Ухвала КАС ВС № 420/11224/20

УХВАЛА 24 березня 2021 року м. Київ справа № 420/11224/20 адміністративне провадження № К/9901/8723/21 Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В.Е., перевіривши касаційну скаргу приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року у справі №420/11224/20 за позовом приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування протоколу-рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 07.10.2020 року №41, в частині притягнення ОСОБА_1 , як приватного виконавця (посвідчення №0046), до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення діяльності строком на 3 місяці, скасування наказу Міністерства юстиції України №3739/5 від 27.10.2020 року, - УСТАНОВИВ: Приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування протоколу-рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 07.10.2020 року №41, в частині притягнення ОСОБА_1 , як приватного виконавця (посвідчення №0046), до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення діяльності строком на 3 місяці; визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №3739/5 від 27.10.2020 року про зупинення діяльності приватного виконавця і притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення діяльності строком на 3 місяці. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано протокол-рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 07.10.2020 року №41, в частині притягнення ОСОБА_1 , як приватного виконавця (посвідчення №0046), до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення діяльності строком на 3 місяці. Скасовано наказ Міністерства юстиції України №3739/5 від 27.10.2020 року про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 строком на 3 місяці. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року - скасовано, прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог. Скасовано заходи забезпечення адміністративного позову, застосовані у даній справі ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року. Не погоджуючись із таким судовим рішенням, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу. За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Так, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів, та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити відповідні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Так, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що вона не містить посилань на конкретний підпункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження та належних обґрунтувань такого посилання. Зміст касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин справи, незгоди позивача із оскаржуваним рішенням суду апеляційної інстанції та посиланням на нормативно-правові акти. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обгрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень). На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 44, 328, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року у справі №420/11224/20 за позовом приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування протоколу-рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 07.10.2020 року №41, в частині притягнення ОСОБА_1 , як приватного виконавця (посвідчення №0046), до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення діяльності строком на 3 місяці, скасування наказу Міністерства юстиції України №3739/5 від 27.10.2020 року - повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська