Постанова 4876 № 904/2440/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27.05.2020 року м.Дніпро Справа № 904/2440/19 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: ВерхоглядТ.А. (доповідач) суддів: Паруснікова Ю.Б., Вечірка І.О. секретар судового засідання Колесник Д.А. представники сторін: від відповідача - 2: Пищида Володимир Миколайович, посвідчення №5016 від 28.03.2018 р., адвокат; інші представники сторін у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2019 року (повний текст складено 06.12.2019 року) у справі № 904/2440/19 (суддя Ліпинський О.В.) за позовом фізичної особи ОСОБА_1 , м. Київ до відповідач - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес", с. Лозуватка, П`ятихатський район, Дніпропетровська область до відповідач - 2 ОСОБА_2 , смт. Слобожанське, Дніпропетровської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 31.01.2017року та визнання недійсним та скасування рішення зборів учасників №31/01/17-1 від 31.01.2017року,- ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2019 року у справі № 904/2440/19 в задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивовано недоведеністю позовних вимог. Суд зазначив, що: - чинним на час укладання спірного правочину законодавством для договорів даного виду не було встановлено обов`язкової нотаріальної форми, доказів досягнення сторонами домовленості щодо нотаріального посвідчення спірного договору суду не надано; - поведінка позивача у спірних правовідносинах свідчить про те, що продаж частки в статутному капіталі товариства є виключним волевиявленням єдиного учасника товариства- ОСОБА_1 , який був ініціатором винесення відповідного питання на розгляд зборів учасників від 31.01.2017 року, особисто приймав участь в таких зборах, особисто підписував протокол та договір купівлі-продажу, гарантуючи, що передача частки здійснюється з урахуванням положень ст. 53 Закону України «Про господарські товариства»; - аргументи і докази позивача, зокрема, щодо шлюбних взаємовідносин та обставин поділу спільного набутого майна подружжя - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не відносяться до предмета спору у даній справі; - доводи позивача щодо нездійснення відповідачем-2 оплати за договором не є підставою для визнання його недійсним, а встановлення обставин виконання договірних зобов`язань не відносяться до предмету спору у даній справі. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі скаржник зазначає на те, що: - на момент укладення спірного договору купівлі-продажу, частка в статутному капіталі ТОВ «СФГ Гермес» в розмірі 94 % не була оплачена в повному обсязі, а відтак відчужена з порушенням вимог ч. З ст. 147 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства»; - судом не було вчинено всіх можливих процесуальних дій, які б підтверджували факт сплати відчуженої ОСОБА_1 частки в статутному капіталі товариства до укладення спірного договору; відповідач-1 - ТОВ «СФГ Гермес» не надав відповідних доказів; - положеннями п.6.1. Статуту ТОВ «СФГ Гермес» передбачено нотаріальну форму правочину щодо відчуження частки в статутному капіталі товариства, яка не була дотримана сторонами, тому в силу ст. 220 Цивільного кодексу України такий правочин є нікчемним; - під час проведення загальних зборів було порушено вимоги діючого на той час Статуту в частині набуття ОСОБА_4 права власності на частку у статутному капіталі, а тому протокол загальних зборів учасників ТОВ «СФГ ГЕРМЕС» №31/01/17-1 від 31.01.2017 року підлягає визнанню недійсним з цих підстав. Скаржник просить суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2019 року по справі №904/2440/19 скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, а саме: - визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «СФГ Гермес» від 31.01.2017 року, який укладений між ОСОБА_1 , ТОВ «СФГ Гермес» та ОСОБА_2 в силу його нікчемності; - визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «СФГ Гермес», оформлене протоколом №31/01/17-1 від 31.01.2017 року; - скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів та внесення змін до відомостей щодо юридичної особи ТОВ «СФГ Гермес» від 03.02.2017 року за №12141050008000804. Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу суду надійшло клопотання від 22.05.2020 року про проведення розгляду справи 27.05.2020 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів, а 26.05.2020 року надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у разі відмови в задоволенні клопотання від 22.05.2020 року. Обидва клопотання подано електронною поштою без засвідчення кваліфікованим електронним підписом представника позивача ОСОБА_5 . Відповідно до п.1.5.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 року №28, електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом. Однак, подані представником позивача ОСОБА_5 клопотання не підписані електронним цифровим підписом уповноваженої особи, а тому не можуть вважатися оригіналом електронного документа. Оскільки в суду апеляційної інстанції відсутні підстави для ідентифікації особи, що подала вищезгадані клопотання, клопотання не розглядались. Відповідач-1 відзив на апеляційну скаргу не надав, представник у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-2 не погоджується з вимогами та доводами апелянта, вважає рішення таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, просить суд відмовити у задоволенні скарги. В судовому засіданні представник відповідача-2 підтримав викладені у відзиві на апеляційну скаргу заперечення. Вважав можливим розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явились. Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав: Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «СФГ Гермес» (далі - відповідач - 1) та ОСОБА_2 (далі - відповідач - 2), в якій (з урахуванням заяви про зміну підстав позову (фактично доповнення позову новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин), а також, клопотання про залишення без розгляду частини позовних вимог, просив суд: - визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «СФГ Гермес» від 31.01.2017 року, який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в силу його нікчемності; - визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «СФГ Гермес», оформлене протоколом №31/01/17-1 від 31.01.2017 року; - скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів та внесення змін до відомостей щодо юридичної особи ТОВ «СФГ Гермес» від 03.02.2017 року за №12141050008000804. Позовні вимоги мотивовано тим, що згідно вимог Статуту ТОВ «СФГ Гермес» (в редакції, яка була чинна на час укладення спірного договору купівлі-продажу), відповідний правочин підлягав нотаріальному посвідченню, що за доводами позивача, свідчить про існування домовленості сторін відносно нотаріальної форми правочину про відчуження частки в статутному капіталі товариства. Оскільки сторонами під час укладення договору не було дотримано нотаріальної форми, позивач просив суд визнати такий правочин недійсним. Крім того, позивач вважав, що спірний правочин укладено з порушенням ч. 3 ст. 147 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» та п. 5.4. Статуту ТОВ «СФГ Гермес». Позивач зазначав, що на момент укладення спірного договору купівлі-продажу, відчужувана позивачем частка в розмірі 94% статутного капіталу ТОВ «СФГ Гермес» не була внесена позивачем і станом на 31.01.2017 року статутний капітал товариства не був сформований. З огляду на зазначені підстави для визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу частки, позивач просив також визнати недійсним та скасувати рішення зборів учасників товариства від 31.01.2017 року (оформлене протоколом № 31/01/2017-1), яке по суті прийнято за наслідками недійсного договору купівлі-продажу. Оскільки за наслідками укладення спірного договору та прийняття оскаржуваного рішення проведено реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ТОВ «СФГ Гермес», позивач просив суд скасувати відповідну державну реєстраційну дію від 03.02.2017 року за №12141050008000804. Колегія суддів вважає, що кожному з доводів позивача суд першої інстанції надав належну правову оцінку і висновки суду апелянт не спростував. Так, в матеріалах справи міститься надана Пятихатською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області копія реєстраційної справи ТОВ «СФГ Гермес» (том 2 а.с.58-145), з якої вбачається, що на підставі рішення засновника від 23.06.2014 року створено товариство з обмеженою відповідальністю «СФГ Гермес», єдиним учасником якого визначено ОСОБА_6 , із часткою в статутному капіталі в розмірі 100 000,00 грн. що становить 100%. 19.01.2015 року ОСОБА_6 склала заяву про вихід зі складу учасників товариства та передачу належної їй частки в статутному капіталі ТОВ «СФГ Гермес» в розмірі 100% на користь ОСОБА_1 . На підставі зазначеної заяви, зборами учасників товариства прийнято рішення про прийняття до складу учасників ТОВ «СФГ Гермес» ОСОБА_1 та виключення ОСОБА_6 Відповідні зміни зареєстровані 20.01.2015 року. 31.01.2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (відповідач-2, покупець), в простій письмовій формі укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «СФГ Гермес». Згідно умов зазначеного договору, продавець передає у власність, а покупець приймає частку в статутному капіталі ТОВ «СФГ Гермес» у розмірі 94 % та сплачує за неї суму в розмірі, порядку та на умовах, викладених у договорі (п. 1. договору). Пунктом 2 договору сторони визначили, що право власності продавця на частку в статутному капіталі товариства підтверджується статутом ТОВ «СФГ Гермес». Згідно пункту 3 договору сторони зазначили, що передача частки здійснюється з урахуванням положень ст. 53 Закону України «Про господарські товариства», Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших правових норм чинного законодавства України. Відповідно до п. 4 договору вартість відчужуваної частки становить 94 000,00 грн. Продаж вчинено за 94000,00 грн., які продавець отримав повністю від покупця до підписання цього договору, про що свідчать підписи сторін на цьому договорі. Сторони підтверджують факт повного розрахунку за цим договором. 31.01.2017 року відбулись загальні збори учасників ТОВ "СФГ Гермес", за результатами яких було складено протокол зборів № 31/01/17-1, відповідно до якого на зборах був присутній ОСОБА_1 , який володіє 100% статутного капіталу товариства. Крім того, на зборах була присутня запрошена особа ОСОБА_2 На вказаних зборах прийнято рішення, зокрема, про відступлення ОСОБА_1 частини належної йому частки у розмірі 94 % на користь ОСОБА_2 , про затвердження нової редакції Статуту товариства з розподілом часток між зазначеними особами, та про проведення державної реєстрації відповідних змін. 03.02.2017 року на підставі прийнятого рішення проведено реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ТОВ «СФГ Гермес» (реєстраційна дія №12141050008000804 від 03.02.2017 року). Відповідно до ч.1,2 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Згідно ст. 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений. Згідно п. 6.1 Статуту товариства (в редакції, яка діяла на час укладання спірного договору) зокрема, зазначено, що вихід учасника - фізичної особи відбувається на підставі: договору відчуження долі, договору купівлі, договору міни, договору дарування, які засвідчуються нотаріально. Колегія суддів звертає увагу, що на відміну від договору купівлі-продажу корпоративних прав, вихід учасника з товариства з обмеженою відповідальністю є одностороннім правочином ( ст. 148 Цивільного кодексу України в редакції, що діяла на момент укладення оспорюваного позивачем договору ). У даному господарському спорі йдеться про відчуження 94 % частки статутного капіталу ТОВ «СФГ Гермес» шляхом укладення договору купівлі - продажу. Тобто, ОСОБА_1 здійснив правочин, порядок проведення якого визначений у главі 5 Статуту, а саме - відступлення частки (її частини) у статутному капіталі. Відповідно до п.5.1 Статуту (в редакції, що діяла на час укладення оспорюваного договору), учасник товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або декільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено цим Статутом (п.5.2 Статуту). Відповідно до п.5.4 Статуту частка учасника товариства може бути відчужена до повної іі сплати лише в частині, в якій її уже сплачено. Посилання позивача на п. 8.3 Статуту, у якому було встановлено необхідність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу частки у товаристві у разі вступу до товариства нового учасника є хибним. Пункт 8.3 Статуту стосується лише тих випадків, коли продавцем такої частки є саме товариство, яке набуло її за наслідками попереднього відступлення такої учасником товариству, що. зокрема, закріплено у п. 5.5 Глави 5 Статуту . Відповідно до ч. 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин ані вимогами глави 5 Статуту ТОВ «СФГ Гермес», ані законодавством не було встановлено обов`язку нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу частки статутного капіталу, про що обґрунтовано зазначено в оскаржуваному рішенні, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність порушення вимог закону, які б були підставою для визнання спірного договору недійсним. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, шо містяться в Єдиному державному реєстрі подаються такі документи: примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/ або заява фізичної особи про вихід із складу)у засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи. та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи. Всі вказані документи були подані для державної реєстрації змін, що оскаржуються позивачем. Колегія суддів зазначає, що правове обґрунтування вимоги щодо скасування протоколу загальних зборів учасників товариства №31/01/17-1 від 31.01.2017 року також не доведено позивачем. Рішення (протокол) зборів учасників, що оскаржується, було прийнято одноособово ОСОБА_1 з додержанням усіх вимог законодавства. Волевиявлення ОСОБА_1 щодо відступлення учасником частини своєї частки у статутному капіталі ТОВ «СФГ Гермес» у розмірі 94 % було засвідчене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Невечерею В.Г. Саме ОСОБА_1 було доручено провести реєстрацію тих змін, ухвалених на загальних зборах ним одноособово, що він особисто й здійснив, надавши відповідні документи для державної реєстрації з повним усвідомленням своїх дій. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Права учасника юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Встановлені у даній справі обставини свідчать про можливість позивача реалізувати свої права учасника товариства на загальних зборах від 31.01.2017 року, на яких він, як єдиний учасник, одноособово прийняв рішення по всіх питаннях порядку денного, шо встановлено на підставі доказів, які не викликають сумніву , а також не заперечується і сторонами спору. Скаржник посилається на те, що доводи відповідача -2 щодо повної сформованості статутного капіталу товариства не підтверджені належними та допустимими доказами, однак ця позиція позивача спростовується наступним: Станом на момент укладення спірного договору ОСОБА_1 був одноособовим власником і директором ТОВ «СФГ Гермес». З огляду на це саме позивачу мали бути відомі обставини щодо розміру сформованого статутного капіталу товариства. У Главі 3 п. 3.3 другого абзацу Статуту товариства (том 2 а.с.96 зворот) встановлено, що за рахунок грошового вкладу учасника ОСОБА_1 сформовано статутний капітал товариства у розмірі 100 000.00 гривень (сто тисяч гривень нуль копійок), що складає 100 % статутного капіталу па момент державної реєстрації товариства. Твердження позивача спростовуються фінансовими звітностями, які ОСОБА_1., будучи директором ТОВ «СФГ Гермес» подавав до органів ДФС та статистичних органів через Електронний кабінет. Копії фінансових звітів від 31.03.2015 р., 30.06.2015 р., 30.09.2015 р., 31.12.2015 р., 31.03.2016 р., 30.06.2016 р., 30.09.2016 р. та 31.12.2016 р. надані до справи відповідачем -1. Судом першої інстанції також було досліджено баланс ТОВ «СФГ Гермес» станом на 30.09.2016 року, який підписано керівником товариства та одночасно єдиним його учасником - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якого статутний капітал товариства (код рядка 1400) становив 100,0 тисяч грн., неоплачений капітал (код рядка 1425) на початок та кінець звітного періоду становив 1.1. тисяч грн. В апеляційній скарзі позивач твердження суду не спростовує, фактично повторюючи доводи позовної заяви. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Встановлені обставини, зокрема, підписання позивачем як учасником та директором ТОВ «СФГ Гермес» фінансової звітності з відомостями про розмір неоплаченого статутного капіталу, підписання ним договору купівлі-продажу від 31.01.2017 року із запевненням нотаріусу, що передача частки здійснюється з урахуванням положень ст. 53 Закону України «Про господарські товариства», підписання протоколу загальних зборів від 31.01.2017 року, Статуту товариства в новій редакції, вчинення ним дій щодо реєстрації змін в установчі документи, реєстрацію яких він оскаржує, свідчать про безпідставність доводів скаржника щодо укладення такого правочину з порушеннями вимог ч. 3 ст. 147 Цивільного кодексу України та ч. 4 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства». На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про недоведеність вимог позивача, законність та обгрунтованість рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2019 року у даній справі. Керуючись ст. ст. 269, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2019 року у справі № 904/2440/19 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя Т.А. Верхогляд Суддя І.О. Вечірко Суддя Ю.Б. Парусніков Повний текст складено 01.06.2020 року.