, що взагалі ставить під сумнів їх твердження про те, що він нібито перебував в стані сп`яніння. В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а також його захисник адвокат Книжник Я.В. вимоги апеляційної скарги підтримали на умовах, викладених у ній, і просили задовольнити. ОСОБА_1 апеляційному суду пояснив, що дійсно був двічі зупинений працівниками поліції, які пропонували йому пройти обстеження на стан наркотичного сп`яніння, від чого він відмовився, так як в одному випадку поспішав з дитиною до лікаря, а в іншому також мав відвезти дитину додому. Вважає, що працівники поліції зупиняли його безпідставно, так само як не було жодних підстав для направлення його на обстеження на стан сп`яніння, так як ознак сп`яніння в нього не було. Апеляційний суд згідно з вимогами статті 294 КпАП України переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, що досліджувалися судом першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з таких підстав. Згідно зі статтею 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Положеннями частин 1, 2 статті 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 008927 від 27 грудня 2020 року водій ОСОБА_1 о 10 год 00 хв цього ж дня 27.12.2020 на автодорозі М-12 395 км керував автомобілем «Volkswagen» реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння. Від проходження огляду для встановлення факту сп`яніння у встановленому порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за частиною 1 статті 130 КпАП України. Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 539921 від 27 грудня 2020 року водій ОСОБА_1 о 11 год 30 хв цього ж дня 27.12.2020 в місті Вінниці по вул. 600-річчя керував автомобілем «Volkswagen» реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, що виражались у тремтінні пальців рук, неприродній блідості обличчя, звужених зіницях, які не реагували на світло. Від проходження огляду для встановлення факту сп`яніння у встановленому порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за частиною 1 статті 130 КпАП України. Відповідно до вимог статті 256 КпАП України, якою врегульовано зміст протоколу про адміністративне правопорушення, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Вказані протоколи про адміністративне правопорушення складені та підписані уповноваженими на те особами, та містять відомості про свідків порушення, з їх підписами. ОСОБА_1 був присутній під час складання обох протоколів та ознайомлений із їх змістом, йому були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КпАП України, повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться у Вінницькому міському суді. Жодних зауважень чи незгоди зі змістом протоколів останнім не зазначено, як і не вказано щодо протиправності дій працівників поліції при їх складанні. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що згідно з статтею 266 КпАП України особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Згідно пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними в пункті 3 розділу I цієї Інструкції. Тобто, якщо у поліцейського виникла обґрунтована підозра про перебування особи, яка керує транспортним засобом, в стані сп`яніння, він має право направити цю особу для проведення відповідного огляду. Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, за наведених у постанові суду обставин є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами. Статтею 130 КпАП України передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду. Саме з підстав відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння складено протокол про адміністративне правопорушення, з посиланням на порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли особа відмовилася від проходження такого огляду. Пунктом 2.5 ПДР передбачено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Доводи апеляційної скарги про те, що водієві ОСОБА_1 не пропонувалось на місці зупинки пройти медичне освідування на визначення стану наркотичного сп`яніння апеляційний суд відхиляє як помилкові. Згідно п. 6 Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Для визначення у водія стану наркотичного сп`яніння обов`язкове проведення лабораторних досліджень, що визначено у п. 7 розділу III Інструкції. При цьому проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу чинним законодавством не передбачено і з технічної точки зору є неможливим, такий огляд може бути здійснений виключно в медичному закладі, від проходження якого ОСОБА_1 відмовився. Крім того, під час перегляду в апеляційному суді відеоматеріалів записів з нагрудних камер патрульних поліцейських, встановлено, що ОСОБА_1 пропонувалося пройти медичний огляд на стан сп`янінні із вказівкою на чіткі підстави для такого огляду. Від проходження огляду останній відмовився. Відсутність в матеріалах справи направлення водія на огляд до протоколу № 0089227, не має правового значення, зважаючи на те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, а тому доводи апеляційної скарги у цій частині є безпідставними. Щодо тверджень про те, що працівниками поліції ОСОБА_1 не було відсторонено від подальшого керування транспортним засобом то, враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини, їх не можна визнати такими, які б виключали в діях останнього складу передбаченого ч. 1 статті 130 КпАП України правопорушення. Крім того, сама по собі відсутність довідки поліції про відсторонення від керування автомобілем водія не є порушенням порядку проведення огляду на стан сп`яніння, передбаченого статтею 266 КпАП України, яке тягне за собою недійсність доказів і не може бути підставою для звільнення ОСОБА_1 від відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП України. Щодо відсутності правових підстав для зупинки працівниками поліції транспортного засобу, на яку посилається апелянт, то суд звертає увагу, що ОСОБА_1 керував автомобілем на іноземній реєстрації, а відповідно до пункту 10 частини 1 статті 35 Закону України «Про національну поліцію України» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту. Отже, переконливих доводів, які б ставили під сумнів висновки суду, викладені в постанові і були б підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. За таких обставин та з урахуванням положень статей 268, 294 КпАП України апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, а відтак постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 01 березня 2021 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись статтями 251, 268, 289, 294 КпАП України, Суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені захисником адвокатом Книжником Ярославом Валерійовичем залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 01 березня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І.М. Стадник