Постанова 4820 № 688/2217/20

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 688/2217/20 Провадження № 22-ц/4820/473/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 березня 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І. розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу № 688/2217/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на поховання спадкодавця, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка подана її представником ОСОБА_3 , на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня 2021 року (суддя Стаднічук Н.Л.). Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в: У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на поховання спадкодавця. В обґрунтування позову зазначав, що він з братом ОСОБА_4 в рівних частках були власниками квартири АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 його брат помер. Після смерті ОСОБА_4 Шепетівською районною державною нотаріальною конторою за заявою відповідача дочки померлого ОСОБА_2 заведено спадкову справу № 64894518. Позивач посилався на те, що він за власний рахунок здійснив поховання ОСОБА_4 , придбав ритуальні товари на загальну суму 7836,75 грн та поніс витрати з організації похоронних обідів на суму 20629,09 грн, а відповідач добровільно відмовляється відшкодувати понесені витрати на поховання. Враховуючи наведене, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на поховання в сумі 28465,84 грн та судові витрати. Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня 2021 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на поховання спадкодавця ОСОБА_4 в сумі 7836 (сім тисяч вісімсот тридцять шість) грн 75 коп. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 231,47 грн. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 550,60 грн. Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на те, що оскаржуване рішення суду ухвалене з порушенням судом норм матеріального права. Вказує, що позивачем не було підтверджено допустимими письмовими доказами витрати, які він поніс на поховання ОСОБА_4 . Зазначає, що суд незважаючи на доводи відповідача, безпідставно визнав надані позивачем докази належними та допустимими, з огляду на те, що докази на підтвердження розміру понесених витрат не відповідають вимогам щодо їх допустимості. Крім того, заявник не погоджується з рішенням суду в частині стягнення з неї витрат на професійну правничу допомогу. Вважає, що суд при розгляді справи по суті не надав належну оцінку поясненням сторін та неповно з`ясував обставини справи. За змістом апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржується, а тому апеляційним судом, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, не переглядається. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. (ч. 1 ст. 263 ЦПК України). Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає. Відповідно до частини 1 статті 1232 ЦК України спадкоємці зобов`язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця. Зазначена норма містить особливість при покладенні на спадкоємців обов`язку щодо покриття витрат на поховання спадкодавця, а саме такі витрати повинні бути розумними, що стосується їхнього розміру та необхідності здійснення. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу», під похованням померлого слід розуміти комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач ОСОБА_1 є братом ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4, 5, 8). Спадкоємцем першої черги, який прийняв спадщину після ОСОБА_4 , є його донька ОСОБА_2 , відповідач у справі (а.с. 60). Розмір документально підтверджених позивачем витрат на поховання складає 7836,75 грн, до яких належать витрати, пов`язані з організацією та проведенням поховання, на придбання одягу та предметів для поховання, які є розумними щодо їх кількості і призначення (а.с. 10-11). Отже, частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач як спадкоємець першої черги на підставі ст. 1232 ЦК України зобов`язана відшкодувати позивачу, понесені ним витрати у розмірі 7836,75 грн на поховання спадкодавця. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він в повній мірі відповідає наявним в матеріалах справи доказам та вимогам закону, на які суд посилався при ухваленні судового рішення. Доводи апеляційної скарги про відсутність належних доказів на підтвердження понесення позивачем витрат, пов`язаних з похованням ОСОБА_4 , є необґрунтованими та спростовуються долученими до матеріалів справи доказами, а саме: договором-замовлення № 264 від 17.05.2019 на організацію та проведення поховання з відміткою про оплату та накладною № 24 від 17.05.2019 про придбання ритуальних товарів, які є належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 77-78 ЦПК України. Інші доводи апеляційної скарги також не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду щодо задоволення позовних вимог і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом. Крім того, відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судом першої інстанції вирішено питання щодо розподілу судових витрат (судового збору та витрат на професійну правничу допомогу) пропорційно розміру задоволених позовних вимог. І доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції в цій частині також не спростовують. Разом з тим, помилковим є посилання суду першої інстанції при вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу на Закон України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», який втратив чинність, проте, це не призвело до неправильного вирішення судом вказаного питання. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. В зв`язку з чим відсутні підстави для відшкодування на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених на стадії апеляційного провадження. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресіліент Стара Синява» залишити без задоволення. Ухвалу Старосинявського районного суду Хмельницької області від 21 січня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повне судове рішення складено 23 березня 2021 року. Суддя-доповідач І.В. П`єнта Судді: А.П. Корніюк О.І. Талалай