Постанова 4816 № 592/12477/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 березня 2021 року м.Суми Справа №592/12477/20 Номер провадження 22-ц/816/514/21 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Левченко Т. А. з участю секретаря судового засідання Кияненко Н.М., розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 лютого 2021 року, ухвалене у складі судді Костенка В.Г. у м. Суми, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Сумська обласна клінічна лікарня» про зобов`язання вчинити дії, в с т а н о в и в : У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду вказаним позовом, в якому просив Комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради «Сумська обласна клінічна лікарня» (далі по тексту КНП СОР «СОКЛ») знищити всі персональні дані третіх осіб та всі номери телефонів, які знаходяться в його персональних даних оброблених відповідачем. Свої вимоги мотивував тим, що 12 вересня 2020 року він звернувся до КНП СОР «СОКЛ» з відповідною вимогою про видалення та знищення вказаної персональної інформації щодо осіб з якими від перебуває в родинних відносинах, на що йому було повідомлено про її видалення, шляхом закреслення. Проте, він вважає, що відповідачем не була дотримана процедура видалення або знищення персональних даних, а внесення до медичної документації інформації щодо номерів мобільних телефонів взагалі є незаконним. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 лютого 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким заявлені позовні вимоги задовольнити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов до безпідставного висновку, що ним була надана згода на обробку відповідачем персональних даних. Крім того, вважає, що відповідач перед отримання персональних даних відносно третіх осіб, мав пересвідчитися в наявності саме згоди на поширення такої інформації. Зазначає, що відповідач фактично визнав саме його відповідальним за поширення даних щодо третіх осіб. Також, звертає увагу на те, що судом першої інстанції не було з`ясовано з якою метою вносилися до його медичної карти персональні дані третіх осіб та номери мобільних телефонів. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення, просить його залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що у зв`язку з госпіталізацією 11 серпня 2020 року ОСОБА_1 до КНП СОР «СОКЛ» заповнено медичну карту стаціонарного хворого №10262 в яку внесені його персональні дані, а саме прізвище, ім`я та по батькові хворого, дату народження, вік, відомості про документ, що посвідчував його особу, адресу проживання, місце роботи (а.с. 42). Також, вказані три номери мобільних телефонів, ім`я та по батькові матері та брата позивача у справі . 13 серпня 2020 року, 25 серпня 2020 року, 29 серпня 2020 року та 12 вересня 2020 року ОСОБА_1 адресовані звернення до КНП СОР «СОКЛ» щодо внесених до медичної документації персональних даних, зокрема просив повідомити про умова надання доступу до персональних даних, їх місцезнаходження, а також просив видалити та знищити дані щодо всіх третіх осіб (а.с. 22, 23, 24, 25, 26). КНП СОР «СОКЛ» на вказані звернення надані відповіді за підписом директора ОСОБА_2 , в яких було зазначено, що джерелом збору інформації про персональні дані позивача є відомості, які були надані самим ОСОБА_1 , в тому числі номери мобільних телефонів матері та брата. Розпорядником персональних даних є підприємство та вони використовуються виключно співробітниками, які несуть персональну відповідальність за нерозголошення персональних даних та збереження лікарської таємниці (а.с. 27, 28). Також, листом від 28 вересня 2020 року позивача було повідомлено про те, що з медичної карти викреслені відомості про його матір та брата (а.с. 30). Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач відповідно до закону мав право на збирання персональних даних про позивача, як про хворого, які той надав добровільно, у тому числі імена та номери телефонів третіх осіб, які є близкими родичами позивача. Також, зазначив, що права позивача на не розголошення відомостей про нього забезпечене законом та відповідачем. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції оскільки вони відповідають вимогам закону та обставинам справи. Зокрема, вставлено, що спір між сторонами виник з приводу внесення до медичної карти стаціонарного хворого інформації про номер телефону позивача і щодо персональних даних його матері та брата. Відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних врегульовані Законом України «Про захист персональних даних». Статтею 2 вказаного Закону визначено, що персональними даними є відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована; розпорядник персональних даних - фізична чи юридична особа, якій володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця; суб`єкт персональних даних - фізична особа, персональні дані якої обробляються; згода суб`єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. За змістом статті 7 Закону України «Про захист персональних даних», забороняється обробка персональних даних про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, засудження до кримінального покарання, а також даних, що стосуються здоров`я, статевого життя, біометричних або генетичних даних. Положення частини першої цієї статті не застосовується, якщо обробка персональних даних: необхідна в цілях охорони здоров`я, встановлення медичного діагнозу, для забезпечення піклування чи лікування або надання медичних послуг, функціонування електронної системи охорони здоров`я за умови, що такі дані обробляються медичним працівником або іншою особою закладу охорони здоров`я чи фізичною особою - підприємцем, яка одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та її працівниками, на яких покладено обов`язки щодо забезпечення захисту персональних даних та на яких поширюється дія законодавства про лікарську таємницю, працівниками центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, на яких покладено обов`язки щодо забезпечення захисту персональних даних. У відповідності до приписів п. 5), 6), 8) ч. 2 ст. 8 вказаного Закону, суб`єкт персональних даних має право: пред`являти вмотивовану вимогу володільцю персональних даних із запереченням проти обробки своїх персональних даних; пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними; звертатися із скаргами на обробку своїх персональних даних до Уповноважений або до суду. Підстави видалення або знищення персональних даних, визначені в ст. 15 вищезазначеного Закону. Зокрема, персональні дані зібрані з порушенням вимог цього Закону, підлягають видаленню або знищенню у встановленому законодавством порядку. Тобто, з вказаних норм слідує, що з вимогою про видалення або знищення персональних даних має право звернутися фізична особа, персональні дані якої обробляються, за наявності на те підстав, передбачених ст. 15 Закону України «Про захист персональних даних». Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції та не спростовано позивачем, обробка персональних даних ОСОБА_1 , в тому числі щодо його номеру телефону та відомостей про третіх осіб, відповідачем здійснювалася у зв`язку з його зверненням 11 серпня 2020 року до КНП СОР «СОКЛ» за направленням Конотопської ЦРЛ з метою госпіталізації та проведення лікування. Відсутність в бланку медичної карти стаціонарного хворого графи щодо засобів зв`язку хворого, не є підставою вважати, що інформація про номеру телефону, яка була надана саме позивачем, отримана відповідачем з порушенням вимог Закону України «Про захист персональних даних». Доказів на підтвердження відсутності вільного волевиявлення на надання згоди на обробку відповідачем персональних даних щодо номеру телефону, усупереч доводам апеляційної скарги позивачем ані до суду першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду рішення суду надано не було. Щодо внесеної до медичної карти стаціонарного хворого інформації про матір та брата позивача, а також їх номерів телефону, то ОСОБА_1 не є суб`єктом цих персональних даних в розумінні Закону України «Про захист персональних даних», а тому не має права пред`являти вимоги про їх вилучення або знищення. Позивачем у своїх доводах взагалі не обґрунтовано, яким чином зазначення вказаної персональної інформації щодо третіх осіб в медичній документації впливає на його законні права та інтереси. Колегія суддів звертає увагу на приписи ст. 24 вказаного Закону, якою визнано, що володільці, розпорядники персональних даних та треті особи зобов`язані забезпечити захист цих даних від випадкових втрати або знищення, від незаконної обробки, у тому числі незаконного знищення чи доступу до персональних даних. Отже, саме на відповідача покладено обов`язок на зберігання персональної інформації, занесеної до медичної документації стаціонарного хворого, а також відповідальність за її незаконну втрату чи обробку, а тому відсутні підстави вважати, що зберігання персональної інформації позивача в медичній документації може вплинути на його права чи інтереси. Відповідно до ст. 375 ЦПК Україниапеляційнийсуд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи, що доводи апеляційної скарги аналогічні за змістом доводам позовної заяви, які були належним чином досліджені та оцінені місцевим судом, суд апеляційної інстанції не вбачає процесуальних підстав для їх переоцінки та визнає, що висновків суду по суті спору вони не спростовують, на законність рішення не впливають. Відтак, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, розглядаючи спір, правильно визначив характер спірних правовідносин та норми права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку і ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий - О. І. Собина Судді: В.І. Криворотенко Т.А. Левченко