LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4801127/721/21

від 02.03.2021 ·

Справа № 127/721/21 Провадження № 33/801/184/2021 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Луценко Л. В. Доповідач: Стадник І. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 02 березня 2021 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Стадник І.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника - адвоката Покоєвича Артема Олексійовича від імені ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 05 лютого 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КпАП України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , встановив: Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 лютого 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто в дохід держави судовий збір у розмірі 454, 40 грн. Не погодившись із постановою суду першої інстанції, захисник - адвокат Покоєвич А.О. від імені ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, а провадження по справі закрити. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог закону, оскільки у ньому відсутні відомості про свідків вчинення адміністративного правопорушення. При цьому апелянт зазначає, що на місці зупинки транспортного засобу працівники поліції не пропонували його довірителю пройти медичний огляд, натомість одразу доставили останнього до медичного закладу. Також зазначає про відсутність в матеріалах справи направлення працівника поліції на медичний огляд водія з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння. В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а також його захисник - адвокат Покоєвич А.О. вимоги апеляційної скарги підтримали на умовах, викладених у ній, і просили задовольнити. ОСОБА_1 апеляційному суду пояснив, що 28.12.2020 керував автомобілем і був зупинений працівниками поліції у зв`язку з несправністю правого заднього габариту авто. Далі працівник поліції вказавши на те, що у нього розширені зіниці та тремтять руки запропонував йому пройти медичний огляд на визначення стану сп`яніння, й запропонував проїхати для цього в медичний заклад. Він проти цього не заперечував, проте перебуваючи в закладі помітив, що тест винесли вже розпакованим і вимагав використання іншого, герметично упакованого. У зв`язку з цим відмовився від проходження огляду в присутності лікаря, медичної сестри та працівників поліції та підписав відповідні документи. Апеляційний суд згідно з вимогами статті 294 КпАП України, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, що досліджувалися судом першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін з таких підстав. Згідно зі статтею 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Положеннями частин 1, 2 статті 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 521354 від 28 грудня 2020 року водій ОСОБА_1 о 16 год 50 хв цього ж дня 28.12.2020 в місті Вінниці по вул. К. Василенка, 19А керував автомобілем «Daеwoo Lanos» д.н.з НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, що виражались у звужених зіницях, які не реагували на світло, тремтінні пальців рук, неприродній блідості шкіри обличчя. Від проходження огляду для встановлення факту сп`яніння у встановленому порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за частиною 1 статті 130 КпАП України. Відповідно до вимог статті 256 КпАП України, якою врегульовано зміст протоколу про адміністративне правопорушення, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений та підписаний уповноваженою на те особою поліцейським взводу 1 роти БУПП у Вінницькій області ДПП Вусінським О.В. Під час складання протоколу ОСОБА_1 був присутній, та ознайомлений із його змістом, йому були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КпАП України, повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться у Вінницькому міському суді. Жодних зауважень чи незгоди із його змістом останнім не зазначено, як і не вказано щодо протиправності дій працівників поліції при його складанні. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні апеляційних вимог апеляційний суд виходить з того, що згідно з статтею 266 КпАП України особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Згідно пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними в пункті 3 розділу I цієї Інструкції. Тобто, якщо у поліцейського виникла підозра про перебування особи, яка керує транспортним засобом, в стані сп`яніння, він має право направити цю особу для проведення відповідного огляду. Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, за наведених у постанові суду обставин є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами. Статтею 130 КпАП України передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли особа відмовилася від проходження такого огляду. Саме з підстав відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння складено протокол про адміністративне правопорушення з посиланням на порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Пунктом 2.5 ПДР передбачено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. До протоколу про адміністративне правопорушення додано висновок медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.12.2020, за змістом якого ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду. Вказаний висновок складений лікарем КП ВОНД «Соціотерапія» та в присутності працівника поліції роти №1 БУПП у Вінницькій області ДПП Вусінського О.В. Зазначений доказ є належним, допустимим та достатнім, таким, що розкриває об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України. Доводи апелянта про незазначення у протоколі про адміністративне правопорушення свідків, що вказує на його невідповідність вимогам закону, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки згідно з положенням частини 4 статті 266 КпАП України огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. У відповідності до вказаної норми присутність двох свідків при огляді на стан сп`яніння в медичній установі не передбачено. Що стосується доводів про відсутність в матеріалах справи направлення на огляд за формою, визначеною Інструкцією, апеляційний суд зазначає, що підставою для складання поліцейським направлення на проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння в закладах охорони здоров`я є попередня згода самого водія на проведення такого огляду. Відтак такі доводи також є безпідставними та відхиляються судом. Не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги щодо того, що на місці зупинки транспортного засобу працівниками поліції ОСОБА_1 не пропонувалось пройти медичне обстеження, а одразу направлено до медичної установи. Так, згідно п. 6 вказаної Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). При цьому проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу чинним законодавством не передбачено і з технічної точки зору є неможливим, такий огляд може бути здійснений виключно в медичному закладі. Крім того, під час перегляду в апеляційному суді відеоматеріалів записів з нагрудних камер патрульних поліцейських, встановлено, що ОСОБА_1 пропонувалося пройти медичний огляд на стан сп`янінні із вказівкою на підстави такого огляду. Від проходження огляду останній відмовився, у зв`язку з чим його було доставлено до медичного закладу, де він також заявив про відмову від проходження огляду, про що написав представникам закладу письмову заяву. Ні під час відмови від проходження огляду в закладі охорони здоров`я, ні під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не вказував, що відмова пов`язана з порушенням порядку проведення тестування, хоча йому надавалася можливість це зробити. Отже, переконливих доводів, які б спростовували чи ставили під сумнів висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. За таких обставин та з урахуванням положень статей 268, 294 КпАП України апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, а відтак постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 05 лютого 2021 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись статтями 251, 268, 289, 294 КпАП України, Суд, постановив: Апеляційну скаргу захисника - адвоката Покоєвича Артема Олексійовича від імені ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 05 лютого 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І.М. Стадник

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»