Постанова 4851 № 520/12169/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 березня 2021 р. Справа № 520/12169/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Міністерства внутрішніх справ України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., м. Харків, повний текст складено 10.11.20 по справі № 520/12169/2020 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України третя особа: Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі за текстом також - відповідач, МВС України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Міністерства внутрішніх справ України, яка полягає у незатверджені висновку Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області від 24.07.2020 про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-ХП у розмірі 132250 грн ОСОБА_1 ; - визнати протиправним рішення посадових осіб Міністерства внутрішніх справ України, яке полягає у поверненні матеріалів відносно ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії ГУМВС України без затвердження висновку; - зобов`язати посадових осіб Міністерства внутрішніх справ України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 132250 грн шляхом затвердження висновку Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області від 24.07.2020. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення матеріалів (висновку) про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на доопрацювання. Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням ІІ групи інвалідності від захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ України, відповідно до вимог Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, з урахуванням висновків суду. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, Міністерство внутрішніх справ України оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає його ухваленим з порушенням норм матеріального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, Міністерство внутрішніх справ України, наводить обставини справи та нормативно - правове обґрунтування вимог апеляційної скарги шляхом викладення тексту норм, зазначених у відзиві на позовну заяву. Зазначає про помилкове задоволення позовних вимог судом першої інстанції з огляду на те, що позовні вимоги не ґрунтуються на положеннях законодавства, а МВС України відповідно до статті 19 Конституції України не мало права вчиняти дії, які виходять за межі компетенції Міністерства, і правомірно повернуло документи позивача до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області. З посиланням на висновки Львівського окружного адміністративного суду, викладені у рішенні від 13.11.2019 у справі № 380.2019.002248 (залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2020) вказує, що саме лише подання позивачем передбачених п. 7 Порядку документів не свідчить про наявність в нього безумовного права на отримання одноразової грошової допомоги; в компетенції МВС України є аналіз та дослідження змісту таких документів; у разі виявлення невідповідності таких документів встановленій формі, а також суперечності чи неповноти наявної в них інформації щодо обставин отримання особою травми, каліцтва чи захворювання, ця обставина виключає можливість прийняття МВС України будь - якого з рішень, чи то про виплату одноразової грошової допомоги чи про відмову у виплаті такої. За результатами апеляційного розгляду МВС України просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та просить відмовити в її задоволенні. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає його ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач наводить обставини справи, викладені ним у позовній заяві, та з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 30.04.2020 у справі № 295/12485/17, від 26.05.2020 у справі № 281/490/17, просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області правом на висловлення свого ставлення до апеляційних скарг не скористалася. Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 у період з 24.03.1994 по 31.03.2010 проходив службу в органах внутрішніх справ України, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 від 02.10.1987 та копією довідки від 24.07.2020 № 12/331/990. ОСОБА_1 пройдено військово-лікарську комісію госпіталю ГУМВС України в Харківській області, за результатами якої було складено свідоцтво про хворобу № 75 від 08.04.2010. Відповідно до вказаного свідоцтва про хворобу ОСОБА_1 встановлено діагноз: "Гіпертонічна хвороба 2 ст. Гіпертензивне серце. СН-0ст. Міопія слабкого ступеня обох очей". Також, комісією встановлено, що таке захворювання пов`язано з проходження служби в органах внутрішніх справ, а також те, що ОСОБА_1 не придатний до військової служби на підставі статей 39-б (тридцять дев`ять) та 30-п (тридцять). Згідно з довідкою від 24.07.2020 за № 12/331/990 Наказом № 42 о/с ГУМВС України в Харківській області від 29.03.2010 підполковник міліції ОСОБА_1 31.03.2010 звільнений з органів внутрішніх справ України за статтею 64 пунктом "Б" (через хворобу). 26.06.2019 рішенням Обласної медико-соціальної експертної комісії № 3 м. Харкова ОСОБА_1 встановлено ІІІ (третю) групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ України, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною комісією серії 12ААА № 993116. 26.06.2019 рішенням Обласної медико-соціальної експертної комісії № 3 м. Харкова ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 50 % з 31.03.2010, що підтверджується довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого серії 10ААА № 017962. Згідно з висновком від 07.08.2019 про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20 грудня 1990 за № 565-ХІІ «Про міліцію», позивачу виплачено грошову допомогу у розмірі 288 150,00 грн. 18.03.2020 позивач пройшов черговий переогляд Обласної медико-соціальної експертної комісії № 3 м. Харкова, рішенням якої йому встановлено ІІ (другу) групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ України, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААА № 989922. Рішенням Обласної медико-соціальної експертної комісії № 3 м. Харкова 18.03.2020 ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 70 %, що підтверджується довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого серії 12ААА № 013728. Позивач, 21 квітня 2020 року, звернувся до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності. Ліквідаційна комісія ГУМВС України в Харківській області сформувала та направила висновок від 24.07.2020 про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-Х1І ОСОБА_1 у розмірі 420 400 гривень та з урахуванням раніше виплаченої одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності розмір одноразової грошової допомога до виплати встановлено у сумі 132 250 гривень. Таке рішення направлено до Міністерства внутрішніх справ України для затвердження в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції". Листом Департаменту фінансово-облікової політики МВС України № 15534/15-2020 від 18.05.2020 матеріали про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги повернуті до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області без затвердження та без відмови у затвердженні висновку. У вказаному листі зазначені підставі повернення документів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, а саме: через незазначення профілю МСЕК та дати встановлення страхового випадку. В позовній заяві позивачем вказано, що Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області матеріали про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги були повторно направлені до МВС України для прийняття рішення в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції". Листом Департаменту фінансово-облікової політики МВС України № 28906/15-2020 від 01.09.2020 матеріали про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги повернуті до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області без затвердження та без відмови у затвердженні висновку. У вказаному листі зазначено, що медико-соціальна експертиза колишнім працівникам проводиться комісією спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС, що не було виконано при проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 , що унеможливлює прийняття рішення. Жодного рішення відповідно до п. 9 Порядку № 850 не приймалось, а надано лише відповідь, викладену в листі щодо повернення матеріалів на доопрацювання, що сторонами не заперечується. Позивач, не погоджуючись із бездіяльністю посадових осіб Міністерства внутрішніх справ України, яка полягає у незатвердженні висновку Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області від 24.07.2020, звернувся до суду. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 30 жовтня 2019 року у справі № П/811/1416/17, від 16 березня 2020 року у справі № 641/10426, дійшов висновку, що у зв`язку з неприйняттям Міністерством внутрішніх справ України після надходження документів позивача відповідного рішення, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення матеріалів про виплату одноразової грошової допомоги позивачу без розгляду по суті, та зобов`язання Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням ІІ групи інвалідності від захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ України, відповідно до вимог Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, з урахуванням висновків суду. Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що Міністерством внутрішніх справ України не приймалося рішення про відмову у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до п. 9 Порядку №

850. Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності міліції України, а також порядок проходження служби в міліції визначав Закон України "Про міліцію" від 20.12.1990 за № 565-ХІІ. Згідно з пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" № 580-VІІІ від 02.07.2015 року (який набрав чинності 7 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію". Відповідно до пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію". До набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" порядок виплати одноразової грошової допомоги регулювався нормами статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №

850. Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства. На виконання зазначеної норми Закону, Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (надалі також - Порядок). Відповідно до пункту 3 Порядку грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, встановлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи. Пунктом 2 Порядку визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. Пунктами 7 - 9 Порядку встановлено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги. МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. Згідно із пунктом 14 Порядку № 850 призначення та виплата грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: - учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; - учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; - навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); - подання особою за відомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що з огляду на встановлені обставин справи та наведені норми права, розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності, повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), однак, у даному випадку, таке рішення відповідачем, Міністерством внутрішніх справ України, не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання. Водночас, повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства, Порядком № 850 не передбачено, у зв`язку з чим дії Міністерства внутрішніх справ України про повернення документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечать зазначеним вище нормам. Крім того, в розумінні п. 9 Порядку № 850 лист МВС України про повернення матеріалів на доопрацювання не є рішенням, оскільки не містить підстав та мотивів відмови у призначенні одноразової грошової допомоги. Відтак, лист відповідача без зазначення причин відмови не може бути розціненим як належний спосіб прийняття та обґрунтування рішень суб`єктом владних повноважень. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Міністерством внутрішніх справ України не прийнято рішення про відмову у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до п. 9 Порядку №

850. Спосіб, у який МВС України розглянуло заяву та документи про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності ні Законом № 565-ХІІ, ні Порядком № 850 не передбачені. Враховуючи, що відповідачем жодного рішення відповідно до п. 9 Порядку № 850 не приймалось, а надано лише відповідь, викладену в листі щодо повернення матеріалів на доопрацювання, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем фактично вчинено протиправні дії щодо неналежного розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги позивачу. Отже, дії Міністерства внутрішніх справ України щодо розгляду документів позивача для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності, з прийняттям рішення про повернення матеріалів про призначення ОГД до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області є неправомірними. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що органом, уповноваженим на прийняття рішення стосовно призначення позивачу спірної грошової допомоги, є саме Міністерство внутрішніх справ, до компетенції якого і входить розгляд документів, у зв`язку з чим суд не може перебирати на себе вирішення такого питання, досліджувати відповідні документи, надавати їм оцінку, а також встановлювати на їх основі наявність чи відсутність у позивача права на призначення йому вказаної вище допомоги. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № П/811/1416/17 та постанові Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі № 641/10426/16-а. Відтак, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення матеріалів (висновку) про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на доопрацювання та зобов`язання Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням ІІ групи інвалідності від захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ України, відповідно до вимог Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, з урахуванням висновків суду. Висновки суду першої інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 19.02.2019 у справі № 802/498/18-а, від 30 січня 2018 року у справі № 822/1579/17 та від 10 жовтня 2018 року у справі № 733/1290/16-а. Доводи апеляційних скарг не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним. Посилання відповідача на висновки Львівського окружного адміністративного суду, викладені у рішенні від 13.11.2019 у справі № 380.2019.002248 (яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2020), не можуть бути ураховані колегією суддів, оскільки в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховуються висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а не у рішеннях (постановах) судів першої (апеляційної) інстанції. Посилання позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 30.04.2020 у справі № 295/12485/17, від 26.05.2020 у справі № 281/490/17, колегія суддів відхиляє, оскільки такі висновки сформовано за різних фактичних обставин у справах, зазначених позивачем, та у цій справі. Колегія суддів зазначає, що правова позиція Верхового Суду, викладена у постанові від 26.05.2020 у справі № 281/490/17 підлягає застосуванню в адміністративних справах щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги працівнику міліції, в якій Міністерство внутрішніх справ України досліджувало документи, подані позивачем, і їх було протиправно повернуто, але з підстав, які свідчать, що розгляд фактично відбувся і не визнається саме право позивача на отримання допомоги. За обставинами, встановленими судовим розглядом у справі № 520/12169/2020, право позивача на отримання допомоги відповідачем не заперечується, спірним є неприйняття рішення за надісланими позивачем матеріалами на отримання допомоги, а тому правова позиція, викладена в постанові Верхового Суду від 26.05.2020 у справі № 281/490/17, до спірних правовідносин не застосовується. Правова

позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 30.04.2020 у справі № 295/12485/17, підлягає застосуванню в адміністративних справах щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю у разі настання інвалідності внаслідок отримання травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України судом апеляційної інстанції не вирішується. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Міністерства внутрішніх справ України - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 по справі № 520/12169/2020 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк