Ухвала КАС ВС № 640/22780/19

УХВАЛА 24 березня 2021 року Київ справа №640/22780/19 адміністративне провадження №К/9901/6415/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Білак М.В., суддів: Калашнікової О.В., Мельник-Томенко Ж.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Білак М.В., подану його адвокатом Давидченком Андрієм Васильовичем, у справі №640/22780/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Міністра оборони України Загороднюка Андрія Павловича про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: Ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2021 року визнано поважними причини пропуску Міністерством оборони України строку на касаційне оскарження; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року в справі №640/22780/19. 23 березня 2021 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Білак М.В. Заява обґрунтована, зокрема, тим, що вказана ухвала Верховного Суду від 10 березня 2021 року в частині поновлення пропущеного строку для Міністерства оборони України, є невмотивованою. Заявник стверджує, що з тексту ухвали суду, як і з тексту касаційної скарги Міністерства оборони України, взагалі неможливо зрозуміти реальні приводи та підстави причини пропущення строку на касаційне оскарження. Крім того, заявник посилається на іншу справу №580/2987/20, в якій суддя Білак М.В., на відміну від цієї справи, підтримала та зафіксувала позицію, що «за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду, що свідчить про безпідставність відповідних доводів позивача». Також заява про відвід судді мотивована тим, що суддя Касаційного адміністративного суду Білак М.В. у період часу з 2006 по 2016 роки працювала в Міжнародному Соломоновому університеті, випускником якого є ОСОБА_2 - колишній Генеральний прокурор, незаконні дії якого і призвели до незаконного звільнення з військової служби ОСОБА_1 , що зумовило пред`явлення позову у цій справі. Окрім цього, суддя Білак М.В., як експерт брала участь в низці міжнародних проектів, зокрема, в рамках співпраці з проектом USAID «Справедливе правосуддя». Проект розроблений з метою продовжити ініціативи, впроваджені проектом USAID «Україна: верховенство права (UROL), який діяв з 2006 по 2011 рік. У реалізації цього проекту в Україні брала участь також і організація Transparency International, де у 2013-2014 роках ОСОБА_2 обіймав посаду керівника Департаменту. Вищевказане, на думку ОСОБА_1 , дають обґрунтовані підстави вважати про наявність і на цей час тісних ділових зв`язків між суддею Білак М.В. та колишнім Генеральним прокурором ОСОБА_2, який, однозначно особисто, зацікавлений у результаті розгляду цієї справи в інтересах Міністерства оборони України та, як наслідок, себе особисто. Верховний Суд, розглянувши заяву ОСОБА_1 та проаналізувавши норми процесуального права, які регулюють порушене питання, дійшов висновку про таке. Згідно з частинами першою та другою статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи. Заява ОСОБА_1 про відвід судді, як з неї вбачається, подана фактично на підставі пункту 4 частини першої статті 36 КАС України (наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді) в зв`язку з чим суд звертає увагу на те, що для відведення судді з цієї підстави необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності. Проаналізувавши всі доводи та аргументи, що містяться в заяві про відвід, суд дійшов висновку, що вони не містять обставин, визначених статтями 36, 37 КАС України, за наявності яких суддя підлягають відводу. Наведені ж у заяві ОСОБА_1 про відвід мотиви, за яких, на його думку, суддя Білак М.В. підлягає відводу, не можуть слугувати підставою для відведення цієї судді, оскільки такі мотиви ґрунтуються виключно на припущеннях та оціночних судженнях. Обставина ж знайомства судді Білак М.В. з ОСОБА_2 сама по собі не може бути достатньою підставою для висновку про її зацікавленість в результаті розгляду цієї справи та/або наявності в неї упередженості. Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Білак М.В. в результаті розгляду цієї справи, або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості, з доводів заяви про відвід судді не вбачається. Щодо незгоди заявника з ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2021 року, то варто зауважити, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 КАС України). Так само не є підставою для відводу ухвалення суддею одноособово чи в складі колегії суддів рішення в іншій справі, висновки в якій відрізняється від тих, що в розглядуваному спорі. Така ситуація, як правило, зумовлена різними фактичними обставинами справи, нормативним регулюванням та, як наслідок - відмінними висновками. За таких обставин, наведені у заяві ОСОБА_1 про відвід судді обставини не можуть бути підставою для відведення судді Білак М.В. від розгляду цієї справи. Відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Отже, заяву про відвід судді необхідно визнати необґрунтованою та передати судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу у порядку, встановленому статтею 31 КАС України. З огляду на викладене, керуючись статтями 36, 37, 40, 243, 248 КАС України, суд, УХВАЛИВ: Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Білак М.В., подану його адвокатом Давидченком Андрієм Васильовичем. Передати заяву ОСОБА_1 про відвід судді для вирішення питання заявленого відводу судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу у порядку, встановленому статтею 31 КАС України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... М.В. Білак О.В. Калашнікова Ж.М. Мельник-Томенко, Судді Верховного Суду