Постанова 4851 № 520/11061/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 березня 2021 р.Справа № 520/11061/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. , за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С представника позивача Соловей Г.В. представника відповідача Богодущенко Л.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2020, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 12.10.20 року по справі № 520/11061/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Велотрейд", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Слобожанської митниці Державної митної служби України №UА807000/2020/001522/2 від 11.08.2020; - визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807000/2020/00889 від 11.08.2020. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/001522/2 від 11.08.2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807000/2020/00889 від 11.08.2020 є протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам чинного законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, оскільки, позивачем при митному оформленні товарів надано повний пакет документів для підтвердження вартості товарів за 1 методом (графа 43) та вірно розраховано митну вартість товарів. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень - задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення про коригування митної вартості товарів Слобожанської митниці Державної митної служби України №UA807000/2020/001522/2 від 11.08.2020 року. Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Слобожанської митниці Державної митної служби України №UA807170/2020/00889 від 10.08.2020 року. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, відповідач в апеляційній зазначає, що митниця зобов`язана здійснювати контроль за повнотою нарахування митних платежів та правильністю визначення бази митного оподаткування, зокрема, митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України. Відповідач звертає увагу, що надані документи є похідними від основного документу, на підставі якого позивачу надавалися послуги з перевезення - Договору транспортного експедирування, який не був поданий до митного оформлення разом з ЕМД №UА807190/2020/040070 від 10.08.2020. Факт того, що до митниці не надавався жоден договір (контракт) про перевезення підтверджується відсутністю у графі 44 зазначених ЕМД реквізитів документа за кодом «4301», яким має бути позначено такий документ відповідно до Класифікатора документів. Необхідність подання відповідного договору обумовлена тим, що послуги з перевезення - це цивільні правовідносини, підставою виникнення яких є відповідний договір. Саме договором сторони визначають, зокрема, предмет правовідносин, порядок надання послуг, порядок здійснення розрахунків за надані послуги тощо. Відповідач наголошує, що за результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих разом з ЕМД №UА807170/2019/037886 від 12.07.2019, було виявлено, що ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме, складової, передбаченої п.5 ч.10 ст.58 МК України - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Відповідач вважає, що спрацювання ризиків АСАУР вже свідчить про наявність обґрунтованого сумніву та є підставою для витребовування додаткових документів, то логічно послідовним є твердження про те, що неподання декларантом на запит митного органу жодних додаткових документів свідчить про те, що обґрунтований сумнів митниці у правильності обрання методу визначення митної вартості та правильності її обчислення не був усунутий, що, в свою чергу, виключає можливість для митного органу визнати заявлену декларантом митну вартість. При цьому, митна вартість, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях, що підтверджується наданим разом з відзивом на позов витягом з ЄАІС щодо рівня цін по ЦБД. На думку відповідача, коригування митної вартості товарів позивача здійснене Слобожанською митницею Держмителужби у відповідності до ст.ст.52-64 МКУ та Методичних рекомендацій, а оскаржене позивачем рішення про коригування митної вартості є законним та обґрунтованим. Позивач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому зазначив, що погоджується з висновками рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року у справі №520/11061/2020, що наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, розбіжностей) у первинних документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватися як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товарів та не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у них міститься, якщо за результатами дослідження інших даних (сукупності решти відомостей, що викладені в документах) та доказів можна достовірно визначити митну вартість товару. Позивач зазначає, що наявність розбіжностей в інвойсі та пакувальному листі щодо умов поставки товару не може свідчити про неправильне визначення позивачем мнтної вартості товару, оскільки за змістом контракту та інвойсу, які в силу положень ч.2 ст.53 МК України, є основними документами, що підтверджують митну вартість товару, визначено однакові умови поставки FOB XINGANG, Китай. Крім того, позивач повністю сплатив вартість згідно рахунків інвойс у повному обсязі. Позивач вважає, що відповідачем у апеляційній скарзі жодним чином не доведено, що зазначені недоліки змісту пакувальних листів вплинули чи могли вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару. Позивач погоджується із висновками рішення ХОАС від 12.10.2020 року, що текст рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару, так як і текст відзиву проти позову не містить жодних відомостей про подібність товарів за поданою заявником через декларанта митними деклараціями №UA500110/2020/9287 від 08.08.2020 року, №UA100130/2020/707104 від 04.08.2020, №UA500500/2020/500931 від 07.08.2020, №UA100130/2020/707010 від 03.07.2020 та про схожість умов поставки товару. Позивач наголошує, що надавав в розпорядження митниці МД попередніх періодів аналогічного товару МД UA № 807170/2020/035681 від 17.07.2020 року, МД UA № 807170/2020/035711 від 17.07.2020, МД UA №807170/2020/035709 від 17.07.2020 року, МД UA № 807170/2020/030938 від 22.06.2020 року. Митне оформлення Товару за оскаржуваними рішеннями про коригування митної вартості товару було проведено 31.07.2020 року, тобто фактично через 24 дні. Поряд з тим, відсутність доведеного факту подібності товару та умов імпорту не дозволяє використовувати рівні показники митної вартості товару. Також, позивач вважає, що текст оскарженого рішення про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Позивач погоджується з висновками Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року №520/11061/2020 про те, що відповідач не довів правомірності оскаржуваного в даній адміністративній справі рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/001522/2 від 11.08.2020 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807000/2020/00889 від 10.08.2020. Будь-яких доводів, щоб спростовували вказане у апеляційній скарзі Слобожанської митниці відсутні. В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі. Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 04.05.2020 року між ТОВ «Велотрейд» (покупець) та TIANJIN TIGERBIKE CO. LTD (Китай) (продавець) укладено Договір №04/05-2020 поставки продукції. Відповідно до умов вказаного договору поставки продукції, предметом договору є поставка продавцем покупцю продукції, а саме частини і комплектуючі велосипеда, відповідно до Інвойсу/ам чи додаткам (специфікаціям) до даного договору, в межах, встановленим цим договором. Згідно з п.2.1. Договору №04/05-2020 від 04.05.2020 року ціна на продукцію, умови оплати і поставки до цього Договору визначаються в Інвойсі (проформа інвойс) чи в додатках (специфікаціях) до договору. За пунктом 3.1. вказаного Договору, товар за даним договором має бути поставлений в Україну на умовах поставки FOX-Ксинанг, Китай (у відповідності з «Інкотермс-2010»), якщо інше не передбачено в Інвойсі. Відповідно до п.8.1 Договору №04/05-2020 від 04.05.2020 року поставки продукції строк дії договору до 31.12.2025 року. До вказаного договору був оформлений Інвойс №HY-СК-202041 від 19.06.2020 року на загальну суму 19040,04 долара США із умовами оплати 120 днів з моменту отримання товарів. ТОВ «Велотрейд» розрахувався за поставлений товар в повному обсязі відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті №190 від 28.07.2020 на суму 35756,96 доларів США. Як зазначає представник позивача в позовній заяві, в цю суму входили й інші платежі ТОВ «Велотрейд» перед TIANJIN TIGERBIKE CO. LTD, в тому числі й згідно Інвойс №HY-СК-202041 від 19.06.2020 року на суму 19040,04 долара США. 10.08.2020 року представником позивача в особі митного брокера ФОП ОСОБА_1 було подано електрону митну декларацію ІМ№UA807170/2020/040070. У цій декларації заявник в особі декларанта визначив митну вартість товару (а саме: частини до велосипедів захист ланцюга,: СН R-01 - 720 шт., ручки керма велосипеда гумові GRS-01 - 1316 компл.) за першим методом (за ціною договору) на рівні - 19040,04 дол. США + транспортні витрати 63679,41 грн., загальна вартість становить 589197,84 грн. (по курсу 27,6486). Разом з митною декларацією подано всі необхідні документи, подання яких передбачено чинним законодавством України для оформлення товару у режимі імпорту, в тому числі, документи що підтверджують митну вартість товару згідно з ч. 2 ст. 53 МКУ: декларацію митної вартості ІМ№UA807170/2020/040070 від 10.08.2020; договір №04/05-2020 від 04.05.2020; Інвойс №HY-СК-202041 від 19.06.2020 на загальну суму 19040,04 долара США; платіжне доручення в іноземній валюті від 28.07.2020 №190 на суму 35756,96 долара США; документи щодо транспортування (перевезення) товару, та документи, що підтверджують вартість перевезення, а саме: договір з перевізником ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» №204018-119 від 04.01.2018, довідка про підтвердження транспортно-експедиційних витрат ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС»№3007-4 від 30.07.2020 та рахунок на оплату відповідно до договору транспортного експедирування №2999 від 30.07.2020 року; звіт про оцінку майна №06/08/2020/03 від 06.08.2020 Регіонального торгівельно-виробничого підприємства «Гранід» у формі ТОВ про підтвердження митної вартості товару заявленого до митного декларування; договір про надання послуг митного брокера з ФОП ОСОБА_1 ; сертифікат від 27.07.2020 №201200А0/004204, виданого ССРІТ/ССООІС Республікою КНР. Під час вивчення цих документів та порівняння їх з базою ЄАІС, Слобожанською митницею виявлено, що за іншими митними деклараціями рівень митної вартості на подібний товар (митні декларації №UA500110/2020/9287 від 08.08.2020 року, №UA100130/2020/707104 від 04.08.2020, №UA500500/2020/500931 від 07.08.2020, №UA100130/2020/707010 від 03.07.2020) визначено на рівні 5,01 дол. США за кг, тому адміністративним органом була застосована процедура консультацій з приводу рівня митної вартості товару. В запереченнях проти позову відповідачем вказано, що причинами ініціювання процедури консультацій були також розбіжність в номері інвойсу в митних деклараціях країни відправлення та поданій до оформлення, не надання договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення імпортно-експортних та транзитних вантажів. 31.07.2020 року Слобожанською митницею Дермитслужби прийнято оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/001420/2, яким внаслідок застосування резервного - другорядного методу визначення митної вартості товарів визначено митну вартість товару на рівні - 5,01 доларів США/кг, 2,17 дол США/кг, 2,34 дол.США/кг, 3,17 дол.США/кг для кожної одиниці товару, а загалом на суму 85257,98 дол. США з транспортними витратами. Не погодившись із визначеною митною вартістю, та з метою випуску товарів у вільний обіг, ТОВ «Велотрейд» здійснило оформлення митної декларації №UA807170/2020/040070 від 10.08.2020 в порядку частини 7 статті 55 Митного кодексу України з наданням фінансової гарантії. Вважаючи неправомірною визначену відповідачем митну вартість згідно оформленої митної декларації №UA807170/2020/040070 від 10.08.2020 року з наданням фінансової гарантії, та зі спірними рішеннями про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду із даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірності оскаржуваного в даній адміністративній справі рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/001522/2 від 11.08.2020 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807000/2020/00889 від 10.08.2020. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав. Частиною 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зміст та обсяг повноважень митниць на перевірку правильності визначення платниками податків митної вартості товару в операціях з імпорту до України, а також приводи, способи та порядок реалізації таких повноважень унормовані приписами Митного кодексу України. Так, згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Відповідно до ч.1 ст.53 названого кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 1 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. В силу ч.3 ст.53 Митного кодексу України підставами для видання органом доходів і зборів письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Окрім того, у силу ч.4 ст.53 названого кодексу обґрунтоване припущення Митниці про існування взаємозв`язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах. Таким чином, у порядку ч.1 ст.54 Митного кодексу України владним суб`єктом здійснюється контроль за правильністю самостійно обчисленого платником податків показника митної вартості товару, зокрема, у спосіб згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України та згідно з ч.4 ст.53 Митного кодексу України. Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що відповідно до ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57); застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57); у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (ч. 5 ст. 57); при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57); методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 7 ст. 57); у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч. 8 ст.57). З матеріалів справи вбачається, що 10.08.2020 особою, уповноваженою позивачем на декларування товарів, до відділу митного оформлення «Центральний» митного поста «Вантажний» Слобожанської митниці Держмитслужби була подана до митного оформлення в митному режимі «імпорт» електронна митна декларація (далі-ЕМД) ІМ40ДЕ №иА807170/2020/040070 на товари походженням з Китаю, які використовуються для виробництва велосипедів (7 товарних позицій). Вказані товари надійшли на адресу ТОВ «Велотрейд» за зовнішньоекономічною угодою - Контракт № 04/05-2020 від 04.05.2020, укладеною з виробником імпортованого товару. Відповідно до відомостей граф 8 та 9 вказаної ЕМД одержувач/імпортер та особа відповідальна за фінансове врегулювання: ТОВ «Велотрейд». У вказаній ЕМД митна вартість товарів позивача була визначена за основним методом - у розмірі 589197,84 грн. Згідно з п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню. Відповідно до п. 1 ч.4 ст.54 МКУ орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таким чином, митниця зобов`язана здійснювати контроль за повнотою нарахування митних платежів та правильністю визначення бази митного оподаткування, зокрема, митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України. Так, контроль правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за ЕМД №UA807170/2020/040070 від 10.08.2020, здійснювався посадовими особами митниці відповідно до вимог ст.54 МКУ шляхом перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, а також ст:ст.336, 337, 363 МКУ в частині контролю із застосуванням системи управління ризиками. Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №UA807170/2020/040070 від 10.08.2020 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів 1, 2, 3, 4, 5, 7 зокрема, за кодом 105-2 - контроль правильності визначення митної вартості товарів. Спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості є рекомендацією посадовій особі митного органу більш ретельно опрацювати подані до митного оформлення документи. Отже, вищезазначені обставини стали підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів та направлення запиту до спеціалізованого підрозділу для контролю заявленої митної вартості. За результатом аналізу та співставлення поданих декларантом документів було встановлено наступне:

1. Задекларований рівень митної вартості товарів нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні раніше.

2. Подані до митного оформлення документи містили наступні розбіжності: 2.1. Пунктом 3.1 Контракту №04/05-2020 від 04.05.2020 визначено, що «товар по настоящему договору должен быть поставлен в Украину на условиях FOB- Ксинганг, Китай (в соответствии и Инкотермс-2010), если иное не оговорено в Инвойсе». У рахунку-фактурі (інвойсі) №НY-CK-202041 від 19.06.2020 у графі Delivery terms (умови поставки) зазначені FOB - XINGANG, CHINA (умови FOB (Free on board) - продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання після того, як товар перейшов поручні судна і опинився на кораблі. Проте, у пакувальному листі №HY-CK-202041 PL від 19.06.2020 у графі Delivery terms (умови поставки) зазначені FCA - XINGANG, CHINA (умови FCA (Free Carrier) - продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання після того, як передав товар перевізнику, вибраному покупцем товару. 2.2. У рахунку-фактурі (інвойсі) №НY-CK-202041 від 19.06.2020 у графі Payment (порядок розрахунків): payment within 120 days from the receipt of goods (оплата за товар здійснюється протягом 120 днів з моменту отримання товарів). У сертифікаті ССРІТ №201200А0/004204, виданим уповноваженим органом КНР у графі Payment (порядок розрахунків): 100% prepayment (100% передоплата).

3. Сертифікат ССРІТ №201200АО/004204, поданий позивачем при митному оформленні, у якому у графі Payment (порядок розрахунків) зазначено 100% prepayment (100% передоплата). У разі узгодження сторонами такого порядку розрахунків, одним із обов`язкових документів, які подаються до митного оформлее є банківське платіжне доручення (п. 4 ч.2 ст. 53 МК України), яке, не було подано під час митного оформлення, що підтверджується відсутністю у графі 44 цієї ЕМД реквізитів документу за кодом «3001», який згідно з Класифікатором документів відповідає банківському платіжному документу, що стосується товару. Перелік документів, які мають подаватися декларантом в підтвердження заявленої митної вартості товарів, визначено ч.2 ст.53 МК України. Зокрема, це: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт), або документ, який його замінює та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Колегія суддів звертає увагу, що у постанові від 11.09.2020 (справа №820/10288/15) Верховний Суд зазначив, що відсутність доказів оплати за придбаний товар є однією з підстав для відмови в задовленні позовних вимог. Згідно з ч.4 ст.58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Частина 5 ст.58 МКУ дає визначення словосполучення «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Відповідно до пп.2.2, 2.11, 2.12 п.2 розділу 2 Методичних рекомендацій посадовою особою митниці було здійснено перевірку документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат. на транспортування, та перевірку наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість, та наявності розбіжностей у документах, наданих декларантом, за результатами чого було встановлено наступне. Відповідно до пункту 3.1 Контракту №04/05-2020 від 04.05.2020 товар поставляється позивачу на умовах FOB- Ксинганг, Китай, та при його тлумаченні мають силу правила ІНКОТЕРМС-2010. Враховуючи положення ч.10 ст.58 МК України, складовими митної вартості товару, які, зважаючи на умови поставки «FOB», повинні при розрахунку митної вартості товару додаватись до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари є, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місляг ввезення на митну територію України (п.5 ч.10 ст.58 МК України). З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження вищевказаної складової митної вартості, разом з ЕМД №UА807190/2020/040070 від 10.08.2020 декларантом до Слобожанської митниці Держмитслужби були надані наступні транспортні (перевізні) документи : - коносамент №ТРЬ202006103 від 12.06.2020; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2999 від 30.07.2020; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 3007-4 від 30.07.2020 (довідка). Проте, колегія суддів звертає увагу, що надані документи є похідними від основного документу, на підставі якого позивачу надавалися послуги з перевезення - Договору транспортного експедирування, який не був поданий до митного оформлення разом з ЕМД №UА807190/2020/040070 від 10.08.2020. Слід зазначити, що факт того, що до митниці не надавався жоден договір (контракт) про перевезення підтверджується відсутністю у графі 44 зазначених ЕМД реквізитів документа за кодом «4301», яким має бути позначено такий документ відповідно до Класифікатора документів. Необхідність подання відповідного договору обумовлена тим, що послуги з перевезення - це цивільні правовідносини, підставою виникнення яких є відповідний договір. Саме договором сторони визначають, зокрема, предмет правовідносин, порядок надання послуг, порядок здійснення розрахунків за надані послуги тощо. Наявність договору (контракту) на перевезення для митного оформлення обумовлене необхідністю для митного органу: встановити суб`єктний склад даних правовідносин; визначити належність виданої певним суб`єктом господарювання довідки про транспортні витрати до товарів, митне оформлення яких здійснюється; визначити обсяг документів, які повинні подаватись до митного оформлення, а саме - якщо договором на перевезення передбачена передоплата, то надання банківського платіжного документа, який підтверджує оплату послуг, є обов`язковим. Водночас колегія суддів зазначає, що у рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2999 від 30.07.2020 містяться реквізити договору, на підставі якого було виписано рахунок - фактуру: №204018-119 від 04,01.2018. Тобто на момент митного оформлення даний договір був у наявності у позивача, однак не був наданий при митному оформленні. Таким чином, за результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих разом з ЕМД №UА807170/2019/037886 від 12.07.2019, було виявлено, що ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме, складової, передбаченої п.5 ч.10 ст.,58 МК України - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Отже, колегія суддів вважає, що підставою для запиту у декларанта додаткових документів відповідно до ч.3 ст.53 МКУ стали обґрунтовані підстави митного органу вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарівт відповідності до ст.54 МКУ. З огляду на це, митницею було правомірно розпочато процедуру консультацій та витребувано у декларанта додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару за декларацією позивача. Колегія суддів зауважує, що наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.08.2019 по справі №826/19400/15 в якій зазначено, що: «...відповідач має право витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. В даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару, оскільки відповідачем за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками було виявлено ризик можливого заниження митної вартості товару, що стало підставою здійснення перевірки правильності її визначення.» «...при здійснення порівняння рівня заявленої митної вартості товарі з рівнем митної вартості подібних за фізичними характеристиками товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з`ясовано, що вартість заявлених до митного оформлення товарів є меншою від мінімального рівня митної вартості, інформація по яким міститься у спеціалізованому програмно- інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України. З урахуванням зазначеного, суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що наявність і ЄАІС Держмитслужби України інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів може бути підставою для витребовування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості.» Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що спрацювання ризиків АСАУР свідчить про наявність обґрунтованого сумніву та є підставою для витребовування допаткових документів. Так, з матеріалів справи вбачається, що 10.08.2020 митницею було повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. Зокрема, запропоновано було надати: рахунки про оплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прас-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з обов`язковим перекладом та проведенням верифікації експортної митної декларації, враховуючи інформацію, надану листом ДМСУ від 06.10.2010 №11/2- 1016/11627-еп; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. В зв`язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР Інспектор 2006» пропонується надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів. Також було повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням можуть подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Того ж дня декларантом позивача було надіслано лист, в якому зазначається про неможливість подання будь-яких інших додаткових документів. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що неподання декларантом на запит митного органу жодних додаткових документів свідчить про те, що обґрунтований сумнів митниці у правильності обрання методу визначення митної вартості та правильності її обчислення не був усунутий, що в свою чергу, виключає можливість для митного органу визнати заявлену декларантом митну вартість. Таким чином, колегія суддів вважає, що Слобожанська митниця Держмитслужби прийняла обгрунтоване рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2019/001522/2 від 11.08.2020 за резервним методом відповідно до положень ст.64 МК України. При цьому, митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях, що підтверджується наданим разом з відзивом на позов витягом з ЄАІС щодо рівня цін по ЦБД. Крім того, колегія суддів вважає, помилковим висновок позивача, що відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів, оскільки позивачем не враховано, що коригування здійснювалося за другорядним (резервним методом), методика застосування якого викладена у статті 64 МКУ і жодного відношення до визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не має. Відповідно до положень ч.1-2 вказаної статті, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Як зазначалось вище, митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Дійсно, митна вартість в оспорюваному рішенні визначалася за резервним методом, що не вимагає від митного органу доведення подібності (аналогічності) товарів. Резервний метод є більш гнучким і допускає недотримання однієї чи кількох вимог, визначених ст.60 МКУ для аналогічних товарів, таких як: якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Щодо доводів позивача, що контролюючий орган у спірних правовідносинах визначив митну вартість не однієї одиниці товару (як це було зроблено платником податків під час подання ВМД), а вартість одного кілограму товару, попри те, що кожна окрема одиниця товару має власні повністю індивідуалізовані характеристики, котрі і впливають на ціну товару, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до Закону України «Про митний тариф України», основною одиницею виміру та обліку кількості товарів в УКТЗЕД є одиниця маси - кілограм (кг). Відомості про одиницю виміру товару відображаються в графі 41 ЕМД. Так, згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за № 1372/21684, якщо для зазначеного в графі 33 МД коду товарної під категорії УКТ ЗЕД передбачено додаткову одиницю виміру, то в графі 41 зазначається код цієї одиниці виміру відповідно класифікатора одиниць вимірювання та обліку, що використовуються в процесі оформлення митних декларацій (далі - Класифікатор), через знак «/» - кількість товару в цій одиниці виміру. З матеріалів справи вбачається, що графа 41 поданої ТОВ «Велотрейд» до митного оформлення ЕМД ІМ40ДЕ №UA807170/2020/040070 від 10.08.2020 містить наступну інформацію: по товару 1: не заповнено; по товару 2: не заповнено; по товару 3: 796/1316 (згідно Класифікатора код «796» відповідає значенню «штука»; по товару 4: 796/1316; по товару 5: не заповнено; по товару 6: не заповнено; по товару 6: не заповнено. Колегія суддів звертає увагу, що рішення про коригування митної вартості товарів UA80700/2020/001522/2 від 11.08.2020 прийняте з урахуванням відомостей, внесених декларантом до ЕМД, а саме: - митну вартість товарів 3, 4 скориговано з розрахунку заявленої одиниці виміру - штуки (графа 25: додаткова одиниця виміру «796», кількість 1316 шт., графа 30: скоригована вартість за одиницю - 9,14 та 19,64 USD/шт.; - митну вартість товарів 1, 2, 5, 7 скориговано з розрахунку основної одиниці виміру згідно УКТ ЗЕД - кілограм, оскільки в ЕМД декларантом не зазначено жодної з одиниць виміру (графа 25: за одиницю виміру взято кілограм, як основну одиницю виміру (код «166», графа 30: скоригована вартість за одиницю - 5,01 USD/кг.). Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що коригування митної вартості товарів позивача здійснене Слобожанською митницею Держмителужби у відповідності до ст.ст. 52-64 МКУ та Методичних рекомендацій, а оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів Слобожанської митниці Державної митної служби України №UА807000/2020/001522/2 від 11.08.2020 є законним та обґрунтованим. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, зробив передчасні висновки. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року по справі № 520/11061/2020, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 по справі № 520/11061/2020 скасувати. Прийняти постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 25.03.2021 року