Постанова 4811 № 463/801/19

Справа № 463/801/19 Головуючий у 1 інстанції: Жовнір Г.Б. Провадження № 22-ц/811/2918/20 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я. Категорія:1 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 березня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Мельничук О.Я., суддів Ванівського О.М., Крайник Н.П. при секретарі Ждан К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою в частині оскарження ОСОБА_1 ухвали Личаківського районного суду міста Львова від 21 серпня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення у справі №463/801/19, В С Т А Н О В И В : 13 липні 2020 року від ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на адресу Личаківського районного суду міста Львова надійшла заява про роз`яснення судового рішення. Свої вимоги мотивують тим, що ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 19 квітня 2019 задоволено заяву представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та в забезпечення позовних вимог заборонено ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 проводити будівельні роботи на об`єкті «Реконструкція з розширенням житлового будинку по АДРЕСА_1 за рахунок прибудови та надбудови під родинний будинок». Зазначають, що відповідно до витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.07.2019 за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться житловий будинок, площею 686,2 кв.м. та ніякого «об`єкта реконструкції з розширенням житлового будинку по АДРЕСА_1 за рахунок прибудови та надбудови під родинний будинок» за адресою: АДРЕСА_1 не існує. Крім того в резолютивній частині ухвали не вказано адреси за якою суд виніс заборону проводити будівельні роботи. Також не є зрозумілим порядок виконання вказаної ухвали і які саме дії мали б вчинити боржники для її виконання. Також вважають не зрозумілим, які будівельні роботи, на якому об`єкті і за якою адресою заборонено проводити відповідачам. Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 21 серпня 2020 року заяву - задоволено частково. Вирішено роз`яснити, що ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 19.04.2019 (справа №463/801/19, провадження №2/463/877/19), заборонено відповідачам ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , чи за їх дорученням іншим особам, проводити будівельні роботи на об`єкті щодо якого виготовлена проектна документація за назвою « Реконструкція з розширенням житлового будинку на АДРЕСА_1 за рахунок прибудови та надбудови під родинний будинок». В решті вимог заяви про роз`яснення ухвали суду відмовити. Ухвалу суду в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 . Вважає ухвалу суду незаконною, необгрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що суд роз`яснив лише ухвалу в частині суб`єктів, яким заборонено виконувати роботи. Вважає, що ухвала суду, зміст якої просили роз`яснити є незрозумілою, в ній припускається декілька варіантів тлумачення,та її виконання є утрудненим. Відповідно до витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.07.2019 за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться житловий будинок площею 682,2 кв.м. Ніякого об`єкту реконструкції з розширення житлового будинку по АДРЕСА_1 за рахунок прибудови та надбудови під родинний будинок» за адресою: АДРЕСА_1 не існує. Крім того в резолютивній частині ухвали не вказано адреси за якою суд виніс заборону проводити будівельні роботи,а частина сентенції» на АДРЕСА_1 є лише частиною назви проектної документації, а не конкретною адресою. Також незрозумілим є порядок виконання вказаної ухвали і які саме дії мали б вчинити боржники, або утримуватися від вчинення задля її виконання Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином. Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 18 березня 2021 року, є дата складення повного судового рішення 30 березня 2021 року. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає із наступних підстав. Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлено до примусового виконання. За змістом зазначеної норми процесуального права рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Суть роз`яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові питання та вирішувати невирішені вимоги, він лише має роз`яснити положення ухваленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації. Якщо у заяві про роз`яснення рішення фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення. Згідно п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення. Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що в заяві про роз`яснення рішення має бути зазначено, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим як для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Судом встановлено, що ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 19 квітня 2019 року у справі №463/801/19 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про усунення перешкод у користуванні власністю та знесення самочинного будівництва, задоволено заяву представника позивача ОСОБА_4 ОСОБА_5 . В забезпечення позовних вимог заборонено ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 проводити будівельні роботи на об`єкті «Реконструкція з розширенням житлового будинку на АДРЕСА_1 за рахунок прибудови та надбудови під родинний будинок». Враховуючи зміст позовних вимог, зокрема позивач просить про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення самочинно збудованої будівлі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 під час виконання останніми робіт на об`єкті «Реконструкція з розширенням житлового будинку на АДРЕСА_1 за рахунок прибудови та надбудови під родинний будинок» за їх рахунок та просить зобов`язати відновити становище будинку по АДРЕСА_1 до стану, що існував до порушення власними силами і за власний рахунок шляхом відновлення фундаменту, капітальних несучих стін, даху. Таким чином предметом спору являється правомірність будівельних робіт щодо об`єкту з приводу якого виготовлена проектна документація за назвою «Реконструкція з розширенням житлового будинку на АДРЕСА_1 за рахунок прибудови та надбудови під родинний будинок». Оскаржуваною ухвалою суд роз`яснив ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 19.04.2019 (справа №463/801/19, провадження №2/463/877/19), заборонено відповідачам ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , чи за їх дорученням іншим особам, проводити будівельні роботи на об`єкті щодо якого виготовлена проектна документація за назвою «Реконструкція з розширенням житлового будинку на АДРЕСА_1 за рахунок прибудови та надбудови під родинний будинок». Відмовляючи в решті вимог зави про роз`яснення ухвали Личаківського районного суду міста Львова від 19 квітня 2019 року у справі №463/801/19, суд виходив з тих обставин, що така ухвала є чіткою, конкретною, зрозумілою та такою, що не потребує будь-яких роз`яснень. Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі доречно зазначив, що текст ухвали яку заявники просять роз`яснити не містить двозначних трактувань, є зрозумілим та доступним для сприйняття, в ньому викладені обставини в обгрунтування прийняття саме такого рішення. Колегія суддів, з врахуванням здійснених роз`яснень судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, вважає, зрозумілим об`єкт на якому заборонено проводити будівельні роботи, адресу об`єкта, кому заборонено проводити будівельні роботи на такому об`єкті, а також порядок виконання ухвали Личаківського районного суду міста Львова від 19 квітня 2019 року у справі №463/801/19. Згідно норм ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, в зв"язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 21 серпня 2020 року - слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 21 серпня 2020 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її постановлення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 30 березня 2021 року. Головуючий: О.Я. Мельничук Судді: О.М. Ванівський Н.П. Крайник