Постанова 4822 № 713/576/20

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 березня 2021 року м. Чернівці справа № 713/576/20 провадження 822/167/21 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кулянда М. І. суддів: Одинака О.О., Половінкіної Н.Ю., секретар Конецька Д.Г., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Акціонерне товариство «Альфа-Банк», апеляційна скарга Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 30 листопада 2020 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Пилип`юк І.В., ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі- АТ «Альфа-Банк») про захист прав споживачів та стягнення коштів за договором банківського вкладу. Позов мотивовано тим, що 21 червня 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» в особі начальника Кіцманського відділення банку ОСОБА_2 , було укладено Договір банківського вкладу «Інвестиційний» (депозитний вклад зі сплатою процентів у кінці терміну) №124, на суму 10000,00 гривень з нарахуванням відсотків в розмірі 24% річних. Внесення клієнтом грошових коштів підтверджується банком шляхом видачі розпорядження та договору. У відповідності до п.1.3. Договору на депозитний рахунок додаткові внески коштів допускаються. Відповідно до п.1.3. Договору позивачем було додатково внесено до ПАТ «Укрсоцбанк»: 25 червня 2012 року - 3200 доларів США; 27 червня 2012 року - 12000 гривень; 08 лютого 2013 року - 3080,00 гривень та 224,00 доларів США відсотків, отриманих за користування ПАТ «Укрсоцбанк» грошовими коштами згідно Договору; 26 вересня 2013 року - 4016,00 гривень та 272,00 долари США відсотків за користування ПАТ «Укрсоцбанк» грошовими коштами згідно Договору. Станом на 26 вересня 2013 року згідно Договору та розпоряджень позивачем передано, а ПАТ «Укрсоцбанк» отримано банківський вклад на загальну суму 29096,00 гривень та 3696,00 доларів США. Датою закінчення депозиту по Договору згідно вказівки у розпорядженні від 26вересня 2013 року було 21 вересня 2014 року. Пунктами 3.2.4, 2.3 Договору передбачено, що ПАТ «Укрсоцбанк» зобов`язаний повернути суму Депозитного вкладу та суму нарахованих процентів готівкою в останній день строку, на який залучався депозитний вклад. Проте в порушення зазначених пунктів вищевказаного Договору, банківський вклад до цього часу позивачу не повернуто. У листопаді 2014 року, позивач довідався про відкриття кримінального провадження по відношенню до посадових осіб Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» у зв`язку із привласненням вкладів, які залучалися ПАТ «Укрсоцбанк». 27 листопада 2014 року позивач звернувся до ПАТ «Укрсоцбанк» з проханням перевірити, чи поступали на рахунок банку 29096 грн. та 3696 доларів США, згідно договору №124 від 21 червня 2012 року. 09 січня 2015 року листом № №09.202-86/96-282 за підписом виконуючого обов`язки начальника Кіцманського відділення Подільського регіону ПАТ «Укрсоцбанк» їй було повідомлено про те, що вказаний договір банківського вкладу не укладався та в ПАТ «Укрсоцбанк» не обліковується. Дії банку вважає неправомірними, оскільки банк не виконав своїх зобов`язань за договором банківського вкладу. Просив стягнути з відповідача суму банківського вкладу 100 000 гривень, суму відсотків з банківського вкладу 29096 гривень та 3696 доларів США., суму інфляційних втрат 36282 гривень 71коп. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 30 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з АТ «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 за договором банківського вкладу «Інвестиційний» №124 від 21 червня 2012 року, а саме: 3200 доларів США - банківський вклад; 22000 гривень - банківський вклад; 35970 гривень - інфляційні втрати. Вирішено питання про судові витрати. Рішення суду першої інстанції мотивована тим, що позивач довів належними, достатніми та допустимими доказами, що 21 червня 2012 року між ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», та споживачем банківських послуг - ОСОБА_1 було укладено договір банківського вкладу «Інвестиційний» №124 на строк три місяці - з 21 червня 2012 року до 21 вересня 2012 року, на виконання умов якого протягом строку його дії ОСОБА_1 вніс на відкритий у банку депозитний рахунок 22000 гривень та 3200 доларів США, які після закінчення строку дії договору банк ОСОБА_1 не повернув, а отже не виконав своїх зобов`язань. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі АТ «Альфа-Банк» посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 . Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі АТ «Альфа-Банк» вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального права. Посилається на те, що судом першої інстанції невірно застосовано положення ч. 4 ст. 203, 207, ч. 2 ст. 1058, 1059 ЦК України, п. 2.9. гл. 2 розд. IV «Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні», затвердженої постановою Правління Національного банку Україна від 01 червня 2011 року за № 174, «Інструкції про порядок відкриття, використання закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженої постаново» Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року за № 492, «Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними фізичними особами», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року за № 516, за результатом чого суд дійшов висновку про задоволення позову. Зазначає, що суд першої інстанції встановивши, що єдині докази внесення грошових коштів (так звані розпорядження на суму внесення відсотків на депозит) не відповідають вимогам закону, зокрема Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року за № 174, повинен був дійти висновку про нікчемність так званого договору вкладу, тобто застосувати статтю 1059 Цивільного кодексу України, чого у даному випадку здійснено не було. Додані позивачем копії розпоряджень не можуть бути належними та допустимими доказами у справі, адже не відповідають вимогам закону та суперечать Договору. Крім того, керівник при наявності на підприємстві посад головного бухгалтера і касира не має права одноосібно підписувати касові документи. Також, враховуючи наявність кримінального провадження за № 12014160110000622 від 21 листопада 2014 року, суд повинен був дійти висновку, що мають місце правовідносини шкоди, спричиненої злочином, і питання про відповідальність винної особи може бути вирішено лише при наявності судового рішення у кримінальному провадженні. Вважає необґрунтованим посилання суду на обвинувальний акт, оскільки до ухвалення вироку жодні обставини не мають доказової сили.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій 21 червня 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» в особі начальника Кіцманського відділення банку ОСОБА_2 , було укладено Договір банківського вкладу «Інвестиційний» (депозитний вклад зі сплатою процентів у кінці терміну) №124, на суму 10000,00 гривень з нарахуванням відсотків в розмірі 24% річних. Згідно із умовами договору внесення клієнтом грошових коштів підтверджується банком шляхом видачі розпорядження та договору. Депозитний вклад залучається на строк з 21 червня 2012 року по 21 вересня 2012 року включно. Пунктом 1.3. Договору визначено, що на депозитний рахунок додаткові внески коштів допускаються. З копії розпорядження на внесення коштів на депозит від 21 червня 2012 року, виданого Кіцманським відділенням ХОФ ПАТ «Укрсоцбанк», вбачається, що його видано на виконання умов договору №124 від 21 червня 2012 року, за яким: дата залучення депозиту - 21 червня 2012 року, дата повернення депозиту - 21 вересня 2012 року, код строку кредитних ресурсів - 3 місяці, строковість депозиту - короткостроковий -1, сума внесення коштів на депозит - 10000,00 гривень; відсоткова ставка - 24%, загальна сума вкладу - 10000,00 гривень. Наявні підписи у графах «клієнт ОСОБА_1 , «Начальник Кіцманського відділення ОСОБА_2 ». Дата рахунку 21 червня 2012 року. Також наявний відтиск печатки каси №1 банку. З копії розпорядження на внесення коштів на депозит від 25 червня 2012 року, виданого Кіцманським відділенням ХОФ ПАТ «Укрсоцбанк», вбачається, що ОСОБА_1 вніс на депозит кошти у розмірі 3200,00 доларів США під 12 %, загальна сума вкладу - 10000,00 гивень та 3200,00 доларів США. Наявні підписи у графах «клієнт ОСОБА_1 , «Начальник Кіцманського відділення ОСОБА_2 ». Дата рахунка 25 червня 2012 року. Також наявний відтиск печатки каси №1 банку. Також з копії розпорядження на внесення коштів на депозит від 27 червня 2012 року, виданого Кіцманським відділенням ХОФ ПАТ «Укрсоцбанк», встановлено, що його видано на виконання умов договору №124 від 21 червня 2012 року, за яким ОСОБА_1 внесено на депозит 12000,00 грн., залишок депозиту - 22000,00 гривень та 3200,00 доларів США. Наявні підписи у графах «клієнт ОСОБА_1 , «Начальник Кіцманського відділення ОСОБА_2 ». Дата рахунку 27 червня 2012 року. Також наявний відтиск печатки каси №1 банку. З копії розпорядження на продовження дії договору за №124 від 08 лютого 2013 року, виданого Кіцманським відділенням ХОФ ПАТ «Укрсоцбанк», вбачається, що його видано на виконання умов договору №124 від 21 червня 2012 року, за яким: дата внесення коштів - 21 вересня 2012 року, дата закінчення депозиту - 21 вересня 2013 року, код строку кредитних ресурсів - у кінці терміну, строковість депозиту - короткостроковий, загальна сума вкладу - 25080,00 гривень (24%) та 3424,00 доларів США (12%), в тому числі відсотки - 3080,00 гривень та 224,00 долари США. Дата рахунку 08 лютого 2013 року. Також наявний відтиск печатки каси №1 банку; З копії розпорядження на суму внесення відсотків на депозит та продовження дії договору №124 від 21 червня 2012 року, виданого Кіцманським відділенням ЗМР ПАТ «Укрсоцбанк», встановлено, що його видано на виконання умов договору №124 від 21 червня 2012 року, за яким: дата внесення коштів - 21 вересня 2013 року, дата закінчення депозиту - 21 вересня 2014 року, код строку кред. ресурсів - у кінці терміну, строковість депозиту - короткостроковий, сума депозиту - 25080,00 гривень та 3424,00 доларів США, сума внесення відсотків - 4016,00 гривень та 272,00 долари США, загальна сума вкладу - 29096,00 гривень та 3696,00 доларів США. Дата рахунку 26 вересня 2013 року. Також наявний відтиск печатки каси №1 банку; 27 листопада 2014 року ОСОБА_1 направив керуючому Західним міжрегіоном Сергеєву О.М. заяву, за змістом якої просив перевірити чи надходили на рахунок банку 29096,00 гривень та 3696,00 доларів США, які ним внесено за депозитним Договором №124 від 21 червня 2012 року, розпорядження 26 вересня 2013 року, № рахунку для клієнта 2618 933, 7021. 09 січня 2015 року листом № №09.202-86/96-282 за підписом виконуючого обов`язки начальника Кіцманського відділення Подільського регіону ПАТ «Укрсоцбанк» Пантелюка В.В. було повідомлено про те, що вказаний договір банківського вкладу не укладався та в ПАТ «Укрсоцбанк» не обліковується. Судом також встановлено, що відповідно до обвинувального акту в кримінальному провадженні №12014260110000622, внесеному в ЄРДР 21 листопада 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.191 ч.3, ст.191 ч.4. ст.191 ч.5, ст.200 ч.2 КК України, з якого вбачається, що - 21 червня 2012 року ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді начальника Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк», будучи службовою особою, діючи умисно, протиправно, повторно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, в приміщенні Кіцманського відділення №933 ПАТ «Укрсоцбанк», розташованого в м. Кіцмань по вул. Незалежності, 71, отримала від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10000 грн. для відкриття депозитного рахунку на його ім`я та внесення зазначених коштів на цей рахунок, однак ввірені їй кошти в касу банку не внесла, не відобразила дану операцію по обліках банку та зловживаючи своїм службовим становищем, заволоділа даними коштами, звернувши їх на свою користь, розпорядившись ними на власний розсуд. З метою створення видимості законності своїх дій, ОСОБА_2 , в службовому кабінеті банку склала договір №124 банківського вкладу між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , відповідно до якого банк відкриває депозитний рахунок на суму 10000 гривень. Даний договір підписала від свого імені, завірила печаткою Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» «Каса №1» та передала ОСОБА_1 . В подальшому, ОСОБА_2 , продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на незаконне заволодіння майном ОСОБА_1 , перебуваючи у службовому кабінеті Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк», діючи умисно, протиправно, отримувала від ОСОБА_1 нібито для поповнення депозитного рахунку різні суми грошових коштів, як в національній валюті, так в іноземній, якими зловживаючи своїм службовим становищем заволоділа на свою користь, не вносячи їх в касу банку, не відображаючи дані операції по обліках банку. З метою створення законності своїх дій, ОСОБА_2 , видавала ОСОБА_1 розпорядження на внесення коштів на депозит, які підписувала від свого імені, завіряла печатками Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк», не повідомляючи при цьому останнього, що депозитні рахунки в ПАТ «Укрсоцбанк» на його ім`я не відкриті. ОСОБА_1 по даному кримінальному провадженні визнаний потерпілим. Відповідно до п.34 Посадової інструкції, з якою ОСОБА_2 ознайомлена 28 жовтня 2010 року, до її обов`язків відноситься затвердження підписом документів фінансового, розрахункового характеру, листів, договорів відповідно до наданої довіреності. Згідно довіреності, ОСОБА_2 надано право від імені Банку укладати договори банківського вкладу на умовах «Правил надання банківських послуг на умовах комплексного банківського обслуговування для клієнтів-фізичних осіб в ПАТ «Укрсоцбанк» шляхом підписання заяв про розміщення депозиту. Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів. Отже, указана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Статтею 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (частина перша статті 1058 ЦК України). Договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту (частина перша статті 1059 ЦК України). У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним (частина друга цієї статті). До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу. Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського строкового вкладу банк зобов`язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу (стаття 1060 ЦК України). Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав (стаття 1061 ЦК України). Таким чином, строковий договір банківського вкладу покладає на банк обов`язок прийняти від вкладника суму коштів, нарахувати на неї проценти та повернути ці кошти з процентами зі спливом встановленого договором строку. Відповідно до положень статей 526, 530, 598, 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України). Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Судом встановлено, що 21 червня 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» в особі начальника Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» Василькової Г.В. було укладено договір банківського вкладу «Інвестиційний» №

124. Згідно п.п. 1 Договору внесення клієнтом грошових коштів підтверджується банком шляхом видачі розпорядження та договору. Cудом також встановлено, що у межах дії депозитного договору, ОСОБА_1 було внесено банку депозитний вклад 21 червня 2012 року на суму 10 000 гривень, 25 червня 2012 року - 3200 доларів США, 27 червня - 12000 гривень, що підтверджується розпорядженнями банку на внесення коштів на депозит. Після закінчення строку дії депозитного договору, вказані кошти на вимогу ОСОБА_1 повернуті йому не були, отже є підстави для захисту прав вкладника ОСОБА_1 шляхом стягнення вказаних коштів у судовому порядку. Безпідставним та необґрунтованим є доводи апелянта щодо відсутності належних доказів щодо внесення позивачем коштів до каси банку, а надані ним розпорядження суперечить вимогам Інструкції, враховуючи наступне. У даній справі на підтвердження заявлених вимог позивач надав суду копії розпоряджень банку про внесення коштів на депозит, прийнятих начальником Кіцманського відділення Васильковою Г.В. Також наявний у всіх розпорядженнях відтиск печатки каси №1 банку та підпис ОСОБА_2 . Відповідно до п.34 Посадової інструкції ОСОБА_2 , до її обов`язків відноситься затвердження підписом документів фінансового, розрахункового характеру, листів, договорів відповідно до наданої довіреності. Згідно довіреності, ОСОБА_2 надано право від імені Банку укладати договори банківського вкладу на умовах «Правил надання банківських послуг на умовах комплексного банківського обслуговування для клієнтів-фізичних осіб в ПАТ «Укрсоцбанк» шляхом підписання заяв про розміщення депозиту. Вказані обставини встановлені судом першої інстанції при дослідженні матеріалів службового розслідування, проведеного банком. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У пунктах 32,40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц 9провадження №14-90цс19) зазначено, що: «оскільки саме банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати договори банківського вкладу, оформляти касові документи, а також визначає систему контролю за виконанням касових операцій, недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення останнім вкладу (депозиту) (зокрема, й через видання документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства й умовам договору банківського вкладу) не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору. Відповідно до пункту 1.6 статті 1 розділу IV Інструкції № 174 банк (філія) визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати касові документи, і визначає систему контролю за виконанням касових операцій. Згідно з пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516, залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. Відповідно до пункту 2.9 глави 2 розділу ІV Інструкції № 174 банк (філія, відділення) зобов`язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ. Пункт 10.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред`явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунка кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку. Відповідно до пункту 1.1 статті 1 розділу IV Інструкції № 174 до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать, зокрема, заява на переказ готівки (додаток 8) та заява на видачу готівки (додаток 10). Інструкція № 174 визначає зразки касових документів, на підставі яких здійснюються приймання і видача готівки з операційної каси. Бланки касових документів виготовляються з урахуванням їх зразків друкарським способом або з використанням комп`ютерної техніки з відображенням обов`язкових реквізитів, передбачених цією Інструкцією, крім грошових чеків, які виготовляються лише друкарським способом (пункт 1.2 статті 1 розділу IV Інструкції № 174). Відповідно до пункту 1.3 статті 1 розділу IV Інструкції № 174 касові документи мають містити такі обов`язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію. З огляду на вказане письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджене договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. Квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі. Додержання письмової форми договору є обов`язковою умовою взаємовідносин між банком і вкладником (пункт 2.2 глави 2 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516). Банк під час здійснення касових операцій має забезпечувати, зокрема, своєчасне повне оприбутковування готівки національної та іноземної валюти, що надійшла до каси банку, її зарахування на зазначені клієнтами рахунки згідно з вимогами нормативно-правових актів і належний внутрішній контроль за касовими операціями (пункт 8 розділу I Інструкції № 174). Вказане спростовує доводи апелянта про недотримання письмової форми договору та невідповідність розпоряджень про внесення коштів на депозитний рахунок вимогам Інструкції. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Отже висновок суду першої інстанції, з яким погоджується й апеляційний суд, про доведеність позивачем договірних відносин з відповідачем, які виникли на підставі укладеного між сторонами договору, за умовами якого він вніс кошти на депозит за ним, що підтверджується відповідними розпорядженнями, є обґрунтованим. Враховуючи, що факт укладення договору банківського вкладу та внесення позивачем коштів підтверджено належними допустимими та достатніми доказами, а грошові кошти за договором банківського вкладу позивачу на його вимогу не виплачені, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення вказаних коштів у примусовому порядку. Крім того, встановивши, що банком построчено грошове зобов`язання по поверненню позивачу банківського вкладу за період з 22 вересня 2012 року до 15 квітня 2020 року на суму 22000,00 гривень, на яку відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України повинні бути нараховані інфляційні втрати з жовтня 2012 року до березня 2020 року, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується апеляційний суд, дійшов правильного висновку про виникнення у позивача права на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат. За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене статтею 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Апеляційний суд погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром інфляційних втрат у розмірі 35970 гривень за період з 22 вересня 2012 року по 15 квітня 2020 року, які підлягають стягненню на користь позивача та правильність розрахунку яких не спростований відповідачем. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» залишити без задоволення. Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 30 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Дата складання повного тексту постанови - 23 березня 2021 року. Головуючий М.І.Кулянда судді: О.О. Одинак Н.Ю. Половінкіна