Постанова 4824 № 357/13177/19

Апеляційне провадження № 22-ц/824/4819/2021 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2021 року м. Київ Унікальний номер справи 357/13177/19 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шахової О.В., суддів: Вербової І.М., Головачова Я.В., за участю секретаря судового засідання Кузнєцової В.В., сторони справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 , на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2020 року, постановлену в приміщенні суду під головуванням судді Ярмоли О.Я., - В С Т А Н О В И В: В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна права за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради про визначення місце проживання дитини та стягнення аліментів та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради про визначення місце проживання дитини та стягнення аліментів. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2020 року клопотання представника ОСОБА_2 про виклик свідків задоволено частково. Викликано в судове засідання в якості свідка ОСОБА_4 . У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 просить ухвалу суду в частині відмови у задоволенні клопотання змінити та викликати в якості свідка до суду ОСОБА_6 - суддю Окружного адміністративного суду міста Києва. На обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилається на порушення судом норм процесуального права, оскільки висновок суду прямо протирічить змісту письмового клопотання про забезпечення доказів шляхом виклику і допиту свідків, в якому повністю обґрунтовано як підставі клопотання так і підстави можливості забезпечити докази таким шляхом. Суд, відмовляючи у задоволенні клопотання керувався виключно статусом вказаного свідка, а не обґрунтованістю клопотання. Вважає вказаний підхід до здійснення правосуддя таким, що свідчить про вибірковість суду у вирішенні питань процесуального характеру. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вказує, що обставини, які може підтвердити свідок ОСОБА_6 не входять до предмету доказування у вказаній справі, оскільки предметом спору є встановлення найкращих інтересів дитини, а не факту проживання сторін, участі батька у вихованні та спілкуванні з сином та відносин, які склалися між сторонами. До того ж, представник відповідача ОСОБА_5 не обґрунтував необхідності забезпечення доказів шляхом виклику та допиту свідків, оскільки вищевказані норми не передбачають такої підстави для забезпечення доказів, як відсутність у сторони владних повноважень і у зв`язку з цим відсутність можливості забезпечення явки свідків у судове засідання. В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 підтримали апеляційну скаргу з підстав викладених в ній, просили ухвалу суду змінити в частині. ОСОБА_1 та її представники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Третя особа Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила. Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Постановляючи ухвалу про часткове задоволення клопотання про виклик свідка та викликаючи в судове засідання в якості свідка бабусю дитини - ОСОБА_4 , суд, керуючись положеннями статті 116 ЦПК України, виходив з необхідності вжиття заходів забезпечення доказів. Відмовляючи у задоволенні клопотання в частині виклику та допиту свідка ОСОБА_6 , суд першої інстанції виходив з того, що заявником не обґрунтовано вказане клопотання, не зазначено труднощів щодо виклику вказаного свідка, а також не наведені обставини, свідком яких була вказана особа. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають матеріалам справи та ґрунтуються на нормах процесуального права. Відповідно до частин 1, 2 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Вимоги до форми і змісту заяви про забезпечення доказів визначені статтею 117 ЦПК України. У заяві про забезпечення доказів зазначається:найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази; перелік документів, що додаються до заяви. За подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви. Отже, забезпечення доказів необхідне у випадку, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Суд забезпечує докази за заявою учасника справи, яка повинна відповідати формі та змісту, які визначені у ст. 117 ЦПК України, та оплачена судовим збором. Згідно ст. 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Як вбачається з матеріалів справи, заява представника ОСОБА_2 про необхідність виклику та допиту свідка ОСОБА_6 заявлена в порядку ст.116 ЦПК України. Відповідно, до такої заяви обов`язковими є вимоги, що встановлені в ст.117 ЦПК України, тобто у заяві про забезпечення доказів повинно бути зазначено: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні (п.4 ч.1 ст.117 ЦПК України). В силу ч.4 ст.77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд першої інстанції вірно виходив з того, що обґрунтовуючи заяву про необхідність виклику та допиту свідка ОСОБА_6 представником ОСОБА_2 не зазначено, які саме обставини може підтвердити вказаний свідок. Посилання на те, що ОСОБА_6 є хрещеним батьком дитини, відвідував сім'ю за місцем їх проживання до листопада 2019 року та обізнаний щодо відносин, які реально склалися між сторонами не входить до предмета доказування у справі, оскільки предметом спору є визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів. При тому, представник ОСОБА_2 , заявляючи вказане клопотання, не вказав, в чому полягають труднощі у виклику вказаного свідка до суду. Посилання ж на те, що позивач явку до суду вказаного свідка забезпечити не може, оскільки позбавлений владних повноважень є безпідставними. Сукупність вищезазначених обставин та наведених положень закону приводить до висновку, що питання щодо забезпечення доказів вирішено судом першої інстанції з додержанням вимог процесуального закону. Висновок суду відповідає обставинам справи і підстави для зміни ухвали суду, як про це просив апелянт, відсутні. Доводи апеляційної скарги, що підставою для зміни ухвали суду в частині є те, що докази про які йде мова в клопотанні мають важливе значення, відхиляються колегією суддів, оскільки ОСОБА_2 не позбавлений права звернутися до суду з повторним клопотанням про забезпечення доказів, що б відповідало формі та змісту, передбаченому ст. 117 ЦПК України. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення ухвали суду без змін, а скарги без задоволення. На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Повну постанову складено 01 квітня 2021 року. Суддя-доповідач Судді: