Постанова 4801 № 149/2799/20

Справа № 149/2799/20 Провадження № 33/801/240/2021 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Павлюк О. О. Доповідач: Стадник І. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 23 березня 2021 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Стадник І.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені захисником - адвокатом Поворознюком Борисом Миколайовичем на постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 22 лютого 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КпАП України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , встановив: Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 22 лютого 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто в дохід держави судовий збір у розмірі 454 грн. Не погодившись із постановою суду першої інстанції, захисник адвокат Поворознюк Б.М. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність і необґрунтованість постанови, просить її скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення. Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що суд в порушення вимог статті 268 КпАП України розглянув справу у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від якої не було відомостей про належне повідомлення її про місце та час розгляду справи. Крім того вважає, що працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду на стан сп`яніння, зокрема апелянт зазначає, що на місці зупинки транспортного засобу працівники поліції не пропонували його підзахисному пройти медичний огляд, натомість одразу доставили останнього до медичного закладу, при цьому в матеріалах справи відсутнє направлення працівника поліції на медичний огляд водія з метою виявлення стану сп`яніння. Щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, захисник зазначає про відсутність доказів керування останнім транспортним засобом. На думку захисника відеозапис, досліджений судом першої інстанції, не може бути допустимим доказом, оскільки джерело його походження не відоме, і він не доводить того факту, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Апелянт звертає також увагу на те, що висновок медичного огляду на визначення стану сп`яніння складено не щодо ОСОБА_1 , а іншої особи із вказанням не тієї серії посвідчення водія, що зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 , повідомлений в установленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання судову повістку про виклик до суду отримав 17.03.2021, до суду не з`явився, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи. Адвокат Поворознюк Б.М. в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав на умовах, викладених у ній, і просив задовольнити. Апеляційний суд, згідно з вимогами статті 294 КпАП України, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, що досліджувалися судом першої інстанції, дійшов таких висновків. Згідно зі статтею 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Положеннями частин 1, 2 статті 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 462182 від 23.11.2020 водій ОСОБА_1 о 11 год 52 хв цього ж дня 23.11.2020 в м. Хмільник по вул. Столярчука керував транспортним засобом Ауді А5, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився в медичному закладі КНП «Хмільницька ЦРЛ», чим порушив вимоги п. п. 2.9а ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані інспектором поліції за частиною 1 статті 130 КпАП України. Диспозицією частини першої статті 130 КпАП України встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови суду першої інстанції на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим, а висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, за наведених у постанові суду обставин є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 462182 від 23.11.2020, який складений уповноваженою на те особою начальником СРПП № 3 Хмільницького ВП Власюком В.М., висновком щодо результатів медичного огляду КНП «Хмільницька ЦРЛ» за результатом якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння (2.3 проміле), рапортами працівників Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області, поясненнями свідків, відеозаписами з нагрудної камери поліцейських та з місця події. Відповідно до вимог статті 256 КпАП України, якою врегульовано зміст протоколу про адміністративне правопорушення, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Під час складання протоколу ОСОБА_1 був присутній, та ознайомлений із його змістом, йому були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КпАП України. Жодних зауважень чи незгоди із його змістом ОСОБА_1 не зазначив, так само як і не вказав на протиправність дій працівників поліції при його складанні. Зазначені докази є належними, допустимими та достатніми, такими, що розкривають об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, а тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого цією статтею. Твердження апелянта про те, що суд в порушення вимог статті 268 КпАП України розглянув справу у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від якої немає відомостей про належне повідомлення її про місце та час розгляду справи, апеляційний суд до уваги не приймає, враховуючи наступне. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання (рішення Європейського Суду від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії"). Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, необхідно розуміти таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності. Відповідно до статті 277 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції вжито необхідних заходів для об`єктивного, своєчасного розгляду даної справи та для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні. Так, розгляд даної справи вперше призначено судом на 29 грудня 2020 року, про що ОСОБА_1 був повідомлений 23 грудня 2020 року, що підтверджується розпискою про отримання рекомендованого поштового відправлення (а.с. 16). Потім справа неодноразово призначалась до розгляду на 14.01.2021, 29.01.2021, 02.02.2021, 09.02.2021, 16.02.2021, та 22.02.2021, при цьому в матеріалах справи містяться розписки про обізнаність захисника ОСОБА_1 - адвоката Поворознюка Б.М. щодо призначення судових засідань на вказані дати. З метою дотримання основних засад цивільного судочинства, зокрема і розумних строків розгляду справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, належним чином поінформованого про таку справу, та з урахуванням того, що захист його інтересів в судовому засіданні представляє адвокат. Що стосується доводів про порушення порядку проведення огляду на стан сп`яніння, зокрема того, що на місці зупинки транспортного засобу працівники поліції не пропонували водієві пройти медичний огляд та відсутність в матеріалах справи направлення на огляд за формою, визначеною Інструкцією, апеляційний суд зазначає, що огляд фактично проведено і в матеріалах справи наявний висновок такого огляду. Направлення на огляд залишається в документах закладу, який проводив огляд і у разі сумніву в його наявності могло б бути витребуване судом за відповідним клопотанням сторони захисту. Відтак такі доводи також є безпідставними та відхиляються судом. Апеляційний суд відхиляє також доводи апеляційної скарги про відсутність доказів перебування за кермом ОСОБА_1 та неналежність доказу відеозапису, як такі, що спростовуються сукупністю доказів, які досліджені у судовому засіданні суду першої інстанції та перевірені апеляційною інстанцією. Відеозапис з камери спостереження, який долучено працівниками поліції до матеріалів справи, є належним і допустимим доказом, й надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій. Так, вказаним відеозаписом зафіксований момент виходу ОСОБА_1 з салону автомобіля, а саме з місця водія. При цьому автомобіль був припаркований з порушенням ПДР України, за що ОСОБА_1 як водія також було притягнуто до адміністративної відповідальності. Наявним в матеріалах справи відеозаписом з камери спостереження за перехрестям з круговим рухом також підтверджено, що до вказаного місця автомобіль під`їхав під керуванням саме ОСОБА_1 . Посилання апелянта на те, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складено не щодо ОСОБА_1 , то це є опискою, яка не змінює сутності цього доказу і не є істотною. Вказані доводи апеляційної скарги, як окремо так і в своїй сукупності не спростовують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України. Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що згідно запису нагрудної відеокамери, видно, що саме ОСОБА_1 перебував у приміщенні КНП «Хмільницька ЦРЛ» під час огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відтак порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП України, апеляційним судом не встановлено. За таких обставин та з урахуванням положень статей 268, 294 КпАП України апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, а відтак постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 22 лютого 2021 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись статтями 251, 268, 289, 294 КпАП України, Суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені захисником - адвокатом Поворознюком Борисом Миколайовичем, залишити без задоволення, а постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 22 лютого 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І.М. Стадник