Постанова 4824 № 759/14931/20

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 березня 2021 року м. Київ Справа № 22-5638 Головуючий у 1-й інстанції: Журибеда О. М. Унікальний № 759/14931/20 Доповідач - Пікуль А. А. Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пікуль А. А. суддів Іванової І. В. Невідомої Т. О. розглянувши в порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Крилової Олени Леонідівни в інтересах Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 09 листопада 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- у с т а н о в и в: У вересні 2020 року представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просив стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 16 липня 2019 року у розмірі 18 649 грн 27 коп. станом на 13 серпня 2020 року, яка складається з наступного: 14 824 грн 98 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 3 824 грн 29 коп. - заборгованість за простроченими відсотками, а також судові витрати по справі (а. с. 1-4). Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 16 липня 2019 року відповідач отримав у позивача кредит у розмірі 14 500 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, що викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач кредит та відсотки за кредитом не сплачує. Заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 09 листопада 2020 року задоволено частково позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 16 липня 2019 року в розмірі 14 824 грн 98 коп (тіло кредиту), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 грн, а всього: 16 926 грн 98 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погодившись із заочним рішенням суду, представник АТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення процентів скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін (а. с. 81-87). В порядку, передбаченому ст. 360 ЦПК України, відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило. Копію апеляційної скарги та ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі ОСОБА_1 отримав 06 березня 2021 року (а.с.103). Рішення в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 14 824 грн. 98 коп. сторонами не оскаржується, а тому у апеляційному порядку в цій частині не переглядається. За правилами ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 09 листопада 2020 року розглядається апеляційним судом у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді Пікуль А. А., з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія доходить висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав. При розгляді справи в суді першої інстанції встановлені наступні обставини. Відповідно до укладеного договору (анкета-заява) б/н від 16 липня 2019 року відповідач отримав у позивача кредит у розмірі 14 500 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а. с. 8). Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, що викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Банк свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому Договором. Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг сторони на підставі ст. ст. 1048, 1054, 1056 Цивільного кодексу України визначили цим Договором розмір та порядок погашення кредиту, сплати процентів. Згідно Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», при порушенні клієнтом строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості по кредитному договору з врахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісії. Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Отже відповідач зобов`язання за вказаним вище договором не виконав. Задовольняючи позов АТ КБ «ПриватБанк» лише в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту районний суд керувався висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17), зокрема, тим, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які не визнаються відповідачем та не містять його підпису, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. При перевірці указаних висновків районного суду у контексті доводів апеляційної скарги апеляційний суд виходить з наступного. За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з вимогами ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Звертаючись до суду з даним позовом, АТ КБ «Приватбанк» посилався на те, що відповідно до укладеного з відповідачем договору б/н 16 липня 2019 року, ОСОБА_1 отримав кредит 14 500 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на карткових рахунок. На підтвердження умов договору банк надав суду розрахунок заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 станом на 13 серпня 2020 року, довідку про надані ОСОБА_1 кредитні карти, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, копію анкети-заяви ОСОБА_1 від 16 липня 2019 року, копію паспорту споживчого кредиту, витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», витяг з «Умов та Правил надання банківських послуг» у редакції, що діяла на момент підписання заяви, копію паспорту ОСОБА_1 . У анкеті-заяві ОСОБА_1 підтвердив своїм підписом, що він згоден з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг складають договір про надання банківських послуг, на підставі ст. 634 ЦК України. Підтвердив, що він ознайомився з Умовами і правилами надання банківських послуг, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, які розміщено на офіційному сайті банку privatbank.ua, пам`яткою клієнта, тарифами, отримав їх примірник (шляхом самостійного роздрукування/в електронній формі шляхом власноручного підписання цифровим підписом та направленням повідомлення про одержання). Погодився зі збільшеним строком позовної давності, зазначеним в Умовах та правилах та з тим, що зміни до умов та правил вносяться банком щомісяця в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє його про внесені зміни шляхом використання визначених Умовами та правилами каналів зв`язку. Продовження користування послугами банку після дати публікації на сайті банку змінений Умов та правил є підтвердженням його погодження та повного і безумовного прийняття змінен7ої редакції Умов та правил. Зі змінами Умов та правил надання банківських послуг зобов`язався ознайомлюватись самостійно на офіційному сайті банку privatbank.ua. Підписанням цієї анкети-заяви ОСОБА_1 надав АТ КБ «Приватбанк» дозвіл на обробку і використання його персональних даних, у тому числі конфіденційної інформації, а також їх передачу третім особам у порядку, передбаченому чинним законодавством і умовами та правилами. Ця згода є безстроковою. Підтвердив, що надані ним відомості повні і правдиві , та зобов`язався повідомляти АТ КБ «Приватбанк» про будь-які зміни в наданій інформації, які можуть статися у період обслуговування в банку, впродовж 3 робочих днів з дня настання таких змін. В разі використання ним електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису для підписання цієї анкети-заяви такий підпис прирівнюється до його власного підпису (а.с. 8). Також 16 вересня 2019 року ОСОБА_1 підписав умови кредитування, які містять основні умови кредитування: суму кредиту; строк договору; строк кредитування; процентну ставку, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію та інші важливі правові аспекти договору (а. с. 9-10). Згідно з відомостями довідки АТ КБ «ПриватБанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки № НОМЕР_1 оформленої на ОСОБА_1 , старт карткового рахунку почався з 16 липня 2019 року та встановлено кредитний ліміт 4 000 грн, 01 серпня 2019 року було збільшено кредитний ліміт до 14 500 грн, 29 вересня 2019 року зменшення кредитного ліміту до 11 540 грн та 03 березня 2020 року зменшення кредитного ліміту до 0, 00 грн (а.с.7). Згідно з відомостями довідки АТ КБ «ПриватБанк» про надання кредитних карток ОСОБА_1 було надано наступні кредитні картки: НОМЕР_1 від 16 липня 2019 року строком дії до червня 2023 року та НОМЕР_2 від 01 серпня 2019 року строком дії до липня 2023 року (а.с.6). На підтвердження своїх вимог щодо стягнення заборгованості АТ КБ «Приват Банк» було надано розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 16 липня 2019 року станом на 13 серпня 2020 року, відповідно до якого заборгованість відповідача становить 18 649 грн 27 коп., складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 14 824 грн 98 коп. та заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 3 824 грн 29 коп. (а.с.5). Розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитом є чітким, повним та розгорнутим по періодам платежів. Відомості указаного розрахунку узгоджуються з відомостями виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 16 липня 2019 року до 01 червня 2020 року (а.с.59-60). Даних на його спростування матеріали справи не містять. При вирішенні справи районний суд не звернув уваги на відомості письмових доказів, зокрема, анкети-заяви ОСОБА_1 від 16 липня 2019 року (а.с.8) та підписаної позивачем інформаційної довідки щодо умов кредитування (а.с.9-10), в ході їх оцінки та дійшов помилкового висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову АТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення процентів за користування кредитом. Адже, по-перше, із наявної у матеріалах справи копії анкети-заяви ОСОБА_1 від 16 липня 2019 року убачається, що відповідач своїм підписом підтвердив свою згоду на укладання між ним та Банком кредитного договору на Умовах та правилах надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк». По-друге, своїм підписом в довідці про умови кредитування, яка містить конкретні умови кредитування - суму кредиту, строк договору, строк кредитування, процентну ставку, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію та інші важливі правові аспекти договору (а.с.9-10), відповідач підтвердив свою обізнаність з визначеними довідкою конкретними умовами кредитування. Ураховуючи наведене, при вирішенні питання існування між сторонами договірних правовідносин у сфері кредитування до даних правовідносин слід застосовувати положення ст. 634 ЦК України. З огляду на конкретний зміст даного договору приєднання та наявність підписаної відповідачем довідки щодо умов кредитування, апеляційний суд доходить висновку про те, що до даних правовідносин не можуть бути застосовані висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі за позовом ПАТ «КБ «Приватбанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за картковим кредитом (справа № 342/180/17), оскільки у даному випадку відповідачем було власноручно підписано умови кредитування кредиткою «Універсальна ГОЛД» (а. с. 9-10). За правилами ч. 1 ст. 376 ЦПК України самостійними підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до положень ч. 2 ст. 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення районного суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом і ухвалення нового рішення про задоволення цієї частини позову. При ухваленні нового рішення про часткове задоволення позову в оскаржуваній частині відповідно до положень ч. 13 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню 3 153 грн на відшкодування судових витрат позивача по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги за мінімальною фіксованою ставкою (а. с. 89). Керуючись ст. ст. 367-368, 374-376, 381-384 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити. Заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 09 листопада 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих позовних вимог. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) заборгованість по відсоткам за користування кредитом за кредитним договором № б/н від 16 липня 2019 року у розмірі 3 824 грн (три тисячі вісімсот двадцять чотири) грн 29 коп. та 3 153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн на відшкодування судових витрат. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий А. А. Пікуль Судді І. В. Іванова Т. О. Невідома