Постанова Запорізький апеляційний суд № 317/981/20

Дата документу Справа № 317/981/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________________ Справа № 33/807/435/20 Головуючий в 1-й інстанції Яркіна С.В. Єдиний унікальний № 317/981/20 Доповідач в 2-й інстанції Гріпас Ю.О. Категорія ч.4 ст.85 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2020 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Гріпас Ю.О., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 26 травня 2020 року, в с т а н о в и в: постановою судді Запорізького районного суду Запорізької області від 26 травня 2020 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп. Знаряддя лову сітку ліскову у кількості 1 шт., довжиною 10 м, висотою 1,5 м, вічко 55х55 мм ухвалено конфіскувати та знищити. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 грн. Як вказано в постанові, 18.03.2020 о 14-40 год. ОСОБА_1 на Каховському водосховищі, р. Кушугум, в районі смт. Кушугум, Запорізького району Запорізької області, з берега здійснював протизаконний лов риби забороненим знаряддям лову сіткою. Риби не виловив. Обставини правопорушення викладені в протоколі про адміністративне правопорушення № 006427, складеному 18.03.2020. Даними діями ОСОБА_1 порушив ст.63 Закону України «Про тваринний світ», п.3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, за що передбачена відповідальність відповідно до ч.4 ст.85 КУпАП грубе порушення правил рибальства із застосуванням заборонених знарядь лову. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що судом не надана належна правова оцінка способу вчинення адміністративного правопорушення та не перевірені докази надані до матеріалів справи на предмет їх відповідності фактичним обставинам справи. Вказує, що він дійсно 18.03.2020 був на рибалці та ловив рибу з берега на вудочку. Під час ловлі риби він вудочкою зачепив чиюсь сітку, щоб відчепити свій крючок він був змушений витягти сітку до берега. В цей час до нього на човні підійшли працівники рибного господарства та склали щодо нього протокол за вилов риби сіткою. Під час спілкування з працівниками рибного господарства, останні почали застосовувати до нього засоби психологічного впливу та змусили його власноруч підписати пояснення, які їм були необхідні. Вважає, що суд порушив вимоги щодо повного, всебічного та об`єктивного розгляду обставин справи та виніс постанову. Крім того, посилається на те, що в протоколі не зазначено конкретне місце вчинення правопорушення. Судом не досліджено та не перевірено, яким чином можливо було ловити сіткою рибу з берега. Просить скасувати постанову суду від 26.05.2020 та закрити провадження у справі. Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної інстанції Левченко В.Ю., який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив постанову судді скасувати та закрити провадження у справі; перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції доходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції, з наступних підстав. Положенням ст.7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Ч.1 ст.268 КУпАП передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутись до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (п.2 рішення Конституційного Суду України 25.12.1997 року по справі №9-зп). Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутись до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. Вказаних вимог закону суд першої інстанції не дотримався, оскільки обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не з`ясував, та не перевірив правильність складання матеріалів адміністративної справи, в тому числі, і протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 . За змістом ч.4 ст. ст.85 КУпАП особа підлягає відповідальності за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову). Зі змісту протоколу №006427 від 18.03.2020 року, складеного стосовно ОСОБА_1 , вбачається, що об`єктивну сторону правопорушення, за вчинення якого останнього притягнуто до адміністративної відповідальності, є порушення ст.63 ЗУ «Про тваринний світ» та п.3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, а саме грубе порушення правил рибальства із застосуванням заборонених знарядь лову. Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків..., а також іншими документами. Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод. Згідно ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені,чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до норм КУпАП - об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені Законом. У багатьох випадках вона залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення, а також від причинного зв`язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння. Законодавство про адміністративні правопорушення охоплює саме ці елементи змісту об`єктивної сторони адміністративного правопорушення. За правилами ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Склад правопорушення наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом. З матеріалів справи вбачається, що під час судового розгляду ОСОБА_1 заперечував факт вилову риби сіткою, надав суду свої пояснення щодо обставин події 18.03.2020, однак суд першої інстанції не з`ясував всіх обставин справи, не викликав до суду працівників рибоохорони для надання пояснень. Таким чином, суд не вжив належних заходів під час розгляду провадження, допустив неповноту та однобічність розгляду справи. Не дотримався вимог закону, оскільки обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не з`ясував, та не перевірив правильність складання матеріалів адміністративної справи, в тому числі, і протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 . Протокол про адміністративне правопорушення, це офіційний документ і до нього висуваються певні вимоги. Статтею 256 КУпАП визначено перелік тих даних, що обов`язково повинні бути закріплені у протоколі, для того, щоб він мав відповідну силу і щоб його не можливо було заперечувати. Протокол має бути підписаний особою, що його склала, та особою, що вчинила правопорушення. За наявності свідків протокол підписується і ними. Протокол про адміністративне правопорушення повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП із зазначенням зокрема відомостей про особу порушника, підстав складання протоколу та обставин вчиненого адміністративного правопорушення (місце, час, суть адміністративного правопорушення), кваліфікації дій та пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Виходячи з фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення №006427 від 18 березня 2020 року стосовно ОСОБА_1 , зазначено, що ОСОБА_1 на Каховському водосховищі, р. Кушугум, в районі смт. Кушугум, Запорізького району Запорізької області, з берега здійснював протизаконний лов риби забороненим знаряддям лову сіткою. Риби не виловив. Обставини правопорушення викладені в протоколі про адміністративне правопорушення № 006427, складеному 18.03.2020. Даними діями ОСОБА_1 порушив ст.63 Закону України «Про тваринний світ», п.3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, за що передбачена відповідальність відповідно до ч.4 ст.85 КУпАП грубе порушення правил рибальства із застосуванням заборонених знарядь лову. Ці обставини визнані судом першої інстанції доведеними і покладені в основу оскаржуваної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Між тим, з такими висновками суду неможливо погодитися виходячи з наступного. Під час апеляційного розгляду встановлено, що в протоколі не вказано коректне місце вчинення ОСОБА_1 , не зазначено свідків, очевидців правопорушення, що не дає можливості перевірити обставини вчинення правопорушення, встановити винуватість особи, зробити висновок чи порушив він зазначені норми чинного законодавства, які є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.85 КУпАП. Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст.256 КУпАП створює перешкоди для прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення та робить неможливим в подальшому виконання постанови у разі накладення адміністративного стягнення. Так, місце скоєння правопорушення має бути визначене ознаками, що ґрунтуються на особливостях місцевості та мають бути притягнуті до незмінних у часі об`єктів. Визначення «в районі смт. Кушугум» такій умові не відповідає. Сукупність доказів, на які послався суддя у постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не доводить безсумнівно всіх обставин, що зазначені у формулюванні обвинувачення у скоєнні адміністративного правопорушення. Так, залишились без уваги доводи ОСОБА_1 про те, що здійснювати вилов риби сіткою з берега без відповідних засобів неможливо. Відповідно до протоколу, у ОСОБА_1 не виявлено ані плав засобу човен, дошка, матрац, ані засобів захисту тіла чоботи, рятівний жилет, заброди. Відсутні також інші пристрої для занурення у воду з берега сітки довжиною 10м. Враховуючи відомості про дату події 18 березня, заперечення ОСОБА_1 мають сенс, але не перевірені під час розгляду провадження. Згідно вимог ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Враховуючи положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також судову практику Європейського Суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України», рішення від 09.06.2011 року, «Малофєєва проти Росії», рішення від 30 травня 2013 року, «Карелін проти Росії», рішення від 20 вересня 2016 року, беручи до уваги склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.4 ст.85 КУпАП, суд апеляційної інстанції, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, так і в адміністративній справі суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд (суддя) також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Практика Європейського Суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах та правових презумціях, в тому числі і закріпленій у ст.62 Конституції України презумпції невинуватості. Згідно ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, а тому суд не може виконувати одночасно функцію дізнання, обвинувачення та правосуддя. Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд апеляційної інстанції приходить до висновку що матеріали справи не містять доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.4 ст.85 КУпАП, а тому вважає необхідним постанову судді суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі відносно останнього на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити. На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 26 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП скасувати. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.4 ст.85 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення та оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду Ю.О. Гріпас