Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 360/2358/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 березня 2021 року справа №360/2358/20 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року (повне судове рішення складено 03 серпня 2020 року у м. Сєвєродонецьку) у справі № 360/2358/20 (суддя в І інстанції Захарова О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі Старобільське ОУПФУ Луганської області), в якому просила суд: - визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 12.05.2020 № 909270142057 про відмову проведенні перерахунку та виплати раніше призначеної пенсії за вислугу років, відповідно до вимог частини двадцятої статті 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VІІ); - зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років, відповідно до вимог частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ в розмірі 60% від суми місячної заробітної плати, яка зазначена у довідці прокуратури Луганської області від 31.03.2020 № 18-257 вих-20 без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01.05.2020 та виплатити різницю між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії за минулий час, починаючи з 01.01.2020 (тобто за період після 13.12.2019). В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 20.04.2017 позивач отримує пенсію за вислугу років, відповідно до вимог частини п`ятої статті 86 Закону № 1697-VІІ, у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах, із розрахунку 60% місячної заробітної плати за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою цієї статті, тобто в розмірі 60% від місячного заробітку (чинного), до якого включаються всі види оплати праці, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваного перед місяцем звернення за призначенням пенсії. З зазначеного часу позивач перебуває на обліку у Старобільське ОУПФУ Луганської області. Позивач зазначила, що станом на 20.04.2017 працювала в органах прокуратури України та перебувала на посаді прокурора Новоайдарського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області. 20.03.2018 відповідно до наказу прокурора Луганської області від 03.03.2018 № 238к, позивача звільнено із займаної посади та органів прокуратури у зв`язку з виходом на пенсію. Позивач вказала, що 03.04.2020 з метою проведення перерахунку пенсії за вислугу років в розмірі 60% від суми місячного заробітку у відповідності до рішення Конституційного суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ) 2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) та Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» (далі Постанова № 657), звернулась до відповідача з відповідною заявою. До заяви було додано довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, від 31.03.2020 № 18-257 вих.20, виданою прокуратурою Луганської області, відповідно до додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 (у редакції Постанови № 657) «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури». Відповідно до вказаної довідки розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 06.09.2017 за відповідною (прирівняною) посадою - прокурор відділу місцевої прокуратури, становить 31 222,80 грн. На думку позивача, після отримання заяви та вищезазначеної довідки відповідач повинний був здійснити перерахунок пенсійної виплати, тобто нарахувати та сплатити, починаючи з 01.05.2020 пенсію у розмірі 18 733,68 грн. (31222,80 x 60 : 100 = 18733,68), а також виплатити різницю в пенсії за минулий час (але не більш як за 12 місяців), починаючи з 01.01.2020 в розмірі 45 993,52 грн. (18 733,68 - 7235,30 грн х 4 = 45 993,52) (тобто за період після 13.12.2019). Позивач зазначила, що відповідно до пункту 13 статті 86 Закону № 1697-VІІ, який вступив в дію з 15.07.2015 та діє на цей час - пенсії працівникам прокуратури призначаються, і перераховуються і виплачуються уповноваженими на те державними органами - органами Пенсійного фонду України. Крім того, перерахунок пенсії здійснюється відповідно до Порядку подання та оформлення/документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджене постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2015 № 22-1 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі Порядок № 22-1). Позивач вважала, що таким чином, Держава взяла на себе обов`язок забезпечити не лише нарахування, але й перерахунок пенсії працівникам прокуратури виходячи з розміру місячного заробітку. Однак, 22.05.2020 поштою за місцем проживання у смт. Новоайдар Луганської області позивач отримала рішення відповідача від 12.05.2020 № 909270142057 про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років. Відповідач у вищезазначеному рішенні повідомив, що позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії відповідно до Закону № 1697-VІІ у зв`язку з прийнятим Другим Сенатом Конституційного Суду України 13.12.2019 Рішенням №7-р (11)2019 Відповідач у своєму рішенні зазначив, що ним було проведено аналіз норм законодавства щодо перерахунку пенсій працівникам прокуратури, у результаті здійснив наступні висновки: що перерахунок пенсій працівникам прокуратури проводиться у разі прийняття нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури після 13.12.2019 та на підставі довідок про заробітну плату, в яких складові заробітної плати визначаються на момент виникнення права на перерахунок (дата збільшення заробітної плати, в тому числі її складових також після 13.12.2019). Окрім цього, відповідач вважав, що з огляду на те, що останній нормативно-правовий акт щодо підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури, а саме: Постанова № 657 прийнята 30.08.2017 (набрала чинності з 06.09.2017), тобто до 13.12.2019, підстави для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 1697-VІІ в редакції 13.12.2019 відсутні, оскільки на момент прийняття зазначеної постанови та набрання нею чинності частина двадцята статті 86 Закону № № 1697-VІІ діяла в редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 № 76-VІІІ, якою порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури не було визначено. Ця редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ визнана неконституційною тільки з 13.12.2019. Після прийняття вищезазначеного рішення нормативно-правовий акт щодо підвищення заробітної плати працівникам прокуратури, який би був підставою для перерахунку раніше призначених пенсій, не приймався. Позивач не згодна з прийнятим рішенням відповідача про відмову у перерахунку пенсій, оскільки це рішення, на думку позивача, є незаконним, не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року в задоволенні позовні вимоги задоволені частково. Визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 12.05.2010 № 909270142057 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку раніше призначеної пенсії у відповідності до довідки Прокуратури Луганської області від 31.03.2020 № 18-257 вих.20. Зобов`язано Старобільське ОУПФУ Луганської області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки Прокуратури Луганської області від 31.03.2020 № 18-257 вих-20, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 13 грудня 2019 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд не надав належної правової оцінки фактичним обставинам справи в сукупності з нормами чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, у зв`язку із чим дійшов хибного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову. Апелянт наголошує, що після прийняття Конституційним Судом України Рішення нормативно-правовий акт щодо підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури, який би був підставою для перерахунку раніше призначених пенсій, не приймався. Тому, 12.05.2020 управлінням винесено рішення за № 909270142057 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону № 1697-VII та у зв`язку з прийнятим Другим Сенатом Конституційного Суду України 13.12.2019 Рішення № 7-р(ІІ)/2019. Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. ОСОБА_1 з 20.04.2017 призначено пенсію за вислугою років відповідно до статті 86 Закону № 1697-VІІІ в розмірі 60 відсотків від загальної суми виплат за 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією (а.с.52-58). 20.08.2018 позивач звільнена із займаної посади з органів прокуратури за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію, що підтверджується записом у трудовій книжці НОМЕР_1 (а.с.24, зв. бік). 31.03.2020 за № 18-257 вих.20 Прокуратурою Луганської області відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р (ІІ)2019 та у зв`язку з підвищенням у вересні 2017 року заробітної плати працюючих працівників органів прокуратури згідно з Постановою № 657, ОСОБА_1 видано довідку №1 8-2576 вих.20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, за нормами чинними на 06.09.2017 за відповідною (прирівняною) посадою (а.с.27). 03.04.2020 позивач звернулася з заявою до відповідача про перерахунок пенсії за вислугу років у зв`язку із підвищенням розміру посадового окладу на підставі довідки прокуратури Луганської області від 31.03.2020 за № 18-2576 вих.20 (а.с.106). За результатами розгляду заяви позивача від 03.04.2020 відповідач прийняв рішення від 12.05.2020 № 909270142057, яким відмовив позивачу у проведенні перерахунку, посилаючись на те, що підвищення заробітної плати згідно з Постановою № 657 відбулося з 06.09.2017 (дата набрання чинності постанови №657), до 13 грудня 2019 року - дати винесення Рішення Конституційного Суду України, відсутні підстави для проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до ст. 86 Закону № 1697-VІІІ. Після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 13.12.2019 №7-р (ІІ), нормативно-правовий акт щодо підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури, який був би підставою для перерахунку раніше призначених пенсій, не приймався (а.с.28-29). Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого. Слід зазначити, що рішення місцевого суду оскаржено лише відповідачем. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, оскільки судове рішення позивачем не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає рішення місцевого суду лише в частині, в якій задоволені позовні вимоги. В іншій частині судове рішення апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади пенсійного забезпечення працівників прокуратури встановлює Закон № 1697-VII, який набрав чинності з 15.07.2015. Відповідно до частини 20 статті 86 Закону № 1697-VІІ, в редакції Закону № 76-VIII від 28.12.2014, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Разом з тим, Рішенням Другого Сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 (справа № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнано такими, що не відповідають Конституції України. Конституційний Суд України у вказаному рішенні встановив, що: частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VІІ зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом. Конституційний Суд України також дійшов висновку, що оспорюване положення Закону порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу і судову, призводить до порушення регулювання основ соціального захисту прокурорів, оскільки за його змістом регулювання порядку перерахунку призначеної пенсії працівникам прокуратури має здійснюватися актом Кабінету Міністрів України, а не законом України. Частиною другою статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Згідно зі статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 № 2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. У Рішенні від 24.12.1997 № 8-зп у справі № 3/690-97 Конституційний Суд України зазначив, що частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю. У Рішенні від 30.09.2010 № 20-рп/2010 у справі № 1-45/2010 за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 08.12.2004 № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Отже, рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення. Відтак, положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ зі змінами, якою передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019 (справа №3-209/2018(2413/18, 2807/19), як це визначено статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України», тобто з 13.12.2019. Отже, з 13.12.2019 Закон № 1697-VІІ не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Слід врахувати, що Постановою № 657 затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників. А отже, зазначена постанова, що набрала чинності 06 вересня 2017 року, є підставою для проведення перерахунку пенсії позивачу. Дана постанова Уряду хоча й набрала чинності 06.09.2017, однак на позивача її положення поширюються лише з дати ухвалення Конституційним Судом України Рішення №7-р(ІІ)/2019. Так, за змістом довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій Прокуратури Луганської області 31.03.2020 за № 18-2576, відповідно до Постанови № 657, що є підставою для перерахунку пенсії, розмір заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами, чинними на 06.09.2017, за відповідною (прирівняною) посадою прокурора місцевої прокуратури, з урахуванням усіх складових, становить 31 222,80 грн. (а.с.27). Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що у позивача на підставі Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 у справі № 7-р(ІІ)2019 існувало на момент звернення до відповідача право на перерахунок пенсії у зв`язку з збільшенням розміру складових його заробітної плати. На підставі наведеного, місцевий суд дійшов правильного висновку про протиправність рішення Старобільського ОУПФУ Луганської області №909270142057 від 12.05.2010 щодо відмови позивачу у перерахунку раніше призначеної пенсії у відповідності до довідки Прокуратури Луганської області № 18-257вих.20 від 31.03.2020, оскільки з 13.12.2019 підстави для відмови в такому перерахунку були відсутні. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021 у зразковій справі № 560/2120/20. Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, місцевий суд на підставі частини другої статті 9 КАС України, правильно вирішив про необхідність вийти за межі позовних вимог, зобов`язавши відповідача здійснити перерахунок розміру раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 13 грудня 2019 року. Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що останнім не доведено. Отже, розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд прийняв рішення з дотриманням як матеріального так і процесуального права, а позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року в справі № 360/2358/20 залишити без змін. Повне судове рішення 30 березня 2021 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів І. В. Сіваченко А. А. Блохін Г. М. Міронова