Постанова Полтавський апеляційний суд № 554/9709/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/9709/20 Номер провадження 33/814/175/21Головуючий у 1-й інстанції Січиокно Т. О. Доповідач ап. інст. Рябішин А. О. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 березня 2021 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Рябішин А.О., при секретарі Журі Н.Л , розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Октябрського районного суду м.Полтава від 21 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Скибівка , Чутівського району Полтавської області, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , не працюючого про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП,- у с т а н о в и в : Зміст оскарженого судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини Постановою судді Октябрського районного суду м.Полтава від 21 грудня 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 420 грн. 40 коп. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 11 жовтня 2020 року о 03 годині 29 хвилин , в м. Полатві по вулиці Конституції , 2 , керував автомобілем ЗАЗ 110280 д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився в установленому законом порядку в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи , яка її подала Не погодившись з даним рішенням судді місцевого суду ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування своїх апеляційних вимог вказує, що поліцейським було порушено порядок огляду на стан алкогольного сп`яніння , протокол є недопустимим доказом , відеозапис є неналежним доказом через те , що все спілкування не було записано безперервно. Вказує також на упередженість свідків. Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні В судове засідання захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвокат Івко С.О. не з`явився надавши заяву в якій просив розглядати апеляційну скаргу без його участі. Особа , яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Повідомлення про день та час слухання справи було направлено особі , яка притягається до адміністративної відповідальності проте повернулось із відміткою за закінченням терміну зберігання. За таких обставин , враховуючи , що особа , якій відомо про судове провадження щодо неї , має з періодичністю цікавитись про результати розгляду , в апеляційному суді розгляд відбувається саме за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , адвокат особи повідомлений про день та час слухання справи , апеляційний суд вважає неявку особи в судове засідання неповажною та такою , що не перешкоджає розгляду провадження. Мотиви суду Вивчивши матеріали провадження , перевіривши доводи апеляційної скарги , апеляційний суд приходить до таких висновків. Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі. Висновки судді суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за яке він підданий адміністративному стягненню , за обставин викладених у постанові , є обґрунтованими , відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами , які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог статті 252 КУпАП. Зокрема такими доказами є протокол у справі про адміністративне правопорушення передбачене ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 ; письмові пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; пояснення останнього в судовому засіданні; направлення на огляд водія; акт огляду та тимчасового вилучення транспортного засобу. Натомість доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційний суд вважає непереконливими. Так, за нормативним визначенням ст. 130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність за цією нормою настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є зокрема відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.. У п.2.5 Правил дорожнього руху України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Положеннями статті 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Як вже зазначено вище адміністративна відповідальність за ст.130 КУпАП настає вразі якщо особа керувала транспортним засобом і вже надалі за наявності обґрунтованої підозри про перебування у стані алкогольного сп`яніння, відмовилась від проходження медичного огляду на стан такого сп`яніння. Апеляційний суд не погоджується із доводами апеляції щодо порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. З цього приводу апеляційний суд звертає увагу на те , що по-перше , огляд водія в даній ситуації не проводився через його відмову від проведення огляду. При цьому поліцейським було виписано направлення на огляд водія і водій відмовився від проходження огляду. Та обставина , що водій погодився їхати до лікаря в даній ситуації не підтверджується жодним доказом. Саме пояснення ОСОБА_1 на протоколі написано явно особою , яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння і не свідчить про його бажання проїхати до лікаря. Не є обґрунтованими доводи апеляції і щодо ненедопустимості як доказу протоколу про вчинення адміністративного правопорушення. Так у протоколі повно зафіксовано об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , кваліфікація його дій , зазначено анкетні дані щодо особи , факт засвідчення перебігу подій фіксації правопорушення свідками. Не може апеляційний суд погодитись із доводами апеляції , що відеозапис фіксації події є недопустимим доказом. Апеляційний суд погоджується , що можливо на відеозаписі і зафіксовані не всі події. Разом з тим по-перше сам ОСОБА_1 жодним чином не вказує , що події , що зафіксовані на відеозаписі в дійсності не відбувались або якимось чином викривлені. Із переглянутого відеозапису вбачається , що поліцейським зафіксовано весь перебіг подій , що відбувались під час фіксації правопорушення , які мають значення для правильного встановлення фактичних обставин по справі. Доводи апеляції щодо можливої упередженості свідків у провадженні не підтверджені жодними об`єктивними доказами. Таким чином під час апеляційного розгляду наявними у справі доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з додержанням вимог статті 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення. Порушень законодавства , які ставили б під сумнів законність судового рішення в ході апеляційного розгляду не встановлено. З огляду на викладене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, і підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 293, 294 КУпАП,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення , а постанову судді Октябрського районного суду м.Полтава від 21 грудня 2020 року щодо нього - без змін; Постанова є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає. Суддя А.О. Рябішин