Постанова 4876 № 904/5917/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22.03.2021 року м. Дніпро Справа № 904/5917/20 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Білецька Л.М., Верхогляд Т.А., секретар судового засідання Манчік О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2021р. (повний текст складено 22.01.2021р.) у справі № 904/5917/20 (суддя - Золотарьова Я.С., м. Дніпро) за позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро до

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Ан", м. Дніпро;

2. Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, скасування реєстраційних дій ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2021р. залишено без задоволення клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку позовної давності. Відмовлено у задоволенні позову. Судовий збір у розмірі 12 612,00 грн. покладено на позивача. При прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції виходив з того, протокол загальних зборів учасників ТОВ "Гермес-Ан" від 29.07.2015р. не відповідає ч. 9 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства", оскільки підписаний лише головуючим зборів - Кругловим О.Г. Судом зазначено, що позивача належним чином не було повідомлено про загальні збори та їх порядок денний. Суд дійшов висновку, що рішення загальних зборів учасників ТОВ "Гермес-Ан", що оформлені протоколом від 29.07.2015р. порушують права позивача, доводи позивача в частині визнання недійсним такого рішення є обґрунтованими. Відповідно, рішення, які були прийняті на загальних зборах 31.07.2015р. також не відповідають чинному законодавству та порушують права позивача, оскільки ці рішення є похідними від тих, які приймались на загальних зборах 29.07.2015р. Прийняті рішення про виключення позивача зі складу товариства, а також щодо передачі частки позивача у статному капіталі та затвердження розподілу часток у статутному капіталі на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасовано. Стосовно вимог про скасування статуту суд зазначив, що оскільки позовні вимоги в цій частині є похідними, то вони є обґрунтованими. Щодо вимог про скасування державної реєстрації суд дійшов висновку, що порушень з боку відповідача-2 відносно позивача не було, оскільки на дату вчинення оскаржуваних реєстраційних дій (30.07.2015р. та 03.08.2015р.) повноваження у сфері державної реєстрації ним не здійснювались. Господарським судом було встановлено, що про наявність порушення свого права позивач дізнався у 2015р., а саме за заявою позивача 04.08.2015р. були внесені відомості до ЄРДР за № 12015040630001613 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 356 КК України, та було розпочато досудове розслідування. Тобто, станом на 04.08.2015р. позивачу було відомо про порушення його прав. При цьому, з позовною заявою позивач звернувся лише 30.10.2020р., що вбачається зі штампу вхідної кореспонденції. Водночас, неодноразове звернення позивача до господарського суду в 2015 та 2016 роках з позовними заявами свідчить про те, що позивач був обізнаний про порядок захисту своїх прав. Відтак, на момент пред`явлення позову строк, в межах якого позивач міг звернутися до суду з цією позовною заявою, вже закінчився, що є підставою для відмови у позові. Суд відхилив доводи позивача про те, що він мав намір подати цивільний позов у кримінальній справі, оскільки справи з корпоративних правовідносин належать лише до юрисдикції господарських судів. Такі справи не можуть бути розглянуті в порядку цивільного судочинства, зокрема й у кримінальній справі шляхом подання цивільного позову. З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд не знайшов підстав для того, щоб вважати причини пропуску позивачем строку позовної давності поважними. В зв`язку з чим, судом було відмовлено в задоволенні позову у зв`язку із спливом строку позовної давності.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи. Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить визнати причини пропуску строку позовної давності поважними і захистити порушене право позивача, скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2021р., позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. 2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним, таким, що постановлено судом із неправильним застосуванням до спірних правовідносин норм матеріального права. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції послався на те, що позивачем було пропущено спеціальний (річний) строк позовної давності до вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства, що передбачений п. 8 ч. 2 ст. 258 ЦК України. Скаржник звертає увагу, що оскаржувані рішення загальних зборів учасників ТОВ "Гермес-Ан" були прийняті в 2015 році. При цьому частина 2 ст. 258 ЦК України була доповнена пунктом 8 згідно із Законом України № 2275-VIII від 06.02.2018р. Таким чином, до спірних правовідносин повинна застосовуватися позовна давність, передбачена ст. 257 ЦК України, тривалістю в три роки. ОСОБА_1 не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання поважними причин пропуску позивачем строків позовної давності. Позивач розраховував на поновлення своїх порушених прав шляхом подання позову в межах кримінального провадження. Відтак позивач вважає, що таке зволікання із зверненням до суду із позовом є поважною причиною пропущення строків позовної давності. В додаткових письмових поясненнях позивач звертає увагу на те, що в даній справі мова йде про захист права власності позивача на належні йому майнові права (права участі у товаристві), що незаконно вибули із власності позивача внаслідок захоплення його майна особами, що приймають участь у даній справі в якості третіх осіб, що є номінальними власникам відповідача-1. В межах спірних правовідносин, відмова у поновленні строку позовної давності матиме своїм прямим наслідком судове визнання права власності на незаконно захоплене майно за особами, які його захопили і позбавлення власника можливості повернути своє майно. З огляду на зміст спірних правовідносин, відмова у поновленні пропущених строків позовної давності не відповідатиме критеріям справедливості, добросовісності та розумності. 2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі. ТОВ "Гермес-Ан" у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2021р. - без змін. Посилається на те, що апеляційна скарга є необґрунтованою. Позивач намагається штучно створити взаємозв`язок не пов`язаних між собою способів судового захисту. Звертаючись до господарського суду у 2015 та 2016 роках одночасно, в 2015 році, позивач ініціював кримінальне провадження відносно невстановлених осіб, внаслідок чого строк позовної давності для відповідних позовних вимог у господарській юрисдикції минув. ТОВ "Гермес-Ан" погоджується із позицією позивача, що судом при розгляді позовної заяви застосовано строк спеціальної позовної давності один рік, передбачений п. 8 ч. 2 ст. 258 ЦК України, замість строку позовної давності три роки, передбаченого ст. 257 ЦК України. Проте, навіть враховуючі дані обставини, позивач звернувся до господарського суду тоді, коли з моменту початку перебігу позовної давності минуло понад п`ять років. Відповідач-2 у відзиві на апеляційну скаргу просить прийняти рішення на розсуд суду та розглянути справу без участі його представника. Звертає увагу на те, що Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, який був створений на виконання Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань", Закону України "Про адміністративні послуги", Розпорядження КМУ від 25.12.2015р. № 1395-р та сесії Дніпропетровської міської ради від 16.03.2016р. № 7/3, не є правонаступником прав та обов`язків Дніпропетровського міського управління юстиції. Таким чином, за відсутності спору між сторонами, а саме з Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, стягнення судового збору у разі задоволення позову може призвести до порушення майнових прав органу місцевого самоврядування.

3. Апеляційне провадження. 3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2021р. відкрито апеляційне провадження у справі. Розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засідання на 15.03.2021р. В судовому засіданні 15.03.2021р. представник позивача надав пояснення в обґрунтування доводів апеляційної скарги, а представник ТОВ "Гермес-Ан" проти доводів апеляційної скарги заперечував. 15.03.2021р. в судовому засіданні оголошено перерву до 22.03.2021р. В судове засідання 22.03.2021р. з`явився представник ТОВ "Гермес-Ан", а інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, хоча про день, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Разом з тим, 22.03.2021р. до початку судового засідання на адресу апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із неможливістю забезпечення участі представника в судовому засіданні через незадовільний стан здоров`я. Клопотання представника позивача колегія суддів апеляційного господарського суду відхилила з огляду на те, що до цього клопотання не додано доказів в його обґрунтування. Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Таким чином, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи. Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників провадження у справі. В судовому засіданні 22.03.2021р. представник ТОВ "Гермес-Ан" надав додаткові пояснення по апеляційній скарзі. 22.03.2021р. в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови. 3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції. ОСОБА_1 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Ан", відповідно до Статуту, затвердженого протоколом загальних зборів учасників товариства № 2 від 23.03.2015р. Державна реєстрація проведена 08.04.2015р., номер запису 12241050001072253. Згідно пункту 5.3 Статуту Товариства ОСОБА_1 належить частка в статутному капіталі Товариства у розмірі 2 398 735,07 грн., що еквівалентно 100 % статутного капіталу. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23.07.2015р. у справі № 199/5098/15-ц (провадження № 2/199/2493/15), було затверджено мирову угоду між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відповідно до умов якої, в рахунок погашення боргу за розписками, ОСОБА_1 передає ОСОБА_2 свою частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Ан", яка складає 100 % статутного капіталу та становить 2 398 735,07 грн. 29.07.2015р. відбулись збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Ан", що підтверджується протоколом позачергових зборів учасників від 29.07.2015р. Як зазначено у протоколі зборів присутнім на зборах був громадянин ОСОБА_2 на підставі судового рішення - ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23.07.2015р. про затвердження мирової угоди. Запрошені ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не з`явились. У протоколі зборів вказано, що загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Ан" вважаються повноважними, оскільки на них присутні учасники, які володіють у сукупності 100 % голосів. Відповідно до пункту 7.4. Статуту Товариства загальні збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що мають більше ніж 60% голосів, або їх представники. Згідно із пунктом 7.3 Статуту Товариства до виключної компетенції загальних зборів учасників належить, зокрема, внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу; створення та відкликання виконавчого органу. Порядок денний загальних зборів Товариства, які були проведені 29.07.2015р., містив наступні питання:

1. Перехід частки у статутному капіталі товариства згідно судового рішення - ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23.07.2015р. про затвердження мирової угоди.

2. Вибори виконавчих органів.

3. Організаційні питання щодо затвердження юридичної адреси, статуту товариства у новій редакції, виготовлення печатки товариства.

4. Проведення державної реєстрації змін до установчих документів та змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та призначення уповноваженої особи для здійснення реєстраційних дій. У протоколі зборів від 29.0.2015р. зазначено, що зборами з наведеного порядку денного були прийняті наступні рішення: По першому питанню: вирішено на підставі судового рішення ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23.07.2015, якою затверджено мирову угоду, що право власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Ан" (ідентифікаційний код 39679854), яка складає 100 % у статутному капіталі та становить 2 398 735,07 грн. переходить ОСОБА_2 , на підставі мирової угоди щодо передачі частки у статутному капіталі і затверджується розподіл часток у статутному капіталі товариства наступним чином: ОСОБА_2 - 100 % у статутному капіталі Товариства, що становить 2 398 735,07 грн. По другому питанню: призначено директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Ан" з 29 липня 2015р. ОСОБА_3 , звільнивши з 29.07.2015р. з посади директора ТОВ "Гермес-Ан" - ОСОБА_4 . По третьому питанню: вирішено визначити юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Ан" - 49034, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 159, затвердити Статут Товариства у новій редакції та виготовити печатку Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Ан". По четвертому питанню: вирішено звернутися до органів державної реєстрації з метою проведення державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Ан" та щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес-Ан", що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Призначено уповноваженою особою для вчинення усіх відповідних дій ОСОБА_5 . Директору доручено видати довіреність на здійснення реєстраційних дій уповноваженій особі ОСОБА_6 . Протокол загальних зборів підписано головуючим зборів ОСОБА_2 . 30.07.2015р. реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області на підставі змін, затверджених протоколом загальних зборів засновників (учасників) від 29.07.2015р., було проведено реєстрацію змін до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Ан", запис №122410500004072253. 31.07.2015р. відбулись загальні збори учасників Товариства, які були оформлені протоколом загальних зборів № 4 від 31.07.2015р. На зборах були присутні ОСОБА_2 - голова зборів та ОСОБА_3 - секретар зборів. У протоколі зборів Товариства № 4 від 31.07.2015р. вказано, що на зборах присутні учасники, яким в сукупності належить 100% голосів у вищому органі Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Ан". Порядок денний загальних зборів товариства включав наступні питання.

1. Про продаж частки у статутному капіталі ТОВ "Гермес-Ан", що належить ОСОБА_2 та затвердження нового розподілу часток у статутному капіталі товариства.

2. Про новий розподіл часток у статутному капіталі товариства та затвердження нової редакції статуту товариства.

3. Про призначення уповноваженої особи для державної реєстрації змін до установчих документів товариства. Зборами Товариства з наведеного порядку денного було прийнято рішення: на підставі договору купівлі-продажу (уступки) частки у статутному капіталі ТОВ "Гермес-Ан", укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 від 31.07.2015р., згідно якого частка ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ "Гермес-Ан" у повному обсязі переходить до ОСОБА_7 , вирішено затвердити наступний розподіл часток у статутному капіталі ТОВ "Гермес-Ан": Учасник ОСОБА_7 - розмір внеску 2 398 735,07 грн. - 100 %. Згідно з протоколом зборів Товариства № 4 від 31.07.2015р. по всім питанням порядку денного учасником - ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі 100 %, рішення прийнято "ЗА". Зазначений протокол підписано головою зборів - ОСОБА_2 та секретарем ОСОБА_3 03.08.2015р. реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області на підставі змін затверджених протоколом загальних зборів засновників (учасників) від 30.07.2015р. було проведено реєстрацію змін до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Ан", запис № 12241050005072253. 04.08.2015р. було внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 1205040630001613 із попередньою правовою кваліфікацією за ст. 356 КК України. 05.08.2015р. позивач звернувся до начальника Амур-Нижньодніпровського РВВС ГУ МВС в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив розпочати досудове розслідування щодо обставин незаконного заволодіння його майном. Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.09.2015р. (провадження № 2-ц/774/8151/15) ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23.07.2015р. у справі № 199/5098/15-ц (провадження № 2/199/2493/15) про затвердження мирової угоди було скасовано. 21.12.2015р. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до відповідача-1: ОСОБА_7 , відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Благовеста", відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Ан", відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медора-Ан", відповідача-5: Товариства з обмеженою відповідальністю "Конрад-Ан", відповідача-6: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стара Самарь", відповідача-7: Товариства з обмеженою відповідальністю "Анікум", відповідача-8: Товариства з обмеженою відповідальністю "Магон", відповідача-9: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластлайф", відповідача-10: ОСОБА_8 про визнання права власності на частки у статутних капіталах, витребування часток у статутних капіталах, визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів, скасування державних реєстрацій внесення змін до установчих документів. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2015р. у справі № 904/10888/15 позовна заява ОСОБА_1 була повернута у зв`язку із несплатою судового збору. 25.12.2015р. ОСОБА_1 повторно звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до тих самих відповідачів про визнання права власності на частки у статутних капіталах, витребування часток у статутних капіталах, визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів, у тому числі загальних зборів, на підставі яких проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Гермес-Ан", скасування державних реєстрацій внесення змін до установчих документів. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2015р. у справі № 904/11086/15 позовна заява повернута позивачу без розгляду у зв`язку з порушенням правил об`єднання позовних вимог. 16.02.2016р. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Благовеста", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Ан", відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медора-Ан", відповідача-4: Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників, нових редакцій статутів та скасування реєстраційних дій. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2016р. у справі № 904/909/16 позовна заява повернута без розгляду у зв`язку з порушенням правил об`єднання позовних вимог. 28.03.2017р. позивачем було повторно подано до Шевченківського відділення поліції ГУ НП в Дніпропетровській області заяву про вчинення кримінального правопорушення. 28.03.2017р. було внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12017040630000694 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. 3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне. Згідно з ч. 1 ст. 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Статтею 167 ГК України встановлено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Відповідно до ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ст. 97 ЦК України). Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган. Загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом (ст. ст. 28,29 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"). Як було встановлено судом першої інстанції, 29.07.2015 року ТОВ "Гермес-Ан" проведено позачергові загальні збори. Присутні на зборах - ОСОБА_2 , запрошені - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 - не з`явилися. Протокол позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Гермес-Ан" від 29.07.2015р. підписаний одноособово головою зборів ОСОБА_9 . В період виникнення спірних правовідносин діяв Закон України "Про господарські товариства" в редакції від 05.04.2015р. Відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах. Під час розгляду корпоративних спорів за позовами учасників (акціонерів) господарського товариства про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи, господарські суди враховують, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону України "Про господарські товариства". Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Матеріали справи не містять доказів повідомлення ОСОБА_1 про проведення таких зборів 29.07.2015 в установленому законом порядку або в будь-який інший спосіб. Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем було порушено процедуру скликання зборів, зокрема, шляхом неповідомлення позивача відповідно до положень статуту та ЗУ «Про господарські товариства» про дату, час, місце та порядок денний зборів. При цьому, зборами Товариства 29.07.2015р. були прийняті рішення про виключення позивача зі складу Товариства, а також щодо передачі частки позивача в статутному капіталі та затвердження розподілу часток у статутному капіталі Товариства на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасовано. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що рішення загальних зборів учасників ТОВ "Гермес-Ан", які оформлені протоколом від 29.07.2015р. порушують права позивача, доводи позивача в частині визнання недійсним такого рішення є обґрунтованими. Відповідно, рішення, що були прийняті на загальних зборах 31.07.2015р. також не відповідають чинному законодавству та порушують права позивача, оскільки ці рішення є похідними від тих, які приймались на загальних зборах 29.07.2015р. Суд правомірно звернув увагу, що оскільки вимоги про скасування Статуту Товариства є похідними від вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів Товариства, то вони є обґрунтованими. Щодо застосування господарським судом строків позовної давності до вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів Товариства від 29.07.2015р., 31.07.2015р. та Статуту Товариства колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Частиною 1 статті 258 ЦК України визначено, що до окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Під час виникнення спірних правовідносин діяли положення Цивільного кодексу України щодо позовної давності в редакції до внесення змін Законом України від 06.02.2018р. Позовна давність в один рік згідно із ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлена, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені); 2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації; 3) про переведення на співвласника прав та обов`язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності; 4) у зв`язку з недоліками проданого товару; 5) про розірвання договору дарування; 6) у зв`язку з перевезенням вантажу, пошти; 7) про оскарження дій виконавця заповіту. Законом України № 2275-VIII від 06.02.2018р. ч. 2 ст. 258 ЦК України доповнено новим п. 8, згідно з яким позовна давність в один рік встановлена до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства. Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.12.2019р. у справі № 914/2650/17. Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 09.02.1999р. № 1-рп/99 звернув увагу, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. У рішенні Конституційного Суду України від 05.04.2001р. № 3-рп/2001 зазначено, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Цим же рішенням Конституційного Суду України встановлено, що закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто, надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачені ч. 1 ст. 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Таким чином, застосовуючи до правовідносин сторін позовну давність в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції помилково посилався на п. 8 ч. 2 ст. 258 ЦК України, яким було доповнено відповідну норму згідно із Законом України № 2275-VIII від 06.02.2018р. Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що до спірних правовідносин повинна застосовуватися загальна позовна давність, передбачена ст. 257 ЦК України, тривалістю в три роки. Згідно із ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. ТОВ "Гермес-Ан" подано до місцевого господарського суду заяву про застосування строку позовної давності до вимог позивача. Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Матеріали справи свідчать, що про порушення свого права (зміна власника, зміна статутних документів ТОВ "Гермес-Ан" та керівника підприємства) позивачу було відомо станом на 05.08.2015р., коли ним була подана відповідна заява до Амур-Нижньодніпровського РВВС ГУ МВС у Дніпропетровської області. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач у грудні 2015р. двічі звертався до Господарського суду Дніпропетровської області з тими самими позовними вимогами. 23.12.2015р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/10888/15 позовна заява була повернута позивачу у зв`язку з необґрунтовано сплаченою сумою судового збору. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2015р. у справі № 904/11086/15 позовна заява була повернена позивачу без розгляду у зв`язку з порушенням правил об`єднання позовних вимог. Позовна заява містила вимоги про скасування тих самих рішень загальних зборів учасників Товариства від 29.07.2015р. та 31.07.2015р. У лютому 2016р. позивач знов звертався до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "Гермес-АН" про визнання недійсними тих самих рішень загальних зборів учасників, нових редакцій статутів та скасування реєстраційних дій. Позовна заява повернута без розгляду ухвалою від 19.02.2016р. у справі № 904/909/16. Відповідно до ч. 1 ст. 265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності. Таким чином, з урахуванням того, що позивач довідався про порушення свого права в серпні 2015р., а також враховуючи загальний строк позовної давності тривалістю в три роки, відповідно до ст. 257 ЦК України, строк позовної давності за даними вимогами сплинув у серпні 2018р. Разом з тим, позовна заява в даній справі надійшла до Господарського суду Дніпропетровської області в жовтні 2020р. В апеляційній скарзі позивач, обґрунтовуючи пропущення строків позовної давності, стверджує, що зволікання із зверненням до суду із позовом потерпілого (позивача) виникло з тих мотивів, що позивач розраховував на захист його інтересів державою в ході розслідування кримінальної справи, що є поважною причиною пропуску строку позовної давності та посилається на аналогічну правову позицію, що викладена в постанові Верховного Суду від 13.02.2019р. у справі № 913/112/18. Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.08.2020р. у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. З аналізу постанови Верховного Суду від 13.02.2019р. у справі № 913/112/18, на яку посилається позивач в апеляційній скарзі, вбачається, що предметом позову у вказаній справі є стягнення 525 650,89 грн., тобто грошової суми, що є вимогою майнового характеру. Разом з тим, в даній справі № 904/5917/20 предметом позову є визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства, Статуту Товариства, скасування реєстраційних дій, що, як зазначено самим позивачем в позовній заяві, є вимогами немайнового характеру, які не підлягають грошовій оцінці. Факт звернення позивача в грудні 2015р. (двічі) та лютому 2016р. до господарського суду з позовами про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників та Статутів ТОВ "Гермес-Ан", а також скасування реєстраційних дій свідчить про те, що позивачу було відомо про спосіб захисту порушених прав. Таким чином, позивачем не надано належних доказів та переконливих аргументів для підтвердження своїх доводів щодо неможливості своєчасного звернення до суду за захистом своїх порушених прав, а отже пропуск строку позовної давності залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників. За наведених обставин, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив клопотання позивача про визнання причин пропуску строку позовної давності поважними та відмовив у задоволенні позову в зв`язку із пропуском позивачем строку позовної давності. Доводи, викладені в апеляційній скарзі про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права при ухваленні оскаржуваного рішення не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався місцевий господарський суд. 3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення. З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін. 3.5. Розподіл судових витрат. Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2021р. у справі № 904/5917/20 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено - 25.03.2021р. Головуючий суддя І.О. Вечірко Суддя Л.М. Білецька Суддя Т.А. Верхогляд