LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4810428/5989/20

від 25.03.2021 ·

Головуючий суду 1 інстанції - Шубочкіна Т.В. Доповідач -Коновалова В.А. Справа № 428/5989/20 22-ц/810/164/21 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 25 березня 2021 року м. Сєвєродонецьк Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Коновалової В.А., суддів: Карташова О.Ю., Луганської В.М., за участю секретаря судового засідання Василович Г.Ю., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10 грудня 2020 року, ухвалене у складі судді Шубочкіної Т.В. в м Сєвєродонецьк Луганської області, за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання права власності в порядку спадкування, в с т а н о в и в: Короткий зміст позовних вимог У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання права власності в порядку спадкування, в обґрунтування якого зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді недоотриманої пенсії в сумі 6293,94 грн, яка була нарахована Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області за період з 01 липня 2007 року по 31 жовтня 2010 року як підвищення до пенсії особі, яка має статус дитини війни, але не була виплачена. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серії ННВ № 763230, посвідченого державним нотаріусом Першої Сєвєродонецької нотаріальної контори Фесенко О.М. 05 травня 2018 року спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її донька ОСОБА_1 . Вважає, що відмова відповідача у виплаті суми недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом не ґрунтується на вимогах закону. Позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд визнати ОСОБА_1 спадкоємцем за законом після смерті її матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за позивачем право власності у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на недоотримані останньою пенсійні виплати в розмірі 6293,94 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10 грудня 2020 рокупозов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання права власності в порядку спадкуваннязадоволено частково. Суд визнав за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на недоотриману останньою за життя суму пенсійних виплат в розмірі 6293 грн 94 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати. Суд першої інстанції обґрунтував рішення тим, що позивач є спадкоємцем за законом майна, що належало її померлій матері ОСОБА_2 , а саме суми доплати підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01 липня 2007 року по 31 жовтня 2011 року в розмірі 6293,94 грн, яка була недоотримана ОСОБА_2 у зв`язку зі смертю. Відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання зазначеної суми, тому суд першої інстанції вважав, що вимоги позивача про визнання права власності на недоотримані ОСОБА_2 виплати підлягають задоволенню. Щодо вимоги позивачки про визнання її спадкоємцем за законом після смерті матері, то суд вважав її необґрунтованою, оскільки позивачка є спадкоємцем за законом, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Першої сєвєродонецької державної нотаріальної контори Фесенко О.М. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області просить скасувати рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10 грудня 2020 рокута ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ (1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області вказує на те, що позивачка неодноразово зверталася до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області з заявами щодо отримання нею надбавки «дитині війни», яка належала її померлій матері ОСОБА_2 . ОСОБА_1 відповідачем надавались відповіді, що статус «дитині війни» мала її матір ОСОБА_2 , тому позивач не має права на отримання вказаної надбавки за матір, оскільки Законом України «Про соціальний захист дітей війни» право спадщини на статус та пільги дітей війни не передбачено. Відповідач зазначає, що виконавче провадження щодо виконання постанови Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 02 лютого 2010 року та ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2014 року, яким зобов`язано управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку здійснити нарахування та провести відповідні виплати на користь ОСОБА_2 за підвищенням до пенсії 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 6393,94 грн вже перебувало на виконанні і є завершеним згідно п.11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції на час винесення постанови, завершене виконавче провадження не може бути розпочате, крім випадків, передбачених цим законом. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 травня 2018 року, спадкоємицею зазначеного у цьому свідоцтві майна є ОСОБА_1 , спадщина на яку видано це свідоцтво складається із права на доплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01 липня 2007 року по 31 жовтня 2010 року в загальній сумі 6293,94 грн. При цьому, свідоцтво про набуття позивачем спадкового майна, що належало її померлій матері, у вигляді недоотриманих грошових коштів, до управління не надавалось. Управління посилається на те, що не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема права на пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом. (2) Позиція інших учасників справи Ухвалою Луганського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року позивачу роз`яснювалося право подати до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу у письмовій формі. ОСОБА_1 отримала копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі та апеляційну скаргу 01 березня 2021 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 123). У відзиві на апеляційну скаргу позивачка просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін. Відзив мотивовано тим, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області отримало 24 лютого 2021 року (а.с. 122). Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином і в установленому законом порядку, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень і у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Із змісту апеляційної скарги вбачається, що відповідачем рішення суду в частині відмови у визнанні позивача спадкоємцем за законом не оскаржується, тому рішення суду в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції згідно положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку № 12 від 24 жовтня 2008 року. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач є спадкоємцем за законом майна, що належало її померлій матері ОСОБА_2 , а саме суми доплати підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01 липня 2007 року по 31 жовтня 2011 року в розмірі 6293,94 грн, яка була недоотримана ОСОБА_2 у зв`язку зі смертю. Відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання зазначеної суми, тому суд першої інстанції вважав, що вимоги позивача про визнання права власності на недоотримані ОСОБА_2 виплати підлягають задоволенню. Щодо вимоги позивачки про визнання її спадкоємцем за законом після смерті матері, то суд вважав її необґрунтованою, оскільки позивачка є спадкоємцем за законом, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Фесенко О.М. Висновки суду першої інстанції в оскаржуваній частині підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам закону, зазначеному в тексті оскаржуваного рішення. Судом встановлено, що постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 02 лютого 2010 року, яка залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2014 року, визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо нездійснення підвищення до пенсії ОСОБА_2 та її виплати, як дитині війни, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснити виплату підвищення до пенсії ОСОБА_2 та її виплатити, як дитині війни, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальних захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року з урахуванням фактично виплаченого. Згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 28 грудня 2017 року, на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 06 листопада 2011 року № 30624561, яка надійшла до управління 17 січня 2012 року де позивачем була ОСОБА_2 , розпорядженням від 20 січня 2012 року проведено перерахунок та нараховано доплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01 липня 2007 року по 31 жовтня 2010 року в загальній сумі 6293,94 грн та включено на додаткову відомість. Станом на 28 грудня 2017 року нарахована сума не виплачена. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується ксерокопією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Сєвєродонецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області. Частиною третьою статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» передбачено, що суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року у справі № 428/90/20, оприлюднена 22 квітня 2020 року. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справ № 2-а-2606/10, та встановлено, що згідно постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про відкриття виконавчого провадження ВП № 30624561 від 06 жовтня 2011 року державною виконавчою відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2-а-2606/10, виданого 11 листопада 2010 року про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснити виплату підвищення до пенсії ОСОБА_2 та її виплатити, як дитині війни, згідно ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року з урахуванням фактично виплаченого. Виконавче провадження ВП № 30624561закінчено 28 лютого 2012 на підставі п.11 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (повернення ВД у випадку, передбаченому ч.3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV), у зв`язку з відсутністю фінансування. Звернення із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, яке на момент такого звернення закінчено, не може вважатися ефективним захистом порушених прав заявника, оскільки виконавче провадження вже завершено. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 750/7865/18 зазначено, що звернення із заявами про заміну стягувача правонаступником у виконавчих провадженнях після їх закінчення не призведе до захисту порушеного права позивача. Звертаючись до суду із вимогою про визнання право власності у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , на недоотримані останньою пенсійні виплати у розмірі 6293,94 грн, позивачка посилалась на те, що відповідач необґрунтовано відмовляє у виплаті їй як спадкоємцю за законом успадкованих сум пенсії. Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання в порядку встановленому ЦПК України. Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм правом та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.(ст. 1217 ЦК України) Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що дана норма розповсюджується на правовідносини з приводу виплати нарахованих сум пенсії, але своєчасно не отриманих пенсіонером з власної вини та не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину. Згідно статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Отже суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, яке набрало законної сили, і яким його (пенсійний орган) було зобов`язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії як особі, яка має правовий статус дитини війни, передбаченої "Про соціальний захист дітей війни". Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 травня 2018 року, виданого державним нотаріусом Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Фесенко О.М., спадкоємцем у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з права на доплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01 липня 2007 року по 31 жовтня 2011 року в загальній сумі 6293,94 грн, яка належала померлій на підставі довідки № 1206, виданої Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 28 грудня 2017 року. 11 липня 2018 року ОСОБА_1 зверталась до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області із заявою, в якій зазначала, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 травня 2018 року їй належить право на отримання доплати підвищення до пенсії ОСОБА_2 як дитині війни за період з 01 липня 2007 року по 31 жовтня 2011 року в загальній сумі 6293,94 грн, тому просила виплатити їй як спадкоємцю зазначену суму. Проте, відповідачем відмовлено ОСОБА_1 у виплаті суми 6293,94 грн, оскільки Законом України «Про соціальний захист дітей війни» право спадщини на статус та пільги дітей війни не передбачено.Відповідно до ст. 1219 ЦК право на пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом, не входить до складу спадщини, оскільки це право нерозривно пов`язані з особою спадкодавця. Позивачка неодноразово ІНФОРМАЦІЯ_2 , 17 червня 2020 року, 25 липня 2020 року, зверталась до відповідача із заявами щодо виплати вищевказаної доплати, проте відповідачем було відмовлено у її виплаті. Із матеріалів справи вбачається, що 10 вересня 2020 року ОСОБА_1 зверталась до Першої сєверодонецької нотаріальної контори із заявою про виправлення помилки у свідоцтві про право на спадщину за законом серії ННВ № 763230 від 05 травня 2018 року в частині визначення складу спадщини, оскільки помилково зазначено, що спадщина складається з права на доплату підвищення до пенсії як дитині війни, замість спадщина складається з суми доплати підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01 липня 2007 року по 31 жовтня 2010 року у загальному розмірі 6293,94 грн (спадкова справа 74/2018). Перша Сєвєродонецька нотаріальна контора листом від 10 вересня 2020 року за № 515/101-16 роз`яснила ОСОБА_1 , що відповідно до п. 6.13 розділу VІ Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 рудня 2010 року № 3253/5, виправлення помилки застерігається нотаріусом, який вчиняв нотаріальну дію, після посвідчувального напису, із зазначенням дати та проставленням свого підпису і печатки на такому застереженні. Виправити помилку допущену ОСОБА_3 неможливо, оскільки останній був звільнений з посади державного нотаріуса у 2018 році, а помилку повинен виправляти той нотаріус, який вчиняв нотаріальну дію. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, оскільки ОСОБА_2 за життя здійснено перерахунок та нараховано доплату підвищення до пенсії як дитині війни в загальній сумі 6293,94 грн, позивачка як спадкоємець за законом в установленому законом порядку прийняла спадщину після смерті матері та отримала свідоцтво про право на спадщину, проте державним нотаріусом Першої Сєверодонецької державної нотаріальної контори Фесенко О.М. допущено помилку у свідоцтві про право на спадщину за законом серії ННВ № 763230 від 05 травня 2018 року в частині визначення складу спадщини, яку не можливо виправити та відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області у виплаті позивачу суми 6293,94 грн, яка складається з доплат підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01 липня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 та належала померлій ОСОБА_2 , то ці обставини свідчать про набуття позивачкою права на отримання в порядку спадкування нарахованої доплати підвищення до пенсії в сумі 6293,94 грн, та неможливість отримання позивачем суми у позасудовому порядку. Встановивши, що за життя ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не отримала підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01 липня 2007 року по 31 жовтня 2010 року в загальній сумі 6293,94 грн, а позивачка є її спадкоємицею за законом та у встановленому законом порядку прийняла спадщину, яка складається з зазначеної суми не отриманої, в зв`язку зі смертю, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачка як спадкоємиця набула право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері на недоотриману останньою за життя суму 6293,94 грн. З урахуванням викладеного доводи апеляційної скарги про те, що позивач не має права на отримання вказаної надбавки за матір, оскільки Законом України «Про соціальний захист дітей війни» право спадщини на статус та пільги дітей війни не передбачено є безпідставними. За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Щодо суті апеляційної скарги Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Щодо судових витрат Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області залишити без задоволення. Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 25 березня 2021 року. Головуючий В.А. Коновалова Судді О.Ю. Карташов В.М. Луганська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»