Постанова Запорізький апеляційний суд № 332/3549/20

Дата документу Справа № 332/3549/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 332/3549/20 Головуючий в 1-й інстанції - Михайлова А.В. Справа № 33/807/254/21 Доповідач в 2-й інстанції - Гріпас Ю.О. Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 березня 2021 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Гріпас Ю.О. за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Тютюник М.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою останнього на постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 березня 2021 року, в с т а н о в и в: постановою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 березня 2021 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 гривні 00 копійок. Як зазначено в постанові, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 421327 від 11.12.2020 року, ОСОБА_1 11.12.2020 року о 13 год. 35 хв. в Запорізькій області, траса М-18, та вул. Єйська біля с. Матвіївка, керував транспортним засобом «MITSUBISHI LANCER», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що він не погоджується з постановою суду, вважає, що суд першої інстанції невірно оцінив докази по справі, які були долучені працівниками поліції до протоколу, а також надані його захисником під час розгляду справив суді, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. На думку апелянта висновок про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є передчасним та не відповідає фактичним обставинам справи. Суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, які спростовують його вину у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП. На підставі викладеного ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду від 01.03.2021, постановити нове рішення яким закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Заслухавши в судовому засіданні адвоката Тютюник М.В., який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить до наступних висновків. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Ч.1 ст.268 КУпАП передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутись до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (п.2 рішення Конституційного Суду України 25.12.1997 року по справі №9-зп). Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутись до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Вказаних вимог закону суд першої інстанції не дотримався, оскільки обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не з`ясував, та не перевірив правильність складання матеріалів адміністративної справи, в тому числі, і протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 . Суддя місцевого суд в порушення вимог ст.283 КУпАП в постанові не зазначила опис обставин, установлених під час розгляду справи, лише констатувала зміст протоколу про адміністративне правопорушення. За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що суддею суду першої інстанції під час розгляду справи були порушені вимоги процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, а тому вважає за наслідками розгляду апеляційної скарги, відповідно до вимог п.2 ч.8 ст.294 КУпАП, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі. Виходячи з фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 421327 від 11.12.2020, ОСОБА_1 11.12.2020 року о 13 год. 35 хв. в Запорізькій області, траса М-18, та вул. Єйська біля с. Матвіївка, керував транспортним засобом «MITSUBISHI LANCER», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до п.1 розділу ІІ Наказу МВС України №1395 від 07.11.2015 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності; акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання; акт огляду на стан сп`яніння у разі проведення огляду на стан сп`яніння; інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення. В матеріалах справи, які надійшли до суду першої інстанції, відсутній Акт огляду водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, як того вимагає положення п.10 розділу ІІ «Проведення огляду на стан сп`яніння поліцейськими і оформлення його результатів» Інструкції №1452/735. Під час перегляду відеозапису, встановлено, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 працівники поліції плутались в причині зупинки транспортного засобу, не повідомили водію, які саме ознаки сп`яніння вони виявили. При цьому, на вказаному відеозаписі події від 11.12.2020, вказані у протоколі ознаки сп`яніння, а саме: порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, відсутні. Водій поводить себе адекватно, мова його внятна. ОСОБА_1 особисто на окремому аркуші надав свої письмові пояснення. Отже, матеріали справи містять недоліки та викликають обґрунтовані сумніви, які судом першої інстанції залишені поза увагою. У розумінні ст.251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення. Тому без усунення зазначених вище недоліків протоколу про адміністративне правопорушення розгляд справи по суті є неможливим. Відмітка у протоколі, що ОСОБА_1 від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водію, матеріалами справи не підтверджується, оскільки відсутня розписка про отримання права керування транспортним засобом. Таких відомостей не містить і відеозапис події від 11.12.2020. Під час апеляційного розгляду встановлено, що після складання протоколу ОСОБА_1 продовжив рух на своєму транспортному засобі «MITSUBISHI LANCER», державний номерний знак НОМЕР_1 , що свідчить про невідповідність дій працівників поліції вимогам ст.266 КУпАП. В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду адвокат Тютюник М.С. зазначив, що після зупинки його автомобіля працівниками поліції, він пояснював, що не перебуває в стані наркотичного сп`яніння. Щодо відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння на вимогу працівника поліції, пояснював, що в автомобілі ОСОБА_1 знаходилась дружина та їх малолітня дитина, яких він не мав можливості залишити в автомобілі. При цьому працівники поліції не запропонували такої послідовності дій, яка б не утворила загрозу для близьких осіб ОСОБА_1 . Отже, враховуючи надані до матеріалів справи документи, ОСОБА_1 11.12.2020 опинився в ситуації, коли йому необхідно зробити вибір між тяжкими для своєї родини наслідками залишивши дружину з малолітньою дитиною посеред автошляху в транспортному засобі, або наслідками, що настають у разі відмови від проходження медичного огляду на вимогу працівників поліції, за що наступає адміністративна відповідальність,. В даному випадку, відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння викликана об`єктивними обставинами, які на той час були поважними та обґрунтованими. Таким чином, з огляду на зміст оскаржуваної постанови, суддею проведено судовий розгляд формально, без з`ясування всіх обставин справи. З матеріалів справи вбачається, що судом порушено вимоги щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування та дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, що мають значення для правильного вирішення справи. Не перевірено правильність складання протоколу та оформлення матеріалів справи, за відсутності Акту огляду на стан сп`яніння. Враховуючи викладене, існують суперечності щодо істотних обставин справи, які мають бути трактовані на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі. Таким чином, суддя першої інстанції під час розгляду адміністративної справи не встановив фактичних обставин, що утворюють склад адміністративного правопорушення та не виклав їх в мотивувальній частині постанови як формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Текст постанови суду містить лише посилання на протокол про адміністративне правопорушення. Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Виходячи з положень ст.ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не підтверджена наявними доказами безсумнівно, відтак постанова місцевого суду підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 березня 2021 року, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, скасувати. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду Ю.О. Гріпас