Постанова 4857 № 140/11987/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/11987/20 пров. № А/857/998/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Довгої О.І., Бруновської Н.В., розглянувши у в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року (суддя- Денисюк Р.С., ухвалене в м. Луцьку) у справі № 140/11987/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, начальника слідчого управління Луцького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області підполковника поліції Рудницького Сергія Васильовича про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та стягнення матеріальної та моральної шкоди,- ВСТАНОВИВ: В серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області, начальника слідчого управління Луцького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області підполковника поліції Рудницького Сергія Васильовича про визнання дій протиправними щодо надання неправдивих та неповних відомостей у відповіді на запит ОСОБА_1 від 24.07.2020; зобов`язання надати повну, достовірну інформацію на його запит та стягнення матеріальної та моральної шкоди в розмірі 100000 гривень. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 року в задоволені адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з прийнятим рішенням суду ОСОБА_1 оскаржив його подавши апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції. Вважає, що оскаржуване рішення винесене без належного з`ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить його скасувати і прийняти нове, яким адміністративний позов задоволити. Як на доводи апеляційної скарги, апелянт посилається, зокрема, на те, що в порушення норм процесуального права, суд першої інстанції не врахував докази по справі, зокрема, про те, що заява позивача згідно листа-відповіді № 33-215-17 від 20.12.2017 р. існує і була приєднана до матеріалів кримінального провадження № 12017030010003733, що підтверджується листом Луцької місцевої прокуратури від 20.12.2017 № 33-215-17 та копія вказаної заяви була надана позивачу Прокурором Волинської області ОСОБА_2 з матеріалів наглядового провадження, згідно заяви позивача № 14849-20 від 05.08.2020 р. Вважає, що суд першої інстанції не враховуючи зміст вказаної відповіді прокуратури допустив можливість невірного зазначення у відповіді, яка надавалась за результатами розгляду заяви позивача номера кримінального провадження. На його думку, таке припущення не підтверджене доказами, які були надані відповідачами, а тому здійснене без законної на те підстави і без належного обґрунтування. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає до задоволення з наступних підстав. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 24.07.2020 звернувся із запитом на інформацію до начальника СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , в якому просив надати наступну інформацію, а саме. - про реєстрацію клопотання від 29.05.2020 до начальника Луцького ВП ГУНП України у Волинській області; повідомити про призначення виконавця (посадової особи, яка здійснила перевірку клопотання); - про реєстрацію заяви про вчинення кримінального правопорушення від 14.07.2020 та повідомити про призначення виконавця (посадової особи, яка здійснює перевірку заяви); - завірену належним чином копію його заяви з відміткою про реєстрацію, що була приєднана до матеріалів кримінального провадження № 12017030010003733 (інформація про приєднання містилась у листі-відповіді № 33-215-17 від 20.12.2017, який додавався). 28.07.2020 за № 11-31/58/02-2020 ОСОБА_3 на запит позивача надано відповідь в якій зазначено наступне, а саме: «1. Ваше клопотання від 29.05.2020 (вх. №К-708 від 01.06.2020) про відсторонення слідчого СВ Луцького ВН ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 від проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42019030010000135 розглянуто заступником начальника відділу начальником СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , про що Вам надано відповідь. Також повідомляємо, що досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12020030010000845 від 04.03.2020 непроводилося слідчим СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , тому питання про відсторонення вказаного слідчого від проведення в ньому досудового розслідування не розглядалося.

2. Ваша заява від 14.07.2020 зареєстрована В ЖЄО Луцького ВП ГУНП у Волинській області 15.07.2020 № 25439 та передана на розгляд працівникам відділу превенції Луцького ВП ГУНП у Волинській області, за результатами якого складено висновок № 3162.

3. В матеріалах кримінального провадження №12017030010003733 відсутня ОСОБА_5 заява згідно листа відповіді № 33-215 -17 від 20.12.2017, тому надати її копію з відміткою про реєстрацію не є можливим.» Відповідно до статті 3 Закону України Про доступ до публічної інформації, визначені гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, відповідно до якої право на доступ до публічної інформації гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації. Згідно зі статтею 4 Закону України Про доступ до публічної інформації, доступ до публічної інформації здійснюється на принципах: прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом; рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак. Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України Про доступ до публічної інформації передбачено, що доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію. Пунктом 6 частини 1 статті 14 Закону України Про доступ до публічної інформації визначено, що розпорядники інформації зобов`язані: надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію. Запит на інформацію- це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (частина 1 статті 19 Закону України Про доступ до публічної інформації). Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (частина друга статті 19 Закону України Про доступ до публічної інформації). Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту (стаття 20 Закону України Про доступ до публічної інформації). Частиною першою статті 23 Закону України Про доступ до публічної інформації врегульовано, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Пунктом 4 частини 2 статті 23 Закону України Про доступ до публічної інформації визначено, шо запитувач має право оскаржити надання недостовірної або неповної інформації. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що проаналізувавши зміст поставлених у запиті від 24.07.2020 питань по спірним правовідносинам, які є предметом розгляду даної справи, та зміст відповіді на ці питання, відповідачем на поставлені питання надано повну та всебічну інформацію, яка не спростовується тими доказами на які посилається позивач. Так, згідно відповіді на 1 питання запиту позивача відповідно до послідовності поставлених ним питань, наявна інформація про реєстрацію клопотання від 29.05.2020 із зазначенням вхідного номера та дати реєстрації, а також зазначено особу, яка здійснила перевірку та інформацію про надання відповіді за результатами розгляду клопотання. Також, вона містить додаткову інформацію, яка не містилася в запиті позивача, про розслідування кримінального провадження № 12020030010000845. Позивач в позовній заяві та долучених до неї матеріалів, як підставу надання відповідачем недостовірної інформації на його запит вказує на кримінальне провадження № 12020030010000847, згадка про яке не містилася у ньому. Разом з тим про кримінальне провадження № 12020030010000847 йде мова в ухвалі Луцького міськрайонного суду від 23.07.2020, відповіді Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 18.06.2020, розслідування якого проводила слідча ОСОБА_4 . Судом першої інстанції вірно зазначено, що жоден із вказаних документів не містить інформації про те, що розслідування кримінального провадження № 12020030010000845 здійснюється саме цим слідчим. Судова колегія апеляційного суду звертає увагу, що предметом вказаного судового розгляду є оскарження неповної та недостовірної інформації на запит від 24.07.2020, а не питання, які ставилися в раніше поданих до відповідача заявах та клопотання. Так, згідно відповіді на запит ОСОБА_1 відповідачем на думку апеляційного суду повністю надано вичерпну інформацію, яку просив надати позивач у питані №

2. Предметом розгляду даної справи є надання недостовірної чи неповної інформації на запит позивача від 24.07.2020, а не оцінка обставинам надання відповідей по заявах позивача про реєстрацію кримінальних правопорушень, що подавались ним як окремі заяви. Неотримання відповіді на його заяву на момент підготовки відповіді на запит про інформацію ніяким чином не свідчить про те, що наявна в ньому інформація є недостовірною. Згідно відповіді на запит позивача ОСОБА_3 зазначив, що в матеріалах кримінального провадження №12017030010003733 відсутня заява ОСОБА_1 згідно листа відповіді № 33-215-17 від 20.12.2017, тому надати її копію з відміткою про реєстрацію не є можливим. Крім цього, вказану обставину, начальник слідчого управління Луцького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області підполковник поліції Рудницький Сергій Васильович підтвердив і у відповіді від 17.09.2020 на виконання ухвали суду від 11.09.2020. Колегія суддів зазанчає, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого. Саме слідчий несе відповідальність за процесуальні дії вчинені в межах досудового розслідування та є самостійним у здійсненні своєї процесуальної діяльності. Посилання апелянта на те, що згідно відповіді прокурора на звернення ОСОБА_1 від 20.12.2017 № 33-215-17, вказано, що його заява адресована до Прокуратури Волинської області до матеріалів кримінального провадження № 120170030010003733, не може свідчити про те, що у відповіді на його звернення надано недостовірну інформацію. Як вбачається із відповіді наданої Луцькою місцевою прокуратурою, подана позивачем заява стосувалася стану досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017030010004156. Саме по цьому кримінальному провадженню давались відповіді на поставлені у заяві позивача питаннях. Відтак, для перевірки доводів цієї заяви вона приєднувалася до кримінального провадження. За таких обставин, судова колегія вважає що відповідачами з врахуванням поставлених у запиті на інформацію питаннях у відповідності до статей 3, 4, 5, 14,19, 20, 23 Закону України Про доступ до публічної інформації надано достовірну, точну та повну інформацію. Щодо посилання апелянта на ухвали слідчих суддів у справі №161/19200/20 від 26.11.2020р., №161/18151/20 від 26.01.2020р., 161/10088/20 від 23.07.2020р., 161/12833/20 від 14.08.2020р., №161/1226/21 від 28.01.2021р. то колегія суддів зазначає, що зміст таких не стосується надання відповіді на запит від 24.07.2020р., що є предметом спору у даній справі, а стосується оскарження дій, бездіяльності начальника СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області, в порядку КПК України у межах відповідних кримінальних проваджень. З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції з наведених вище мотивів. Враховуючи наведені обставини та здійснений аналіз норм чинного законодавства, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції, підставно відмовлено в позові. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 140/11987/20 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді Н. В. Бруновська О. І. Довга